ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ 6
1.1. Поняття страхового ринку та його класифікація 6
1.2. Інституційна інфраструктура страхового ринку 12
1.3. Державне регулювання страхового ринку 15
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ 22
2.1. Загальна характеристика страхового ринку України 22
2.2. Аналіз економічних показників страхового ринку України 30
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ 40
3.1. Проблеми розвитку страхового ринку України та шляхи їх вирішення 40
3.2. Зарубіжний досвід страхового ринку та можливості його імплементації у вітчизняну практику 45
ВИСНОВКИ 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 56
ДОДАТКИ 60
Зважаючи на практичні результати проведеного дослідження в частині розвитку та ефективності функціонування страхового ринку в умовах сьогодення викладених у попередніх розділах, вважаємо за доцільність виявлену проблематику розкрити в розрізі окремих груп (рис. 3.1).
Рисунок 3.1. Основна проблематика страхового ринку України
Таким чином, до першої групи проблем розвитку страхового ринку в Україні варто віднести проблеми організаційно-правового характеру, тобто:
- відсутність чіткого нормативно-правового визначення окремих видів обов’язкового страхування. В контексті даного напрямку слід також відзначити недосконалість запровадження ідеології обов’язкового страхування, оскільки до сьогоднішнього часу в нормативно-методологічному полі регулювання даного напрямку страхування існують норми, котрі сприяють гальмуванню розвитку страхування в нашій державі: обов’язкові види страхування мають вкрай низький рівень страхових виплат та страхового захисту, котрий, в переважній більшості випадків, використовується з метою задоволення вузькопрофільних інтересів та не відповідають власному значенню та сутності [17];
- відсутність взаємоузгодженості дій в цілісному механізмі державних органів до обов’язків котрих належить регулювання страхового ринку;
Доповненням даної проблематики також є недосконалість взаємовідносин між засновниками страхових компаній та страхувальниками. В практичній діяльності засновники являються основними клієнтами страхової компанії, що створює замкнене коло в її практичній діяльності на страховому ринку. Поширюється перехресне володіння акціями страхових компаній, суб’єктів підприємництва, що безпосередньо впливає на процес оцінки активів страхових компаній.
- відсутність належного розприділення повноважень відносно відповідних органів державної влади в частині застосування санкцій та притягнення винних осіб до відповідальності за порушення чинного законодавства. Варто окремо зазначити, що дана проблема впливає на розбалансування рівня відповідальності професійних учасників страхового ринку України;
- відсутність якісної системи організації облікового процесу та формування відповідних форм звітності, розкриття необхідної інформації визначеному колу користувачів, у тому числі й нагляду за діяльністю страхових компаній. Із зазначеного очевидно, що дана проблема значно впливає на можливості потенційних інвесторів та споживачів страхових послуг відносно обрання страхових компаній, а також зменшує можливості страхового ринку в частині мобілізації вільних ресурсів та зростання обсягів страхового посередництва [1].
Ключовою проблемою організаційно-правового характеру являється кваліфікація кадрів: відсутність належного рівня професійних знань та компетенцій, низька якість професійної підготовки профільних фахівців сприяє серйозному негативному впливу на ефективність страхової діяльності.
Вирішенню даної проблематики сприятиме [38, с. 269-270]:
1. Збалансоване поєднання теоретичних знань та практичних навичок із розробки та реалізації страхових продуктів, страхового маркетингу, фінансового менеджменту;
2. Розвиток володіння плануванням та прогнозуванням страхового портфелю, забезпечення його належної збалансованості; обрання та обґрунтування каналів просування страхових продуктів; оптимізація та забезпечення ефективного розміщення коштів страхових резервів.
3. Сертифікація як міра контролю усіх фахівців страхової компанії, а не лише керівника та головного бухгалтера.
До другої групи проблем розвитку страхового ринку в Україні варто віднести проблеми економічного характеру:
1. Низький платоспроможний попит юридичних та фізичних осіб. Відсутність економічної стабільності в державі, низький рівень внутрішнього економічного розвитку держави, вплив окремих факторів (фінансово-економічна криза, безробіття, пандемія) – гальмують поступальний рух вітчизняного страхового ринку та впливають на зниження як доходів населення, так і фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;
2. Незначний обсяг та недосконала структура капіталу страхових компаній. Відтак, недостатній обсяг стартового капіталу, мінімальні темпи його підвищення, фактичний розмір сформованих резервів переважної більшості вітчизняних страхових компаній обумовлюють вкрай низькі можливості вітчизняних страховиків із покриття значних збитків. Приділенням уваги щодо нарощення капіталу займається близько 48% страхових компаній на ринку. Така поведінка власників страхових компаній в переважній більшості випадків обґрунтовується доволі тривалим терміном відведеним державою на процес проведення капіталізації, а також відсутністю контролюючого органу, котрий міг би вжити належних заходів відносно наявних порушень.
3. Відсутність належних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів. На сьогоднішній день в Україні відзначається відсутність належних інвестиційних інструментів довгострокового характеру. В контексті даної проблематики варто відзначити неможливість придбання інвестиційно привабливих акцій та облігацій інвестиційно привабливих суб’єктів підприємництва, нерозвиненість довгострокового кредитування страховиками реального сектору економіки. Зазначене впливає на рівень інвестиційної діяльності самих компаній, мінімізує рівень дохідності від неї, а також позбавляє національну економіку від значних обсягів грошових надходжень необхідних для подальшого соціально-економічного реформування в Україні.
До заключної – третьої групи проблем розвитку страхового ринку в Україні віднесено інформаційно-аналітичні проблеми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Бозвіна Н.О. Визначення сутності стримання розвитку страхового ринку в Україні. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2014. №2(10). С. 39-43
2.Виговська В. В. Концептуальні підходи щодо розвитку страхового ринку України. Науковий вісник ЧДІЕУ. 2013. № 1 (17). С. 160-165.
3.Гаманкова О.О. Ринок страхових послуг України: теорія, методологія, практика: монографія. Київ: КНЕУ. 2009. 283 с.
4.Гвозденко А.А. Страхование: учеб. М.: ТК Велби, Издательство Проспект 2006. 464 с.
5.Господарський кодекс №436-XVвід 06.01.2018 р. зі змінами та доповненнями URL: http://zakon4.rada.gov.ua. (Дата звернення 24.04.2020 р.)
6.Гринчишин Я.М. Стан та перспективи розвитку страхового ринку України. Молодий вчений. 2017. №3 (43). С. 622-626.
7.Гутко Л.М. Досвід провідних країн світу у галузі страхування. Економіка. Фінанси. Право. 2015. № 5. С. 22 – 24.
8.Дєгтяр А., Соболь Р. Міжнародний досвід надання страхових послуг та регулювання страхової діяльності. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2011-4/doc/3/01.pdf(Дата звернення 24.04.2020 р.)
9.Залєтов О.М. Страхування: навчальний посібник. К.: Між. Агенція «BeeZone», 2013. 304 с.
10.Закон України Про страхування № 86/96-ВР від 07.03.96 р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 (Дата звернення: 30.04.2020 р.)
11.Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 391 (у редакції рішення Правління Національного банку України від 16 cічня 2017 року № 28). URL: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=18563297(Дата звернення:28.04.2020 р.)
12.Малікова І.П. Статистичний аналіз страхового ринку України та його продукту. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2015. № 1. С. 84-92
13.Малікова І.П. Оцінка концентрації страхового ринку України,її зв’язок з процесами монополізації та конкуренції. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2017. Вип. 23.Частина 3. С. 76-79.
14.Малікіна О.А. Досвід зарубіжних країн у сфері соціального страхування. URL: file:///C:/Users/PC/Downloads/120716-257104-1-SM.pdf (Дата звернення: 28.04.2020 р.)
15.Навроцький Д. А. Формування страхового ринку України: автореф. дис.канд. екон. наук: К. : Інститут економічного прогнозування НАНУ, 2005. 16 с
16.Онуфрак Т.С., Шаповалова В.В. Страховий ринок України: проблеми та перспективи розвитку. URL: http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5629/1/studentresearchjournal160-14.pdf (Дата звернення: 25.04.2020 р.)
17.Островський А.Е. Основні проблеми розвитку страхового ринку в Україні. URL: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Economics/65999.doc.htm (Дата звернення: 28.04.2020 р.)
