Зміст

Вступ 3

1. Етапи розвитку схоластики 3

2. Схоластика і її вплив на методику навчання 6

3.Актуальність схоластичного концепту навчання 10

Висновки 13

Список використаної літератури: 14

Еволюція схоластики органічно пов'язана з еволюцією в середньовічній культурі утворення й освіченості. Якщо оформлення ранньої схоластики пов'язане з виникненнями міських шкіл як центрів освіченості, то зріла схоластика пов'язана з університетським утворенням (насамперед , Паризьким і Оксфордским університетами). Зрозуміла одночасно і як приналежність до інтелектуальної еліти ("ученість"), і як приналежність до певної інтелектуальної традиції ("виучка"), схоластика припускає спеціальну підготовку (школу), що необхідно випереджає самостійні заняття теологією. Крім філософії в середньовічних школах викладали сім "вільних мистецтв". Цей комплекс був розроблений в основному Боецієм. Він містив у собі "тривиум" (граматика, риторика, діалектика) і "квадриум" (арифметика, геометрія, астрономія й музика). Ці науки називалися мистецтвами тому, що наукою в Середні століття було прийнято називати тільки теологічне знання.

1. Ільїн В.Філософія : Підручник. В 2-х ч./ Володимир Васильович Ільїн. -К. : Альтерпрес. -2002. - Ч.1 : Історія розвитку філософської думки/ Авт.передм. А.А. Мазаракі. -2002. -463 с.
2. Білодід Ю. Філософія : Український світоглядний акцент: Нав-чальний посібник/ Юрій Білодід,. -К.: Кондор, 2006. -355 с.
3. Воронкова В. Філософія : Навчальний посібник/ Валентина Воронкова,; М-во освіти і науки України. -Київ:ВД "Професіонал,2004.-460 с.
4. Кирильчук В.Т. Філософія : Навчально-метод. посібник/ В.Т.Кирильчук, О.О.Решетов, З.В.Стежко; М-во освіти і науки України; КДТУ. -Кіровоград: КДТУ, 2000. -110 с.
5. Петрушенко В. Філософія : Навчальний посібник для вузів/ Віктор Петрушенко,. -4-те вид., перероб. і доп.. -Львів: Новий Світ-2000, 2006.-503 с.
6. Сморж Л. Філософія : Навчальний посібник/ Леонід Сморж,. -К.: Кондор, 2004. -414 с.
7. Філософія: Підручник для студентів вищих закладів освіти/ Ігор Бичко, Іван Бойченко, Віталій Табачковський та ін.. -2-е вид., стереотип.. -К.: Либідь, 2002. -405 с.
8. Філософія : Курс лекцій. Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти/ Віктор Петрушенко,. -К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2001. -444 с.

Вступ

Методи навчання необхідні, щоб той, хто навчається, опанував зміст, навчився виконувати предметні дії, активно оперувати способами пізнання і творчо працювати.

Слово «метод» походить від грецького methodos, що означає шлях до мети, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Основою наукового обґрунтування методу навчання слугують методи пізнання людьми реальної дійсності, а також способи обміну інформацією, спілкування їх у процесі пізнавальної діяльності.

За сучасних умов зростають вимоги до освіченості людини, відповідно у навчанні зростає значущість пізнавальної самостійності учнів, управління навчанням, розвитку активності і творчості, самоосвіти, практичного застосування знань. Тому в досвіді педагогів з''являються нові методи навчання, які називають активними: метод проблемного навчання, метод діалогу, ділова гра, «мозковий штурм», метод занурення тощо.

Але не зменшується значення так званих старих методів навчання до яких можливо віднести схоластичний метод або концепт навчання.

В даній роботі розглянуті історичні передмови з''явлення цього методу та актуальність схоластичного концепту навчання у початковій школі.

Висновки

Засвоєння загальнолюдських цінностей йде через оволодіння національною культурою. Перед початковою шко¬лою стоїть дійова задача – витворити українську націю, су¬цільний культурний організм, здібний до самостійного куль¬турного й політичного життя.

Щодо ролі й місця схоластики в традиції європейської ментальності можна сказати, що схоластика повною мірою заслуговує право на апологію її як культурного феномена. Від епохи Відродження, що виступило з різкою критикою медиевальних традицій, саме слово "схоластика" стало використовуватися як інвектива, набуваючи значення порожнього міркування, беззмістовної словесної гри. Західна класична культура немислима поза схоластичним середньовіччям. Щонайменше, по трьох причинах: по-перше, завдяки схоластиці в історії європейської культури не "перервався зв''язок часів". Саме вона з''явилася ланкою наступності, зберігши й транслювання у медіевальній культурі на тлі аксиологічного акцентованого ірраціоналізму інтелектуальні навички раціонального мислення й багато аспектів змісту античної філософської спадщини.

По-друге, задана схоластикою традиція розуміння школи, канону як цінності з''явилася необхідною противагою (вектором здорового консерватизму й еволюціонізму) для новоєвропейської установки на тотальну оригінальність і невтримне опровердження основ.

По-третє, схоластика внесла серйозний змістовний внесок у розвиток європейської інтелектуальної традиції як в області логіки (становлення європейського стилю мислення), так і змістовно. Аж до епохи Освіти й німецької філософської класики філософія користувалася категоріальним апаратом, багато в чому розробленим саме в рамках і зусиллях схоластики, багато схоластичних термінів узвичаїлися в некласичних формах сучасного філософствування, як, наприклад, поняття інтенціональності.