Вступ 3

1. Стан навколишнього середовища України. Екологічна політика 4

2. Правові засади управління в галузі охорони 11

навколишнього середовища 11

3. Законодавча система охорони довкілля в Україні 15

3.1. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища 16

Висновки 19

Список використаної літератури: 21

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду.
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій. Низький рівень екологічної свідомості суспільства призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.
Промисловість
 Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля є:
 застаріла технологія виробництва та обладнання;
 високий рівень концентрації промислових об'єктів;
 несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;
 відсутність належних природоохоронних систем;
 відсутність належного правового та економічного механізмів;
 відсутність належного контролю за охороною довкілля.
Енергетика і підприємства ядерної галузі
Серед промислових об'єктів одним з основних забруднювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики.
У галузі екології в тепловій енергетиці домінують дві найважливіші проблеми: забруднення атмосфери повітря і забруднення земель.
Ядерна енергія в Україні використовується в усіх галузях народного господарства. Головними місцями накопичення радіоактивних відходів є атомні станції - Чорнобильська АЕС. У шести областях України розташовані регіональні підприємства УкрДО "Радон" з переробки та зберігання радіоактивних відходів.

1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь. 1995 – 368 с.
2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.–К.:Либідь, 1997.–160с.
3. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.
4. Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2002.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід''ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров''я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

В Україні головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля є:

 застаріла технологія виробництва та обладнання,

 висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два-три рази відповідні показники відповідних країн;

 високий рівень концентрації промислових об''єктів;

 несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв,

 відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо);

 низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об''єктів;

 відсутність належного правового та економічного механізмів, які б стимулювали розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем;

 відсутність належного контролю за охороною довкілля.

Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища, суспільству випадає взяти на себе турботу щодо відновлення її властивостей та охорони від подальшої деградації.

Цілі охорони природи мають ставитись рівнозначно з іншими цілями використання (виробництвом продуктів харчування, промисловим виробництвом та створенням інфрастуктури).

В Україні охорона навколишнього середовища розглядається як самостійно політичне завдання.

Політика щодо навколишнього середовища - це сукупність усіх дій, спрямованих на уникнення втручання в навколишнє середовище, на його зменшення та на усунення пошкоджень довкілля, що вже стались.

Конкретні цілі та програми стосуються насамперед:

 визначення граничнодопустимих значень шкідливих для навколишнього середовища викидів;

 економії енергії;

 сприяння використанню відходів тепла;

 утилізація старих матеріалів, а також відходів;

 підтримання здоров''я лісів та природної сили самоочищення водойм;

 впровадження автомобілів з мінімальною кількістю відпрацьованих газів і бензинів без вмісту свинцю;

 заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього середовища.