ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГОПЕДІЇ 5

1.1.Завдання,предмет логопедії 5

1.2. Основні принципи логопедичної роботи 7

1.3.Особистість логопеда 16

РОЗДІЛ 2.АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ЛОГОПЕДІЇ 19

2.1.Особливості сучасної логопедії 19

2.2.Понятійно-категоріальний апарат логопедії 21

ВИСНОВКИ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

Логопедія ― наука про порушення розвитку мовлення, їхнє подолання й попередження за допомогою спеціального корекційного навчання й виховання.
Логопедія є одним з розділів спеціальної педагогіки ― дефектології. Термін логопедія утворена від грецьких слів: logos (слово, мовлення), paideia (виховую, навчаю), що в перекладі позначає «виховання мовлення».
Предметом логопедії як наукової дисципліни є вивчення закономірностей навчання й виховання осіб з порушеннями мовлення й пов'язаними з ними від-хиленнями в психічному розвитку. Логопедія підрозділяється на дошкільну, шкільну й логопедію дорослих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Бадалян Л. О. Невропатологія. — К., 2007.-с. 456.
2. Беккер К. П., Совак М. Логопедія. — Харків., 2009.— С. 239.
3. Бєлова-Давид Р.А. До питання про медико-педагогічний комплекс / / Порушення мовлення у дошкільників / Під ред. Р.А. Бєлової-Давид і Б. М. Гриншпун. - М.: Просвещение, 2009. – 567с.
4. Власова Т.А. , Певзнер М. С. Про дітей з відхиленнями у розвитку. М., 2008р.- 456с. .
5. В. М. Синьов, Г. М. Коберник Основи дефектології: Навчальний посібник для вузів. ― К.: Вища школа,2010. ― 343 с.
6. Виявлення та подолання мовних порушень у дошкільному віці. / Укл. І.Ю. Кондратенко. - М.: Айріс - прес, 2010. – 356 сю
7. Волкова Л.С. Порушення голосу і произносительной сторони мови II частина Ринолалія. Дизартрія. М., 2008 р.-с. 567.
8. Волкова Л.С., Шаховська С.М. Логопедія підручник для вузів. М., 2009 р.-с. 345.
9. Єлагіна М.Г. Вплив деяких особливостей спілкування на виникнення активної мови в ранньому дитинстві / / Питання психології. - 1987. - № 2. –с.467.
10. Власова Т.М., Пфафенродт О.М. Фонетична ритміка. - М.: ВЛАДОС, 2006.-с. 456.
11. Жинкін Н. И. Правильне мовлення. — Харків., 2008.-с. 456.
12. Капітанове Н.К. Роль і значення логопедичного обстеження та корекції в діагностиці та лікуванні органічного ураження головного мозку. М.,2009 р.-с.234.
13. Ланцов А.А. Розлади мови. Клінічні прояви та методи корекції. СБ наук. тр.- СПб.: Наука, 2009.
14. Логопедія. / Під ред. Волкової Л. С. М.: Просвіта, 2009.-с. 456.
15. Лопатіна Л.В., Серебрякова Н.В. Логопедична робота в групах дошкільнят зі стертою формою дизартрії. - СПб.: Освіта, 2008.-с. 345.
16. Логопедична робота з дітьми дошкільного віку з мінімальними дизартрический розладами навчальний посібник. Видавництво союз СПб., 2005 р.-с. 345.
17. Лопатіна Л.В. Диференціальна діагностика стертої дизартрії і функціональних розладів звуковимови. СПб., 2000 р. –с. 456.
18. Лопатіна Л.В., Серебрякова Н.В. Подолання мовленнєвих порушень у дошкільників корекція стертою дизартрії: навчальний посібник. СПб., 2000р.
19. Ляпидевский С.С., Шаховська С.М. Розлади мови і голосу в дитячому віці. СБ праць. - М.: Просвіта, 2008.-с. 567.
20. Ляховська Ю.С. Особливості словника старших дошкільників. /Хрестоматія по теорії й методиці розвитку мови дітей дошкільного віку. - М.: Академія, 2009.-с. 456.
21. Неволіна Л.Г. Мовні і нервово-психічні розлади у дітей та дорослих. - Л.: ЛДПІ, 2007.-с. 278.
22. Основи теорії і практики логопеда // Під ред, Р. Е. Левіної. — Харків., 2008 — С. 309.
23. Панченко І.І. Особливості фонетико-фонематичного аналізу розладів звуковимови і деякі принципи лікувально-корекційних заходів при дизартричних порушеннях мови. / / Розлади мови і голосу в дитячому віці. СБ праць. - М.: Просвещение, 2010-с. 456..
24. Парамонова Л.Г. Логопедія. - СПб.: Мова, 2009.-с. 378.
Петерс В.А. Психологія і педагогіка. - М.: Велбі, Проспект, 2010.-с. 389.
25. Різдвяна В.І., Радіна Є.І. Основні принципи виховання правильної вимови у дошкільнят. / Хрестоматія по теорії й методиці розвитку мови дітей дошкільного віку. - М.: Академія, 2009. –с. 456.

