Вступ.
Розділ 1. Теоретико-методичні основи оздоровчого плавання.
1.1. Плавання як засіб оздоровлення організму.
1.2. Вікові особливості другого зрілого віку.
1.3. Специфіка занять оздоровчим плаванням чоловіків другого зрілого віку та їх оздоровчі ефекти.
Розділ 2. Організація і методи дослідження.
2.1. Методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Методика занять оздоровчим плаванням для чоловіків другого зрілого віку.
3.2. Вплив занять оздоровчим плаванням на фізичний та психоемоційний стан.
3.3. Вплив занять оздоровчим плаванням на рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціональний стан організму.
Висновки.
Список використаних джерел.

Фрагмент підрозділу 1.3.
... При організації занять з оздоровчого плавання з особами другого зрілого віку слід брати до уваги, що люди в цьому віці зазвичай істотно різняться за рівнем функціонального стану, фізичної підготовленості, за ступенем компенсації відхилень у стані здоров'я, за залишковими явищами після перенесених хвороб тощо [10; 22]. З огляду на це, враховуючи особливості контингенту тих, хто займається, підхід до занять оздоровчим плаванням має бути неординарним, а відповідні методики повинні відбивати загальні вікові особливості другого зрілого віку та значною мірою орієнтуватися на індивідуальний підхід
[28, с. 36-37]. Досвід засвідчує, що для цієї вікової групи практично не існує організованих форм занять фізичною культурою і зокрема плаванням (подібно до школярів, студентів, військовослужбовців і т. п.), і ефективною може стати не будь-яка рухова активність, а лише заняття, організовані в умовах індивідуального підходу до вибору інтенсивності фізичних навантажень.
Фахівці зазначають, що позитивний вплив плавання на організм чоловіків другого зрілого віку значною мірою залежить від таких чинників: 1) температури води, 2) способу плавання, 3) тривалості занять, 4) системи побудови оздоровчих занять [25].
Коли йдеться про плавання чоловіків другого зрілого віку, набуває актуальності проблема навантаження. Традиційний зміст занять з оздоровчого плавання для осіб другого зрілого віку має підтримуючий характер і зорієнтований на мінімальний тренувальний ефект, отже, навантаження в таких заняттях також мінімальні. Між тим, М. Амосов та деякі інші дослідники вважають, що для попередження інволюційних процесів в організмі з віком навантаження слід не зменшувати, а збільшувати [1]. Для вирішення цього питання при розробці методик оздоровчого плавання доцільно враховувати рівень плавальної підготовленості, який визначається – за певного способу пересування у воді – за трьома показниками: а) загальною довжиною дистанції, б) загальним часом подолання дистанції без зупинок, в) середньою швидкістю плавання.
Параметри навантажень визначають з орієнтацією або на величину фізіологічної реакції, або на конкретні співвідношення швидкості й довжини дистанції [8]. ...

1. Амосов А. М. Преодоление старости. Москва: Физкультура и спорт, 1996. 73 с.
2. Берштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и биологии активности. Москва: Знание, 1996. 349 с.
3. Булгакова Н. Ж., Максимова М. Н., Маринич М. Н. и др. Водные виды спорта: учебник для студентов высших учебных заведений. Москва: Академия, 2003. 320 с.
4. Булгакова Н. Ж., Морозов С. Н., Попов О. И. и др. Оздоровительное, лечебное и адаптивное плавание: учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: Академия, 2005. 432 с.
5. Булгакова Н. Ж. Плавание. Москва: Физкультура и спорт, 1999. 184 с.
6. Викулов А. Д. Плавание: учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: Изд-во ВЛАДОС-ПРЭСС, 2004. 367 с.
7. Виноградов П. А., Душанин А. П., Жолдак В. И. Основы физической культуры и здорового образа жизни: учеб. пособие. Москва: Советский спорт, 1996. 567 с.
8. Виру А. А., Юримяз Т. А., Смирнова Т. А. Аэробные упражнения. Москва: Физкультура и спорт, 1998. 111 с.
9. Воложин А. И., Суботин Ю. К., Чикин С. Я. Дорога к здоровью. Москва: Физкультура и спорт, 1987. 213 с.
