Вступ ………………………………………………………………………….3
Розділ 1.Психолого-педагогічні особливості розвитку
особистості в умовах сучасної сім''ї
1.1. Співдружність школи і сім''ї - настійна вимога сьогодення …6
1.2. Шляхи оптимізації взаємодії школи і сім''ї у розвитку
особистості молодшого школяра …………………………………..12
1.3. Виховний потенціал сучасної української родини …………..21
Розділ 2. Взаємодія сім''ї і школи в педагогічних
ідеях В.О.Сухомлинського
2.1. Досвід використання спадщини Василя Сухомлинського
в сімейно - шкільному вихованні …………………………………...36
2.2. Шкільна тріада у світлі педагогіки В.О. Сухомлинського …..63
Розділ 3. Експериментальне дослідження на базі
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 60
3.1 Вплив сім''ї та класного керівника на виховання
молодшого школяра …………………………………………………73
3.2. Постановка експерименту ………………………………………78
Висновки ………………………………………………………………………90
Список використаних джерел ……………………………………………….94
Додатки ………………………………………………………………………..101
Відомо, що для успішного формування особистості дитини необхідна єдність школи і сім'ї. Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі. На необхідність посилити допомогу сім'ї і одночасно піднести її відповідальність за виховання підростаючого покоління наголошується, зокрема, в основних напрямках реформи загальноосвітньої і професійної школи.
Істотно підвищується значення співдружності батьків з учителем шестилітніх учнів. У передовій статті журналу "Початкова школа" підкреслюється: "Ті великі завдання, які стоять нині перед школою і які вона не зможе розв'язати без постійної підтримки батьків, настійно вимагають гармонійної єдності в сімейному та шкільному вихованні. Проблеми взаємин батьків і вчителів набувають особливого значення з першого дня дитини в школі. Ось чому має значно зрости увага до сім'ї. Знати все про дитину - про рівень її підготовленості до навчання, про її здоров'я, звички, схильності - не просто обов'язок педагога, а й необхідна умова успішного навчання маленьких школярів. турбота про те, щоб учитися було цікаво, необтяжливо, щоб дитина не відчувала себе занедбаною, має стати спільною і для батьків, і для вчителів"
1. Антонець М. Погляди В.О.Сухомлинського на процес шкільного навчання //Рідна школа, № 5, 2002 . - С. 16 - 18.
2. Антонець М. Проблема педагогічної творчості у спадщині В.О. Сухомлинського // Рідна школа, № 9, 2004. - С. 3- 6.
3. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності у дітей 5-7 років.— Тернопіль.: «Богдан», 1998.—48с.
4. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років.— Тернопіль.: «Богдан»,1998.—88с.
5. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Як визначати рівень розумового розвитку дитини? Діагностика готовності дітей до навчання в школі. Тести для дітей 5-7 років.— Тернопіль.: «Богдан», 1998.—84с.
6. Біанко де Бланко. Батьківські збори: Плюсы и минусы обучения за границей // Журнал для батьків.—2000.—№1.—С.22.
7. Богуш А. Катехізис батьківської педагогіки В.О.Сухомлинського: від материнського порога до людини // Рідна школа, №2 2002.- С. 21 -22.
8. Бондар Л. Методологічна основа гуманістичних ідей духовності в педагогічній спадщині В. О.Сухомлинського // Рідна школа, № 9 - С.11 -13
9. Боришевський М. Сімейне виховання, гарант морального встановлення особистості // Початкова школа.—1995.—№4.—С. 17-19.
10. Буграк.М. Національна програма «Освіта Прикарпаття»: формування виховного ідеалу //Голос Покуття.—1996.—24 січня.
11. Ващенко Г. Виховання волі і характеру.—К.:Школяр, 1994.—385с.
12. Ващенко Г. Загальні методи навчання : Підручник для педагогів. - Видання перше. - К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. - 441 с.
13. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти на україні.—К.: Школяр, 1997.—С.78-121.
14. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів. – К.: Вид. центр „Академія”, 2001.- С.37.
15. Вулгаїв П. Виховання маленьких дітей в українській родині // На грані двох світів.—1998.—№1 (лютий).
16. Гагозіна В. «Не бійтеся досконалості»...[Батькам про розвиток творчих здібностей дітей] //Рідна шк.—1998.—№12.—С.66-69.
17. Головач Л., Недільський С. М.Стельмахович Про статеве виховання дітей у сім'ї та школі // Сподвижник української етнопедагогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка".— Вип.25.— Івано-Франківськ, 1999.—С154-156.
18. Дерев'янко Н. Формування громадської культури сім’янина у педагогічній спадщині М. Стельмаховича // Сподвижник української етнопедагогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка". — Вип.25. — Івано-Франківськ, 1999.—С157-160.
19. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття").-К., 1994.-17 с.
20. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття).—Київ, 1994.—61с.
21. Додукіна О. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім'ї // Початкова школа.—1997.—№6.—С.6-12.
22. Додукіна О. Зміст виховання молодших школярів у сучасній українській сім'ї // Початкова школа.—1991.—№5.—СІ7-24.
23. Докуніна О. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім'ї // Початкова школа. - №6. - 1997. - С.6-12.
24. Етнопсихічні орієнтири сімейного виховання: Навч-метод. посібник / Ред. Л.Є. Орбан.— Івано-Франківськ, 1996.—96с.
25. Єременко Г. М., Риженко Г. М. Дитина йде до школи.— К.: Знання, 1985.—32с.
26. Єромицький П. Щедрі порадники батьків [Про діяльність народних університетів педагогічних знань для батьків у обл.] // Радянська освіта.—1976.—26 червня.
27. Задесенець М. П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей.—К.: Радянська школа, 1973.—152с.
28. Закон України "Про освіту". - Київ, 1997.-16с.
29. Злочевський С. Є., Котирло В. К. Сімейна педагогіка.— К.: Знання, 1986.—48с.
30. Івасів Л. Узгодження дій: Спільна робота дошільного закладу, сім'ї і школи з фіз. виховання дошкільників // Дошкільне виховання.— 1996.—№1.—С18-19.
31. Калмиков Г. Педагогіку гуманізму В.О.Сухомлинського - в життя. // Рідна школа, № 6, 2002. - С. 19 - 25
32. Киричук В.О.Концепція виховання підростаючих поколінь суверенної України // Рідна школа. – 1995. - № 5 – С.25.
33. Коваль І. Традиції виховання Галицько-Волинської держави.— Івано-Франківськ, 1995.—С.41-43.
34. Ковбас Б. М. Стельмахович—один із основоположників теорії українського родинного виховання // Сподвижник української етнопедагогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка".—Вип.25.—Івано-Франківськ, 1999.—С.131-133.
35. Комановський І.В. Педагогічний всеобуч батьків першокласників // Початкова школа.—1969.—№3.—С.60-63.
36. Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи-родини // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти на україні.—К.: Школяр, 1992.—С122-132.
37. Концепція національного виховання // Рідна школа, 1995.—№6.— С.18-25.
38. Корнієнко С. М., Кодлюк Я. П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально-методичний посібник.— Тернопіль, 1995.—64с.
39. Коробко С. Л. Шестирічний учень.— К.: Т-во «Знання» УРСР, 1986.—48с—/Серія 7 «Педагогічна»; №12/.
40. Костів В. Методика виявлення рівня моральної вихованості дітей з неповних сімей.— Івано-Франківськ, 1996.—132с
41. Костів В. Проблеми виховання дітей із неповних сімей //Сподвижник української етнопед агогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка".—Вип.25.—Івано-Франківськ, 1999.—С. 150-153.
42. Костів В. Родинні взаємини і проблеми виховання дітей: Збірник статей.— Івано-Франківськ, 1995.—48с.
43. Крюков В. Родинно-сімейне виховання//Освіта.—1998.—29 липня—5 серпня.—С.7.
