Зміст
Вступ………………………………………………...……………………………..3
1. Поняття економічної науки………………………………………..……….4
2. Поняття юридичної науки…………………………………………….……9
Висновки…………………………………………………………………………17
Список використаної літератури……………...………………………………..18
Економічна наука становить собою систему знань об'єктивних економічних законів, категорій та понять, які (знання) виробляються і використовуються внаслідок спеціальної діяльності людей.
Економічну науку, як і науку взагалі, можна розглядати в кількох аспектах: як специфічну форму суспільної свідомості, основу якої становить система знань; як процес пізнання закономірностей розвитку виробничих відносин у зв'язку з розвитком продуктивних сил і надбудови; як особливий соціальний інститут для поповнення та поглиблення знань про економічні процеси і явища; як один із важливих факторів суспільного розвитку, як процес не тільки виробництва знань, але й їх застосування.
Економічна наука виникла набагато пізніше, ніж релігія, мистецтво, мораль та деякі інші форми суспільної свідомості. На думку вчених, їй лише кілька тисяч років, в той час як міфологічній формі суспільної свідомості - релігії та релігійним культам — близько 150 тисяч років.
1. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций: В 2 т. – Свердловск, 1972.
2. Большая Советская энциклопедия. – М. – Т.29; Советский энциклопедический словарь. – М., 1987.; Украинский советский энциклопедический словарь. – К., 1988. – Т.2
3. Большая Советская энциклопедия. – 2-е изд. – М., 1954. Див. також: Краткий философский словарь. – М., 1955.
4. Керимов Д.А., Шейндлин Б.В. О предмете общей теории государства и права. / Советское государство и право – 1957. – №12.
5. Козюбра Н.И. Понятие и структура методологии юридической науки. // Методологические проблемы юридической науки: Сб. науч. трудов. – К.: Наук. думка, 1990.
....................................
15. Українська Радянська енциклопедія. – 2-ге вид. – К., 1983. – Т.10.
16. Фельдман Д.И., Курдюков Г.И., Лазарев В.В. Теоретические проблемы методологии исследования государства и права. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1975; Радько Т.М. Методологические вопросы познания функций права. – Волгоград,1974; Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. – Указ. соч.
17. Черданцев А.Ф. Понятие и функции юридической науки // Методология советского правоведения:. Межвуз. сб. / Под ред. Л.А.Гупало. – Свердловск: УрГУ,1978 – Вып.70.
18. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С.Шемшученко. – К.; Femina, 1996.
Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а також діяльність по одержанню цих знань, метою якої є опис, пояснення і прогнозування процесів і явищ дійсності, тобто у широкому розумінні - її теоретичний відбиток. Термін "наука" уживається для позначення однієї з форм суспільної свідомості, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності, метою, призначенням і функцією якої є напрацювання і систематизація знань про дійсність, окремих галузей науки. Коли наука розглядається як сукупність знань про дійсність, до її складу входять: гіпотези та теорії, закони та тенденції, принципи та постулати, методи, категорії та поняття, наукові факти, наукові проблеми та завдання тощо.
Наука, по-перше, завжди була і завжди буде сферою інтелектуальної людської діяльності, “функцією якої є вироблення теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність”. По-друге, наука трактується і “як така, що історично склалася і безперервно розвивається на основі суспільної практики, система знань про природу, суспільство і мислення, про об’єктивні закони їх розвитку”. По-третє, наука є складовою частиною духовної культури суспільства, однією з форм суспільної свідомості...
Зростання ролі науки в суспільстві пов'язане з ускладненнями її внутрішньої структури, диференціацією на велике число конкретних дисциплін, інтеграцією, індустріалізацією наукової праці, зростанням капіталовкладень на її розвиток, збільшенням чисельності науковців, створенням нових наукових підприємств тощо. За такими обставинами виникла необхідність створення нової соціальної дисципліни — науки про саму науку, що одержала назву — наукознавство. Наукознавство — це одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами