ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ………………………………………………………………………….6

1.1. Сутність і особливості психічного розвитку………………………6

1.2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому та ранньому віці…………………………………………………...9

1.2.1. Психологічний розвиток дитини у фазі новонародженості9

1.2.2. Немовлячий вік і його особливості……………………………….13

1.2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку………….15

1.3 Вікові особливості пізнавальної сфери дошкільника…………….17

1.3.1. Вікові особливості пізнавальної сфери дошкільника……………17

1.3.2. Розвиток особистості дошкільника……………………………….20

1.4. Вікові особливості молодшого шкільного віку…………………...23

1.4.1. Анатомо-фізіологічні особливості………………………………...23

1.4.2. Загальні психологічні особливості молодшого школяра………..25

1.5. Загальна характеристика підліткового віку……………………….27

1.6. Психологічні особливості ранньої юності…………………………31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...34

Психічне становлення індивіда, формування особистості є біологічно і соціально зумовленим процесом. Історія попереднього розвитку людини (філогенез) впливає на індивідуальний розвиток (онтогенез) двома шляхами - біологічним і соціальним. Процес психічного розвитку дитини характеризується загальними закономірностями, що зберігаються протягом усього онтогенезу.
Сучасна дитяча психологія ґрунтується на позиції детермінованості психічного розвитку дитини взаємодією різних чинників, обставин, умов, тобто біологічних і соціальних факторів.
Біологічні фактори - сукупність природних чинників, які впливають на індивідуальний розвиток людини як біологічного організму, зумовлюючи її спадкові особливості. Після народження дитина потрапляє у середовище людей - соціум, який активно впливає на її розвиток. Соціальні фактори - сукупність чинників, вироблених суспільним розвитком людства, які детермінують поведінку людини як суспільної істоти

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія: Навчальний посібник для вузів - К.: Академічний проект, 2009 - С. 237.
2. Баттерворт Дж. Принципи психологічного розвитку / Пер. з англ. - Харків.: Кошта-Центр, 2010 - С.379.
3. Безруких М.С. Психофізіологічні основи ефективної організації навчального процесу / / Здоров'я дітей (додаток до Першого вересня). - 2007, № 19 – С.510.
4. Бех I. Д. Цінності як ядро особистості /1. Д. Бех // Цінності освіти і виховання / за заг. ред. О. В. Сухомлинської. -К., 2007.- С. 281.
5. Бітяєва М. Психолого-педагогічний супровід школярів на етапі переходу з початкового в середню ланку / / Управління школою. -2012, № 40 – С.456.
6. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років : монографія / А. М. Богуш. - К.: Слово, 2004. -374 с.
7. Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін., - 2-е вид., допов. -К.: Каравела, 2009. - 400 с.
8. Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. шк., 2006.-269 с.
9. Дубравін І.В. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник - .: Академія, 2008- С.522.
10. Заброцький М.М. Вікова психологія - К.: МАУП, 2008. - 492 с.
11. Каменська В.Г. Вікові та гендерні особливості системи психологічних захистів / / Психологічний журнал. - 2006, № 4. – С.380.
12. Кононенко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 2008. – 255 с.
13. Корягіна О.П. Проблема підліткового віку / / Класний керівник. - 2013, № 1. – С.564.
14. Кузьменко В. У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років: монографія / В. У. Кузьменко. .:НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2006. - 354 с.
15. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія : (курс лекцій) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Кутішенко ; М-во освіти і науки України, Ін-т соц. робота та упр. НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К. : Центр навч. л-ри, 2009. - 128 с.
16. Макрушин О.П. Взаємодія шкільного педагога-психолога з підлітками та старшокласниками / / Питання психології. - 2007, № 12.- С.543.
17. Максименко С. Д. Метод дослідження особистості / С.Д.Максименко // Практична психологія та соціальна робота. - 2010. -№ 7. - С. 189.
18. Максименко С. Д. Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості / С. Д. Максименко, В. В. Клименко, А. В. Толстоухов. - К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010.- 234с.
19. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічний аспект профілактики адитивної поведінки підлітків та молоді / Н.Ю.Максимова, С. В. Толстоухова. - К., 2008. - 200 с.
20. Обухова Л.Ф. Дитяча психологія: теорії, факти, проблеми. - Тривола, 2008- С.190.
21. Овчаров О.О. Опис дитячих характерів: 16 типів характеру / / Соціоніка, ментология і психологія особистості. - 2006, № 2.- С.452.
22. Павелків Р. В. Короткий довідник з дитячої психології / Р.В. Павелків, О. П. Цигипало. - Рівне, 2008. - 55 с.
23. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. І. Поніманська. - К. : Академвидав, 2006. - 456 с.
24. Поніманська Т. І. Теоретико-методичні засади гуманістичного виховання дітей дошкільного віку / T. І. Поніманська. -Рівне : РДГУ, 2009. - 364 с.
25. Соловйова О.В. Закономірності розвитку пізнавальних здібностей школярів: Вікова та педагогічна психологія / / Питання психології. - 2011, № 3. – С.513.
26. Столяренко Л.Д. Основи психології. Видання третє, перероблене і доповнене. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2009. – С.340.
27. Толстих Т.І. Становлення соціальної зрілості школярів на різних етапах розвитку / / Психологія і школа. - 2012, № 4. - С.367.
28. Феноменологія морального розвитку особистості : детермінація, механізми, генезис : монографія / під ред. P. В. Павелківа, H. В. Корчакової. - Рівне : Вол. обереги, 2009. - 368 с.
29. Цукерман Г. Перехід з початкової школи в середню, як психологічна проблема: Вікова та педагогічна психологія / / Питання психології. - 2012, № 5. – С.478.
30. Щотка О. П. Вікова психологія дорослої людини : навч. посіб. / О. П. Щотка ; Ніжин, держ. пед. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин : РВВ НДПУ ім. М. Гоголя, 2011. – 194.