44. Левицький М. Діти — наше майбутнє: [Про умови життя і розвитку дітей, зокрема в обл.] // Єдність.—1999.—18 грудня.
45. Лисенко Н. М. Стелъмахович про родинне виховання дітей дошкільного віку // Сподвижник української етнопедагогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка".— Вип. 25.— Івано-Франківськ, 1999.— С.145-149.
46. Лисенко Н. У єдності з сім'єю // Дошкільне виховання.—1990.— №4.—С18-19.
47. Луцик Д. В. Проблеми сімейного виховання і підготовки молоді до сімейного життя у педагогічній творчості М. Стельмаховича // Сподвижник української етнопедагогіки: Серія "Педагогіка, етнопедагогіка".—Вип.25.—Івано-Франківськ, 1999.—С. 134-139.
48. Луцик Д. В. Українська сім'я, її виховні функції.—Дрогобич, 1988.—132с.
49. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки.— К.: 1999.—357с.
50. Макаренко А. С Книга для батьків: Лекції про виховання дітей.— К.: Радянська школа, 1973.—336с.
51. Медведев Т. П., Над'ярний А. В. Все починається в сім'ї: із азбуки сімейного виховання.—К.: Молодь, 1983.—104с.
52. Мойсеюк М.Є. Педагогіка.-К.: Навч. посібник. 1996. - 348 с
53. Назарчук Д. Уроки «нульового класу»: Шкільна реформа: досвід, проблеми [Галицький р-н.] // Прикарпатська правда.—1985.— 7 листопада.
54. Нікітін Б. П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри.— К.: Радянська школа, 1999.—144с.
55. Нікітін Б. П., Нікітіна Л. О. Ми та наші діти. — К.:Молодь, 1989.—240с.
56. Нікітін Б. П., Нікітіна Л. О. Наша сім'я: Ми і наші діти // Початкова школа.—1989.—№5.—С.64-67.
57. Огієнко І. Українська культура.— К.: Абрис, 1991.—272с.
58. Організація роботи з батьками / За редакцією М. Кривка.— Рівне, 1996.—267с.
59. Падалка О. С, Нісімчук А. М., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагогічні технології.— К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995.—256с.
60. Педагогіка народознавства // Освіта.—1990.—27 липня.
61. Педагогічний батьківський ліцей // Рідна школа.—1998.—№3.— С.63-65.
62. Педагогічні задачі і завдання для батьків.: [Посібник / Підгок В. Г., Постовий та ін.].— К.: Рад. пік., 1989.—187с.
63. Пінт О. О. Це вам батьки.— К.: Радянська школа, 1973.—339с.
64. Покроєва Л. Д., Г.Л. Вороніна Г.Л. Шкільна тріада. – Харків, 2008. – 76 с.
65. Рацул А. В.О. Сухомлинський про сімейно-шкільне та родинне виховання // Наукові записки. – Випуск 78 (1). – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ ДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – 276 с.
66. Родчанин Е. Г., Зязюн И. А. Про ідеали В.А. Сухомлинського, М., 1991- С.73 - 84
67. Розвиток народної освіти та педагогічної думки на Україні (X-поч.ХХ ст.): нариси.— К.: Радянська школа, 1991.—381с.
68. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка: Навчально-методичний посібник.— К.: Фірма «Віпол», 1997.—231с.
69. Ступарик Б.М. Українська національна школа: витоки, становлення: Навч.-метод, посібник.— К.: ІЗМН, 1998.—336с.
70. Ступарик Б.М. Українська національна школа: нова парадигма вартостей // Голос Покуття, 1996. — 24 січня.
71. Сухомлинська О. Ідеї громадянськості й школа в Україні // Шлях освіти. - Київ, 1999. - №4. - С.20 - 25.
72. Сухомлинський В.А. «Сердце отдаю детям»- К.: Радянська школа, 1981, - С. 382.
73. Сухомлинський В.О. «Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів учнів// Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах - Т.5.-К.: Радянська школа,1977- с 122-139.