10. Гаврилов Д. Н. Педагогические и организационные особенности двигательного режима людей зрелого и пожилого возраста. Теория и практика физической культуры. 2002. № 4. С. 44-47.
11. Ганчар И. Л. Методика преподавания плавания: технология обучения и совершенствования. Одесса: Друк, 2006. 216 с.
12. Глазирін І. Д. Плавання: навч. посібник Київ: Кондор, 2006. 502 с.
13. Дубровский В. И. Спортивная медицина. [2-е изд., доп.]. Москва: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2002. 512 с.
14. Козлов А. В. Основы техники плавания: учеб. пособие. Санкт-Петербург: СПбГАФК им. П. Ф. Лесгафта, 1997. 37 с.
15. Муравов И. В. Оздоровительные возможности средств физической культуры и потребности общества. Теория и практика физической культуры. 1990. № 6. С. 6-8.
16. Мухін В. М. Фізична реабілітація: підручник для студентів інститутів фізичного виховання. Київ: Олімпійська література, 2005. 470 с.
17. Паффенбергер Р. С., Ольсен Э. Здоровый образ жизни. [Пер. с англ.]. Киев: Олимпийская литература, 1999. 320 с.
18. Пирогова Е. А., Иващенко Л. Я., Страпко Н. П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. Київ: Здоров'я, 1986.
152 с.
19. Плавание. [Под ред. В. Н. Платонова]. Киев: Олимпийская литература, 2000. 495 с.
20. Плавание: учебник для вузов. [Под общ. ред. Н. Ж. Булгаковой]. Москва: Физкультура и спорт, 2001. 400 с.
21. Погребной А. И. Биомеханические и психолого-педагогические основы формирования техники плавания. В кн.: Плавание. Материалы 2-й международной научно-практической конференции. Санкт-Петербург, 2003. 9-11 сентября. С. 81-85.
22. Пономарева В. В. Физическая культура и здоровье. Москва: ГОУВУНМУ МЗРФ, 2001. С. 229-240.
23. Потемкин Н. С., Крутько В. Н. Возможность увеличения продолжительности здоровой жизни. Физиология человека. 1996. Т. 22. № 5.
С. 123-127.
24. Раевский Р. Т., Петелкаки В. Ф. Плавание: учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Одесса: Наука и техника, 2005. 326 с.
25. Савченко М. І. Плавання: навч.-метод. посібник. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2004. 272 с.
26. Солодков А. С., Сологуб Е. Б. Физиология человека. Москва: СААМ, 2001. 156 с.
27. Уїлмор Джек Х., Костілл Девід Л.. Фізіологія спорту та рухової активності. Київ: Олімпійська література, 1997. 503 с.
28. Фирсов З. Оздоровительное плавание для всех. В кн.: Плавание: сборник. Москва: Физкультура и спорт, 1984. С. 35-42.
29. Шейко Л. В. Влияние оздоровительного плавания на физическое и психоэмоциональное состояние людей зрелого и пожилого возраста. Слобожанський науково-спортивний вісник: науково-теоретичний журнал. Харків: ХДАФК, 2007. № 12. С. 11-14.
30. Шульга Л. М. Оздоровче плавання: навч. посібник. Київ: Олімпійська література, 2008. 232 с.
31. Шульга Л. М., Глухов В. И. Основы системного подхода к изучению плавания. Наука в олимпийском спорте. 2001. № 1. С. 81-85.
32. Шульга Л. М., Глухов В. І. Удосконалення техніки плавання. Спортивний вісник Придніпров'я. 2008. № 3-4. С. 133-135.

Актуальність проблеми. Питання взаємного впливу способу життя людини та її здоров'я викликають підвищений інтерес фахівців у галузі фізичного виховання, медицини, соціології та деяких інших наук. За сучасними уявленнями здоров'я розглядається як комплексна, а не лише медична проблема, як складний феномен глобального значення. З цієї точки зору здоров'я можна визначити як медичну, біологічну, соціально-економічну категорію, як об'єкт споживання, вкладу капіталу, як індивідуальну та суспільну цінність, динамічне явище системного характеру, що постійно взаємодіє з оточуючим середовищем. Як зазначають фахівці, стан власне системи охорони здоров'я зумовлює в середньому лише близько 10% від усього комплексу впливів на здоров'я населення; 20% зумовлює екологічний стан місцевості, ще 20% – спадкові чинники, а 50% – умови та спосіб життя. Тому у статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я зазначено, що здоров'я – це стан повного, фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад [27].
У сучасних українських умовах низький соціально-економічний рівень життя, складна соціально-психологічна обстановка в суспільстві, збільшення інтенсивності життя і пов'язане з цим зростання нервово-психічних напружень часто призводять до погіршення фізичного стану, зниження функціональних можливостей, зростання несприятливих змін в організмі людей, появи різних захворювань. На стан здоров'я дорослих людей також негативно впливають нераціональний режим харчування, надмірна фізична чи розумова праця, недоступність медикаментів і багатьох медичних послуг через їхню високу вартість тощо [16].
Особливої актуальності проблеми збереження і зміцнення здоров'я набувають, коли йдеться про осіб старших вікових категорій, тобто другого зрілого і літнього (похилого) віку. Гострота проблеми підсилюється тим, що сьогодні в Україні та в деяких інших країнах світу спостерігається тривожна тенденція передчасного старіння населення. На думку фахівців, розв'язанню проблеми збереження і зміцнення здоров'я, продовження тривалості активного життя у другому зрілому й літньому віці може сприяти широке використання масових форм оздоровчої фізичної культури [23, с. 124]. Реалії сьогодення вимагають пошуків ефективних засобів і методів оздоровчих тренувань, забезпечення організації занять фізичною культурою на сучасному рівні
[15, с. 6-7].
Однією з масових форм оздоровчої фізичної культури, що характеризується значною доступністю та емоційністю, є оздоровче плавання. Не викликає жодних сумнівів той факт, що розробка сучасних методик оздоровчої спрямованості фізичного розвитку і фізичної реабілітації працездатного населення другого зрілого віку за допомогою засобів оздоровчого плавання має велике економічне та соціальне значення.
Мета роботи – розкрити роль оздоровчого плавання у зміцненні здоров'я чоловіків другого зрілого віку, покращенні рівня їхнього фізичного розвитку і фізичної підготовленості, функціонального та психоемоційного стану.
Завдання дослідження:
• визначити поняття плавання як специфічного засобу оздоровлення організму у водному середовищі;
• окреслити вікові особливості другого зрілого віку, зокрема чоловіків даної вікової категорії;
• охарактеризувати оздоровчі ефекти, які справляють заняття плаванням на чоловіків другого зрілого віку, зокрема в плані можливостей профілактики і попередження виникнення захворювань, характерних для цієї вікової категорії;
• розробити методику занять оздоровчим плаванням для чоловіків другого зрілого віку;
• довести наявність позитивного впливу оздоровчого плавання на фізичний та психоемоційний стан чоловіків другого зрілого віку;
• довести наявність позитивних змін у фізичному розвитку, фізичній підготовленості та функціональному стані організму чоловіків другого зрілого віку, які займаються оздоровчим плаванням за авторською методикою.
Об'єкт дослідження – процес оздоровлення чоловіків другого зрілого віку за допомогою застосування методик оздоровчого плавання.
Предмет дослідження – вплив занять оздоровчим плаванням на зміни у фізичному розвитку, фізичній підготовленості, функціональному стані чоловіків другого зрілого віку.
Гіпотеза дослідження. Регулярні заняття оздоровчим плаванням здатні покращити фізичний та психоемоційний стан чоловіків другого зрілого віку, а також основні показники їхнього фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціонального стану, передусім стану серцево-судинної системи.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Вона містить 10 таблиць. При підготовці роботи використано 32 джерела літератури.

1. При заняттях плаванням організм підпадає під подвійний оздоровчий вплив фізичних вправ і водного середовища, фізичними якостями якого є в'язкість, щільність, тиск, температура, теплоємність. Рухова діяльність людини під час плавання визначається горизонтальним положенням тіла, значним опором руху, виробленням певних рухових автоматизмів і нових координацій, чіткою послідовністю роботи окремих м'язових груп. Оздоровче плавання здійснює значний позитивний вплив на серцево-судинну і дихальну системи, опорно-руховий апарат, нервову та імунну системи, вестибулярний апарат чоловіків другого зрілого віку, сприяє загартуванню організму, відіграє значну роль у профілактиці захворювань, характерних для цієї вікової категорії.
2. Розроблена методика занять оздоровчим плаванням для чоловіків другого зрілого віку розрахована на регулярні заняття в басейні протягом 3 місяців тричі на тиждень, орієнтовна тривалість одного заняття 1-1,5 годин. Тримісячний цикл складається з двох етапів – першого (протягом першого місяця) і другого (протягом другого і третього місяців). Зміст занять складають запливи улюбленим способом на різні дистанції, з поступовим збільшенням загальної денної довжини дистанції та кількості повторних запливів, і, за бажанням, виконання спеціально розроблених циклів вправ у воді. На першому етапі для осіб, які давно не плавали або відчувають, що плавають погано, пропонується цикл підготовчих вправ, який включає серії контрастних вправ, вправ на занурення, на випливання, на лежання, на плин. На другому етапі для бажаючих пропонуються вправи з удосконалення техніки плавання брасом та кролем на спині, тобто способами, які найбільше підходять для оздоровчого плавання в даній віковій категорії. Передбачена можливість виконання додаткових циклів вправ, що впливають на окремі елементи техніки плавання, спрямовані на підвищення економічності плавальних рухів, на вдосконалення сили тяги гребкових рухів.
3. Згідно з результатами анкетних опитувань, тримісячні заняття оздоровчим плаванням за розробленою нами методикою здатні покращити фізичний та психоемоційний стан чоловіків другого зрілого віку.
4. У ході педагогічного експерименту зафіксоване зниження середньогрупових показників маси тіла на 1,1 кг (на 1,4%), обводу грудної клітини – на 0,4 см (на 0,4%), обводу талії – на 1,8 см (на 2,3%), обводу стегон – на 1,3 см (на 1,3%). У той же час об'єм біцепса руки зріс у середньому на 0,2 см (на 0,5%). Це підтверджує, що оздоровче плавання позитивно впливає на рівень фізичного розвитку чоловіків другого зрілого віку.
5. За три місяці занять оздоровчим плаванням у досліджуваних покращилися показники кистьової динамометрії: середній показник кистьової динамометрії лівої руки зріс на 0,6 кг (на 2,4%), правої руки – на 0,4 кг (на 1,5%). Отже, за цією силової характеристикою в чоловіків, які регулярно займаються оздоровчим плаванням, покращується рівень фізичної підготовленості.
6. Середньогруповий показник ЧСС у ході експерименту знизився на 1,0 уд/хв (на 1,24%). У показниках АТ систолічного і діастолічного не виявлено достовірних відмінностей, хоча динаміка змін середніх показників АТ систолічного склала 1,2 мм.рт.ст. (0,94%), АТ діастолічного – 0,7 мм.рт.ст. (0,85%). Узагальнення отриманих даних дозволяє зробити висновок, що регулярні заняття оздоровчим плаванням загалом покращує функціональний стан чоловіків другого зрілого віку. Таким чином, наведені вище висновки дозволяють констатувати факт підтвердження висунутої нами перед початком дослідження робочої гіпотези, згідно з якою регулярні заняття оздоровчим плаванням здатні покращити фізичний та психоемоційний стан чоловіків другого зрілого віку, а також основні показники їхнього фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціонального стану, передусім стану серцево-судинної системи.
7. Розроблену нами методику оздоровчого плавання для чоловіків другого зрілого віку може бути впроваджено у практику оздоровлення у фізкультурно-оздоровчих групах плавальних комплексів, басейнів, фітнес-центрів, спортивних клубів.
8. Перспектива подальших досліджень охоплює пошуки в напрямку вивчення оздоровчого впливу різноманітних фізкультурних методик, комплексів і програм на рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального та психоемоційного стану чоловіків і жінок другого зрілого віку.