Вступ.
Розділ 1. Огляд літератури.
1.1. Психоемоційні розлади: причини, специфіка, стадії, ознаки.
1.2. Методи корекції психоемоційних розладів студентів і місце в їхній системі фізичної культури і спорту.
1.3. Роль фізичної культури і спорту в корекції психоемоційних розладів і нормалізації психічного здоров'я студентів.
Розділ 2. Методи та організація дослідження.
2.1. Методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Програма корекції психоемоційних розладів студентів засобами фізичної культури і спорту.
3.2. Результати опитування і тестування студентів у рамках педагогічного експерименту.
Висновки.
Анотація.
Список використаних джерел.
Фрагмент підрозділу 1.1.
Психоемоційні розлади прийнято трактувати як різновид психосоматичних розладів, під якими розуміють розлади функцій органів та систем організму, зумовлені впливом психотравмуючих факторів. Сама назва свідчить про те, що такі розлади пов'язані з порушеннями в емоційній сфері людини. Проте останнім часом чимало фахівців дотримуються думки про те, що не варто особливо розділяти психосоматичні та психоемоційні розлади, оскільки людина є єдиним цілим, а до психосоматичної сфери фактично належить більша частина людських діагнозів і психофізичних проблем. Психосоматика вказує на реальні проблеми, що існують в організмі, нервах, психіці, і емоції при цьому не можуть залишатися осторонь [37].
Такі розлади по суті не є хворобою, але водночас вони суперечать поняттю здоров'я. Адже, згідно з трактуванням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), поняття здоров'я в найбільш широкому смислі повинно не лише включати в себе відсутність хвороб і фізичних вад, а й указувати на стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Воно передбачає нормальне функціонування організму на всіх рівнях його організації, нормальний хід біологічних процесів, динамічну рівновагу організму та його функцій із навколишнім середовищем, можливість активної участі в соціальній діяльності, здатність організму пристосовуватися до умов середовища, які змінюються. Для такого здоров'я дуже важливим є психічний стан людини. Однією зі складових здоров'я в такому широкому трактуванні є фізичне здоров'я – динамічний стан, який характеризується резервом функцій органів і систем організму та є основою виконання індивідом своїх біологічних та соціальних функцій [42, т. 1].
Специфіка таких розладів полягає в тому, що вони носять функціональний, а не структурний характер, викликаються неадекватними стимулами і представляють собою відповідні неадекватні реакції на такі стимули, можуть супроводжуватися зрушеннями у свідомості [1].
Основним чинником впливу на організм при психоемоційних розладах є психогенний чинник. Це означає, що на перший план виходить психічна реакція з боку організму, яка проявляється у вигляді різних емоційних станів (страх, сум, тривога, гнів, образа й т. п.). Емоції, зі свого боку, "запускають" соматичні реакції. Хоча буває й навпаки, що соматична патологія "запускає" емоційний компонент. У нормальному стані емоція проходить декілька стадій: переднапруження, напруження, наднапруження, вирішення. Такі реакції є тимчасовими і змінними. Вирішення емоції відбувається тоді, коли чинник, що її викликав, або зворотна емоція у відповідь втрачають свою актуальність. Але іноді відбувається збій в адекватному визначенні актуальності емоцій. У такому разі емоція залишається і поєднується з тілесними або соматичними функціональними змінами, немовби замикаючи коловий ланцюг цих змін. Якщо такі емоції накопичуються, психіка людини може суттєво змінюватися [37].
Психічні розлади прийнято поділяти на психотичні та непсихотичні. Психотичні розлади характеризуються грубою дезінтеграцією психіки (іноді з формальними ознаками психозу), неможливістю адекватно оцінювати те, що відбувається, відсутністю критичного ставлення до власних дій, можливостей їх прогнозувати, здатності довільно керувати своїми діями, своїми пам'яттю, увагою, мисленням, поведінкою, неадекватними реакціями на події, факти, ситуації, людей і самого себе. З іншого боку, непсихотичні розлади характеризуються адекватністю психічних реакцій на зовнішні події, але при цьому іноді неадекватною загостреністю на тих чи інших аспектах реальності, викликаною змінами чутливості, реактивності; збереженням критичності, але при цьому іноді надмірно сенситивно загостреної; певними обмеженнями щодо здатності регулювати свою поведінку відповідно до законів природи і суспільства, ситуаційною залежністю від психопатологічних проявів. До обох видів розладів можуть належати різного роду позитивні і негативні синдроми. Більшість психоемоційних розладів належить до непсихотичного типу [1]. ...