74. Сухомлинський В.О. «Сто порад учителеві // Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - Т.2-К.: Радянська школа,1977. С 419-656.
75. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. школа, 1978.-376с.
76. Сухомлинський В.О.Духовний світ школяра // Вибр. тв.: У 5-ти т.- К.: Рад. школа, 1976.- Т.1 С. 32 - 37.
77. Сушевський Б. Щастя батьків: [Університет педагогічних знань] // Радянська освіта.—1985.—15 січня.
78. Тарасук В.В. Тесты учебных способностей учеников 1 класса.—К.: РОВО «Укр. вуз. Поліграф».—1992,—72с.
79. Титаренко Т.М. Нравственное воспитание дошкольников в семье.— К.: Радянська школа, 1985.—95с.
80. Традиції родинного виховання в українській сім'ї. // Початкова школа.—1987.—№5,—С.31.
81. Ушинський К.Д. Про сімейне виховання [збірник].— К.:Радянська школа, 1974.—151с.
82. Федорак Я. Елементи гуцульського родинного виховання в школі // До знань.—1999.—10 вересня.
83. Шморгун В.Ф. Проблеми сімейного виховання у педагогічній творчості В.О. Сухомлинського. / Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.
У Законі України "Про освіту" говориться, що "Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього вибору народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.[31, c.З]
Соціальне, сімейне і шкільне виховання повинно здійснюватися у нерозривній єдності.
«Сімейне виховання (те ж саме — виховання дітей у сім''ї) — спільна назва для процесів впливу на дітей з боку батьків та інших членів сім''ї з метою досягнення бажаних результатів.»[92, с. 99]
Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць посідає сім''я, родина — група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом.[68, с. 29] Саме вона є тим могутнім соціальним феноменом, який найчастіше об''єднує людей у родинне гніздо на основі шлюбних і кровних взаємозв''язків. Тож недарма кажуть: коли міцна сім''я, то й сильна держава. Тобто, сім''я — це святий вузол в суспільстві. Тому й виховний вплив родини на формування і етнізацію особистості, на щоденне наше буття переоцінити неможливо.
Сім''я — найкраща вихователька підростаючих поколінь за всіх часів і народів. Справжня сім''я є совістю, честю та доблестю, національною гордістю кожного народу, нації, надбанням педагогічної культури людства.
Здійснюючи виховання, батьки створюють умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечення дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, формують активне, зацікавлене ставлення до оточуючого середовища. З сім''ї починається дорога і до школи. І вже тоді — життєву дорогу ведуть два розуми, два досвіди: сім''я і школа.
У шкільному віці основою виховання є формування у дітей гуманістичної моралі, естетичної культури, готовності до праці, до захисту рідної землі, патріотичних почуттів.
Батьки всіляко сприяють формуванню в дітей національної свідомості та самосвідомості, національного менталітету.
Концепція шкільної та сімейної педагогіки, тобто наукові теорії і основні напрямки, навіть при різних суспільних ладах і в різні історичні епохи, зовнішньо залишалися незмінними. Вони включали формування загальнолюдських цінностей і таких якостей, як чесність і честь, гідність і благородність, любов до людей і працелюбство, та ін. Про стосунки між батьками і дітьми і про напрямки сімейного виховання писали ще Аристотель, Г. Сковорода, Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Г.Песталоцці та ін.
Важливого значення даній проблемі надавали Януш Корчак, О.Барвінський, Мечислав Барановський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д. Ушинський, М.Г. Стельмахович.
Серед сучасних дослідників варто відзначити В.І.Костіва, Б.П.Нікітіна та Л.О.Нікітіну, Л.Е.Орбан, М.Г.Стельмаховича, та ін.