Актуальність дослідження. Вивчення даної теми дає можливість порівняти особливості фізичного розвитку учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку, дає порівняльний аналіз нервово-психічної і пізнавальної сфер різних вікових груп і показує їх вплив на організацію навчальної діяльності.

У межах періоду відбуваються кількісні та якісні зміни психіки, що дає змогу виділити певні стадії, які послідовно змінюють одна одну. Тобто розвиток психіки людини має періодичний і стадійний характер. У межах стадій розрізняють менші часові відрізки розвитку -- фази (наприклад, у періоді раннього дитинства виділяється стадія немовляти, а в межах цієї стадії -- фаза новонародженості). Визначення періодів, стадій, фаз психічного розвитку особистості необхідне для створення оптимальної системи навчання й виховання, використання в повному обсязі можливостей дитини на кожному віковому етапі. Критеріями їх визначення є системні суттєві якісні ознаки -- психічні й соціальні зміни на певному етапі життя дитини.

Зокрема, грецький філософ Арістотель (IVст. до н.е.) зробив першу спробу визначити основні етапи розвитку людської психіки, вбачаючи в них повторення етапів родової еволюції органічного світу. Він розглядав цей процес як матеріалізацію природних можливостей, які згодом перетворюються на реальність і поєднують людину із зовнішнім світом. Арістотель розділив розвиток дитини на три періоди (по сім років кожен) назвавши їх відповідно: рослинний, тваринний, розумний. Під впливом суспільних вимог до навчання й виховання молодого покоління визначний чеський педагог Ян-Амос Коменський (1592--1670) обґрунтував принцип “природовідповідності” процесу навчання, обстоював потребу вивчати природу дітей і молоді, їх вікові особливості, зважати на них під час визначення змісту і методів шкільного навчання. Своє розуміння вікових особливостей психічного розвитку дітей він застосував під час вироблення теорії навчання. Його вікова періодизація складається з чотирьох етапів (по шість років кожен): дитинство, отроцтво, юність, змужнілість. В основі її -- особливості розвитку і виховання дітей відповідно до періодів шкільного навчання. На сучасному етапі розвитку педагогіки існують різні підходи до визначення вікової періодизації: за психолого-педагогічними критеріями, що враховують характерні для кожного віку рівень розвитку, зміст і форми навчання й виховання, основну діяльність, відповідний їй рівень свідомості й самосвідомості особистості. Природною основою вікових особливостей розвитку є анатомо-фізіологічне дозрівання організму, його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції. Цілком обґрунтованою вважається вікова періодизація В. Крутецького: новонароджений (до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1--3 роки); переддошкільний період (3--5 років); дошкільний (5--6(7) років); молодший шкільний (6(7)--11); підлітковий (11 -- 15 років); вік старшокласників (15--18 років). Перехід від попереднього періоду до наступного часто має кризовий характер.