1. Белялов Ф. И. Психические расстройства в практике терапевта. Иркутск: РИО ИГИУВа, 2010. 296 с.
2. Валимова Г. В. Улучшение организации самостоятельной работы студентов – один из путей перестройки учебной работы в вузе. Ростов-на-Дону: РГПИ, 1987. 149 с.
3. Вовк В. Шляхи вдосконалення фізичного виховання студентів: монографія. Луганськ: Вид-во СУДУ, 2002. 176 с.
4. Выдрин В. М. Физическая культура студентов вузов: учеб. пособие для студентов и преподавателей кафедр физического воспитания. Москва: Педагогика, 1991. 126 с.
5. Гавенко В. Л. Проявление нарушений психического здоровья студентов: концептуально-психологический подход. Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: Социологические аспекты. Вып. 1. Москва-Харьков, 1990. С. 74-77.
6. Галян І. М. Психодіагностика: навч. посібник. Київ: Академвидав, 2009. 464 с.
7. Гогунов Е. Н., Мартьянов Б. И. Психология физического воспитания. Москва: Академия, 2000. 288 с.
8. Городилин С. К., Руденик В. В. Физическое воспитание студентов: тексты лекций. Гродно: Гродненский государственный университет им. Янки Купалы, 2002. 83 с.
9. Грибков В. А. Методика восстановления умственной и физической работоспособности студентов средствами физической культуры в процессе учебно-трудовой деятельности: автореф. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.04 – Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры. Москва: ВНИИФК, 1995.
26 с.
10. Гуменюк Н. П., Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта. Київ: Вища школа, 1985. 312 с.
11. Дубогай О. Д., Завацький В. Т., Короп Ю. О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. Луцьк: Надстир'я, 1995. 220 с.
12. Дубогай О. Д. Щоденник зміцнення здоров'я. Київ: Оріяни, 2002. 60 с.
13. Дубровский В. И. Реабилитация в спорте. Москва: Медицина, 1995. 400 с.
14. Завацький В. І. Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів: монографія. Луцьк: Волинське обласне рекреаційно-видавниче підприємство "Надстир'я", 1994. 152 с.
15. Завидівська Н. Шляхи оптимізації фізкультурно-спортивної діяльності студентів вищих навчальних закладів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. № 2 (10). С. 50-54.
16. Ильин А. Б. Использование физических упражнений для коррекции психического состояния и личности человека. Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: материалы Международного конгресса. Москва: НЦЗД РАМН, 2004. С. 437-439.
17. Ильин Е. П. Психология физического воспитания. Москва: Просвещение, 1987. 287 с.
18. Ильинич В. И. Студенческий спорт и жизнь: учеб. пособие. Москва: Аспект Пресс, 1995. 144 с.
19. Как устранить психоэмоциональные нарушения в организме? URL: http://www.lbh.su/articles/krosz/ psihoemozionalnie-narushenia/.
20. Клименко В. В. Психологія спорту: навч. посібник. Київ: МАУП, 2006. 432 с.
21. Кретти Б. Дж. Психология в современном спорте. Москва: Физкультура и спорт, 1978. 223 с.
22. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих: клінічний посібник. Харків: Арсіс, 2001. 303 с.
23. Мороз Г. А. Оценка и коррекция средствами лечебной физкультуры психоэмоционального статуса девушек первого года обучения в университете, страдающих ожирением. Український медичний альманах. 2013. Т. 16. № 2. С. 61-62.
24. Марута Н. О., Мінко О. І. Емоційні порушення при пограничних психічних розладах та алкогольній залежності (діагностика та принципи лікування): метод. рекомендації. Харків, 2003. 20 с.
25. Мосейчук Ю. Ю. Корекція психологічних порушень у студентів під впливом тривалого застосування системи комплексної реабілітації. Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання і спорт. Вип. 44. Чернігів: ЧДПУ, 2007. С. 468-472.