Однак майже не знаходимо досліджень з проблеми родинного виховання, зокрема, шляхів оптимізації взаємодії школи і родини учня не аналізується вплив сім''ї на підготовку дитини до школи. Деякі автори визначають фізичну готовність дитини до школи (Анищенко О. М., Доронова Т.П., Комарова Т.С., Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О.,), психічну готовність (Артемова Л.В., Божович Л.І., Бране К., Котирло В.К., Кравцова Е.Е., Штребел С. та ін.) та навчальну (Барташнікова І. А., Барташніков О.О. та ін.).
Майже не зустрічаються і дослідження з проблеми взаємодії вчителя з батьками школярів не тільки у процесі підготовки дитини до школи, а й у процесі подальшого виховання та навчання дитини в школі.
Все це і зумовило вибір теми моєї дипломної роботи «Взаємодія сімї і школи в контексті педагогічних ідей В.О. Сухомлинського»
Об''єкт дослідження: Шкільне та сімейне виховання як основа розвитку молодшого школяра.
Предмет дослідження. Вплив взаємо порозуміння між школою та сімєю на навчання та виховання особистості молодшого школяра.
Мета дослідження полягає у визначенні напрямків співпраці родини і школи в процесах підготовки дитини до навчання у школі та організації навчально-виховного процесу в початкових класах.
Завдання дослідження:
проаналізувати стан проблеми родинного виховання в педагогічній теорії та практиці;
виявити умови, що впливають на ефективність підготовки дитини до навчального процесу в школі;
показати значення співпраці родини і школи в ефективній організації навчально-виховного процесу в початкових класах.
При написанні дипломної роботи я використовувала такі методи дослідження: аналіз і синтез літературних джерел; педагогічне спостереження, бесіду, анкетування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та систематизації знань про родинне виховання, напрямки та умови ефективної співпраці родини та школи в процесах підготовки дитини до навчання в школі та організації навчально-виховного процесу в початкових класах.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю проблеми та ступенем її опрацювання і полягає в тому, що розроблені напрямки підготовки дитини до школи можуть використовувати батьки, вчителі початкових класів, вихователі дошкільних закладів.
Особливий внесок автора полягає у визначенні напрямків і умов співпраці родини та школи у процесах виховання та навчання дитини в школі та організації навчально-виховного процесу в початкових класах.
Результати проведеного дослідження дають підстави сформулювати такі висновки:
Сімейне виховання (те ж саме — виховання дітей у сім''ї) — спільна назва для процесів впливу на дітей з боку батьків та інших членів сім''ї з метою досягнення бажаних результатів.
Родинне виховання повинно здійснюватися в тісній взаємодії зі школою, зокрема, вчителям початкових класів, і мати на меті забезпечення фізичного і психічного здоров''я дітей, повноцінного розвитку готовності до школи, набуття життєвого досвіду.
Аналіз педагогічної, психологічної літератури, української літературної та педагогічної спадщини показує, що проблемою родинного виховання, зокрема, стосунками між батьками і дітьми та про напрямки сімейного виховання писали ще Аристотель, Г.Сковорода, Я.А. Коменский, Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці. Важливого значення даній проблемі надавали М. Барановський, О.Барвінський, Януш Корчак, А. Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський.
Спостереження і тестування педагогічної діяльності вчителів початкових класів та аналіз родинного виховання свідчить про те, що в дітей дошкільного віку потрібно спеціально формувати вміння і навички, необхідні для навчання в школі.
Дослідження свідчать, що діти 5-6 років мають значно більші ніж передбачалося, інтелектуальні, психічні і фізичні можливості, що дозволяє перенести частину програми першого класу в підготовчу роботу школи. Тому 5-6-річних дітей можна навчати початкам математики і грамоти, чим можна істотно поліпшити їхню готовність до шкільного навчання.
Вже в шестирічному віці дитина набуває деяких навичок навчальної роботи. Помітно проявляється емоційно-вольова спрямованість у досягненні мети.
Усе це створює важливі передумови для систематичної підготовки дітей до школи.
Для підготовки дитини до навчання в школі недостатньо виробити в неї певні уміння і навички, дати певні знання, вчити мислити. Треба, щоб до цього дитина була підготовлена і психологічно, і, передусім, морально, щоб вона виявляла бажання вчитися, мала інтерес до знань.
