ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ПОНЯТТЯ ТА МЕТА ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ 4
2. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ВІДСТОРОНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ВІД РОБОТИ: НА ПРИКЛАДІ ВІДМІННОСТЕЙ ВІД СУМІЖНИХ ПРАВОВИХ ЯВИЩ 11
3. ВІДСТОРОНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ВІД РОБОТИ: ПІДСТАВИ І ПРОЦЕДУРА 20
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24

1. ПОНЯТТЯ ТА МЕТА ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ

Найчастіше досить широко тлумачяться норми, що визначають випадки й порядок відсторонення від роботи; непоодинокими є випадки коли відсторонення від роботи ототожнюється з переведенням на іншу роботу або звільненням. Усуненню помилок, що виникають у зв’язку із застосуванням норм про відсторонення від роботи, на наш погляд, сприяло б чітке відмежування 1 відсторонення від суміжних понять, пов’язаних, наприклад, із призупиненням роботи, звільненням і переведенням, а також правильне визначення самого поняття відсторонення від роботи, що і є ціллю роботи. Слід погодитися з думкою В.А. Процевського про необхідність більш ґрунтовного дослідження даного питання [1].
Про необхідність спеціального вивчення даної складної правової категорії, зокрема, висловився П.Р. Ставісскій, який оцінив це явище як мало досліджене в науці, недостатньо врегульоване законодавцем, але часто застосовуване на практиці. Доводячи його важливість як примусово-попереджувального заходу, вчений відзначав, що при відстороненні від роботи між працівником і підприємством виникає новий правовий зв’язок, що стає самостійним елементом трудового правовідносини [2, c. 682]. Істотний внесок у розробку даної теми вніс М. В. Молодцов, який розглядає відсторонення від роботи в якості одного із чотирьох підінститутів трудового договору поряд із прийомом на роботу, переведенням по роботі, припиненням трудового договору

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про внесення змін до Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2004 р., № 2384 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 42. – Ст. 2801. 198 Публічне право № 1 (9) (2013) ’
2. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р., № 1576-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
3. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р., № 514-VI // Відом. Верховн. Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
4. Справа за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України: Рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 р., № 1-рп/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 3. – Ст. 113.
5. Андрушко А. В. Відсторонення державного службовця від посади на час проведення службового розслідування // Держава і право: Щорічник наук. праць молодих вчених / А. В. Андрушко. – К. : Ін Юре, 2001. – Вип. 10. – С. 337–343.
6. Смолярчук В. И. Источники советского трудового права / В. И. Смолярчук. – М. : Юрид. лит, 1978. – 168 с.
7. Вольберг И. С. Отстранение от работы по советскому трудовому праву / И. С. Вольберг // Ученые записки: Труды юридического факультета Таджикского университета. – Сталинабад, 1955, Т.
8. – С. 97–103. 8. Анисимов Л. П. Трудовой договор: заключение, изменение и прекращение: Практические рекомендации / Л. П. Анисимов. – М. : ЗАО «Юстицинформ», 2005. – 263 с.
9. Юшко А. М. Переведення на іншу роботу / А. М. Юшко ; дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення». – Нац. юрид. акад. України. – Х., 2002. – 189 с.
10. Щодо надання допомоги по частковому безробіттю: Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.05.2009 р., № 5615/0/14-09/026 // Праця і зарплата. – 2009. – № 22 від 10 червня.
11. Щодо організації роботи під час простою на підприємстві: Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 р., № 257/06/187-07 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
12. Кримінальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
13. Справа про тлумачення терміна «законодавство»: Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р., № 12-рп/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 32.
14. Мішенков А. Догана або звільнення: третього не дано? / А. Мішенков // Юрид. газета. – 2010. – № 24 (245). – С. 22.
15. Кеник К. И. Судебная практика по трудовым делам : [пособ.] / К. И. Кеник. – Минск : Амалфея, 2000. – 192 с.

ВСТУП

Укладення трудового договору на сьогоднішній день є однією з головних форм реалізації права громадянина на працю, адже саме трудовий договір відповідає потребам ринкових трудових відносин, заснованих на найманому характері праці. Трудовий договір покликаний індивідуалізувати трудові правовідносини стосовно до особистості працівника й конкретного роботодавця. З моменту укладення трудового договору громадянин стає працівником даної організації й на нього повністю поширюється трудове законодавство, а також дія локальних правових актів нормативного характеру, прийнятих у цій організації.
Правові норми, які містяться в Кодексі законів про працю України й інших нормативних актів, покликані детально регулювати взаємовідносини учасників трудового процесу. Правовідносини, відповідно яких працівник зобов’язується виконувати певну трудову функцію на даному виробництві з підпорядкуванням його внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується оплачувати працю працівника, є трудовими правовідносинами.
На сьогоднішній день ані законодавство про працю, ані судова практика не виробили єдиного поняття відсторонення від роботи. Проблема визначення категорійного змісту відсторонення від роботи, процедура та підстави його застосування в науці трудового права неодноразово досліджувалась. Питанням відсторонення від роботи присвятили свої роботи В.О. Процевський, Л.В. Труханович, В.І. Глушко, Я.А. Пушкарь, К.П. Уржинський тощо. Однак слід зазначити, що в юридичній літературі з цього питання так само немає єдності поглядів, через що нерідко виникають помилки в правозастосовній практиці.

ВИСНОВКИ

Таким чином, на нашу думку, відсторонення від роботи є заходом попереджувальним. В одних випадках у відстороненні від роботи більшою мірою зацікавлене суспільство (попередження можливого поширення інфекційних захворювань), в інших - організація й працівник (попередження проведення вибухових або підземних робіт при відсутності належних знань і прав). Не можна також плутати відсторонення від роботи (хто б не був його ініціатором) зі звільненням працівника. Як відзначав К.П. Уржинський, керівники транспортних, будівельних і сільськогосподарських підприємств 5 нерідко ототожнюють звільнення з відстороненням від роботи, що тягне за собою порушення трудових прав працівників. Правові норми про відсторонення розосереджені в багатьох джерелах, а практика відсторонення суперечлива.
Відсторонення необхідно відрізняти від простою. Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Таким чином, працівник у разі простою позбавлений можливості виконувати свої трудові обов’язки внаслідок причин, не залежних (простій не з вини працівника) або залежних (простій з вини працівника) від нього. При відстороненні працівник тимчасово позбавляється можливості виконувати свої трудові обов’язки внаслідок причин, що залежать, як правило, від нього. Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган, чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. У період простою працівники можуть бути присутніми на робочих місцях, якщо це вимагає виробництво та є необхідність, через певний період, термінового залучення працівників до роботи.