26. Москвитина О. А. Способы и стратегии поведения в трудных жизненных ситуациях. URL: http://www.superinf.ru/view_helpstud.php?id=5606.
27. Мусхаріна Ю. Ю., Чернобай С. О. Волейбол та емоційне здоров'я студентів педагогічного університету. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013. № 7. С. 34-38.
28. Назаренко Л. Д. Оздоровительные основы физических упражнений: практ. пособие. Москва: Владос, 2003. 240 с.
29. Некоторые вопросы коррекции психоэмоциональных расстройств. URL: http://www.rmj.ru/articles_5735.htm.
30. Новые достижения в терапии психических заболеваний. [Под. ред. С. Н. Мосолова]. Москва: Бином, 2002. 624 с.
31. Носарчук Л. Фізичне виховання та спорт як життєво необхідна потреба людини. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. праць. 2011. № 2 (14). С. 61-64.
32. Оржеховська В. М. Здоровий спосіб життя як пріоритетна цінність у вихованні дітей і підлітків. Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як обов'язковий компонент соціальної освіти. Дніпропетровськ, 1997. С. 35-43.
33. Плахітний Д. П., Славіна Н. С., Дарчук С. І., Дорош В. У. Про здоров'я та здоровий спосіб життя. Кам'янець-Подільський, 2004. 224 с.
34. Помазан А. А. Вплив стандартних тренувальних завдань різного напрямку на підвищення динаміки фізичного розвитку і працездатності студентів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. № 24. С. 83-87.
35. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання: навч. посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 504 с.
36. Психология физического воспитания и спорта. [Под общ. ред. Т. Т. Джамгарова, А. Ц. Пуни]. Москва: Фізкультура и спорт, 1979. 143 с.
37. Психосоматические и психоэмоциональные расстройства. URL: http://www.e-reading.club/chapter.php/101643/95/Gol%27dberg_-_Psihologiya_pocherka.html.
38. Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи. [За заг. ред.
М. Лук'янченка, Ю. Шкребтія, Е. Боляха, А. Матвєєва]. Дрогобич: Коло,
2005. 124 с.
39. Савчук С., Хомич А., Радченко О., Носарчук Л. Вплив оздоровчих занять на фізичний стан студентів вищих навчальних закладів. Фізичне виховання, спорт і здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. праць. 2009. № 3. С. 89-92.
40. Смулевич А. Б. Депрессии в общемедицинской практике. Москва: Берег, 2000. 160 с.
41. Смулевич А. Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. Москва: Медицинское информационное агентство, 2003. 17 с.
42. Теория и методика физического воспитания. [Под ред. Т. Ю. Круцевич]. В 2-х т. Киев: Олимпийская литература, 2003. Т. 1: Общие основы теории и методики физического воспитания. 424 с.; Т. 2: Методика физического воспитания различных групп населения. 392 с.
43. Теория и методики физического воспитания. [Б. А. Ашмарин, Ю. А. Виноградов, З. Н. Вяткина и др.; под ред. Б. А. Ашмарина]. Москва: Просвещение, 1990. 287 с.
44. Ушаков Г. К. Пограничные нервно-психические расстройства. [2-е изд., перераб. и доп.]. Москва: Медицина, 1987. 304 с.
45. Физическая культура: учеб. пособие. [Под общ. ред. Е. В. Конеевой]. Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. 558 с.
46. Физическая культура: учеб. пособие. [Под ред. В. А. Коваленко]. Москва: АСВ, 2000. 432 с.
47. Физическая культура студента: учебник. [Под ред. В. И. Ильинича]. Москва: Гардарики, 2003. 448 с.
48. Черникова О. А. Соперничество, риск, самообладание в спорте. Москва: Физкультура и спорт. 1980. 336 с.
49. Яременко О., Вакуленко О. та ін. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи. Київ: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. 207 с.