Аналіз останніх досліджень і публікацій різні підходи до вікової періодизації досліджувалися вітчизняними і закордонними вченими У ході роботи були проаналізовані роботи провідних психологів і педагогів - Абрамової Г.С., Дубравін І.В., Климова Є.А., Обухової Л.Ф., Столяренко Л.Д., Овчарова А.А., Цукермана Г. та ін Серед публікацій, проаналізованих нами і використаних при написанні роботи, представлені статті з таких журналів як «Питання психології», «Психологія і школа», «Психологічний журнал», «Управління школою» «Здоров''я дітей».

З огляду на це, досить актуальним і важливим є наше дослідження.

Для вирішення поставлених завдань нами використано ряд методів: збір інформації; аналіз наукової літератури; теоретико-методологіний аналіз, систематизація та узагальнення даних за проблемою дослідження; метод кількісної та якісної обробки даних.

Мета дослідження. На основі комплексного об''єктивного аналізу різнопланових джерел необхідно з''ясувати вікові особливості психічного розвитку людини. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

 розкрити психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому та ранньому віці;

 дослідити немовлячий вік і його особливості;

 розглянути особливості психічного розвитку дітей раннього віку;

 проаналізувати розвиток особистості дошкільника;

 з''ясувати вікові особливості молодшого шкільного віку;

 дати загальну характеристику підлітковому віку;

 розглянути психологічні особливості ранньої юності.

Об''єктом нашого вивчення став вік як психологічна категорія.

Предметом дослідження послужили вікові особливості психіки людини.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що розширено уявлення про вікові психологічні особливості; проаналізована важливість вивчення даної теми.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні уявлень про психологічні особливості притаманні людині різного вікового періоду.

Практична цінність полягає у відборі літератури та досліджень вікових особливостей людини.

Курсова робота складається з вступу, одного розділу, висновку, списку використаних джерел.

У вступі визначено об''єкт дослідження, обґрунтовується актуальність дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення виконаної роботи.

У першій частині досліджуються психічні особливості різних вікових груп.

У висновку підсумовуються результати проведеної роботи.

У курсовій роботі ми дослідили вікові особливості психічного розвитку людини, а саме: розкрили психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому та ранньому віці; проаналізували розвиток особистості дошкільника; з''ясували вікові особливості молодшого шкільного віку; дали загальну характеристику підлітковому віку; розглянути психологічні особливості ранньої юності.

Природною основою вікових особливостей розвитку є анатомо-фізіологічне дозрівання організму, його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції а також психічний розвиток. Цілком обґрунтованою вважається вікова періодизація В. Крутецького: новонароджений (до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1--3 роки); переддошкільний період (3--5 років); дошкільний (5--6(7) років); молодший шкільний (6(7)--11); підлітковий (11 -- 15 років); вік старшокласників (15--18 років).

Вікові особливості розвитку учнів по-різному проявляються в їх індивідуальному формуванні. Це пов''язано з тим, що школярі в залежності від природних задатків і умов життя (зв''язок біологічного і соціального) істотно відрізняються один від одного. Ось чому розвиток кожного з них у свою чергу характеризується значними індивідуальними відмінностями та особливостями, які необхідно враховувати у процесі навчання.

Дуже важливо знати особливості пізнавальної діяльності учнів різних вікових категорій, властивості їх пам''яті, схильності та інтереси, а також схильність до більш успішного вивчення тих чи інших предметів. З урахуванням цих особливостей здійснюється індивідуальний підхід до учнів у навчанні: сильніші потребують додаткових заняттях з тим, щоб інтенсивніше розвивалися їхні інтелектуальні здібності.