ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. КАРТОГРАФІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНИ: СУТЬ, ВЛАСТИВОСТІ, ЕТАПИ РОЗВИТКУ, СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ...............5
1.1 Розвиток історичної картографії в україні………………………..5
1.2 Структура та сучасний стан картографічої інфраструктури України……………………………………………………………………………7
1.3 Українська картографія та картографічна інфраструктура в розвитку, сучасний стан та перспективи розвитку……………………..……..21
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ
2.1. Загальні відомості про геоінформаційне картографування……………………………………………………………......21
2.2. Мультимасштабне картографування в середовищі ГІС……………………………………………………………………………….25
2.3. Тематичне картографування в середовищі ГІС…………………………………………………………………………….….27
ВИСНОВКИ………………………………………………….………….29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..30

РОЗДІЛ 1. КАРТОГРАФІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНИ: СУТЬ, ВЛАСТИВОСТІ, ЕТАПИ РОЗВИТКУ, СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ
1.1 РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОЇ КАРТОГРАФІЇ В УКРАЇНІ
Проголошення незалежності України, зміна політичних і ціннісних орієнтирів спонукали науковців до поглибленого та обєктивного дослідження вітчизняної історіі. Історичне картографуваня, як і будь-який напрям тематичного картографування, є продуктом своєї доби. Історичні атласи та карти відбивают суспільно-політичні погляди суспільства, стан розвитку історичноі науки, стан розвитку методів і способів картографуваня та картографічного виробництва. Значеня картографічного методу в історичних дослідженя істотно зросло з розвитком географічних інформаційних систем і технологій, веб-картографіі.
Проте спеціальних дослідженнь з історичноі картографіі немає, відсутні праці з періодизаціі розвитку історичного картографуваня в Украіні. Значне збільшеня на початку ХХІ ст. випуску історичних карт і атласів з вітчизняноі історіі потребує осмисленя не лише сучасного стану, тенденцій і перспектив даного напряму тематичного картографуваня, але й розгляду еволюціі історичних карт і атласів вітчизняноі історіі.
Історичне картографуваня як напрям тематичного
картографуваня розглянув Р. Сосса у картознавчому та картобібліографічному контекстах у загальних публікаціях з історії картографуваня [1, 2].
Найбільше публікацій з окресленоі проблематики вийшло у 1960-х - 1980х роках, коли проводились широке обговореня та дискусіі щодо створеня історичного атласу Українськоі РСР [3-6]. Нову хвилю публікацій спричинив процес випуску історичних атласів України з початку 2000-х років [7-9].
Періодизацію історіі картографуваня територіі
України ми розглядаемо на тлі загального історичного процессу [1, С. 16-21].
Виходячи з цього та з огляду на змістовне наповненя, функціональне призначеня, організаційно-інституційне забезпеченя історичного картографуваня України в еволюціі його розвитку виділяемо 3 етапи: 1) до 1917 р.; 2) 1917-1991 рр.; 3) у незалежній Україні (з 1992 р.).
Наукова новизна дослідженя полягае у визначені основних етапів і тенденцій розвитку історичного картографуваня в Украіні.
За понад 150 років украінська історична картографія еволюціонувала від текстових чорно-білих карт до фундаментальних історичних атласів. Упродовж 2-х перших етапів іі розвитку (до 1917 р.; 1917- 1991 рр.), в умовах відсутності власноі держави, історичне картографуваня Украіни з політичних та ідеологічних причин не мало шансів для розвитку. З цих причин не було завершено роботи зі створеня наукового "Атласу історіі Української РСР". Обєктивне баченя вітчизнянного історичного процесу в незалежній Україні та потужна картографічна інфраструктура (висококваліфіковані кадри, виробничі картографічні потужності, сучасні компютерні технологіі створеня карт) зумовили високий розвиток історичного картографуваня. До вагомих здобутків українськоі картографіі слід віднести насамперед видання низки науково-довідкових і науково-популярних атласів України. Суспільний інтерес до вітчизняноі історіі сприяв виданю числених історичних пропагандистсько-просвітницьких і туристичних карт. Історичне картографуваня сформувалось у потужний, один із провідних напрямів сучасного тематичного картографуваня в Украіні.Визначені
передумови, підходи та принципи створеня основних картографічних творів історичноі тематики становлять наукове та практичне значеня проведеного дослідженя.


