Вступ.
Розділ 1. Діалектна лексика Закарпаття та її вивчення: короткий огляд.
Розділ 2. П. Мідянка, його творчість та роль у ній діалектної лексики.
Розділ 3. Діалектизми П. Мідянки в контексті особливості його поетичного стилю.
Розділ 4. Діалектна лексика у збірці "Зелений Фирес".
Розділ 5. Діалектна лексика у збірці "Дижма".
Висновки.
Список використаних джерел.

ВИТЯГ ІЗ РОЗДІЛУ 3.

Кожний поет виробляє свій стиль. Ідеться не про загальний стиль постмодернізму і не про стиль окремої поезії, хоча різні поезії П. Мідянки безумовно характеризуються своїм особливим стилем. Ідеться про стиль поета, без якого автор віршованих витворів поетом не буде, про те, що іноді називають "індивідуальною манерою". Звичайно, цей стиль складається поступово, розвивається, збагачується новими особливостями. Цей стиль з'являється з часом, і саме за ним можна визначити обличчя талановитого поета. Стиль поета П. Мідянки на момент видання аналізованих збірок вже склався, і чільне місце в ньому посіли закарпатські діалектизми, а також меншою мірою архаїзми.
Всі діалектизми П. Мідянки органічно вписуються в єдину стильову структуру як його поезії в цілому, так і в стиль кожної конкретної поезії, а без них не обходиться майже жодна з поезій з аналізованих нами збірок "Зелений Фирес" і "Дижма". Оскільки лексичні діалектизми цих збірок будуть окремо аналізуватися нами в наступних розділах роботи, наразі наведемо приклади використання П. Мідянкою фонетичних та морфемних діалектизмів, діалектичних висловів, а також для порівняння декількох архаїзмів. Нагадаємо, що аналіз проводиться на основі двох збірок поета – "Зелений Фирес" і "Дижма" (посилання).
Наведемо приклади характерних для стилю П. Мідянки фонетичних діалектизмів:
 вожда – вождь ("Триптих на мотиви старого часопису "Podkarpatske Hlasy" ", № 2);
 всенькі (гори) – всі (гори) ("Пам'ятаєш ту сумну гостину…");
 Йвадень – Іван-день ("Рослини на Йвадень");
 жона – жінка ("Боже мій! Сліди старого місця…");
 гроф – граф ("У Відні…"); гровф - граф ("І знову виходить він…");
 вандрівні – мандрівні; привандрувала – примандрувала ("Туман поплив на Подини Гнилі…")
 клима – клімат ("Дижма"); в даному випадку є й ознаки морфологічного діалектизму, оскільки змінюється рід;
 шалата – салат ("Під Пантером…");
 андьол – ангел (від угор. angyol) ( "Ось і ти, юний студентику…");
 вочарі – вівчари ("Ідеш до маленької церківці…");
 арома – аромат ("Краплинка мира в тебе на чолі…").
Наведемо приклади характерних для стилю П. Мідянки морфемних діалектизмів:
 домів – додому ("Давно був Гейнсборро"; "Густозелена Забереж…");
 банкош – банк ("Векслики – у реклик…").
Особливості поетичного стилю П. Мідянки – використання поетом маловідомих діалектизмів, або маловживаних, або розповсюджених на обмежених територіях окремих говірок закарпатського діалекту. Про чисельність подібної діалектної лексики свідчать таблиці 1, 2. Крім того, деякі діалектизми, як уже зазначалося, межують з авторськими неологізмами. З іншого боку, автор використовує низку діалектизмів, які широко розповсюджені на Закарпатті, а деякі з них перебувають на межі проникнення в інші діалекти чи навіть у літературну мову (ґазда, леґінь, файно, ґражда, паленка). Такі діалектизми іноді групуються в межах одного поетичного рядка, наприклад: "…Легінство й ґазди – це уже не ми…" ("Іванів Діл").
Окремі діалектизми часто автором повторюються, зустрічаються не тільки в різних збірках, а й у багатьох поезіях. Наведемо приклади: ґазда, леґінь, маржина, салаш, бутиняш (та деякі інші).

1. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. — К.: Вища школа, 1980. – 216 с.
2. Бучко Д. Г. Українська лексика в історичному та ареальному аспектах / Д. Г. Бучко, Г. В. Войтів, Д. Г. Гринчишин; Відп. ред. Р. Й. Керста. АН УРСР, Ін-т суп. наук. – К.: Наукова думка, 1991. – 183 с.
3. Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова / О. Т. Волох. – К.: Вища школа, 1980. – 234 с.
4. Ганцов В. М. Діалектологічна класифікація українських говорів / В. М. Ганцов // ВУАН. Записки історично-філологічного відділу. – Кн. ІV. (1924). – К., 1924. – С. 80-142.
5. Григорчук Л. М. До проблеми класифікації українських говорів Карпатського ареалу / Л. М. Григорчук // Культура та побут населення українських Карпат (матеріали республіканської наукової конференції). – Ужгород, 1972. – С. 146-147.
6. Грищенко П. Ю. Ареальне варіювання лексики / П. Ю. Грищенко. – К.: Наукова думка, 1990. – 267 с.
7. Грищенко П. Ю. Моделювання системи діалектної лексики / П. Ю. Грищенко. – К.: Наукова думка, 1984. – 226 с.
8. Гуйванюк Н. Діалектний текст як лінгво-когнітивна одиниця / Н. Гуйванюк, Н. Руснак // Українська мова. – 2003. – № 2. – С. 102-110.
9. Дзендзелівський Й. О. Лексика українських говорів Закарпатської області / Й. О. Дзендзелівський // Наукові записки. – Т. ХХVІ: Діалектологічний збірник. – Вип. 2. – Ужгород: УжДУ, 1957. – С. 3-36.
10. Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України. (Лексика) / Й. О. Дзендзелівський. – Ч. ІІІ. – Ужгород, 1993. – 464 с.
11. Дзендзелівський Й. О. Практичний словник семантичних діалектизмів Закарпаття. – Ужгород: УжДУ, 1958. – 46 с.
12. Дэже Л. Очерки по истории закарпатских говоров / Л. Дэже. – Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967. – 306 с.
13. Карпатская диалектология и ономастика: Статьи. – М.: Наука, 1972. – 582 с.
14. Матвіяс І. Г. Групування говорів української мови / І. Г. Матвіяс // Структура українських говорів. – К.: Наукова думка, 1982. – С. 123-140.
15. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори / І. Г. Матвіяс. – К.: Наукова думка, 1990. – 169 с.
16. Михайловська Н. Матеріали для узагальнення та систематизації відомостей про групи лексики за значенням / Н. Михайловська // Українська мова та література. – 2004. – № 8. – С. 17-21.
17. Мідянка П. М. Пижма / Петро Миколайович Мідянка. – К.: Критика, 2003. – 119 с.
18. Мідянка П. М. Зелений фирес: поезії / Петро Миколайович Мідянка. – Ужгород: Ґражда - Карпати, 1999. – 138 с.
19. Мідянка П. М. Фараметлики (поезія) / Петро Миколайович Мідянка. – Ужгород: Ґражда, 1994. – 63 с.
20. Словник діалектних слів, фіксованих у текстах // Українські закарпатські говірки: Тексти / Упор. та передм. О. Ф. Миголинець, О. Д. Пискач. – Ужгород: Ліра, 2004. – С. 376-386.
21. Українська мова: Енциклопедія. Редкол.: Русанівський М. В., Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К.: "Укр. енцикл.", 2000. – 752 с.

Актуальність теми. На сьогоднішній день творчість відомого українського закарпатського поета постмодерністського напрямку П. Мідянки вивчено дуже слабо. Фундаментальних досліджень на цю тематику майже не існує, критичної літератури, присвяченої специфіці творчої самобутності поета, обмаль. Між тим, великий інтерес викликає не тільки його творча поетична манера, способи самовираження, але й мова поезій, насичена діалектною та архаїчною лексикою. П. Мідянку сміливо можна охарактеризувати як новатора в постмодерністській закарпатській українській поезії, тому обрана тема роботи є надзвичайно актуальною.
Мета роботи – дослідити й охарактеризувати закарпатську діалектну лексику, використану П. Мідянкою у збірках "Зелений Фирес" та "Дижма".
Завдання дослідження:
• визначити поняття лексики закарпатського діалекту та його говорів;
• дати короткий огляд її вивчення;
• охарактеризувати застосування П. Мідянкою діалектизмів у контексті його поетичного стилю;
• пояснити використання ним різних видів діалектизмів з ілюстрацією відповідними прикладами;
• дослідити діалектну лексику, використану у збірці "Зелений Фирес";
• дослідити діалектну лексику, використану у збірці "Дижма";
• навести лексичне значення використаних П. Мідянкою в цих збірках діалектів або їхні аналоги з української літературної мови.
Об'єкт дослідження – поезії П. Мідянки, зібрані у збірках "Зелений Фирес" і "Дижма".
Предмет дослідження – закарпатські діалектизми, використані автором у цих поезіях, їхні морфологічні варіанти та словоформи, функціонально-стильове призначення, лексичне значення.
Структура роботи. Робота складається з п'яти розділів. У першому розділі визначається поняття діалектної лексики, діалектів та говорів, лексичних та інших діалектизмів, характеризується закарпатський діалект, дається короткий огляд його вивчення. Другий розділ присвячений особливостям творчості П. Мідянки, його творчим здобуткам, місцю діалектизмів в його творчості, а також характеристиці збірок "Зелений Фирес" і "Дижма", які аналізуються в наступних трьох розділах. У третьому розділі діалектизми характеризуються в контексті поетичного стилю П. Мідянки. В ньому вміщено багато прикладів фонетичних та інших діалектизмів, діалектизмів, які автор використовує особливо часто і в багатьох поезіях, слів, які необхідно відрізняти від діалектизмів, наводяться також приклади використання архаїзмів. У четвертому і п’ятому розділах аналізується діалектна лексика відповідно у збірках "Зелений фирес" і "Дижма".
Додаткові пояснення. Деякого пояснення потребують вміщені в роботі таблиці. В лівій колонці діалектизми подаються у початковій формі, вони розміщені в алфавітному порядку, морфологічні варіанти і словоформи не подаються (навіть якщо вони і зустрічаються в текстах поезій). У рідких випадках іменники подаються у множині з метою або більш чітко розтлумачити лексичне значення діалектизму (наприклад, бокори), або підкреслити принципову відмінність форми множини від форми однини, що зустрічаються в різних збірках (наприклад, перик - пірі). В середній колонці подаються всі поезії (даної збірки), де той чи інший діалектизм зустрічається в різних формах. Для пояснення лексичного значення того чи іншого діалектизму у правій колонці таблиць може подаватися або лексичне значення слова (якщо тлумачення цього потребує), або аналог діалектизму з української літературної мови (якщо для тлумачення цього достатньо).
З огляду на те що діалектні слова іноді поповнюють інші діалекти та їхні говірки й навіть проникають до літературної мови, дослідження спрямоване на аналіз суто закарпатської діалектної лексики, що використана П. Мідянкою у збірках "Зелений фирес" і "Дижма". Слова, які часто зустрічаються в інших діалектах або широко розповсюджені, не аналізуються, наприклад: гендель (генделик) – корчма (невеличка корчма).
Певні складнощі дослідження викликані двома основними факторами, які між собою взаємопов'язані:
1) широке вживання автором літературних неологізмів (а також і іншомовних слів), які в поетичному контексті іноді важко відрізнити від суто закарпатської діалектної лексики, тим більше, що вони часто наближені один до одного;
2) відсутність фундаментальних тлумачних словників лексичних, лексико-семантичних та етнографічних діалектизмів Закарпаття.

П. Мідянка – закарпатський поет, представник українського постмодернізму, член Спілки письменників України. Його поетичній творчості властиве широке використання закарпатських діалектизмів і певною мірою архаїзмів, а також філософсько відсторонена інтонація вічного спостереження, розкріпаченість авторської думки, синонімічні ряди, що вражають необмеженою та примхливою різноманітністю. Поезії П. Мідянки зібрані у збірках "Поріг", "Осередок", "Фараметлики", "Зелений фирес", "Трава Господня", "Дижма" та інших.
Використання закарпатських діалектизмів – характерна ознака індивідуального стилю П. Мідянки як поета. Всі його діалектизми органічно вписуються в єдину стильову структуру як його поезії в цілому, так і в стиль кожної конкретної поезії. Автор широко використовує фонетичні діалектизми (вожда, гроф), звертається до морфемних та морфологічних діалектизмів. Значна частина його діалектної лексики розповсюджена мало, це слова, які зустрічаються дуже рідко, іноді застарілі слова. Деякі діалектизми межують з авторськими або народними висловами. З іншого боку, автор звертається і до діалектизмів, широко вживаних на Закарпатті (ґазда, леґінь). Їх групування в строфах і функціональне призначення з точки зору поезії надзвичайно різноманітне. За частотою використання діалектизми також різняться. Одні з них вживаються дуже часто, в різних морфологічних варіантах і словоформах (ґазда, салаш), інші – рідко або всього один раз (пірі, боровка).
В окремих рядках зустрічаються цілі діалектичні вислови, проте вони можуть доповнюватися авторськими висловами.
Для розуміння функціональної доцільності того чи іншого діалектизму необхідно звертатися до авторського поетичного контексту, до конкретного не тільки лексичного, фонетичного чи граматичного, а насамперед поетичного навантаження того чи іншого діалектизму.
Групи лексичних значень використаних П. Мідянкою діалектизмів також дуже різноманітні. Використовуються назви побутових предметів (піпка), страв (кіфлики), одягу (пондьола), процесів і явищ (мушт, гольгати), роду занять (бутиняш), географічних понять (жбир), будівель (ґражда, салаш) тощо. Окремі діалектизми, використані поетом, запозичені з інших мов, найчастіше угорської.
Дослідження діалектної лексики в поезіях П. Мідянки має широку перспективу. Комплексне дослідження потребує включення лексичного значення того чи іншого діалектизму в поетичний контекст, для цього необхідно поєднання мовознавчих та літературознавчих прийомів. На дослідження чекають також інші збірки П. Мідянки.