ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНОЇ-РОЛЬОВОЇ ГРИ 5
1.1. Психолого-педагогічні основи гендерного виховання дошкільників 5
1.2. Виховання дітей з урахуванням гендерних особливостей 10
1.3. Сюжетно-рольові ігри як засіб гендерного виховання молодших дошкільнят 14
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНОЇ-РОЛЬОВОЇ ГРИ 19
2.1. Дослідження сюжетно-рольових ігор як засіб гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку 19
2.2. Застосування гендерного підходу під час організації основних видів діяльності дошкільників 25
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРАСТНИХ ДЖЕРЕЛ 30
ДОДАТКИ 33
1.1. Психолого-педагогічні основи гендерного виховання дошкільників
Стать – це сукупність тілесних, фізіологічних та поведінкових ознак, на підставі яких індивіда вважають хлопчиком( чоловіком) або дівчинкою (жінкою).
Гендер – це соціально-психологічна стать людини, сукупність її психологічних характеристик і особливостей соціальної поведінки, що проявляються у спілкуванні і взаємодії [9, с.293].
Гендер означає «соціальні стосунки між людьми різних статей», «соціально організовані стосунки між людьми різних статей», «поділ ролей на чоловічі та жіночі» [9, с.298].
Проблема гендерного виховання в педагогічній науці нова, у колі інтересів багатьох науковців перебувають такі аспекти: опанування основ гендерної культури і технологій упровадження принципів гендерної демократії у сфері освітнього простору (В. Агеєв, Т. Булавіна, Т. Говорун, О. Кікінежді, Я. Кічук та ін.), набуття ознак теоретичної і практичної готовності до гендерного виховання й освіти нової генерації підростаючого покоління (Л. Булатова, В. Кравець, Р. Мойсюк) [19, с.6].
Гендерне виховання – це формування у дітей уявлень про статевої ролі або гендерної моделі поведінки, якої повинен дотримуватися людина, щоб його визначали як дівчинку або хлопчика, а в подальшому як жінку чи чоловіка [25, с.108]. Сформованість цих уявлень необхідна для нормальної та ефективної соціалізації особистості.
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. – М.: Академический проект, 2001.
2. Базовий компонент дошкільної освіти України: наук. кер. А.М. Богуш. – К.: 2012.
3. Бжиська Ю. А. Статеве виховання як невід’ємна частина морального виховання // Рідна школа.– 2002.
4. Гайденко В. Гендерна педагогіка: Хрестоматія / В. Гайденко. – Суми: ВДТ Університетська школа, 2006.
5. Гончаренко А. М. Хлопчики й дівчатка: міжособистісні взаємини / А. М. Гончаренко // Дошкільне виховання. – 2007.
6. Губіна С. Л. Основи формування гендерної культури школярів. – Х., 2008.
7. Гураш Лариса Гендерне виховання. Дівчатка і хлопчики різні! / Л. Гураш // Дитячий садок (Шк. світ). – 2008.
8. Ґендерне виховання. Дівчатка і хлопчики різні // Вкладка до журналу «Дитячий садок».– 2008.
9. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. / Наук. кер. Проекту: О.В. Огнев’юк. – 3-є вид., допр. та доп. – К.; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012.
10. Качина Е. Среда как средство нравственно-полового воспитания детей дошкольного возраста // Детский сад от А до Я. – 2005.
11. Кікінежді О. Гендерне виховання змалку / Оксана Кікінежді // Дошкільне виховання. – 2006.
12. Козир М. Гендерне виховання дошкільників / Майя Козир // Дитячий садок (Шк. світ). – 2010.
13. Кубриченко Т. Гендерний розвиток дівчинки / Тетяна Кубриченко // Дошкільне виховання. – 2011.
14. Кузнецова О.А. Статеве виховання школярів: Навч. Посібник / О.А. Кузнецова. – Миколаїв: Вид-во “ІЛІОН”, 2004.
15. Луценко Вікторія. Диференційований підхід у вихованні дошкільників різної статі / В. Луценко // Дитячий садок (Шк. світ). – 2009.
16. Луценко О. А. Гендерна абетка для педагогів (методичні рекомендації для вчителів щодо реалізації гендерної складової в навчально-виховному процесі початкової школи) / О. А. Луценко, Н. М. Павлущенко. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010.
17. Мазниченко М. Половое воспитание старших дошкольников / М. Мазниченко // Дошкольное воспитание. – 2004.
18. Мезеря І.В. Актуальні проблеми статевого виховання / І.В. Мезеря. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації – вихователів дошкільних навчальних закладів. – Луганськ: Знання, 2003.
19. Назаренко Г. Гендерні аспекти: сучасний вимір / Г. Назаренко. // Психолог. – 2005.
20. Очкур В. В. Ґендерна стратегія виховання та гендерний підхід у розвитку дітей дошкільного віку / В. В. Очкур // Дошкільний навчальний заклад. – 2012.
21. Павелків Р.В. Дитяча психологія: навч. Посіб. / Р.В. Павелків, О.П. Цигипало. – К.: Академвидав, 2010 .
22. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2004.
23. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.
24. Проценко О. Психостатевий розвиток та основи гендерної культури дітей дошкільного віку / Оксана Проценко // Психолог дошкілля. – 2011.
25. Руднєва О. Гендерна рівність як принцип законодавства України. / О. Руднєва. // Право України. – 2002.
26. Савіна М. І. Статево-рольова ідентифікація дитини // Соціальний працівник. – 2006.
27. Сьоміна А. Гендерне виховання дітей дошкільного віку / Анжела Сьоміна, Олександра Куксенко, Валерія Гормаш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011.
28. Сьоміна А. Особливості гендерного виховання дошкільників різного віку / А. Сьоміна, О. Куксенко, В. Гармаш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011.
29. Ткаченко М.В. Творчо - інформаційний проект «Формування Я-хлопчика та Я-дівчинки – чоловіка та жінки» / М. В. Ткаченко // БВДС. – 2009.
30. Товкач І. Гендерне виховання дошкільнят / Ірина Товкач // Дошкільне виховання. – 2012.
31. Фіяло Т. Статеве виховання – справа щоденна. / Т. Фіяло // Дошкільне виховання. – 2003.
32. Цибко Л. Юні леді та джентльмени: заняття для старших дошкільнят / Лариса Цибко, Валентина Микитченко // Дошкільне виховання. – 2011.
Актуальність теми. Модернізація дошкільного виховання, перехід до особистісно–орієнтованої моделі взаємодії вихователя та дитини спрямовують педагогів на врахування освітніх потреб особистості дошкільнят. Оскільки особистість є статевою категорією, то пріоритети в освіті відкривають перспективи успішного навчання і виховання дітей різної статі. Дослідження в галузі гендерної педагогіки сприяють вирішенню задач, які стоять перед освітою, розширюють самосвідомість, самопізнання і рефлексію особистості і тому потребують системності та розлогості.
Проблема «гендерного виховання» у педагогічній науці досить нова, хоча деякі аспекти знаходились у колі інтересів багатьох науковців, а саме опанування основ гендерної компетентності, гендерних особливостей змісту роботи з дітьми дошкільного віку (С. Марутян, Н. Плисенко, Т. Репіна, Л. Таранікова, С. Шаповалова), набуття ознак теоретичної і практичної готовності до гендерного виховання й освіти нової генерації підростаючого покоління (Л. Булатова, В. Кравець, Л. Штильова).
Основні аспекти статевого виховання дітей вивчали А.С. Богданова, Ю.О. Бурцева, В.М. Гоголін, Д.М. Ісаєв, В.Ю. Каган, В.М. Колбановскій, Д.В. Колесов, Е.Г. Костяшкин, А.С. Макаренко, І. Мягков, В.І. Петрова, В.А. Сухомлинський, А.Г. Хрипкова.
Аналіз гендерного підходу до навчання і виховання, становлення гендерної ідентичності, формування культури міжстатевих взаємин висвітлювали в роботі С.Т. Вихора, Т.В. Базіка, А.С. Демянчука, О. Каменської, А.В. Кириліної, Л.С. Кобелянської, Т.С. Ковальова, А.А. Константинова, В.П. Кравеця, І.В. Мезеря, А.В. Мудрика, Л.І. Столярчука, М.О. Толстова, О.С. Цокурова.
Розгляд проблеми з позицій сексології та фізіології, психогігієни, формування сексуальної культури дітей висвітлюється в роботах Ю.В. Гаврилова, І.С. Кона, А.В. Меренкова.