1.2 Структура та сучасний стан картографічої інфраструктури України
На сьогоднішній день на основному вузлі картографічної мережі зареєстровано 34 учасники мережі (звичайні постачальники та користувачі геопросторових даних), у тому числі: публікація геоінформаційних даних на сервері - 28; технічне обслуговування диспетчерських систем - 5; автоматизації діловодства - 1. У мережі 5 фізичних картографічних серверів та 22 віртуальних картографічних сервери за відповідними областями України.Широке впровадження інтернет-технологій у всі сфери діяльності не оминуло і одну з найінформативніших сфер - картографію. Традиційні паперові картки замінили цифровими картами.
Цифрова карта у більшості випадків, є добре організованою базою даних, що використовується в інтерактивних геоінформаційних системах для управліня територіями, природними ресурсами, ведення бізнесу, прогнозуваня, моніторингу, отриманя інформаційно-довідковоі інформаціі і т. д. Організація та ведення цифрових картографічних баз даних сьогодні стають дедалі складнішими.

1. Бурачек В. Г. Геоінформаційний аналіз просторових даних / В. Г. Бурачек, О. О. Железняк, В. І. Зацерковний. - Ніжин: ТОВ Вид-во "Аспект-Поліграф", 2011. - 440 с.
2. Бусигін Б. С. Англо-російсько-український словник з геоінформатики / Б. С. Бусигін, Г. М. Коротенко, Л. М. Коротенко, М. А. Якимчук. - К. : Карбон, 2007. - 433 с
3. Географічна інформація - Еталонна модель: Нац. Стандарт України (ДСТУ ISO 19101:2002(E). - К. : Держспоживстандарт України, 2005. - 65 с.
4. Дорожинський О. Л. Фотограмметрія / О. Л. Дорожинський, Р. Тукай. - Львів: Вид. Нац. ун-т. "Львівська політехніка", 2008. - 332 с.
5. Іщук О. О. Просторовий аналіз в ГІС : навч. посіб. / О. О. Іщук, М. М. Коржнев, О. Є. Кошляков ; за ред. акад. Д. М. Гродзинського. - К. : ВПЦ Київський університет, 2003. - 195 с.
6. Кліменко І. В. Технології електронного урядування : навчальний посібник / І. В. Кліменко, К. О. Линьов. - К. : Вид-во ДУС, 2006. - 225 с.
7. Козаченко Т. І. Картографічне моделювання : навч. посіб. / Т. І. Козаченко, Г. О. Пархоменко, А. М. Молочко. - Вінниця : ТОВ "Антекс" - УЛТД, 1999. - 320 с. 83.
8. Козаченко Т. І. Теоретичні аспекти геоінформаційного моделювання / Т. І. Козаченко // Український географічний журнал. - 2009. - № 4. - С. 51-56
9. Козаченко Т. І. Інтеграція функцій картографічного моделювання і ГІС-аналізу в геоінформаційних системах при суспільно-географічних дослідженнях / Т. І. Козаченко // Укр. геогр. журн. - 2004. - № 3. - С. 99-108
10. Ладичук Д. О. Бази геоінформаційних даних / Д. О. Ладичук, В. І. Пічура. - Херсон : ХДУ, 2007. - 103 с. Морозов В. В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами : навчальний посібник / В. В. Морозов. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. - 88 с. 36. Морозов В. В. Геоінформаційні технології в агросфері / В. В. Морозов, К. С. Лисогоров, Н. М. Шпоринська. - Херсон: ХДУ, 2007. - 223 с.