Реалізація ефективної підготовки дитини до навчального процесу в школі здійснюється за таких умов:
— співпраця родини і вчителів у визначенні напрямків, форм, методів і прийомів підготовки дитини до школи;
— систематичність і послідовність у підборі форм, методів і прийомів роботи з дітьми;
— знання батьками їх дітей, бажання знати як позитивні, так і негативні особливості їх всебічного розвитку;
— особистий приклад батьків, їх авторитет, характер стосунків;
— стимулювання навчально-пізнавальної активності дітей;
— педагогічна культура батьків.
У систему відносин «вчитель-батьки учнів» вчитель залучається об''єктивною необхідністю, самими умовами здійснення педагогічного процесу. Ця система відносин може існувати і функціонувати навіть без безпосереднього контакту її учасників, бо їх зв''язує учень як об''єкт взаємного впливу. Об''єктивна потреба співпраці вчителя і батьків учнів, що диктується єдністю цілей і завдань навчання і виховання, не означає непотрібності свідомих зусиль по організації цієї співпраці.
Відносини в системі «вчитель-батьки учнів» являють собою важливий педагогічний чинник, що сильно впливає на моральне життя учнів, які сприймають ці відносини як норму навіть в тому випадку, коли останні і не є нормальними.
Практика школи показує, що система реальних відносин «вчитель-батьки учнів» не завжди виконує свої функції. У цих відносинах нерідко зустрічаються такі недоліки:
відсутність яких-небудь контактів в педагогічному впливі на дитину;
вчитель іноді має невизначене уявлення про батьків учня, а батьки знають про вчителя тільки зі слів дитини;
взаємне або одностороннє невдоволення один одним, мовчазне або відкрите несхвалення дій один одного, недовір''я і зневага аж до яскраво вираженої неприязні, часом перехідної у взаємні образи і приниження людського гідності, в гострий конфлікт, в який неминуче залучаються і діти, і який, внаслідок цього, не може не надавати руйнівної дії на педагогічний процес.
Відповідальність за моральні відносини, що складаються в системі «вчитель-батьки учнів» лягає на вчителя як на ведучу сторону, професіонально зобов''язану.
Природно, що здійснення ведучої ролі педагога в організації оптимальних відносин з батьками учнів являє собою іноді значну трудність.
По-перше, тому, що вчитель, крім морального авторитету, не має ніяких інших впливів.
По-друге, йому доводиться налагоджувати доцільні контакти з будь-якими батьками, незалежно від їх особистих якостей і особливостей, незалежно від того, чи бажають цих контактів батьки чи ні.
У сучасних умовах різко зменшилися контакти батьків з учителями, які найчастіше відбуваються через батьківські збори або індивідуальні виклики батьків до школи. Однак варто використовувати і інші форми роботи з батьками в школі.
Отже, вчителі, вихователі повинні вивчати сім''ю, щоб спрямовувати сімейне виховання на всебічний розвиток дитини, надавати допомогу батькам: у керівництві навчально-виховною роботою дітей у домашніх умовах; у визначенні методів і прийомів виховання, формування у них позитивного ставлення до школи, навчання дітей, їх участі у суспільній і трудовій діяльності; спонукати батьків до педагогічної самоосвіти, залучати їх до навчально-виховної діяльності у школі; за необхідністю коректувати виховні зусилля сім''ї, нейтралізувати негативні її впливи.
Без сумніву, виконане дослідження не претендує на повне розв''язання цієї багатоаспектної проблеми. Подальше вивчення її, на нашу думку, доцільно здійснювати за такими напрямками: особливості співпраці вчителя і родини при організації виховного процесу в початковій школі; форми і методи спільної роботи, прийоми роботи з дітьми з вадами мовлення.
Добре виховати своїх дітей - не тільки найважливіший моральний, а й конститу¬ційний обов''язок батька і матері. За це вони відповідають перед своїм сум¬лінням і суспільством.
