Зміст

Вступ 2
1. Компентнісна орієнтація змісту навчання математики в старшій школі 3
2. Роль диференціації на уроках математики 5
3. Характеристика основних рівнів дослідження процесу навчання математики 7
4. Особливості організації самостійної роботи учнів старшої школи в навчання математики 9
5. Характеристика методичних аспектів перевірки математичних знань в учнів старшої школи 11
Висновки 13

Проблема відбору змісту шкільної математики була і залишається найактуальнішою. Періодично проводилися реформи (модернізації, удосконалення) змісту, де ставилися різні завдання – посилити практичну і прикладну його спрямованість, удосконалити аксіоматику і, тим самим, покращити логічну організацію матеріалу, наблизити зміст курсу до сучасної математики, усунути перевантаження учнів шляхом вилучення із програми другорядних, неосновних понять і залежностей тощо. При цьому зміни у змісті і вимогах до підготовки учнів були адекватними традиційним цілям математичної освіти, усталеним уявленням про її роль у суспільстві і в житті окремої людини.
Відмітимо, що реформи проводилися на належній теоретичній і експериментальній основі. Соціальні перетворення, які відбулися за останнє десятиріччя, кардинально вплинули і на освітню ситуацію, особливо в парадигмі відношень між суспільством і особистістю. Відбулася зміна пріоритету в сторону особистості. Проблема відбору змісту математики набула особливого значення у зв’язку з висунутим принципово новим соціальним замовленням на цілі і завдання шкільної освіти. Лейтмотивом освіти стають [1]:
- пріоритет соціально-мотиваційних факторів і загальнолюдських цінностей; методологічна переорієнтація освіти на особистість, на забезпечення активної пізнавальної позиції суб’єкта навчання;
- організація навчання на основі максимального врахування досвіду взаємодії учня з навколишнім світом, врахування не лише раціональної, а й особистісно-почуттєвої сфери його діяльності;
- спрямованість освіти на найповнішу реалізацію здібностей, інтелектуального, духовного і творчого потенціалу молодої людини, на вироблення стійких механізмів самонавчання, самовиховання та саморозвитку.

Список використаних джерел

1.Бродський Я. С. Шляхи реформування шкільної математичної освіти. Математика в школах України. 2003. № 26 (38). С. 2–5
2.Компетентнісно орієнтована методика навчання математики в основній школі: Метод. посібник / О.І.Глобін, М.І. Бурда, Д.В. Васильєва, В.В. Волошена, О.П. Вашуленко, Н.Д. Мацько, Т.М. Хмара. К.: Педагогічна думка, 2015. 245с.
3.Методика и технология обучения математике. Курс лекций: посоие для вузов / под научн. ред. Н. Л. Стефановой, Н. С. Подходовой. – Дрофа, 2005. – 416 с
4.Моторіна В.Г. Технологія підготовки вчителя математики до уроку: Навчальний посібник для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних навчальних закладів. Друге доповнене і виправлене видання X.: Видавець Іванченко І. С., 2012. 318 с.
5.Тарасенкова Н. А. Організація навчання математики у старшій профільній школі : монографія Черкаси: Видавець ФОП Гордієнко, 2017. – 216 с.

Вступ

Актуальність теми. В даний час, мабуть, немає необхідності доводити можливість математики у процесі викладання. Вона сприяє кращому формуванню окремих понять всередині окремих предметів, груп і систем, тобто таких, повне уявлення про які неможливо дати учням на уроках якої-небудь однієї дисципліни (поняття про будову матерії, різних процесах, видах енергії).
Сучасний етап розвитку математики як науки характеризується взаємопроникненням наук один в одного, і особливо проникненням математики і фізики в інші галузі.
Математика є конкретним виразом інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці та житті суспільства. Ці зв'язки грають важливу роль в підвищенні практичної і науково-теоретичної підготовки учнів, істотною особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності.
Математика допомагає формуванню в учнів цілісного уявлення про явища природи та взаємозв'язки між ними і тому робить знання практично значущим і застосовним, це допомагає учням ті знання і вміння, які вони придбали при вивченні одних предметів, використовувати при вивченні інших предметів, дає можливість застосовувати їх у конкретних ситуаціях, при розгляді приватних питань, як у навчальній, так і в позаурочній діяльності, наукового та громадського життя випускників.
Предметом роботи є визначення особливостей викладання математики у старшій школі.
Об'єктом роботи є організація педагогічного процесу з викладання математики у старшій школі.

Висновки

На основі проведеного дослідження на тему: “Особливості викладання математики в старшій школі” варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
1.На сьогоднішній день математика займає важливе місце в системі освіти та вимагає виваженого підходу в процесі підбору методики та технології викладання математичних дисциплін.
2.При безпосередній організації процесу викладання необхідно орієнтуватися на загальні принципи та вимоги у викладанні математики.
3.Важливу роль відіграє врахування диференціації в процесі формування та підбору методики кожним окремо взятим вчителем.
4.Належна організація самостійної роботи учнів вимагає чіткої постановки завдань та цілей, наданню рекомендацій та методичних роз'яснень.
5.Заключним етапом ефективності викладання математики є правильна розстановка акцентів при оцінюванні учнів.
Таким чином, особливості викладання математики у старшій школі грунтуються та залежать від:
- ефективності зосередження уваги викладача та учнів на основних аспектах предмету, який відіграє важливу роль в розкритті провідних ідей наук;
- здійсненні поетапної організації роботи щодо встановлення ускладнюючих та пізнавальних завдань, розширюючи поле дії творчої ініціативи та пізнавальної самодіяльності учнів;
- вивчення найважливіших світоглядних проблем і питань сучасності з засобами науки та зв'язку з життям.