ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ 9
1.1. Інформаційні конфлікти: поняття та зміст. 9
1.2. Стан наукової розробленості теми та методологія дослідження 13
1.3. Нормативно-правова база регулювання інформаційних конфліктів 20
Висновки до першого розділу 29
РОЗДІЛ 2 ІНФОРМАЦІЙНІ КОНФЛІКТИ В УКРАЇНІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО РІВНЯ 30
2.1. Комунікаційні процеси в державному управлінні та міждержавних відносинах: локальні та глобальні виміри 30
2.2. Україна в інформаційних конфліктах національного та міжнародного рівня 35
2.3. Російсько-українська інформаційна гібридна війна та її вплив на міжнародні відносини. 44
Висновки до другого розділу 52
РОЗДІЛ 3 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ ТА МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ 53
3.1. Національна безпека держави як стратегічна складова державної інформаційної політики 53
3.2. Концептуальні засади прогнозування та попередження інформаційних конфліктів в державному управлінні 59
3.3. Механізми регулювання інформаційних конфліктів у міждержавних відносинах 68
Висновки до третього розділу 77
ВИСНОВКИ 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 86



БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ТА АНОТАЦІЯ

Зміст роботи. Досліджено зміст та характеристику інформаційних конфліктів в державному управлінні та міждержавних відносинах та вироблено рекомендації щодо практичного впровадження механізмів їх попередження та прогнозування. Розкрито зміст таких понять дослідження як «інформаційний конфлікт», «суб’єкт інформаційного конфлікту», «об’єкт інформаційного конфлікту», «гібридна війна», «державна інформаційна політика», «національна безпека», «комунікаційні процеси». Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання інформаційних конфліктів в Україні, розкрито особливості російсько-української гібридної війни та місце України в останній. Розглянуто концептуальні засади прогнозування та попередження інформаціних конфліктів в державному управлінні;

Ключові слова: інформаційний конфлікт, суб’єкт інформаційного конфлікту, об’єкт інформаційного конфлікту, національна безпека, гібридна війна, державна інформаційна політика, комунікаційні процеси.

1.1. Інформаційні конфлікти: поняття та зміст

Сучасному інформаційному простору, завдяки стрибку в інформаційно-телекомунікаційних технологіях, характерне збільшення неконтрольованих потоків інформації, які можуть призвести до виникнення численних конфліктних ситуацій у різних сферах суспільної діяльності.
Поняття «конфлікт» у широкому, філософському аспекті, трактується як зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Однак сьогодні, в період розвитку інформаційного суспільства, конфлікти в інформаційному просторі як в державному управлінні, так і в міждержавних відносинах набувають особливого значення.
Тому однією з передумов виникнення інформаційного конфлікту стає дефіцит суспільно важливої інформації. Одночасно на неї претендують суб’єкти, які не мають можливості повністю задовольнити свої потреби, що призводить до переходу в стан суперництва. Варто зазначити, що «інформаційний конфлікт» ‒ поняття, яке порівняно недавно увійшло до наукового обігу в Україні та світі.
Поняття інформаційного конфлікту межує з поняттями політичного та соціального конфліктів, оскільки поєднує основні ознаки обох. При цьому визначальною рисою, яка відрізняє його від всіх інших видів конфліктів, є об’єкт боротьби протиборчих сторін – інформація [1].
При наявності різноманітності тлумачень суті конфліктів, спільним для них є визнання того, що в основі конфлікту лежить суперечність, зіткнення. Слід наголосити, що це хоч і необхідна, але аж ніяк не основна умова для розуміння його сутності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Полякова Т.А. Конфлікти і протиріччя, пов'язані з правовим регулюванням інформаційних відносин в мережі Інтернет // Конфлікти в інформаційній сфері. М., 2009. С. 24.
2. Примуш М. В. Загальна соціологія : Навч. посібник / М. В. Примуш. – К. : Професіонал, 2004. – 590 с.
3. Бєляков К. І. Вступ до інформаційно-правової конфліктології / К. І. Бєляков // Адміністративне право і процес; Фінансове право; Інформаційне право. – 2013. – № 2(11). – С. 19-24.
4. Бобровник С. Правовий конфлікт: поняття, ознаки, природа та різновиди / С. Бобровник // Загальні проблеми правової науки. – 2011. – № 1(64). – С. 26-33.
5. Бачило І. Л. Конфлікти в інформаційній сфері та їх причини // Конфлікти в інформаційній сфері. М .: ІДП РАН, 2009. С. 3-23.
6. Анцупов А.Я. Конфликтология / А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов. – [3-е изд.]. – Спб. Питер, 2007. – 496 с.

ВСТУП

Актуальність теми. XXI століття – століття динамічної глобалізації, що, в свою чергу, вносить значні корективи у відносини між владою і суспільством. У той же час, XXI століття – це епоха глобальної цифровізації, де Україна як європейська держава не може стояти осторонь світових динамічних глобалізаційних процесів. Саме тому інформація сьогодні набуває особливого значення. Зіткнення протилежних думок, позицій сторін, сил, розбіжностей у поглядах нерідко спричиняють виникнення конфліктних ситуацій, які, в свою чергу, супроводжуються загостренням інформаційного конфлікту, який тісно пов’язаний з політичним конфліктом, що передбачає зіткнення політичних суб’єктів, обумовлене протилежністю їхніх інтересів, цінностей і поглядів та масовою комунікацією, яка забезпечує поінформованість суб’єктів політичної системи.
Проблема взаємовідносин суспільних та владних інститутів відіграє суттєву роль у формуванні державної політики. Особливої актуальності вона набула в нових умовах розвитку цифрового суспільства та виникнення глобальних конфліктів.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу відповідних джерел права, практики їх реалізації, наукових праць, здійснено дослідження проблематики вивчення сутності інформаційних конфліктів в державному управлінні та міждержавних відносинах, а також сформульовано відповідні висновки, пропозиції і рекомендації у цій сфері, основними з них є наступні:
1. Розкрито зміст базових понять дослідження та сформульвано їх дефініції:
інформаційні конфлікти – це зіткнення, протиборство, яке виникає між суб’єктами політичної системи, обумовлене протилежністю їхніх політичних і соціальних інтересів, цінностей, цілей, ідеологічних поглядів, яке ведеться за право володіти, зберігати, поширювати та знищувати інформацію у політичній системі. Для виникнення та розвитку інформаційного конфлікту обов’язково потрібні, щонайменше, дві конфліктуючі сторони, предмет суперечки та інформаційне поле і засоби масової комунікації, через які здійснюються комунікаційні процеси;
об’єктом інформаційного конфлікту є інформація, яка циркулює між різними суб’єктами держави. Вона є складовою комунікаційних процесів, які відбуваються в політичній системі. Інформаційний конфлікт може містити протилежне ставлення учасників комунікаційного процесу загалом до тих чи інших цінностей і норм або до засобів і методів їх реалізації інституціями політичної системи. Об’єктом інформаційного конфлікту може бути лише суспільно-важлива інформація, яка циркулює між різними суб’єктами всередині політичної системи. Інформаційний конфлікт виникає під час комунікаційного процесу і розгортається залежно від активності та можливостей його учасників. Він є відображенням соціального та політичного життя в державі і взаємодії між владою та соціальними групами політичної системи;