18.Підсумки діяльності страхових компаній за 2017 рік URL: https://www.nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/2017_rik/sk_%202017.pdf (Дата звернення:28.04.2020 р.)
19.Підсумки діяльності страхових компаній за 2018 рік URL: https://www.nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/2018_rik/2018/sk_%202018.pdf (Дата звернення:28.04.2020 р.)
20.Підсумки діяльності страхових компаній за 2019 рік URL: https://www.nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_2019.pdf (Дата звернення:28.04.2020 р.)
21.Попова Ю.М. Вплив європейської інтеграції на розвиток ринку страхових послуг в Україні. Економіка і регіон: науковий вісник. Полтава, 2016. №2 (57). С. 95-100
22.Рекуненко І.І. Інфраструктура фінансового ринку України: сучасний стан та перспективи розвитку : [монографія]. Суми : УАБС НБУ, 2013. – 411 с.
23.Романовська Ю.А. Аналіз страхового ринку України. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 7. С. 830-837
24.Руда О.Л. Розвиток страхового ринку в Україні. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2020/57.pdf (Дата звернення: 22.04.2020 р.)
25.Рудь І.Ю., Кондрацька К.В. Страховий ринок України: аналіз та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип.23. Ч.2 С. 87-91
26.Соболь Р.Г. Сутність державного регулювання страхової діяльності в Україні. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-1/doc/2/06.pdf (Дата звернення: 22.04.2020 р.)
27.Сова О.Ю. Основні тренди страхового ринку України. Вчені записки Університету «Крок». 2018. №3 (51). С.59-67
28.Сомова Т.О. Закордонний досвід розвитку ринку страхових послуг. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/211.pdf (Дата звернення: 28.04.2020 р.)
29.Сподарева О.Г. Розвиток системи державного регулювання страхового ринку України. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/18796/1/17-76-80.pdf (Дата звернення: 22.04.2020 р.)
30.Страховий і перестраховий ринки в епоху глобалізації : монографія / [Козьменко О.В., Козьменко С.М., Васильєва Т.А. та ін.]. – Суми: Університетська книга, 2011. 388 с.
31.Страхові послуги: підручник. За ред. В.Д. Базилевича. К.: Логос. 2014. 496 с.
32.Супрун А.А. Управління активами страхових компаній. URL: http://dissertation.com.ua/node/661626 (Дата звернення: 27.04.2020 р.)
33.Теория и практика страхования : [учеб. пособ.] / Н.Г. Адамчук, С.Н. Асабина, Л.Н. Клоченко [и др.] ; под ред. К.Е. Турбиной. М. : Анкил, 2003 с. 704.
34.Тищенко Д.О. Державне регулювання страхової діяльності в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 22. С. 74-76
35.Фесенко Н.В., Яремченко Л.М. Стан та перспективи функціонування страхового ринку України в умовах глобалізації. Економіка та держава. 2019. №8. С. 28-34
36.Фурман В.М. Страховий ринок в Україні: проблеми становлення та стратегія розвитку: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.04.01 Держ. установа “Ін-т економіки та прогнозування НАН України”. К., 2006. 36 с
37.Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку : [монографія]. Суми : ВВП Мрія-1 ЛТД, УАБС НБУ, 2008. 348 с.
38.Шлапак Н.С., Кривич Т.Е. Проблеми розвитку страхового бізнесу у сучасних умовах. Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property. 2017. №15. С. 268-272
39.Шолойко А.С. Страховий ринок України: підходи до його класифікації та періодизації. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Economica/article/viewFile/161/143 (Дата звернення: 22.04.2020 р.)
40.Шолойко А.С. Сутнісна характеристика інфраструктури страхового ринку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Вип. 14. Ч.2. С. 186-190
41.European insurance in figures [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.insuranceeurope.eu/ european)insurance)industry)database
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Повсякденна діяльність юридичних та фізичних осіб пов’язана з наявністю великого числа ризиків, котрі, в свою чергу, породжують невизначеність, що є однією з основних складових кон’юнктурної ситуації на будь-якому ринку національного та світового масштабу. Належний розвиток страхової галузі в Україні має забезпечити державне регулювання.
