ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………….5
1.1 Основні напрями вивчення творчості Дж. Фаулза…………………………………5
1.2 Міф як літературознавча проблема………………………………………………..17
Висновки до розділу 1………………………………………………………………….24
РОЗДІЛ 2. МІФОЛОГІЧНА СКЛАДОВА РОМАНУ «МАГ»……………………26
2.1. Давньогрецький міф……………………………………………………………….26
2.2. Архетипи……………………………………………………………………...........35
2.3. «Гра в Бога» як міф у романі……………………………………………………..42
Висновки до розділу 2………………………………………………………………….44
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ЗНАНЬ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 11-МУ КЛАСІ……………………………………………………………………………………46
3.1 Програма зарубіжної літератури для 11-го класу………………………………46
3.2 Конспект уроку по темі: «Аналіз та вивчення творчості
Дж. Фаулза на прикладі роману «Маг»»………………………………………60
3.3 Сценарій позакласного заходу літературного змісту……………………………68
Висновки до розділу 3………………………………………………………………….77
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………82
ДОДАТКИ………………………………………………………………………............88
Підсумок заняття
Для нашого читача головним романом Фаулза був і залишається "Волхв", а для співвітчизників письменника - "Жінка французького лейтенанта", про інші книги відгукуються з явною зневагою. Так, Дж. Ізард з «Гардіан» знаходить «Колекціонера» «прямолінійним та схематичним», а «Волхва» оголошує невдачею на тій підставі, що вчинки персонажів пояснюються загадковістю людської природи, а не зовнішніми обставинами. Однак можна припустити, що на оцінку романів вплинула якість їхньої екранізації.
Вихід на кіноекрани «Волхва» залишився в історії лише завдяки висловленню Вуді Алена, який помітив після прем'єри: «Доведися мені прожити життя знову, я зробив би так само, хіба що не став би дивитися цей фільм». Не врятували навіть Ентоні Куїнн та Майкл Кейн, які зіграли відповідно Кончіса та Ерфе. Сам Фаулз чесно назвав фільм «катастрофою» і зарікся надалі адаптувати власні романи для кіно, перевіривши цю справу майбутньому нобеліату Гарольду Пінтеру. У Пінтера все вийшло набагато краще – знята за його сценарієм «Жінка французького лейтенанта» по праву вважається однією з найкращих екранізацій усіх часів.
Втім, і романний «Волхв» за всього свого розмаху багатьох швидше розчарував. Не в останню чергу причиною цього є знаменитий відкритий фінал, предмет гордості автора та захоплення його шанувальників. В одному з інтерв'ю Фаулз розповів про лист, отриманий ним від ракового хворого з Нью-Йорка, тому хотілося вірити, що Ніколас наприкінці роману возз'єднується з Алісон, і він просив підтвердити його здогад, що Фаулз негайно і зробив. За іронією долі того ж дня прозаїку прийшло ще одне послання, автор якого гнівно вимагав у Фаулза звіту - чим же закінчилася історія двох закоханих? "Вони ніколи більше не побачили один одного", - відповів автор "Волхва".
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрухович Ю. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода. Слово і час. 1999. № 3. С. 56–66.
2. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. [за ред. М. Зубрицької]. Львів, 2001.
3. Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях: Навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. Київ, 2008.
4. Блум Г. Західний канон: книги на тлі епох / Г. Блум; [пер. з англ. під загальною редакцією Р. Семківа]. Київ, 2007.
5. Бумбур Ю.М. Авторська рефлексія в літературному творі (на матеріалі прози Джона Фаулза): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.06. Київ, 2009. 18 с.
6. Волошина Н. Й. Наукові основи методики літератури: Посібник / Н. Й. Волошина, О. М. Бандура, О. А. Гальонка та ін.; [за ред. Н. Й. Волошиної]. Київ, 2002.
7. Галич О. А. Теорія літератури: підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв. 4-те вид., стереотип. Київ, 2008.
8. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури XX ст.: навчальний посібник / Г. Й. Давиденко, Г. М. Стрельчук, Н. І. Гринчак. Київ, 2011.
9. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. Київ, 2004.
10. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Енквіста, В.Е. Тейлора /Пер. з англ. Київ: Основи, 2003.
11. Зарубіжна література XIX століття: посібник [за ред. О. М. Ніколенко, В. І. Мацапури]. Київ, 1999.
12. Зарубіжна література XX століття: Посібник [за ред. О. М. Ніколенко, Т. М. Конєвої]. Київ, 1998.
ВСТУП
Актуальність роботи. Тема дослідження перебуває у руслі активно розроблюваних сучасним літературознавством проблем діалогу із традицією та культурних взаємозв'язків. Досі не приділялося належної уваги одному з найважливіших аспектів творчості Дж. Фаулза, пов'язаному із сприйняттям письменником Греції та грецької культурної спадщини [1]. Основним критерієм системного підходу до аналізу художнього твору є комплексний підхід до вирішення літературознавчих проблем, що полягає у необхідності розглядати твір у системі впливів та взаємодій, що відкриває можливості його нового прочитання. Діалог Фаулза з античною традицією, а також рецепція новогрецької культури дозволяють включити творчість письменника в контекст традиції еллінізму в літературі Англії XX століття.
Наукова новизна. Незважаючи на те, що творчість Дж. Фаулза неодноразово привертала увагу зарубіжних та вітчизняних дослідників, важливе для розуміння всієї художньої системи питання про його ставлення до грецької культурної спадщини досі не ставало предметом спеціального дослідження [10]. Тим часом, Греція і грецька культура стали потужним фактором, який значною мірою визначив своєрідність творчості англійського класика.
ВИСНОВКИ
У розділі 1. «Історико-літературні та теоретико-методологічні аспекти дослідження» були визначені такі питання: основні напрями вивчення творчості Дж. Фаулза, а також питання міфу як літературознавчої проблеми.
Зіставивши різні методологічні визначення романів Фаулза у першому параграфі першого розділу, можна виділити три підходи до інтерпретації творчості письменника серед представників вітчизняного та зарубіжного літературознавства:
1) вітчизняні дослідники-літературознавці, які проводили аналіз творчості Дж. Фаулза в 1980 - 90-ті рр.. найбільше схильні до інтерпретації його романів у реалістичному ключі;
2) є коло дослідників, які вивчають вплив модернізму на романи Фаулза. Дослідники підкреслюють близькість методу Фаулза до класичного авангарду; виявляють та вивчають екзистенційну основу творів Фаулза;
3) найпоширеніша сучасна думка на поетику романіста - постмодерністське сприйняття його творчості.