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі актуалізується завдання збереження і розвитку інтелектуального та фізичного потенціалу нації, що вимагає виховання повноцінної, гармонійно розвиненої, фізично і, що вкрай важливо, психічно здорової особистості. Дуже важливий етап такого виховання припадає на роки навчання молоді в закладах вищої освіти (ЗВО), тобто на роки студентства. При цьому необхідно зважати на сучасні тенденції до інтенсифікації навчальних навантажень у ЗВО і водночас зниження фізичної активності студентської молоді, яка в результаті наражається на багато факторів ризику, часто зазнає підвищених психічних навантажень, що негативно впливає на стан нервової системи студентів. Як наслідок, у студентів, особливо в найбільш напружені періоди навчання, підвищується рівень тривожності, виникають депресивні стани і психоемоційні розлади, пов'язані з емоційними та інтелектуальними перевантаженнями або психологічними травмами, що часто поєднуються зі стресом. Загалом ученими доведено, що в сучасному світі кожна третя людина страждає тією або іншою формою психічної патології з переважанням пограничних психічних розладів, а в Україні питома вага таких осіб навіть перевалює за половину. Отже, для нашої країни в цілому характерний високий рівень поширеності психічних розладів, і це закономірно розповсюджується і на студентське середовище. І саме емоційні розлади стають основними проявами подібних патологічних процесів на всіх етапах їх формування, розвитку та перебігу. З огляду на це проблему корекції психоемоційних розладів студентів різними засобами, зокрема засобами фізичної культури і спорту, слід вважати важливою та актуальною, враховуючи, крім іншого, що роль фізичної культури і спорту в цьому процесі практично не досліджена, а потенційно спорт може стати одним із головних чинників нормалізації психічного стану студентів.
Мета дослідження – з'ясувати можливості корекції психоемоційних розладів, що виникають у студентів у періоди інтенсивних навчальних навантажень, засобами фізичної культури і спорту.
Завдання дослідження:
• визначити поняття, основні причини, стадії, ознаки психоемоційних розладів, виявити зв'язок між тенденцією до інтенсифікації навчальних навантажень у ЗВО та виникненням психоемоційних розладів у студентів;
• з'ясувати основні методи і способи корекції психоемоційних розладів, зокрема проаналізувати метод використання фізичних вправ;
• окреслити роль фізичної культури і спорту в корекції психоемоційних розладів і нормалізації психічного здоров'я сучасної студентської молоді;
• розробити програму корекції психоемоційних розладів студентів засобами фізичної культури і спорту;
• експериментально підтвердити ефективність розробленої програми для корекції психоемоційного стану студентів.
Об'єкт дослідження – психоемоційні розлади у студентів перших років навчання в закладах вищої освіти.
Предмет дослідження – засоби та особливості корекції психоемоційних розладів у студентів із залученням потужного потенціалу сучасних фізичної культури і спорту.
Згідно з висунутою робочою гіпотезою, методично грамотно розроблені програми, засновані на використанні засобів фізичної культури та окремих видів спорту, популярних у студентському середовищі, здатні ефективно сприяти корекції психоемоційного стану студентів у періоди інтенсивних навчальних навантажень.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що автором було досліджено та відтворено в роботі значний блок літератури з питань причин, стадій, ознак і симптомів психоемоційних розладів, особливостей тривожних і депресивних розладів, зв'язку психоемоційних розладів студентів з інтенсивними навчальними навантаженнями, корекції психоемоційних розладів за допомогою різних методів, зокрема засобів фізичної культури та різних видів спорту, впливу спортивних занять на психічні функції студентів, їхній емоційний стан.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в даній роботі отримані результати експериментального дослідження, які переконливо доводять, що додаткові заняття фізичною культурою та улюбленими видами спорту можуть стати дієвими засобами корекції психоемоційних розладів у студентів, пов'язаних із надмірним розумовим напруженням та інтенсивними навчальними навантаженнями.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблену програму корекції психоемоційних розладів студентів засобами фізичної культури і спорту може бути впроваджено у процес фізичного виховання на початкових курсах закладів вищої освіти.
Структура та обсяг роботи. Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки, анотацію, список використаних джерел. Третій розділ, що складається з двох підрозділів, містить результати опитування і тестування студентів у рамках педагогічного експерименту. До роботи включено 8 таблиць. Список використаних джерел включає 49 позицій.