Однак, процес розвитку страхового ринку в Україні супроводжується цілою низкою проблем, таких як: внутрішня та зовнішня економічна нестабільність, недосконалість державного регулювання фінансового ринку та ринку страхування зокрема, відсутність належного рівня довіри з боку споживачів страхових послуг, недостатній рівень запровадження інновацій на страховому ринку. За такої ситуації дослідження страхового ринку має бути сталим з ціллю оптимального виявлення наявної проблематики та окреслення альтернативних шляхів його розвитку. Зазначене й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню питань становлення та розвитку страхового ринку України присвячено праці наступних вчених: В.В.Виговська, О.О Гаманкова., А.А.Гвозденко, О.М.Залєтов, Д.А.Новроцький, О.Л.Руда, Р.Г.Соболь, О.Г. Сподарева, Д.О. Тищенко, В.М. Фурман.
Однак додаткового опрацювання потребують наступні питання: фінансово-економічна оцінка основних показників економічної діяльності страхового ринку, критичний аналіз сучасної проблематики страхового ринку з безпосереднім окресленням факторів їх виникнення та альтернативних варіантів усунення.
Мета кваліфікаційної бакалаврської роботи: дослідити теоретичні засади функціонування страхового ринку України, оцінити його сучасний стан та запропонувати практичні рекомендації щодо перспектив його подальшого розвитку.
Для досягнення поставленої мети дослідження поставлено такі завдання:
- розкрити сутність страхового ринку, його класифікацію та значення;
- проаналізувати інституційну інфраструктуру страхового ринку;
- дослідити особливості державного регулювання страхового ринку;
- здійснити загальну характеристику страхового ринку України;
- проаналізувати економічні показники діяльності страхового ринку України;
- дослідити проблеми розвитку страхового ринку та альтернативи шляхів їх подолання;
- оцінити ймовірність імплементації зарубіжного досвіду страхового ринку відносно реалії в Україні.
Об’єктом дослідження є страховий ринок України.
Предметом дослідження становлять фінансові відносини, що виникають між учасниками страхового ринку України щодо його організації та функціонування.
При написанні роботи було використано наступні методи: аналізу, синтезу та логічного узагальнення – при визначенні сутності страхового ринку, системного аналізу при подачі характеристики інфраструктури страхового ринку України; фінансового та статистичного аналізу – при досліджені сучасних тенденцій розвитку страхового ринку України; графічний для виявлення та ілюстрування тенденцій динамічних змін розвитку страхового ринку; монографічний та гіпотетичного передбачення для оцінити ймовірність імплементації зарубіжного досвіду страхового ринку відносно реалії в Україні.
Практична значущість отриманих результатів. Розроблені в роботі теоретичні положення дають змогу поглибити уявлення про сутність страхового ринку України. Проведений аналіз функціонування страхового ринку може бути використано в частині подальших досліджень шляхом написання наукових статей, підручників, посібників чи монографій. Наведені в роботі рекомендації можуть бути використані при розробці методичних рекомендації та механізму вдосконалення функціонування страхового ринку. України.
Інформаційною базою дослідження є: нормативно-правова база, статистичні дані НБУ, дані Міністерства фінансів України, Національної комісії з питань державного регулювання у сфері фінансових послуг, підручники, посібники, статті, монографії, тощо.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження на тему: варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
У сучасній літературі поняття «страховий ринок» розглядається багатьма вченими, котрі трактують його через призму наступних показників: як складова частина фінансового ринку, як система розподілу ризиків, як сутність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхової послуги, як сутність економічних відносин з приводу формування та використання страхового фонду, як систему соціально-економічних відносин, як сукупність різних інститутів.
Відсутність єдності в поглядах вчених на трактування сутності страхового ринку обумовило актуальність подання в роботі власного авторського визначення: страховий ринок – це складовий елемент ринкової системи держави, що функціонує на засадах страхового захисту інтересів юридичних та фізичних осіб відносно надання/отримання страхових послуг.
2. Під інфраструктурою страхового ринку розуміється сукупність учасників страхового ринку: страховики, страхувальники, застраховані фізичні та юридичні особи, посередники, тощо, а також взємовідносини між ними.
3. Державне регулювання страхового ринку в Україні здійснюється через дотримання норм чинного законодавства: Конституція України, Цивільний Кодекс України, Міжнародні договори, Декрети Кабінету міністрів, інші нормативно-правові акти. Безпосереднє регулювання страхових відносин здійснюється Національним Банком України, Кабінетом Міністрів України, де вирішальну роль відіграють комітети, підкомітет, комісії з економічних питань, Міністерство економіки та Міністерство фінансів.
