ЗМІСТ


ВСТУП 3
1. Значення бухгалтерської інформації в системі управління господарською діяльністю підприємства 5
2. Користувачі бухгалтерської інформації та їх класифікація 12
3. Інформаційні потреби користувачів бухгалтерської інформації 16
4. Методологічні засади бухгалтерського обліку як основи забезпечення інформаційних потреб користувачів бухгалтерської інформації 22
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Комітетом з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку визначені якісні характеристики інформації, що забезпечують її корисність. До них належать: зрозумілість, доречність, достовірність та зіставність [1].
Зрозумілість. Інформація, наведена у фінансових звітах, має бути зрозумілою для користувачів. В той же час, ступінь зрозумілості визначається також компетентністю користувача. Тому фінансова звітність повинна бути зрозумілою для тих, хто має достатні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагне ретельно їх вивчити. Інформація про складні поняття, що є корисною для прийняття економічних рішень, не повинна вилучатися лише на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.
Для забезпечення зрозумілості інформації необхідно також, щоб форма подання звітів, заголовки, поняття, терміни відображали сутність питання, не допускали різночитання, були чіткими і не містили зайвих деталей.
Доречність. Щоб бути корисною, інформація має бути доречною для користувачів, допомагати їм оцінити минулі, нинішні чи майбутні події, підтвердити чи скоригувати їх попередні оцінки. Хоча подана у фінансових звітах інформація відображає минулі події, вона може бути використана для прогнозування результатів діяльності у майбутньому.
На доречність інформації впливають її характер та суттєвість. Інформація вважається суттєвою, якщо її виключення вплине на рішення, що приймаються на її основі. Таким чином, суттєвість є певним порогом або критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою корисності інформації.
Своєчасність. Несвоєчасно подана інформація може втратити свою доречність. Керівництву необхідно знаходити оптимальне співвідношення між своєчасністю надання звітності та забезпеченням її повноти. Для досягнення такого співвідношення слід керуватися необхідністю задовольняти потреби користувачів, які приймають рішення на основі поданої інформації. Для користувачів більш цінною є та інформація, яку вони мають у потрібний момент. Для кращого задоволення потреб користувачів і забезпечення своєчасності надання інформації складається проміжна фінансова звітність.
Достовірність. Інформація буде корисною лише за умови її достовірності, тобто якщо вона не містить у собі суттєвих помилок та упередженості.
Достовірність забезпечується:
- правдивим поданням. Щоб бути достовірною, інформація має правдиво відображати операції й інші події, які вона розкриває, або, як очікується, зможе розкрити. Суми, використані для запису операцій, завжди мають ґрунтуватися на об'єктивних і таких, що мають докази, даних, а не на суб'єктивних оцінках;
- повнотою надання інформації. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій та подій, що здатні вплинути на економічні рішення користувачів. Упущення можуть призвести до недостатньої значимості інформації;
- превалюванням сутності над формою - операції та інші події необхідно обліковувати та розкривати відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- нейтральністю (об'єктивністю)- інформація має бути вільною від упередженості, не впливати на вибір і не визначати попередньо будь-який результат;
- обачністю - дотриманням достатнього ступеня обережності в умовах невизначеності, щоб активи або доход не були завищені, а зобов'язання чи витрати - не були занижені. Але при цьому фінансові звіти повинні бути нейтральними і не втрачати надійності.
Зіставність дає змогу користувачам проводити як динамічний, так і структурний аналіз. Користувачі повинні мати можливість порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди для того, щоб визначити тенденції у його фінансовому стані та результатах діяльності. Тому важливо, щоб фінансові звіти відображали відповідну інформацію за попередні періоди.
Користувачі також повинні мати можливість порівнювати фінансові звіти різних підприємств, щоб оцінити їхній відносний фінансовий стан, та зміни у ньому, результати діяльності. Отже, вимір та відображення фінансового впливу подібних операцій та інших подій мас виконуватися послідовно в межах підприємства в різні проміжки часу.
Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.
Діалектичний метод дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний підхід розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний підхід визначає облік як внутрішньо структурований і організований об'єкт. У процесі відображення господарської діяльності економічного суб'єкта використовують методи індукції (від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення) та дедукції від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків). У практиці бухгалтерського обліку більше прикладів індукції, оскільки господарські операції спочатку розкривають зміст мікропроцесів і лише потім відбувається їх групування й узагальнення у звітності. Взагалі методи індукції і дедукції тісно пов'язані з методичними прийомами: синтезом та аналізом, які безпосередньо виявляються в синтетичному та аналітичному обліках.
Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькулювання; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.