Об''єктом дослідження курсової роботи є гендерне виховання дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного закладу.
Предметом дослідження курсової роботи є сюжетно-рольова гра як засіб гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку.
Мета роботи: обґрунтування доцільності використання сюжетно-рольових ігор у процесі гендерного виховання старших дошкільнят.
Згідно заданої мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Вивчити поняття гендерного виховання, охарактеризувати особливості гендерного виховання в умовах дошкільного закладу;
2. Проаналізувати значення гри в розвитку і вихованні дітей старшого дошкільного віку;
3. Розглянути сюжетно-рольові ігри як засіб гендерного виховання молодших дошкільнят.
Методи дослідження. Для розв''язання поставлених завдань та мети використані загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, порівняння) та емпіричні методи дослідження: спостереження, бесіда, тестування, анкетування, ігровий метод.
Результати дослідження можуть використовуватись у практиці роботи педагогам для здійснення особистісно-орієнтованого підходу у навчанні.
Курсова робота складається з 33 сторінок друкованого тексту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У списку використаних джерел 32 найменувань.
При написанні курсової роботи, було вивчено і проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено сутність ключових понять.
Узагальнюючи вивчений матеріал, можна зробити наступні висновки:
1. Гендер – це соціально-психологічна стать людини, сукупність її психологічних характеристик і особливостей соціальної поведінки, що проявляються у спілкуванні і взаємодії.
2. Гендерне виховання – це формування у дітей уявлень про статевої ролі або гендерної моделі поведінки, якої повинен дотримуватися людина, щоб його визначали як дівчинку або хлопчика, а в подальшому як жінку чи чоловіка. Сформованість цих уявлень необхідна для нормальної та ефективної соціалізації особистості.
3. За багатьма параметрами соціального та емоційного розвитку дитини вирішальну роль відіграють не тільки батьки, але і однолітки, які фіксують порушення на гендерний код і жорстоко карають його порушників. Діти не сприймають у своєму суспільстві поведінкових депривації і порушень в статево-рольової ідентифікації. Причому жіночних хлопчиків відкидають хлопчики, але охоче приймають дівчатка, і навпаки - м''язистих дівчаток відштовхують дівчатка, але приймають хлопчики. Під впливом дорослих – батьків та педагогів – дошкільник має засвоїти статеву роль, тобто модель поведінки, якої дотримується індивід, щоб його визнавали як чоловіка або жінку.
4. Основними формами роботи з дітьми у цьому напрямі є: організовані заняття – групові та індивідуальні; етичні бесіди; проблемні ситуації; прогнозування життєво значимих ситуацій; ігри; ситуації спілкування з дітьми; прогулянки, екскурсії; театралізовані розваги; самостійна діяльність дітей.
5. Сформувати моделі відповідно певної статі поведінки допомагають свята та розваги, організовані як дітьми для дорослих, так і разом з дорослими – спортивні та сімейні заходи.
6. Аналіз психолого-педагогічної літератури підкреслює необхідність навчання гендерним ролям батьків: багатогранні гендерні ролі дружини і чоловіка, батька і матері, господині і господаря вимагають сукупності умінь та навичок, великого кола знань. Готовність, бажання і позитивна орієнтація на виконанні специфічних для кожного члена сім''ї ролей є вагомим результатом процесу гендерного виховання дитини.
7. Дослідження проводилося на базі ДНЗ. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 15 дітей середнього дошкільного віку (Додаток А). Для дослідження використовувались такі методи: спостереження; бесіда; анкетування; ігровий метод.
8. На кінець експерименту дійшли висновку, що батьківська громада в більшості своїй – 87% – висловлює розуміння необхідності здійснення статевого виховання дошкільників у вигляді задоволення дитячої зацікавленості питаннями статевої тематики. Також, діти старшого дошкільного віку уже всі добре розрізняють чоловічі та жіночі гендерні ролі й розуміють константність власної статі.
9. Організовуючи спільну трудову діяльність, доцільно об''єднати хлопчиків і дівчаток для виконання достатньо простих доручень, де треба проявити і фізичну силу (хлопчики), і акуратність, ретельність (дівчатка). Поступово діти вчаться самостійно розподіляти між собою трудові операції з урахуванням статі партнера.
Таким чином, при складанні даної роботи, досягнуті цілі і завдання, поставлені в даній роботі.