Система державного регулювання страхової діяльності, що існує в Україні, за ступенем впливу на розвиток ринку та за методами, що при цьому застосовуються, займає проміжне положення між німецькою та французькою. На кожний конкретний вид страхування страхова компанія повинна отримати ліцензію. Законодавчі та нормативні акти встановлюють чіткі вимоги до платоспроможності страховиків (розміру статутного капіталу, кількості, порядку формування, нормам відрахування та порядку розміщення страхових та вільних резервів тощо). Разом з тим, держава гарантує захист інтересів страхових компаній, а також забезпечує умови вільної конкуренції в здійсненні страхової діяльності.
4. Надаючи загальну оцінку страхового ринку України, варто відзначити:
- ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків в Україні. Він має два типи страхування – CК «Life» та СК «non-Life». CК «Life» – страхові компанії, що здійснюють страхування життя, СК «non-Life» – страхові компанії, що здійснюють страхування видів, інших, ніж страхування життя;
- агальна кількість страхових компаній на кінець досліджуваного періоду 2019 рік становила 233, що на 81 менше, ніж на початок досліджуваного періоду 2017 рік. Із них 210 СК «non-Life», і лише 23 Life.
До основних негативних аспектів функціонування страхового ринку в Україні варто віднести: низьку конкурентоспроможність; наявність монополії; недосконалість державного регулювання; велике податкове навантаження.
До перспектив розвитку страхового ринку України визначених на основі SWOT-аналізу варто віднести: збільшення іноземних інвестицій у вітчизняний страховий ринок; зменшення тарифів в системі надання страхових послуг; орієнтація на європейські стандарти під час розробки класифікаційної характеристики страхових ризиків.
5. Аналіз економічних показників страхового ринку України засвідчив:
- кількість договорів зросла із 70658,2 тис. од. до 80271,1 тис.од., що свідчить про поступовий розвиток страхової галузі в Україні;
- характеризуючи динаміку активів страхових компаній України, варто відзначити поступове динамічне зростання: на початок досліджуваного періоду – 2017 рік загальні активи страховиків у відповідності до П(С)БО 2 становили 57381,0 млн.грн., а на кінець – 2019 рік – 63866,8 млн.грн., що у відсотковому співвідношенні складає різницю 111,3%; у свою чергу обсяг сплачених статутних капіталів має чітку тенденцію до зниження із 12831,3 млн.грн. до 11066,1 млн.грн.;
- сума валових страхових премій зросла на протязі досліджуваного періоду із 43431,8 млн.грн. до 53001,2 млн.грн. Найбільшу частку в загальній структурі валових страхових премій займають валові премії від страхувальників-фізичних осіб, найменшу – від перестрахувальників.
6. До основних проблем розвитку страхового ринку України віднесено: організаційно-правові, економічні, інформаційно-аналітичні.
З метою подолання окресленої проблематики запропоновано:
1) Вдосконалити нормативно-правове регулювання страхування в Україні шляхом інспекції існуючих нормативно-правових актів, розробки додаткових положень та методичних рекомендацій в частині вдосконалення механізму страхування за найбільш затребуваними напрямками;
2) Підвищити захист споживачів страхових послуг через створення повноцінного інформаційного поля;
3) Відрегулювати рівень капіталізації страховиків та забезпечити максимально ефективні конкурентоспрожні умови розвитку страхового ринку;
4) Підвищити прозорість діяльності страхових компаній та розробити максимально ефективний механізм контролю за їх діяльністю (через оприлюднення результатів діяльності, побудову державного рейтингу страхових компаній, тощо.
7. Імплементація зарубіжного досвіду ринку страхування в Україні має полягати в наступному:
1. Організаційний аспект організації роботи страхових компаній – досвід США;
2. Організація державного регулювання – досвід Німеччини та Японії.
Таким чином, розвиток страхового ринку України та його належне функціонування можливі лише за умови комплексного підходу: нормалізації чинного законодавства, активізації інформування споживачів страхових послуг; перейняття успішного зарубіжного досвіду.