ЗМІСТ

1. Етапи оволодіння мовленням.Загальна характеристика ……………3

2. Домовленнєвий розвиток. Етапи за Л.О.Бадаляном ………………...5

3. Принципи розвитку мовлення у ранньому віці ………………………11

Список використаних джерел ……………………………………………...16

Загалом для розвитку дитячого мовлення характерні три етапи.
Перший етап, домовленнєвий, передує оволодінню мовленням як таким. Цей період триває приблизно від двох до одинадцяти місяців.
Другий етап - етап звичного оволодіння мовою - продовжується приблизно від одинадцяти місяців до одного року й семи місяців.
Третій етап, як правило, називають періодом оволодіння граматичною структурою мови, і продовжується він від одного року семи місяців до трьох років. Далі відбувається збільшення кількості граматичних форм, що використовуються.
Задачі виховання та навчання дітей вимагають уважного вивчення кожного з названих етапів розвитку дитячого мовлення. Виходячи з цього, багато психологів виділяють цілий ряд більш конкретних етапів розвитку мовлення в дітей у процесі спілкування їх з дорослими, у процесі різнобічної практичної та навчальної діяльності. Так, А. А. Люблінська виділяє такі етапи формування мовлення у дитини: 1) "гуління" (4-6 міс); 2) лепетання, або белькотіння (6-10 міс); 3) засвоєння перших слів як сигналів першої сигнальної системи (11 міс — Ірік); 4) засвоєння слова як узагальнюючого сигналу на основі виділення суттєвих ознак та оволодіння простими граматичними формами (1 рік 6 міс-2 роки); 5) оволодіння ситуативним мовленням, швидке збільшення зрозумілих та вимовлених слів (2-3 роки); 6) перехід до оволодіння зв'язним та виразним мовленням, засвоєння більш складних граматичних структур (4-6 років) та паралельно виникнення внутрішнього мовлення (4-5 років); 7) засвоєння писемного мовлення та подальший розвиток логічної, виразної мови, що забезпечує дитині необмежені можливості пізнання навколишнього світу, різнобічного спілкування.

1. Архипова E.H. Корекційна робота з дітьми з церебральним паралічем: доречевой період: Книга для логопеда. - М.: Про-свещенія, 1989 - 79 с.
2. Винарская Е.Н. Раннє мовленнєвий розвиток дитини і проблеми де-фектологіі: Періодика раннього розвитку: Емоційні перед-посилки освоєння мови: Книга для логопеда. - М.: Просвеще¬ніе, 1987 - 160 с.
3. Гвоздьов А.Н. Питання вивчення дитячої мови. - М.: Изд-во АПН РРФСР, 1961.-471 с.
4. Соботович Є.Ф. Псіхолінгвістічна періодізація мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку // Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип.1. - К.: Чи актуальна ос¬віта, 2004 - С. 7-34.
5. Ельконін Д.Б. Розвиток мови в дошкільному віці. - М.: Через давство АПН РРФСР, 1958 - 115 с.
6. Цейтлін С.Н. Мова і дитина: Лінгвістика дитячої мови. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 240 с.

Загалом для розвитку дитячого мовлення характерні три етапи.

Перший етап, домовленнєвий, передує оволодінню мовленням як таким. Цей період триває приблизно від двох до одинадцяти місяців.

Другий етап - етап звичного оволодіння мовою - продовжується приблизно від одинадцяти місяців до одного року й семи місяців.

Третій етап, як правило, називають періодом оволодіння граматичною структурою мови, і продовжується він від одного року семи місяців до трьох років. Далі відбувається збільшення кількості граматичних форм, що використовуються.

Задачі виховання та навчання дітей вимагають уважного вивчення кожного з названих етапів розвитку дитячого мовлення. Виходячи з цього, багато психологів виділяють цілий ряд більш конкретних етапів розвитку мовлення в дітей у процесі спілкування їх з дорослими, у процесі різнобічної практичної та навчальної діяльності. Так, А. А. Люблінська виділяє такі етапи формування мовлення у дитини: 1) "гуління" (4-6 міс); 2) лепетання, або белькотіння (6-10 міс); 3) засвоєння перших слів як сигналів першої сигнальної системи (11 міс — Ірік); 4) засвоєння слова як узагальнюючого сигналу на основі виділення суттєвих ознак та оволодіння простими граматичними формами (1 рік 6 міс-2 роки); 5) оволодіння ситуативним мовленням, швидке збільшення зрозумілих та вимовлених слів (2-3 роки); 6) перехід до оволодіння зв''язним та виразним мовленням, засвоєння більш складних граматичних структур (4-6 років) та паралельно виникнення внутрішнього мовлення (4-5 років); 7) засвоєння писемного мовлення та подальший розвиток логічної, виразної мови, що забезпечує дитині необмежені можливості пізнання навколишнього світу, різнобічного спілкування.

Дитина преддошкольного віку опановує елементами граматичної будови рідної мови.

Уважне вивчення ранніх слів дітей дослідниками (Г Л. Розенгарт-Пупко, Ф.І. Фрадкіна, Є. Г. Бібанова, О.М. Гвоздьов, Н.А. Менчинська, М.М. Кольцова) показує, що, відтворюючи запам''яталося слово «стілець» і поплескуючи рукою по його сидінню, дитина на другому році життя намагається відтворити знайому і привабливу для нього ситуацію прийняття їжі, він хоче сидіти на стільці, тримати ложку і їсти кашу.

Освоєння граматичного ладу мови вимагає зміни закінчення слів у реченні та введення сполучних слів (у російській мові). За даними Н.А. Рибникова, такі пропозиції з''являються у дітей у період від 1 р. 3 міс. до 1 р. 9 міс. Спеціальні дослідження цього питання (А. Н. Гвоздєв, Ф.А: Сохін, Н.П. Серебреннікова, М.І. Попова) показали, що процес освоєння дитиною граматичного ладу мови має певні закономірності:

1. Увага дитини до структурі простого пропозиції, тобто до граматичному строю мови, може бути викликано після того, як він вже опанував деяким запасом слів (близько 60-70).

2. Освоєння дитиною первинних граматичних форм, а саме узгодження слів у реченні, відбувається за загальними законами вироблення динамічного стереотипу. Дитина засвоює їх, слухаючи і повторюючи одні й ті ж граматичні структури, які позначають однорідні відносини, що існують між різними предметами в певній життєвій ситуації. Адже в кожній граматичній формі відображені певні відносини між предметами або ставлення людини до предмета. Орудний відмінок позначає «гарматні» відносини, родовий - відносини приналежності і т. д. Тому освоєння різних граматичних форм вимагає від дитини, перш за все відволікання відносин, що існують між різними предметами, і їх узагальнення. У даному випадку «ставлення і діє як подразник»(І. П. Павлов). Але і в дошкільному віці недостатньо лише багаторазово відтворювати узгодження слів, чутні в мові дорослих. У спеціальних дидактичних іграх і на мовних заняттях (О.І. Соловйова, М.Я. Покровська, Н.П. Серебреннікова) діти освоюють основи граматичного ладу рідної мови.

3. Засвоєні дітьми граматичні форми тривалий час залишаються підлеглими конкретної ситуації.

4. Освоєння граматики мови в ще більш значній мірі, ніж освоєння словника, пов''язане із загальним розвитком дитини: розширенням розумового кругозору, розвитком самостійності. Тому організація змістовного життя і різноманітних форм діяльності та спілкування дітей з дорослими помітно впливає па розвиток їх промови: збагачується словник, засвоюються початкові граматичні форми.