Вступ
1. Поняття та загальні ознаки норм права………………………………
2. Структура норми права. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту…………………………………………..
3. Види норм права…………………………………………………………
4. Спеціалізовані норми права……………………………………………..
Висновок
Список використаної літератури
Всі соціальні норми, стверджують В. Марчук та Л. Ніколаєва, за принципом дихотомії можна поділити на правові та неправові. У цьому розумінні право вис¬тупає як об'єктивна категорія. Це об'єктивне право, що виходить значною мірою від держави (хоча і не лише від неї), яке сприймається як сукупність специфічних соціальних норм, що існують незалежно від волі окремо взятих індивідуумів - приватних або посадових осіб та діють в тій чи іншій країні або навіть в плане¬тарному масштабі.
Це право є об'єктивним тому, що воно становить частину об'єктивно існую¬чого соціального середовища, в яке попадає людина від народження і в якому во¬на перебуває протягом свого життя, аналогічно тому, як вона існує й в іншому - природному середовищі.
На думку П. Бергера та Т. Лукмана, право нерозривно пов'язано з існуванням людського суспільства, отже, воно має соціальний характер. Людське існування неможливе в закритій сфері внутрішньої бездіяльності. Людина має безперервно відтворювати себе тільки в діяльності. Ця антропологічна необхідність людини має біологічне коріння. Внутрішня нестабільність людського існування зумовлює необхідність того, щоб людина сама визначала стабільне оточення для своєї по¬ведінки. Такої стабільності людина намагається досягти за допомогою соціальних норм. [6, c. 44]
До інших соціальних норм відносять норми моралі, норми звичаїв, релігійні норми, корпоративні норми, норми етикету, політичні норми, економічні норми та естетичні норми. [5, c. 24]
Норми права відносяться до соціальних норм, тобто правил поведінки людей у відносинах між собою (в суспільних відносинах). Це правило, що містить дозвіл, обмеження, заборону або покладає позитивний обов'язок. Отже, норма права - це правило, що визначає, яким чином необхідно діяти за певних обста¬вин. [6, c. 45]
1. М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. З 14 Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006. — 477 с.;
2. Цвік В.М., Ткаченко В.Д. Теорія держави і права. – Х.: «Право», 2002. – 670 с.;
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.;
4. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.;
5. Бабкіна О.В. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 144 с.;
6. Мохонько А.В. Місце норм права у системі соціальних норм//Юридичні і політичні науки. – Вип. 48. – С. 46 – 49;
7. Задорожний Ю.А. Витоки формування норм права як базового елемента системи права романо-германської сімї//Юридичний вісник. – 2008. - №4. – С. 63 – 65;
8. Бірченко Ю.І. Визначення поняття ефективності правових норм//Наукові записки. – 2001. – Т.19. – С. 200 – 203;
9. Заморська Л.І. Категорія «структура норми права», як основа його нормативності//Держава і право. – Вип. 50. – С. 19 – 25;
10.Кривицький Ю.В. Спеціалізовані норми права: поняття і структура//Наше право. – 2010. - №2. – С. 9 – 14;
11. Егоров А.В. Дефинитивная норма права//Теория и история права и государства, - 2004. – С. 4;
12. Патей-Братасюк М.Г. Норми права в контексті основних типів право розуміння//Право України. – 2007. - №6. – С. 11 – 19;
13. Павліченко О.В. Юридична презумпція, юридична преюдиція та юридична фікція: співвідношення понять//Держава і право. – Вип. 50. – С. 94 – 99;
14. Кириченко В.М. Норми права//Наше право. – 2002. - №13. – С. 17 – 19;
15. Формалюк В. Види локальних норм//Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С. 8 – 13.
Норми права є первинною клітиною правової матерії. Звичайно, лише норм права недостатньо, щоб механізм правового регулювання запрацював, встановлюючи і розвиваючи правові відносини. Окрім норм права, його конструкцій включає правовідносини, акти тлумачення норм права, правову свідомість і правову культуру та акти реалізації правових норм. За допомогою норм права законодавець встановлює права та обов’язки певних суб’єктів і, власне, створює необхідні умови для розвитку правовідносин, які, власне, і будуються на встановлених правових нормах. Їх значущість актуалізує подальше дослідження цього питання.
Аналізом поняття, загальних ознак, сутності та особливостей норми права займались такі вчені, як Цвік В.М., Мартиневич Ю.О., Скакун О.Ф., Задорожний Ю.А., наукові напрацювання яких використані для написання даної роботи.
Об’єктом роботи я сутність норми права, яка досліджується на основі ретроспективного, ціннісного та матеріалістичного аналізу, а власне саме поняття, ознаки, структура та види норм права є її предметом.
Призначення сучасного права полягає у врегулюванні суспільних відносин у контексті розбудови правової демократичної держави. Основною сутнісною ознакою сучасного права є те, що воно реалізується через систему обов’язкових нормативних і ненормативних приписів – правовідносин і інших норм.
З огляду на все, зазначене вище, варто зробити висновок про те, що норми права належить до числа найваж¬ливіших категорій теорії права. Будь-яке правове явище розкривається і виявляє себе лише у взаємозв'язку з нормами права. Саме через норми права держава здійснює вплив на суспільство, на їх основі визначаються повноваження держав¬них структур, завдяки нормам конкретизуються та реалізуються суб'єктивні пра¬ва. Норма права є первинною клітинкою права та вихідним структурним елемен¬том. системи права.
.........