Дані інструменти забезпечують технологію облікового процесу - трансформацію даних про окремі господарські операції в різноманітну інформацію для управління [2].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : затв. Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/z0336- 13/print1455202908463392
2. Бухгалтерский учет: учеб. / И.И. Бочкарева, В.А. Быков, Я.В. Соколов; под ред. Я.В. Соколова. –2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК «Велби», 2008. –776 с
3. Голов С.Ф. Теория многоцелевого бухгалтерского учета / С.Ф. Голов // Бухгалтерский учет и аудит. – 2011. - № 4. – С. 3-13.
4. Гоголь Т.А. Інформаційні потреби користувачів фінансової звітності малих і великих підприємств / Т.А. Гоголь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/8609/5_Gogol_%D0%97%D0%B2i%D1%82%D0%BDi%D1%81%D1%82__%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_i_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BFi%D0%B4%D0%BF%D1%80.pdf?sequence=1&isAllowed=y
5. Голуб Н.О., Беззадова О.С. Роль бухгалтерського обліку в системі управління підприємством / Н.О. Голуб, О.С. Беззадова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer29/391.pdf
6. Коваль Л., Амірова Р. Суть і роль облікової інформації в управлінні підприємством / Л. Коваль, Р. Амірова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2014_11_25_lviv/sekcija_2_2014_11_25/sut_i_rol_oblikovoji_informaciji_v_upravlinni_pidpriemstvom/68-1-0-1109
7. Крупка Я.Д. Користувачі облікової інформації та проблеми задоволення їх інформаційних потреб // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 3(53). – С.132-134.
8. Лаговська О.А. Модифікація завдань бухгалтерського обліку в умовах управління орієнтованого на максимізацію вартості підприємства // Вісник ЖДТУ. – 2011. - № 2(56). –С. 120-125.
9. Лоханова Н.О. Економічні інтереси користувачів облікової інформації – конфліктність, взаємозалежність і вплив на цільову спрямованість обліку / Н.О. Лоханова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2464/1/
10. Лисенко Н. М. Облікова інформація в системі управління підприємства (на прикладі житлово-комунального господарства) / Н. М. Лисенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - № 9(52). – С. 62-68.
11. Мних, Є. В. Ефективність інтегрованих обліково-аналітичних систем [Текст] / Є. В. Мних // Вісник КНТЕУ. – 2013. – № 1. – С. 109-116.
12. Нидлз Б. Принципы бухгалтерского учета [Текст] / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл ; пер. с англ. ; под ред. Я. В. Соколова. – 2-е изд., стереотип. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 496 с.
13. Соболь О.С., Хавхалюк Г.А. Значення обліково-аналітичної інформації в системі управління / О.С. Соболь, Г.А. Хавхалюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/3509/1/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%9E.%D0%A1..pdf
14. Соколов Я. В. Основы теории бухгалтерского учета / Я. В. Соколов. – М. : Финансы и статистика, 2005 – 496 с.
15. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку : [підручник] / В. Г. Швець – К. : Знання, 2008. – 525 с.
16. Шуть О. Н. Информация как экономический ресурс : [Электронный ресурс]. / О. Н. Шуть // Экономика России: основные направления совершенствования. – 2005. - № 7. – Режим доступа : http// www/cfin/ru.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В епоху постіндустріального розвитку світової економіки інформація стає визначальним чинником виробництва, без урахування якого нівелюються будь-які перспективи економічного зростання. Водночас в міру розвитку економічних відносин реалізація інформаційної функції значно ускладнюється. Інформація як продукт бухгалтерського обліку сьогодні повинна відображати більш складні, глобальні та швидко змінювані бізнес-процеси, забезпечуючи здатність менеджменту адекватно реагувати на виклики економічного буття. Втім, практика засвідчує, що облікова система підприємств часто не формує адекватного сучасним умовам інформаційного забезпечення, що призводить до його невідповідності інформаційним потребам, запитам й очікуванням користувачів та втрати їх довіри до інституту бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим об’єктивно постає проблема формування облікової інформації, яка б відповідала цільовим критеріям різних груп користувачів та в усіх необхідних аспектах відображала фінансово-господарську діяльність підприємств, розробки організаційно-методичних підходів до оцінки та контролю її якості.
Питання, пов’язані з вивченням сутності та місця облікової інформації стали об’єктом наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: С.Л. Безручук, С.Ф. Голова, Н.Є. Єршової, К. Панітца А. Зауера, (A. Sauer), К. Вашковіца (Waschkowitz), А. Піко (A. Picot), Т.Ф. Плахтій, Т.Д. Поплаухіної, І.Б. Садовської, О.С. Соколової та інших вчених- економістів.
Об’єктом дослідження виступає бухгалтерський облік в якості облікової інформації.
Предметом дослідження виступають користувачі бухгалтерської інформації та їх інформаційні потреби.
