ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1.ДІАГНОСТИКА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА У ДОШКІЛЬНИКІВ 5

1.1. Характеристика розвитку мовлення дітей, дошкільного віку 5

1.2. Особливості засвоєння складової структури слова у дошкільників 8

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА У ДОШКІЛЬНИКІВ НА ПРИКЛАДІ ДИТЯЧОГО САДКА 16

2.1. Констатуючий експеримент 16

2.2. Формуючий експеримент 20

2.3. Контрольний експеримент 24

ВИСНОВКИ 27

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

ДОДАТКИ 32

Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків і починають спілкуватися з більше широким колом людей, особливо з ровесниками. Розширення кола знайомства вимагає від дитини повноцінного оволодіння засобами спілкування, основним із яких є мова. Високі вимоги до мовлення дитини встановлює й діяльність, яка постійно ускладнюється. [7, с.102]
Розглянемо кожний етап розвитку мовлення дошкільного віку детальніше.
Молодший дошкільний вік.Третій рік життя.
Потреба дитини третього року життя в спілкуванні з дорослими й однолітками зростає. У розмові з дорослими маля починає розуміти прості питання: «Де зайчик?», «Куди ти поклав машину?». Інтерес до навколишніх предметів спонукує його звертатися до дорослого з питаннями: «Що це?», «Навіщо?», «Куди?», «Коли?» і т.п.
Маля розуміє не тільки те, що відбулося в його присутності, але й те, що має відбутися. Роблять висновки про рівень розуміння дитиною мовлення й по діях, які вона виконує за завданням дорослих, і по її висловлюванням. Словниковий запас поступово зростає. Дитина знає назви багатьох предметів: іграшки, посуд, одяг та ін., тобто в основному тих предметів, які перебувають у найближчому оточенні. На третьому році життя дитина починає ширше користуватися дієсловами. Але все-таки в словниковому запасі маляти переважають іменники (60%), потім дієслова (25-27%) і менше усього (лише 10-12%) прикметників.

1. Алексєєва, М.М. Яшина, В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят/М.М. Алексєєва, В.І. Яшина. - М., 2000.
2. Алексєєва, М.М., Яшина, В.І. Мовленнєвий розвиток дошкільників/М.М. Алексєєва, В.І. Яшина. - М., 1999.
3. Аматьєва О.П. Що впливає на виразність мовлення? Навчання дітей старшого дошкільного віку інтонаційної та жестико-мімічної виразності мовлення // Дитячий садок. – 2004. - №19.
4. Бабіна Г. В., Сафонкина Н. Ф. Обстеження складової структури слова і передумов її розвитку у молодших дошкільнят із загальним недорозвиненням мови // Виховання і навчання дітей з порушеннями розвитку. - 2005. - № 4
5. Богуш А. М. Теорія і методика розвитку мов¬лення дітей раннього віку : навчальний посіб¬ник. – К. : Видавничий дім «Слово», 2003.
6. Вашуленко М. Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності //Дитячий садок. – 2004. - №20.
7. Виготський Л.С. Мислення і мова. Изд. 5, испр. - Видавництво «Лабіринт», М., 1999. - 352 с.
8. Гальперін П. Я. Методи навчання і розумовий розвиток дитини. М., 1992
9. Гончаренко А. Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей // Дошкільне виховання. – 2004. - №7.
10. ЕсечкоЛ.Б. Розвиток мови дошкільників/Л.Б. Есечко. - М., 2008
11. Єрмакова І.І. Корекція мови і голоси у дітей та підлітків. М, 1996
12. Заплатка С.М. Характеристика загального не¬дорозвитку мовлення у дітей / Педагогіка та методика : Збірник наукових праць / редколе¬гія : М. К. Шеремет, В. І. Бондар та ін. – К. : Дру¬карня НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000.
13. Карпова С.Усвідомлення словесного складу промови дошкільнятами. М, 1990.
14. Кольцова, М.М. Дитина вчиться говорити/М.М. Кольцова. - М., 1995.
15. Коноваленко В.В., Коноваленко С.В. Формування зв'язного мовлення і розвиток логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку з ОНР. - М.: Гном і Д, 2001.
16. Корекційно-педагогічна робота в дошкільних закладах для дітей з порушеннями мови / За ред. Гаркуша Ю.Ф. М.: Сікач В.Ю., 2000.
17. Костроміна С.М., Нагаєва Л.Г. Як подолати труднощі в навчанні мови. Серія «Практична психологія» - М.: Ось-89, 2001
18. Леонтьєв, А.А. Мова, мова, мовна діяльність/А.А. Леонтьєв. - М., 1999.
19. Луценко І. Культура мовленнєвого спілкування: зміст і методи роботи: розвиток мовлення // Дошкільне виховання. – 2004. -№5.
20. Ляміна, Г.М. Розвиток мовлення дитини раннього віку/Г.М. Ляміна. - М., 2005.
21. Максаков, А.І. Чи правильно говорить ваша дитина/А.І. Максаков. - М., 2004.
22. Миронова С.А. Розвиток мови дошкільників на логопедичних заняттях. М.: Річ, 2003.
23. Нещерет О.І. Психологія мовленнєвої діяльності: Навчально-методичний посібник. – Ніжин, 2004.
24. Овчарова Р.В. Практична психологія в початковій школі. - М., МПА, 1999.
25. Пенькова О. Розвиток мовлення у дітей // Психолог. – 2005. -№42.
26. Психология дошкольника: Хрестоматия. Учебное пособие для студ. пед. Заведений / Сост. Г.А. Урунтаева. – 2-е изд. – М.: Академия, 2000.
27. Рибіна Є. Робота над алгоритмічної структурою слова на логопедичних заняттях // Початкова школа. - 1990. - № 1
28. Рубан О. Розвиток зв’язного мовлення. Індивідуальна робота в підготовчій до школи групі // Дошкільне виховання. – 1993. - №4.
29. Стрюк К. Ще раз про розвиток мовлення: Пріоритетні напрями розвитку мовленнєвої діяльності дошкільнят // Дитячий садок. – 2004. - №47.
30. Цейтлін, С.Н. Мова і дитина: Лінгвістика дитячої мови/С.М. Цейтлін. - М., 2000.

Актуальність теми. Мовлення є свідченням мовної культури людини, її розумового й особистісного розвитку. Воно займає важливе місце в ряді психологічних механізмів різних видів і форм мовлення, процесу становлення і розвитку мовлення у дітей, психологічних основ педагогічного керівництва цим процесом привертає увагу багатьох психологів і повинно враховуватись у роботі вихователя.

З кожним роком життя встановлює все більш високі вимоги не тільки дорослим, але й дітям: невпинно зростає об''єм знань, які потрібно їм засвоїти. Для того, щоб допомогти дітям впоратися з складними завданнями, що на них очікують, потрібно піклуватися про своєчасне і повноцінне формування у них мовлення. Це – основна умова успішного виховання та навчання.

У дітей дошкільного віку, в порівнянні з дітьми раннього віку, розширюється коло спілкування, що вимагає від дитини повноцінного оволодіння засобами спілкування. Провідна діяльність дитини, яка постійно ускладнюється, висуває високі вимоги до мовлення. Стають змістовними діалоги, які включають вказівки, оцінки, узгодження ігрових дій. Дитина вчиться ставити запитання на абстрактні теми. Значно збільшується словниковий запас, засвоюються правильні граматичні конструкції. У рольовій грі з''являються нові форми мовлення: мовлення, пов''язане з інструктажем учасників гри, і мовлення, яке повідомляє дорослому про враження, отримані поза контактом з ним. Нові форми мовлення викликають до життя монологічне контекстне мовлення, тобто зв''язне висловлювання, поєднане однією складною думкою й побудоване з урахуванням цієї думки.

Проблемою оволодіння складовою структурою слова дітей дошкільного віку цікавили та цікавлять багатьох вчених. Значний вклад у розвиток даної теми зробили такі науковці , як А. Н. Гвоздєв, А. К. Мар-кова, Н. X. Швачкін, Б. Кітерман, Р. І. Лалаєва та інші, у своїх працях мали на меті виявити законо¬мірності та способи подолання порушення складо¬вої структури слова в дітей.

Курсова робота присвячена логопедичної роботи з корекції порушень складової структури слова у дошкільників .

Мета - вивчення особливостей корекції порушень складової структури слова у дошкільників.

Об''єкт - складова структура слова.

Предмет - корекція порушень зскладової структури слова.

У першому розділі курсової роботи розкривається питання особливості засвоєння складової структури слова у дошкільників.

У другому розділі курсової роботи наведено опис проведеного дослідження з даної теми, результати дослідження та корекційної роботи, описана програма корекційної роботи з дітьми підготовчої групи дитячого саду.

Курсова робота складається з 31сторінки друкованого тексту, двух розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 30 найменувань та містить 2 таблиць та 5 рисунків.

В період дошкільного віку спостерігаються значні індивідуальні відмінності в збагаченні словника, зумовлювані суспільним середовищем, в якому росте дитина, різноманітністю мовних контактів з нею дорослих, її особистим досвідом спілкування з ними. У словнику дітей, крім іменників та дієслів, все більше з''являється прикметників, займенників, числівників, службових слів. Кількісне співвідношення слів різних категорій у словнику дошкільника наближається до їх співвідношення в мові, якою він оволодіває. До п''яти-шести років діти загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчаються вільно артикулювати окремі звуки і поєднувати їх у звукосполученнях. Артикуляційні рухи стають більш довільними й контрольованими. Артикуляційні вади, які зустрічаються в дошкільників, є наслідком або дефектів їх мовних органів, або відсутності коригуючої роботи з ними.

Засвоєння дитиною все нових і нових слів пов''язане з розумінням нею семантики кожного кожного слова, удосконаленням морфологічної та синтаксичної структури мовлення, збагачення його складними сурядними й підрядними реченнями. Поява граматично оформлених простих і складних речень означає, що у дітей уже досить багатий словник і вони володіють граматичними формами для вираження головних і другорядних членів речення.

Протягом дошкільного віку діти роблять значний крок в оволодінні граматикою мови, структурою простих і складних речень. Спочатку вони опановують непоширені прості й неповні поширені речення, пізніше – повні поширені та складні речення, які складаються з двох, а потім з трьох і більше простих речень з сурядним і підрядним зв''язком. Одночасно збільшується й обсяг простих і складних речень за рахунок збільшення кількості членів речення і граматичного оформлення кожного члена речення.

У курсовій роботі було проведено дослідження дітей, а саме – досліджували стан оволодіння складовою структурою слова. На базі дошкільного закладу була проведена корекційна логопедична робота з обстежуваної групою дітей. Дослідження показало наявність яскраво виражених порушень складової звуко- структури слова у дітей. У результаті корекційної роботи виявлені порушення звуко-складової структури слова були компенсовані. Це підтвердило, що у дітей дошкільного віку спостерігаються порушення звуко-складової структури слова, які можуть бути скориговані за допомогою логопедичної роботи.