Вступ …………………………………………………………………….. 3

Античні філософи про душу …………………………………………… 4

Висновок ………………………………………………………………… 20

Список літератури ………………………………………………………. 21

Основне в філософії Платона є переконання, що існують в дійсності дві площини буття, дві сфери, які в основі розходяться між собою. Це, до речі, було загальною думкою усіх філософів перед Платоном (субстанція та видимий світ, атоми й речі тощо). У Платона ці сфери є сфери матерії та "ідеального буття", "ідей". Нове є те, що для Платона різні не лише "зміст" цих двох сфер, а й характер їх буття. Ідеї існують зовсім не так, як матеріальні речі. Тому помилкові усі спроби викладу теорії Платона, як теорії про "два світи", закиди йому, що він, мовляв, "гіпостазує" ідеально — буття тощо. Почасти винний в цьому, щоправда, сам Платон, що весь час робив спроби подати різні виклади своїх думок, іноді звертаючись до форми "міту", в якому "ідеї" з'являються дійсно в занадто вже "масивній" постаті, подібній до буття матеріальних речей.
Платон розрізняє два зовсім різні засоби пізнання: це пізнання цілком неясне, непевне, смислове, якого предметом є матеріальний світ, що вічно хвилюється, змінюється, несталий та який важко схопити, зафіксувати вищим засобом нашого пізнання — розумом, та висловити це пізнання словами.

1. Античная философия: Проблемы историографии и теории познания. — М., 1991. − 133 с.
2. Античная философия: Энциклопедический словарь. — М.: Прогресс-Традиция, 2008. — 896 с.
3. Асмус В. Ф. Античная философия. — М.: Высшая школа, 1999.
4. Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. — М.: Прогресс, 1988. — 221 с.
5. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии, книга 1. Введение.
6. Греческая философия. В 2-х томах. Под редакцией М. Канто-Спербер. Том 2, стр. 866-919.
7. Гуторов В. А. Античная социальная утопия. Вопросы истории и теории.

Введение
Слово та поняття "філософія" повстало та розвинулось історично. Це грецьке слово, що означає "любов до мудрости". Первісно воно означало науку взагалі. Помалу з філософії відокремлювались окремі конкретні науки (математика, астрономія, медицина і т. д.). Тоді для філософії залишились галузі знання, що не належали до окремих конкретних наук. Здебільшого вживають цього слова, щоб визначити знання, яке є "ширше", "вище" чи "глибше" за окремі науки, що вивчають лише окремі відтинки, урізки світу. Філософія або "ширше" наук, бо досліджує світ в цілому, або упорядковує результати, добуті окремими науками, що вона їх критично переглядає, освітлює, приводить в певну систему, для філософічної науки того типу, іноді зживають назви "енциклопедія", або філософія "вище" конкретних наук, контролюючи їх шляхом вияснення їх передпосилок (засновків) і засади, на яких науки ці побудовано; це нпр. "аксіоматика" наук, що займається дослідженням тих основних тверджень, на яких побудована та або інша наука або система наук, розглядаючи та обґрунтовуючи методи, якими науки працюють ("методологія"), або шляхи думання взагалі ("логіка", раніше вживано також слова "діалектика"); або нарешті філософія "глибше" окремих наук, глибше заходячи в послідження буття, відкриваючи за світом сприйнять та вражінь "дійсне", "правдиве" буття ("метафізика") та досліджуючи те, що окремі науки залишають без уваги, зокрема закони всякого буття взагалі (одна з форм такого дослідження — "онтологія", або основні питання людського життя та діяльности, і ті сфери дійсности, що їх не досліджують окремі науки (етика, естетика, філософія культури, філософія мистецтва тощо). Зрештою дані кожної науки можна освітлити філософічне, себто "з вищого пункту погляду"...

Подальшу долю античної філософії, її дальше наближення до релігії та навіть злиття з ними не будемо простежувати. Теоретична філософія в значній мірі була неоригінальна. Вже її форма, дуже часто коментарі до творів філософічних клясиків (Платона і Арістотеля), показує цю неоригінальність. Може, найвидатнішим філософом пізньої античности був Прокл (410-481), також видатний математик, новоплатонік. Часи були вже зовсім інші: Прокл навіть потерпів від переслідування з боку християн. Бо за цей час поганська філософія вже виступала проти християнства в обороні політаїзму кесар Юліян Відступник (вмер 363) зв''язав свою спробу реставрації поганства з платонізмом.