ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ…………………………………………………………………………..6
1.1 Сутність поняття "логопедична допомога" в умовах навчально-реабілітаційного центру………………………………………………………….6
1.2 Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми організації логопедичної допомоги в умовах навчально-реабілітаційного центру……...13
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І………………………………………………..…..20
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ЛОГОПЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЗАКЛАДУ…………..………………………………………………………..…..22
2.1 Організаційно-педагогічні умови логопедичної допомоги дітям із порушенням мовлення в умовах навчально-реабілітаційного закладу…………………………………………………………………………....22
2.2. Методичні рекомендації організації логопедичної допомоги дітям із порушенням мовлення в умовах навчально-реабілітаційного закладу……….…………………………………………………………………...25
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ…………………………………………………...32
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...36
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..……42

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ
1.1 Сутність поняття "логопедична допомога" в умовах навчально-реабілітаційного центру

Логопедична реабілітація являється важливою складовою частиною комплексної медико-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей та підлітків з комплексними порушеннями та відхиленнями у розвитку. Вона направлена перш за все на корекцію та компенсацію порушення мовної сторони особистості [37, c. 56].
В сучасних умовах розвитку логопедичної роботи, реабілітаційна та логопедична робота вбачає розвиток сенсорних функцій, моторики, особливо артикуляційної моторики, розвиток пізнавальної діяльності, перш за все мислення, пам’яті, уваги, формування особистості дитини з одночасною регуляцією соціальних відносин, вплив на соціальне оточення. У ряді випадків, особливо у ранньому у дошкільному віці доречно говорити про логопедичну абілітацію та роботу з дітьми раннього віку, що мають комплексні порушення [6, c.45].
Логопедична реабілітація, як складова педагогічного супроводу дитини має певний зміст: логопедична допомога є результатом впливу на особистість, її окремі психічні та фізичні функції; З використанням опори на адаптивний апарат та компенсаторних здібностей відбувається поступове виправлення та подолання вад мовлення; логопедичну роботу не можна розглядати відмежовано від допомоги сім’ї, яка має сприяти розкриттю реабілітаційних можливостей; це неперервний та необмежений у часі процес, що має свою спрямованість і специфіку для кожної дитини, залежно від віку та психофізичного порушення, протягом якого з’являються нові якісні характеристики дитини.[2, c.332]
Саме зміни в суспільстві зумовлюють розширення соціокультурного середовища для надання логопедичної допомоги у системі комплексної реабілітації. Педагогічна робота здійснюється у процесі спеціального корекційного навчання і виховання, педагогічної допомоги дітям з обмеженими психофізичними можливостями, включення у педагогічний процес закладів, у яких створюються спеціальні умови.
У зв'язку із поширенням в Україні мережі реабілітаційних центрів як багатопрофільних навчально-виховних закладів для різних категорій дітей дошкільного віку з обмеженими фізичними і психічними можливостями виникло розширення соціокультурного середовища, що потребує логопедичного впливу. В умовах реабілітаційного закладу логопедична реабілітація є одним із напрямів психолого-педагогічної реабілітації.[43, c. 211]. Реабілітаційна робота у спеціалізованих центрах, як цілісна система, повинна розглядатися у тісному взаємозв’язку з підсистемами, що забезпечуватимуть цей процес комплексом медичних, психологічних, соціальних і педагогічних заходів відповідно до потреб дитини, тому вона виконує інтегральну функцію, а відтак розглядається як система і процес.
Модернізація змісту освіти у світлі вимог Національної доктрини розвитку освіти, державної національної програми „Освіта” („Україна XXI ст.”), Закону „Про загальну середню освіту”, концепції мовної освіти, спрямована на становлення мовної особистості дитини з дошкільного віку й сприяє зростанню соціальної й педагогічної ролі мови [17, c. 347].
Не всі діти здатні у процесі природного розвитку оволодіти мовленням, як засобом спілкування, навчання, соціальної адаптації й питання своєчасного опанування лексичних, граматичних, орфоепічних і фразеологічних норм мови, тому це можна розглядати як мовленнєво-комунікативну проблему.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бастун Н.А. Служби раннього втручання в Україні: шлях до інтеграції. / Н.А. Бастун – К.: ІКЦ «Леста», 2005. – 184 с.
2. Брукарт Э. Ортопедагогіка / Э.Брукарт [Под ред. Б. П. Пузанов]. – М.: Гарант, 1993. – 586 с.
3. Від ексклюзії до інклюзії (канадський досвід). Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі / А.О. Колупаєва: Наук.-метод. зб.: Вип. 7 [За ред. В.І. Бондаря, В.В. Масенка]. –– К.: Наук. світ, 2006. –– С. 39-44.
4. Волкова Л.С. Логопедия: учебник. [для студ. высш. уч. зав.]. – М., 1998. – 568 с.
5. Вульфов Б.З. Социальный педагог в системе общественного воспитания / Б.З. Вульфов // Педагогика. – 1992. – № 5/6. – С.45-49.
6. Гавриш Н.П. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання / Н.П. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2003. – № 7.
7. Гавриш Н.В. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Н.В.Гавриш. – Луганськ: Альма-Матер,2006.–368с.
8. Гальперин П.Я. Методы обучения и. умственное развитие ребенка / П.Я. Гальперин. – М.: Акад. Развития, 1967. – 265 с.
9. Гуров В.Н. Опыт организации социально-педагогической работы / В.Н.Гуров // Педагогика. – 1993. – № 4. – С.54-58.
10. Гурьянова М.П. Новая профессия в социальной сфере / М.П. Гурьянова // Специалист. – 1996. – № 11/12. – С. 28-29.
11. Жукова Н.С. Отклонения в развитии детской речи / Н.С. Жукова – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1994. – 234 с.
12. Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе/ И. Н. Закатова. – М.: Изд-во Каре, 1996. – 346 с.
13. Закон України «Про дошкільну освіту» від 25. 01. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1995. – (Бібліотека оф. видань).
14. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1995. – (Бібліотека офіційних видань).
15. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1995. – (Бібліотека оф. видань).
16. Игнатьев С.А. Блинков Ю. А. Логопедическая реабилитация детей с отклонениями в развити: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/С.А.Игнатьев, Ю.А. Блинков. – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2004. – 304с.
17. Интегративные тенденции современного специального образования / [науч. ред. М.М. Малафеев, А.Н. Коноплева]. — М.: Российское пед. агентство, 2003. – 186 с.
18. Іванова О.С. Стандарти у соціальній роботі: якими їм бути в Україні? / О.С.Іванова // Соціальна політика і соціальна робота. К.: КМ Академія, 2004. — № 3. – С. 67-78.
19. Іванова О.С. Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні / О.С. Іванова, Т.П. Семигіна // Соціальна робота в Україні: перші кро¬ки [За ред. В. І. Полтавця]. — К.: КМ Академія, 2000. – 234 с.
20. Капська. А.Й. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями / А.Й.Капська.– К.: ДЦССМ, 2003. – 168 с.
21. Катаева А.А. Дошкольная олигофренопедагогика / А.А.Катаева, Е.А.Стребелева, 1998, – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС. – 208с.
22. Катаева А.А. Дидактические игры и упражнения в обучении умственно отсталых дошкольников / А.А. Катаева, Е.А. Стребелева, 1991. – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС. – 256 с.
23. Класифікаційно-системологічний підхід до понятійно-термінологічного апарату корекційно-реабілітаційної діяльності / Шевцов А.Г. [Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного університету]. (Випуск 8) / відповідальний за випуск О.В.Гаврилов. – К-Подільський: ПП Мошинський В. С. , 2008. – 476с.
24. Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем у реабілітаційному центрі / [Т.Д. Ілляшенко, А.Г. Обухівська, О.В.Романенко, Н.С. Скрипка] – К.: ДЦССМ, 2003. – 346 с.
25. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні — Інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень — К.: Грамота, 2005. — 448с.
26. Крижанівська Р. Навчання індивідуальне, зорієнтоване на особистість / Р. О. Крижанівська // Дошкільне виховання, 1995. – № 1. – С. 12-13.
27. Крутій К.Л. Методика проведення індивідуальних занять з мовленнєво-пасивними дітьми дошкільного віку / К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2003. – 302 с.
28. Крутій К.Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика / К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2000. – 116 с.
29. Крутій К.Л. Планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку / К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 1999. – 48 с.
30. Кузьменко В.О. Індивідуалізація вихо-вання і навчання / В.О.Кузьменко // Дошкільне виховання. – 2000. – № 10. – С. 5-7.
31. Кузьменко В.О. Індивідуальність в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Концептуальні принципи та умови їх реалізації / В.О.Кузьменко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 8. – С. 5-7.
32. Куличенко Р.М. Социальный педагог: профессионализация деятельности: Моногр. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 1998. – 240 с.
33. Ладивір С.В. Індивідуалізація виховання дитини в умовах дитячого садка / С.В. Ладивір // Дитячий садок. – 2004. – № 16 (256). – С. 7.
34. Лалаева Р.И. Логопедическая работа в коррекционных класах / Р.И.Лалаева. – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 256 с.
35. Лінгводидактична модель мовленнєвого супроводу дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ / Крутій К.Л.: Матеріали Всеукраїн. Конференції [«Мова як чинник формування громадянина України»], (м. Запоріжжя, 16-17 травня 2008 року): / За заг. ред.: проф. К.Л. Крутій, проф. А.І.Паленко. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2008. — 352 с.
36. Лущихина И.М. Теория и методика социальной работы: Уч. пособие / Лущихина И.М. – М.: Изд-во «Союз», 1994. – С. 199.
37. Міжнародний досвід розвитку окупаційної терапії та шляхи її впровадження в Україні. / Шевцов А.Г. [Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного університету]. (Випуск 6) / відповідальний за випуск О.В.Гаврилов. – К-Подільський: ПП Мошинський В.С. , 2008. – 498с.
38. Мухина B.C. Психологическая помощь детям, воспитывающимся в учреждениях интернатного типа / B.C. Мухина // Вопросы психологии. – М.: Акад. Развития, 1989. -- № 1. – С. 35-46.
39. Н.Г. Пахомова. Закономірності та умови формування мовленнєвої готовності до навчання дітей дошкільного віку з дизартрією. / Пахомова Н.Г. // Дефектологія, №1, 2005. – С. 27-34.
40. Освіта дітей з особливими потребами: пошуки та перспективи (Українсько-канадський досвід): матеріали Міжнар. конф. [Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти], (Київ, 25-26 травня 2004р.) Відп. В.І. Бондарь, Р.Г. Петришин. — К.: Наук. світ, 2004. — 200 с.
41. Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України. (Розділ V.; Ст. 23; Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (№ 2961-ІV від 06.10.2005 р.) / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1995. – (Ббібліотека офіційних видань).
42. Правдина О.В. Логопедия: [для студ. высш. уч. зав.] / О.В. Правдина. – М.: Изд-во «Заря», 1973. – 289 с.