ВСТУП

Актуальність роботи. Інтернет-картографічна мережа є об'єднанням підприємств з метою створення новоі інфраструктури виробництва, доставки та використання геопросторових даних на основі WEB-картографії та взаємодії з Інтернетом. Геоінформаційні ресурси картографічноі мережі є цифровою картою України масштабу 1:500 000, областей та Автономної Республіки Крим масштабу 1:200 000, окремих міст масштабу 1:2000, 1:5000, 1:10 000.
Актуалізація цифрових карт в Internet виконуєтся в on-line-режимі з моменту змін ситуаціі на місцевості, на відміну від традиційних паперових карт, що оновлюются раз на 5-10 років.Геоінформаційне картографуваня, що є сучасним станом розвитку картографії, характеризується доцільністю використаня лише найсучаснішого программного забезпечення, яке з технічного боку є основою його проведення та дає найкращі результати для автоматизованого створення і використання картографічних моделей. Дане програмне забезпечення повинно бути поліфункціональним, що передбачає його здатність виконувати всі відомі на сьогодні функції географічних інформаційних систем, які представлені в літературі [2].
Під терміном "геоінформаційне картографування" автор розуміє автоматизоване створення картографічних моделей в середовищі географічних інформаційних систем для їх практичного використання. Геоінформаційному картографуванню, відповідно до аналізу сучасних літературних джерел [1, 2] та авторського досвіду роботи в ГІС (зокрема у MapInfo), властиві наступні риси (запропоновані О.М. Берлянтом у [1], удосконалені автором у [2], останні дві позиції у переліку), що відрізняють його від інших видів картографування. Це:
− автоматизоване (інтерактивне) створеня та використання карт на основі баз різнотипних (картографічних, статистичних (кількісних), текстових) даних;
− застосуваня системного підходу до відображеня та аналізу об'єктів, явищ та процесів;
− оперативність картографування, що наближаєтся до реального часу з використаням різноманітних даних, в тому числі і даних дистанційного зондуваня;
− мультимедійність, яка дозволяє поєднати іконічні, текстові, та інші зображеня;
− багатоваріантність, що допускає різнобічну оцінку ситуацій та спектр альтернативних рішеннь;
− переважно проблемно-практичну орієнтованість картографуваня, націлену на забезпеченя прийнятя рішень в процесі вирішеня різноманітних проблем; − віртуальність, що передбачає інтерактивне одержаня в процесі геоінформаційного аналізу неявних данних та формування в тому числі і на їх основі зображеннь реальних або уявних обєктів;
− поліфункціональність программного забезпеченя, яка повинна включати можливість застосуваня поряд із традиційними зображувальними засобами їх нові види та з урахуванням цього мати можливість створення карт та інших похідних 60 зображень нових видів та типів.
Об'єкт роботи - геоінформаційне тематичне картографування.
Предмет роботи - вивчення особливостей геоінформаційного тематичного картографування.
Задачі курсової роботи:
 Визначити с
труктуру та сучасний стан картографічої інфраструктури України;
 Проаналізувати українську картографію та дослідити картографічну інфраструктуру в розвитку, сучасний стан та перспективи розвитку;Охарактеризувати загальні відомості про геоінформаційне картографування;
 Дослідити мультимасштабне картографування в середовищі ГІС;
 Охарактеризувати тематичне картографування в середовищі ГІС;
Структура курсової роботи: курсова робота складається з вступу, двох теоретичних розділів, висновків, списку використаних джерел, надрукована на 34 сторінках основного тексту.

ВИСНОВКИ

Отже, украінська картографічна мережа - це розподілена геоінформаційна система для виробництва, постачаня і використаня геопросторових даних на основі стандартного мережевого Internet-доступу. Технологічно Украінська картографічна мережа - це сукупність розподілених серверів баз цифрових картографічних данних, программних засобів WEB-картографуваня, створеня і використаня інтерактивних електроних карт в інформаційно-довідкових, кадастрових, моніторингових, навігаційних та інших системах.
Вся територія України покрита топографічними картами масштабів 1:1 000 000, 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000, 1:50 000, 1:25 000, 1:10 000. На окремі райони є топографічна зйомка масштабу 1:5 000, а на майже 50 % міст і містечок - масштабу 1:2 000. Крім державноі картографо-геодезичноі служби створеням топографічних карт займаєтся і Військово-топографічне управліня Збройних Сил Украіни. Тематичне картографуваня в Украіні до 1991 р. здійснювалось у рамках загальносоюзних програм. Найзначніші результати були досягнуті в геологічному картографувані. Виданям карт широкого користуваня в Украіні нині займаєтся відносно невелика кількість організацій як державних (10-12), так і приватних (8-10).
Провідне місце належит державному наукововиробничому підприемству (НВП) "Картографія" (Київ), тематика виданнь якого охоплюе всі види картографічноі продукціі. Започатковуєтся випуск електроних карт на компакт-дисках (СD). НВП "Картографія" у співпраці з іншими підприемствами випустила CD-атлас Киева. Раніше було видано електроний план Харкова.