ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ЛІТОПИСАННЯ ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРИ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ…………………………………………………………………………….5
1.1. Літопис як літературний твір……………………………………..5
1.2. Історія вивчення літописів………………………………………..7
1.3. Початки київського літописання…………………………………8
1.4. Етапи становлення літописання…………………………………13
РОЗДІЛ 2. КИЄВОРУСЬКЕ ЛІТОПИСАННЯ…………………………14
2.1. «Повість врем’яних літ»……………………………………………..14
2.1.1. Загальні відомості………………………………………………….14
2.1.2. Сюжетні лінії……………………………………………………….16
2.1.3. Авторство…………………………………………………………..18
2.2. Київський літопис……………………………………………………20
2.2.1. Загальні відомості………………………………………………….20
2.2.2. Структура…………………………………………………………..22
2.2.3. Авторство…………………………………………………………..25
2.2.4. Жанрові особливості………………………………………………28
2.2.5. Художні засоби…………………………………………………….31
2.3. Галицько-Волинський літопис……………………………………...33
2.3.1. Загальні відомості………………………………………………….33
2.3.2. Художні засоби та особливості літопису…………………………35
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..40

«Повість минулих літ» має розгалужену сюжетну лінію: помста княгині Ольги древлянам; прийняття князем Володимиром християнського віровчення (хрещення Русі); вбивство Святополком у боротьбі за владу у Києві своїх братів Бориса та Гліба; битва Ярослава Мудрого із Святополком на Альті у 1019 р.; поєдинок Мстислава з Редедею (1022); повстання у Києві 1068 р.; нашестя половців на Русь у 1093 р.; осліплення Василька Ростиславича(1097) та ст..
Окрему сюжетну лінію становлять літописні оповідки про хрещення Русі.
1.Легенда про мандрівку Андрія Первозваного на київські гори, де він провістив християнство на руських землях. У контексті витоків київської держави та руської церкви цей фрагмент у літописі важливий тим, що має провіденційний (лат. Передбачення, провидіння) характер. Андрій — персонаж книжний, новозавітний, проте оповідь у літописі про його «діяння» не має підтвердження у Святому Письмі, апостольському житії, тобто є апокрифічною. Літописець міг довідатися про подорож Андрія з візантійських чи болгарських апокрифів або місцевих усних оповідок і синтезувати все це на сторінках літопису.

Продовження...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Власенко Н. Хто є автором «Повісті врем’яних літ»//Наука і суспільство. – 2002. - № 5-6. – с.10-14.
2. Генсьорський А. І. Галицько-Волинський літопис: Процес складання; редакції і редактори. – К.: Вид-во АН УРСР, 1958. – 103 с.
3. Денисенко А. Нестор-літописець//київська старовина. – 1993. - № 1. – С. 36-38.
4. Котляр М. Галицько-Волинський ізвод у колі давньоруських літописів// Київська старовина. – 1999. - № 1. С. 13-21.
5. Толочко П. П. Давньоруські літописи і літописці Х – ХІІІ ст.. – К.: Наук. думка, 2005. – 362.

.......

18. Сліпушко О. Образ автора в «Повісті врем’яних літ»// Слово і час. – 2008. - № 4.
19. Яременко В. На замовлення вічності // Повість врем’яних літ. Літопис (За Іпатським списком). – К., 1990.
20. Яременко В. Нестор Літописець (бл. 1050-28.Х.1114). Літописець Нестор і його «Повість врем’яних літ» // Золоте слова: Хрестоматія літератури України-Руси епоїи Середньовіччя ІХ-ХV століть: у 2-х кн../За ред..В. Яременка. – К.: Аконіт, 2002. – Кн. І. – с. 438-459.
21. Шевчук В. Збережено навіки (Про «Повість врем’яних літ» та її авторів) // Шевчук В. Дорога в тисячу років. – К., 1990. - С. 16-24.
22. Кралюк П. Життєпис літописця Нестора: спроба реконструкції // вісник НАН України – 2000. - № 7. – с. 54-64.
23. Котляр М. Структура і жанр Галицько-Волинського літопису.
24. Федорак Н. Хронотоп Галицько-Волинського літопису // слово і час. – 2000.- № 11. – с. 21-25.
25. Дмитро Чижевський. Лекції з історії української літератури. В кн.: В. Петров, Д. Чижевський, М. Глобенко, І. Мірчук. Українська література. Історія української культури; Український вільний ун-т. — Мюнхен; Львів, 1994. — 384 с.

Ця тема є актуальною і зараз так як ми дізнаємося з літописання якомога більше про минуле, про історію нашого народу, яка навчає нас та виховує. Актуальність києворуських пам’яток для своєї доби полягала у можливості безпосереднього впливу на свідомість його сучасників, підштовхувала середньовічну людину до вибору життєвих орієнтирів.
Об’єктом дослідження є літературний процес Х – ХІІІ ст., а саме києворуське літописання.
Предмет дослідження – поетикальні особливості «Повісті врем’яних літ», Київського літопису та Галицько-Волинського літопису.
Мета: обґрунтування місця й ролі києворуського літописання, дослідження їх поети кальних особливостей.
Продовження...

ВИСНОВКИ
Літописання постало на етапі завершення формування ранньофеодальної монархічної держави, коли до влади прийшов князь Володимир і запровадив християнство як державну релігію. Саме тоді і виникає писемність, а також літописання.
Тож, літопис – це історичний та літературний твір в якому описуються історичні події в хронологічній послідовності, а також записані в них різні перекази, легенди, міфи.
Вироблення державної ідеології Русі спиралося на ідеологію християнського віровчення, це мало сприяти унезалежненню Русі, творенню її етнокультурної самобутності.
Продовження....