Актуальність. На даний період відмічається помітний прогрес в розвитку логопедії. На основі психологічного аналізу отримані важливі дані про механізми найбільш складних форм мовної патології (афазії, алалії, та загального недорозвитку мовлення, дизартрії). Вивчаються мовні порушення при ускладнених дефектах: при олігофренії, у дітей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату. В логопедичну практику впроваджуються сучасні нейрофізіологічні та нейропсихологічні методи досліджень. Розширюється зв''язок логопедії з клінічної медициною, дитячої невропатологією і психіатрією.

Інтенсивно розвивається логопедія раннього віку: вивчаються особливості доречевого розвитку дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, визначаються критерії ранньої діагностики та прогнозу мовних порушень, розробляються прийоми та методи превентивної (попереджувальної розвиток дефекту) логопедії[1,c. 123].

Всі ці напрями досліджень значно підвищили ефективність логопедичної роботи.

У зв''язку з тим, що правильна мова є однією з найважливіших передумов подальшого повноцінного розвитку дитини, процесу соціальної адаптації, виявлення та усунення порушень мовлення необхідно проводити в більш ранні терміни. Ефективність усунення мовних порушень визначається багато в чому рівнем розвитку логопедії як науки.

Вивчення логопедії є важливим для всіх працівників дитячих, особливо дошкільних, установ. Значний відсоток мовлиннєвих порушень проявляється в дошкільному віці, оскільки цей вік є сензитивним періодом розвитку мови.

Своєчасне виявлення мовних порушень сприяє більш швидкому їх усунення, попереджає негативний вплив мовних розладів на формування особистості і на весь психічний розвиток дитини.

Знання логопедії є важливим для всіх дефектологів, так як мовні порушення зустрічаються набагато частіше у аномальних дітей, ніж у нормально розвиваються.

Мета роботи. Розкрити актуальні питання сучасної логопедії. Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:

 охарактеризувати значення та основні характеристики логопедії;

 розкрити актуальні питання сучасної логопедії

Предмет дослідження. Порушення мовлення,і процес виховання осіб з порушенням мовленнєвої діяльності.

Об''єкт дослідження. Людина,яка страждає порушенням мовлення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу,двох розділів,висновків,списку використаних джерел.

Логопедія як наука має важливе теоретичне і практичне значення, що обумовлено соціальною сутністю мови, мовлення, тісним зв''язком розвитку мовлення, мислення та всієї психічної діяльності дитини.

Мовна функція є однією з найважливіших психічних функцій людини.

У процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здатності до понятійному мисленню.

Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічно людських соціальних контактів, завдяки яким формуються і уточнюються уявлення дитини про навколишньої дійсності, удосконалюються форми її відображення.

Оволодіння дитиною мовленням сприяє усвідомленню, планування і регулювання його поведінки. Мовне спілкування створює необхідні умови для розвитку різних форм діяльності та участі в колективній праці.

Порушення мови в тій чи іншій мірі (залежно від характеру мовних розладів) негативно впливають на весь психічний розвиток дитини, відбиваються на його діяльності, поведінці. Важкі порушення мови можуть впливати на розумовий розвиток, особливо на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності, що зумовлено тісним взаємозв''язком мови і мислення і обмеженістю соціальних, зокрема мовленнєвих, контактів, у процесі яких здійснюється пізнання дитиною навколишньої дійсності.

Порушення мови, обмеженість мовного спілкування можуть негативно впливати на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором''язливості, нерішучості, замкнутості, негативізму, почуття неповноцінності).

Все це негативно позначається на оволодінні грамотою, на успішності в цілому, на виборі професії.