Зміст
Вступ 2
1. Поняття та сутність об'єктивної, абсолютної та відносної істини 3
2. Конкретність істини 4
Висновки 5
Список використаних джерел 5
Сучасна матеріалістична теорія пізнання конкретизує традиційну концепцію істини через діалектичний взаємозв’язок понять: «об’єктивна істина», «абсолютна істина», «відносна істина», «конкретність», «заблудження».
Об’єктивна істина визначається як такий зміст знань про дійсність, який не залежить ані від суб’єкта, ні від людини, ні від людства. Істина виступає як теоретична форма розв’язання суперечності між суб’єктом та об’єктом у процесі пізнання. Пізнання світу ніколи не може бути абсолютно завершеним, воно постійно удосконалюється, збагачуючись усе новим і новим змістом. В цьому плані будь – яке знання, зафіксоване на тому чи іншому конкретно – історичному етапі, є неповним, неточним, певною мірою однобічним, тобто на кожному конкретно – історичному рівні розвитку пізнання ми маємо справу лише з відносною істиною.
Список використаних джерел
1.Данильян О. Г. Філософія : посіб. для підготовки до іспиту. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2018. 131 с.
2.Тарасенко І. В. Основи філософських знань (філософія, релігієзнавство) : тексти лекцій для студентів Харків. комп’ютер.-технол. коледжу / Тарасенко І. В. ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т ”Харків. політехн. ін-т”. — Харків : НТУ ”ХПІ”, 2019. 46 с.
3.Черепанова С.О. Філософія освіти. Комунікативно-екскурсійний практикум : діалоги студентів про мистецтво та освіту: Львів (Україна) Оксфорд (Велика Британія) : [для магістів спец. 011”Освітні, пед. науки”, 242 ”Туризм”] / Світлана Черепанова. Львів : Растр-7, 2020. 37 с.
Вступ
Істини здобуваються тяжкою працею науковців, а окрема наукова істина може бути важливою для однієї науки і не мати жодного значення для іншої.
У межах такого підходу істина виявляється не загальною філософською характеристикою недиференційованого абстрактного знання й не окремим самодостатнім предметом. Натомість вона тлумачиться як одна з оцінок відношення системи знання до її предметної галузі. Це відношення вважається істинним, якщо система наукового знання, принаймні частково, репрезентує предмет за певних умов його дослідження таким, яким він є поза нашою уявою в реальності Всесвіту.
Висновки
Iз аналізу абсолютної i вiдносної iстини випливає вчення про конкретнiсть iстини. Конкретна істина – це iстина, у якiй правильно вiдображена сутнiсть певних явищ i тих конкретних умов, у яких ці явища розвиваються. Якщо поняття “об’єктивна iстина” пiдкреслює основну її рису, як вiрне вiдображення дiйсностi, а поняття “вiдносної i абсолютної iстини” – сам процес її пiзнання, то поняття “конкретнiсть iстини” свiдчить про можливiсть практичного використання отриманих знань. Сучасний матерiалiзм виходить iз того, що абстрактної iстини немає, iстина завжди конкретна. Це означає необхiднiсть урахування межi застосування результатiв пiзнання та їх уточненням. Незнання або ігнорування цих меж перетворює наші знання на хибні.