Метою роботи є вивчення теоретичних та практичних аспектів користувачів бухгалтерської інформації та їх інформаційних потреб.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- Вивчення сутності бухгалтерської інформації;
- Дослідження значення бухгалтерської інформації в системі управління господарською діяльністю підприємства;
- З’ясування сутності та класифікаційних ознак користувачів бухгалтерської інформації;
- Аналіз інформаційних потреб користувачів бухгалтерської інформації;
- З’ясування методологічних засад бухгалтерського обліку як основи забезпечення інформаційних потреб користувачів бухгалтерської інформації.
Інформаційною базою дослідження виступають: нормативно-правові акти та документи, підручники, посібники, статті, монографії.
Структура роботи: вступ, чотири питання, висновки, список використаної літератури.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження на тему: «Користувачі бухгалтерської інформації та їх інформаційні потреби» варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
По-перше, варто зазначити, що для того, щоб дані обліку були корисними, бухгалтер повинен чітко знати, для кого він готує інформацію і з якою метою вона буде використана.
Поняття цінності інформації має сенс при наявності суб’єкта, що використовує інформацію, а також цілі, які ставить перед собою цей суб’єкт.
Не має сумнівів у тому, що одна й та сама інформація має для різних суб’єктів неоднакову ступінь цінності, оскільки цінність як філософська категорія суб’єктивна у своїй основі і залежить від цілей, інтересів, потреб користувачів інформації.
Різним групам користувачів потрібна різна інформація, яка надається підприємствами в формі звітності.
Зацікавлені користувачі переслідують такі основні інтереси в інформації, що формується в бухгалтерському обліку:
1) інвестори та їх представники зацікавлені в інформації: про ризикованість і прибутковості передбачуваних або здійснених ними інвестицій, про можливість і доцільність розпоряджатися інвестиціями, про здатність організації виплачувати дивіденди;
2) працівники та їхні представники зацікавлені в інформації: про стабільність і прибутковості роботодавців, здатності організації гарантувати оплату праці та збереження робочих місць;
3) позикодавці (кредитори) зацікавлені в інформації, що дозволяє визначити, чи будуть вчасно погашені надані ними організації позики і виплачені відповідні відсотки;
4) постачальники та підрядники зацікавлені в інформації, що дозволяє визначити, чи будуть виплачені в строк належні їм суми;
5) покупці і замовники зацікавлені в інформації про продовження діяльності організації;
6) органи влади зацікавлені в інформації для здійснення покладених на них функцій: за розподілом ресурсів, регулювання народного господарства, розробці та реалізації загальнодержавної політики, веденню статистичного спостереження;
7) громадськість в цілому зацікавлена в інформації про роль і внесок організації у покращення добробуту суспільства на місцевому, регіональному та федеральному рівнях.
Різноманіття і неспівпадіння економічних інтересів окремих груп осіб (зовнішніх і внутрішніх інститутів – власників, менеджерів, податкових органів, партнерів по бізнесу, громадськості тощо), що зацікавлені в отримані інформації про параметри господарської діяльності підприємства призводять до конфліктів між ними, що ускладнюють процес формування відповідної інформації, бо вона формується під впливом окремих інститутів, що мають більші механізми такого впливу
Основні причини наявності відмінностей між потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів в фінансовій інформації малого і великого бізнесу пов’язані з різною структурою управління підприємством, масштабами і складністю виробництва, ринків збуту продукції і можливості залучення додаткового капіталу, а також у відносинах з контрагентами підприємства та їх інформаційними потребами.
Для забезпечення сталого розвитку суб’єктів господарювання необхідно створення реальних умов поліпшення цілісної обліково- аналітичної системи, здатної забезпечити достатньою і необхідною для прийняття рішень, адекватною за обсягом інформацією всіх зацікавлених осіб підприємства, досягнення балансу інформаційних вимог
Метою обліково-аналітичної системи має бути створення інформаційної моделі господарської діяльності та тенденцій її розвитку і задоволення обґрунтованих інформаційних вимог всіх зацікавлених груп користувачів (інститутів) відносно параметрів діяльності підприємства, а також його зовнішнього середовища при дотриманні балансу економічних інтересів між ними.
Таким чином, наведені якісні характеристики облікової інформації повинні забезпечити нівелювання впливу методології обліку на можливість виникнення побічних ефектів при використання облікових даних у процесі прийняття управлінських рішень. Виконання даного завдання можливе у випадку вибору оптимальних способів визнання та методів оцінки об’єктів обліку із відповідним інформуванням користувачів про головні аспекти облікової політики суб’єкта господарювання. В свою чергу користувачі повинні враховувати вплив облікової політики на показники фінансової та управлінської бухгалтерської звітності в процесі прийняття управлінських рішень