1. Як з'ясовано в ході дослідження, під психосоматичними розладами розуміють розлади функцій органів та систем організму, які носять функціональний характер і зумовлені впливом психотравмуючих факторів. Основними їх причинами у студентів є надмірне розумове навантаження і нездатність із ним впоратися, конфліктні стосунки з однокурсниками або викладачами, зміни студентського колективу, що супроводжується проблемними стосунками, поведінкові фактори. Дослідження причин психоемоційних розладів у студентів дає підстави говорити про існування зв'язку між тенденцією до інтенсифікації навчальних навантажень у ЗВО та виникненням таких розладів, оскільки однією з найбільш поширених причин виникнення нервово-психічних порушень у студентів є саме надмірне розумове навантаження.
2. Для корекції психоемоційних розладів застосовуються різні методи. У формуванні здорового способу життя найбільш важливі раціональний режим праці й відпочинку, оптимальний руховий режим, загартування. Метод уникнення стресових ситуацій вимагає навчання спеціальним поведінковим методикам. Психофізичні методи можуть включати використання спеціально підібраних комплексів ритмічних рухів, різні засоби релаксації, методи самонавіювання, використання зовнішніх факторів розслаблення тощо. Метод саморегуляції передбачає виконання різноманітних психофізичних вправ. Серед основних методів релаксації – методи імітації (наслідування), зміни напруження і розслаблення м'язів, колового дихання, прогресивної релаксації тощо. Значення фізичної культури і спорту для корекції психоемоційних розладів у студентів підтверджується насамперед загальним психостабілізуючим ефектом фізичних вправ.
3. Для нормального функціонування і корекції будь-яких порушень людський організм потребує фізичних навантажень, а дефіцит рухів студента в період інтенсивного навчального навантаження може бути компенсований лише штучно, за допомогою активних занять фізичною культурою і спортом, оскільки тривалі інтелектуальні зусилля викликають нервові напруження, а фізична праця суттєво відрізняється від розумової: м'язове стомлення є нормальним фізіологічним станом людини. Спортивні тренування і змагання, які в аматорському спорті мають свої психологічні особливості, дуже впливають на свідомість і психіку, а тому є дієвим засобом корекції психоемоційних розладів. Виховання уяви, нових рухових відчуттів, сприймання, коригування емоцій у ході занять спортивним тренуванням може мати велике значення для такої корекції.
4. Розроблено програму корекції психоемоційних розладів студентів засобами фізичної культури і спорту, яка включає 2 основних блоки і пропонує варіанти вправ та ігрових занять з баскетболу для кожної зі структурних частин заняття. Перший блок включає вправи для корекційного заняття з фізичної культури; в основній частині заняття пропонуються приклади загальних вправ на розвиток різних фізичних якостей та розтягування, що мають корекційний потенціал. Другий блок включає вправи для корекційного заняття засобами спорту з використанням баскетбольної підготовки: він містить ігрові заняття з баскетболу за офіційними та спрощеними правилами, приклади вправ та навчальних ігор на техніку ведення, ловлі і передач м'яча, кидків м'яча в кошик, тактичних баскетбольних умінь, комплексні навчальні ігри на баскетбольну підготовку. До програми також включені методичні вказівки щодо саморегуляції і самоконтролю.
5. Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми для корекції психоемоційного стану студентів. Результати початкового опитування з метою визначення різних сторін особистості студентів з психоемоційними розладами вказали на існування розладів за багатьма параметрами, проте результати тестування психоемоційного стану студентів за методикою САН та рівня тривожності за методикою Спілбергера-Ханіна, а також тестування рівня фізичної підготовленості і функціонального стану показали, що в ході занять за програмою корекції психоемоційних розладів у студентів істотно покращилися показники самопочуття, активності та настрою, знизився рівень особистісного і тим більше реактивного стану тривожності, зафіксовано позитивну динаміку приросту показників фізичної підготовленості та функціонального стану. Таким чином, підтверджено робочу гіпотезу, згідно з якою методично грамотно розроблені програми, засновані на використанні засобів фізичної культури та спортивної баскетбольної підготовки, здатні ефективно сприяти корекції психоемоційного стану студентів у періоди інтенсивних навчальних навантажень.