ВСТУП

Зміцнення статусу дитинства в суспільстві на державному й міжнародному рівнях відображено в низці стратегічних документів: Конвенції ООН про права дитини, Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про охорону дитинства», що свідчать про нові соціальні процеси стосовно дітей, зокрема посилення уваги й нового ставлення держави до дітей з обмеженими психофізичними можливостями, а саме дітей з комплексними порушеннями, у переважній більшості, інвалідів з дитинства й спонукають до забезпечення їм достойного життя як повноправних членів суспільства відповідно до їх можливостей та індивідуальних здібностей.
Чисельність інвалідів в Україні з кожним роком зростає, як і в усьому світі та країнах ближнього зарубіжжя, і на даний час їх чисельність складає близько 2,8 млн., в тому числі 153,4 тис. дітей-інвалідів. За останнє десятиріччя частка громадян цієї категорії в загальній структурі населення України збільшилась з 4 до більш ніж 5 відсотків. З огляду на це значення набуває підвищення якості та ефективності педагогічної роботи, її прогнозування та перспективного планування вихователями, вчителями, корекційними та соціальними педагогами, психологами, що працюють у спеціальних освітніх закладах та соціально-реабілітаційних центрах для таких дітей.
Конвенція про права дитини наголошує, що право інвалідів на гідне життя як повноправних членів суспільства — основний принцип міжнародних стандартів, а забезпечення дітям з особливими потребами доступу до якісної освіти є основою інтеграції та пріоритетом соціальної політики демократичних країн. «Кожна людина має право на освіту», — записано в Конституції України та декларації прав людини й завдання держави втілити в життя ці положення й забезпечити кожній особі отримання освіти в доступній для неї формі та об’ємі.

ВИСНОВОК

На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:
1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з метою уточнення терміну «діти з комплексними порушеннями», а також проблеми становлення відношення суспільства до осіб з комплексними порушеннями й визначення моделі допомоги на основі розгляду різноманітних поглядів щодо питання навчання і виховання таких дітей. З’ясували, що ставлення до дітей з комплексними порушеннями у різні історичні часи відрізнялися та були дискурсивними.
2. Визначили специфіку організації педагогічної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру. Характеристика специфіки та структурних компонентів педагогічного процесу з дітьми з комплексними порушеннями розкрила окрім загально педагогічних закономіностей, ще й більш значущі, зокрема освітньо-реабілітаційний та корекційно-розвиваючий напрями роботи з дітьми, що мають комплексні порушення, який полягає у надані комплексної індивідуалізованої педагочної допомоги, головною складовою якої виступає логопедична.