анотація
ключові слова
вступ
мета статті
Аналіз останніх досліджень і публікацій
виклад основного матеріалу
висновки
список використаних джерел
Зовнішній державний борг країни – це її заборгованість перед іноземними кредиторами за надані ними позики і кредити в іноземних банках, відсотки, що сплачуються по наданих коштах, та кошти, отриманим від розміщення на міжнародних ринках державних цінних паперів. В загальну суму боргових зобов’язань держави входить також і гарантований державний борг – кошти, які держава отримала внаслідок прийнятих на себе гарантій та зобов’язань, в тому числі і зобов’язання, взятих на себе державою за третіх осіб, тобто зобов’язання вітчизняного фінансового ринку перед іноземними нерезидентами.
В останні роки темпи зростання зовнішнього державного боргу неухильно зростали, і станом на 21.12.2018 він вперше сягнув позначки вище 50 млрд. дол.. США (таб. 1). В 2019 році після проведених виплат кредиторам – за євро бондами 661 млн. дол.. США (2015 рік випуску) та 444 млрд. дол.. США – по облігаціях 2015 року, він дещо зменшився і сягнув позначки 49,574 млрд. дол.. США. Крім того, у вересні 2019 року було погашено заборгованість України перед МВФ (згідно програми stand-by 2014 року) у сумі 156 млн. дол.. США [3]
Література
1. Вахненко Т. Концептуальні засади управління зовнішнім національним боргом України / Т. Вахненко // Економіка України. — 2007. — № 1. — С. 14—24.
2. Вівчар О.Й. Особливості управління державним боргом та методи його удосконалення [Електронний ресурс] / О.Й. Вівчар, М.Ю. Солдак // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". — 2011. — № 720. — С. 371—376. — Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/ Menegment/ 2011_720/56.pdf
3. Зовнішній державний борг України. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/foreign/
4. Кабмін затвердив законопроект про агентство з управління держборгом // Інформаційне агентство «Уніан». [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.unian.ua/economics/finance/10676634-kabmin-zatverdiv-zakonoproekt-pro-agentstvo-z-upravlinnya-derzhborgom.html
5. Крайчак Є.В. Система управління державним зовнішнім боргом України // Економіка та держава. – 2018. - № 5. – с. 38-42
6. Макар О.П. Вдосконалення системи управління державним боргом як передумови економічного зростання / О.П. Макар // Вісник Національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. — Львів, 2012. — Вип. 22.1. — С. 284
7. Середньосрокова стратегія управління державним боргом на 2018-2020 роки. Міністерство фінансів України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/17-presentation-2018/08.2018/strategiya-upravlinnya-derzhavnim-borgom-na-2018-2020-roki.pdf
8. Федосов В.М., Колот О.А. Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту / О.А. Колот, В.М. Федосов // Фінанси України. — 2008. — № 3. — С. 3—30.
Вступ. Сьогодні в умовах динамічного розвитку та диверсифікації вітчизняної ринкової економіки надзвичайно важливе значення має система обслуговування державного боргу і стратегія управління ним. Саме стратегія управління державним боргом позиціонується в розвинутих економічних системах як дієвий інструмент регулювання національної економіки на макрорівні. Тому й зрозуміло, що від ефективності впровадження та виконання такої стратегії багато в чому залежить і фінансова стабільність та економічна безпека держави.
Аналізуючи світовий досвід, можна бачити, що в розвинутих країнах світу питанню розробки, впровадження та удосконалення стратегії управління державним боргом приділяється значна увага з боку державних інституцій, що в майбутньому дає змогу уникати негативних наслідків як для фінансово-економічної системи держави, так і для добробуту її громадян. В Україні, на жаль, до сьогоднішнього часу регулювання процесами накопичення та обслуговування державного боргу проходило з ухилом на потреби оперативного фінансування його дефіциту. Тому це неминуче відображалося і на обсягах зростання, і на динаміці, і на структурі державного боргу. І лише нещодавно вітчизняні фінансово-економічні інституції розпочали процес формування довгострокової стратегії управління та обслуговування державного боргу. Зрозуміло, що її потрібно буде відповідним чином коригувати, уточнювати, налагоджувати та інтегрувати у загальну систему управління фінансово-економічним життям держави для найповнішої мінімізації боргових ризиків, негативного впливу на економічні процеси в державі та сприяти досягненню оптимального співвідношення між борговими ризиками та обсягами витрат по обслуговуванню державного боргу України.
Таким чином, для розробки та впровадження ефективної стратегії управління та обслуговування державного боргу України необхідно здійснити:
1. Розробку основних елементів стратегії управління внутрішніх та зовнішніх державних позик.
2. Проведення майбутніх державних зовнішніх запозичень з урахуванням особливостей фінансово-економічної безпеки держави.
3. Звернення до іноземних кредиторів із пропозиціями щодо реструктуризації їхніх боргових вимог, щоб привести всі державні виплати у відповідність із реальним станом бюджету;
4. Внесення пропозицій до міжнародних кредитно-фінансових інституцій щодо рефінансування платежів, яких необхідно виплатити Україні в найближчі роки.
5. Досягнення мінімально можливого рівня дефіциту державного бюджету з метою утримання на прийнятному рівні основних боргових індикаторів.
6. Диверсифікація власної валюти, в першу чергу за рахунок проведених у нових валютах зовнішніх запозичень для зниження рівня валютних ризиків.
7. Стимуляція подальшого розвитку внутрішнього ринку капіталу для його часткової переорієнтації із зовнішніх джерел запозичень на внутрішні.
8. Здійснення продажу тимчасово вивільнених коштів на рахунках Державного Казначейства для нейтралізації існуючих боргових ризиків, а також мінімізації потреб економіки держави у зовнішніх позиках.