ЗМІСТ

Вступ 3
1. Характеристика сутності принципу безперервності діяльності підприємства 4
2. Вплив недотримання принципу безперервності господарської діяльності підприємства на організацію обліково-аналітичного забезпечення 8
3. Особливості організації обліково-аналітичного забезпечення в умовах порушення принципу безперервності діяльності підприємства 11
Висновки 14
Список використаних джерел 15

Якщо суб’єкт господарювання не складає фінансову звітність на основі припущення безперервності, він повинен розкрити інформацію про цей факт разом з основою, на якій він склав фінансову звітність, та з причинами, через які діяльність суб’єкта господарювання не розглядається як безперервна».
Згідно з п. 26 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», «оцінюючи доречність припущення про безперервність, управлінський персонал бере до уваги всю наявну інформацію щодо майбутнього щонайменше на 12 місяців з кінця звітного періоду, але не обмежуючись цим періодом».
Нормативно принцип безперервності визначається такими чином: підприємство буде продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому і в неї відсутні наміри, і необхідність ліквідації або істотного скорочення діяльності, а, отже, зобов’язання будуть погашатися у встановленому підприємством порядку.
Недоліком принципу безперервності, на нашу думку, є характеристика, властива практично всім принципам обліку – його послідовне виконання формує певні межі інформативності звітності, вихід за які означає відмову від дотримання його вимог.
Вітчизняний вчений-економіст С. Легенчук наголошує про необхідність диференціації принципу безперервності для двох видів активів:
– при оцінюванні активів, для яких оцінка на основі додавання витрат є нормальною та співпадає з їх цінністю використовувати історичну собівартість;
– при оцінюванні активів, для яких оцінка на основі додавання витрат не є нормальною, використовувати ту оцінку, яка відображає їх цінність (економічну сутність)
Отже, невідповідність базовому принципу безперервності діяльності робить недоцільним:
– відображення в обліку доходів і витрат за методом нарахування; у такому випадку більш доречним є касовий метод обліку;
– розподіл активів і зобов’язань на короткострокові і довгострокові;
– використання принципу історичної (фактичної) собівартості, оскільки в умовах неможливості виконувати свої обов’язки підприємство змушено виходити із реальної вартості своїх активів.
 

Список використаних джерел
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р № 73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-1
3. Безверхий К. Принципи бухгалтерського обліку та їх вплив на обліково-звітну інформацію підприємства / К.Безверхий // Галицький економічний вісник. — 2012. — №6(39). — с.76-92
4. Гринчишин Я. Принцип безперервності в Україні: порівняння з міжнародними стандартами / Я. Гринчишин // Бухгалтерський облік і аудит, 2013. – № 11. – С. 3-8
5. Гоголь Т.А. Обліково-аналітичне забезпечення управління під- приємств малого бізнесу : монографія / Т.А. Гоголь. – Чернигів : Видавець Лозовий В.М., 2014. – 384 с. 8. Гнилицька Л.В. Обліково-аналітичне забезпечення економіч- ної безпеки підприємства : монографія / Л.В. Гнилицька. – К. : КНЕУ, 2012. – 305 с.
6. Концептуальна основа фінансової звітності : IASB; Стандарт, Міжнародний документ, Концепція від 01.09.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/929_009/page.
7. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання, впевненості та супутніх послуг, 2010. – Ч. І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mia.kiev.ua/images/stories/books/isa-2010-t1-ukr.pdf
8. Озеран А.В. Принцип безперервності діяльності – індикатор оцінки вартості підприємства / А.В. Озеран //Проблеми терії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2012. – Вип. 2 (23). – С. 234-242
9. Орлова О.С. Правове регулювання бухгалтерського обліку тафінансової звітності суб’єктів господарювання : монографія / О.С. Орлова. – Ужгород : Поліграфцентр «Ліра», 2014. – 312 с.
10. Петренко Н.І., Столяренко О.М. Порушення принципу безперервності: вплив факторів / Н.І. Петренко, О.М. Столяренко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/1531/1/25.pdf
11. Тарасова Т.О. Теоретичне обґрунтування принципу безперервності діяльності в системі фундаментальних положень бухгалтерського обліку / Т.О. Тарасова // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 16. Ч. 4. – С. 143-147.

Вступ
За умов економічної кризи, збільшення випадків банкрутств підприємств особливої уваги заслуговує питання про довіру користувачів до фінансової звітності. В процесі діяльності у підприємства виникають різні ризики, що здатні впливати на його фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки. Концепція безперервності діяльності суб'єкта господарювання передбачає існування окремого підприємства в найближчому майбутньому з показниками не нижче останнього звітного періоду або з показниками, достатніми для самофінансування і своєчасного виконання взятих зобов'язань.
Керівництво підприємства при складанні своєї фінансової звітності зобов’язане враховувати економічні інтереси зацікавлених у діяльності підприємства осіб, тому повинне надати їм у відповідності з їх інформаційними запитами звітні показники у такому вигляді, щоб вони були достатніми для контролю за збереженням та нарощуванням капіталу підприємства. Забезпечення прозорості, а головне – корисності, інформації, що подається у фінансовій звітності, пов’язане з підтвердженням заяви керівництва про те, що підприємство, як юридично дієздатна особа, зберігає спроможність до ділової активності. Це означає, що у фінансовій звітності повинні бути наведені докази того, що у підприємства немає намірів призупинити діяльність, а тому для третіх осіб немає підстав для занепокоєння з приводу потенційного можливого невиконання прийнятих на себе зобов’язань.
Метою дослідження є з’ясування теоретико-методологічних засад організації обліково-аналітичного забезпечення в умовах порушення принципу безперервності діяльності суб’єкту господарювання.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- Встановлення сутності принципу безперервності в обліковому процесі суб’єктів господарювання;
- Визначення основних напрямків впливу недотримання принципу безперервності діяльності на обліковий процес;
- Характеристика особливостей організації обліково-аналітичного процесу за умов недотримання принципу безперервності.

Висновки
На основі проведеного дослідження на тему: «Організація обліково-аналітичного забезпечення в умовах порушення принципу безперервності діяльності підприємства» варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
По-перше, варто відзначити, що принцип безперервності діяльності доцільно покласти в основу концепції етапів життєвого циклу суб’єкта господарювання (створення, зростання, зрілість і старіння), кожен з яких характеризується зростанням або зменшенням вартості бізнесу як показника про загальний стан підприємства у довгостроковій перспективі.
Застосування принципу безперервності припиняється незалежно від причин ліквідації підприємства: за бажанням власників або примусовим чином. Підприємство починає функціонувати в режимі надзвичайної ситуації. Місія підприємства втрачає своє значення.
Першочерговою метою діяльності стає виживання будь-якою ціною. При цьому відбувається перебудова системи управління підприємством на використання методів направлених на погашення боргів та відновлення платоспроможності потенційного банкрута. Відповідно перебудовується і система бухгалтерського обліку на підприємстві. Принцип безперервності та більшість інших базових принципів не застосовуються в умовах неплатоспроможності суб’єкта господарювання. Під час провадження ліквідаційної процедури найбільш важливим стає отримання підприємством-боржником грошових коштів з метою погашення вимог кредиторів. У ліквідаційному балансі відсутні показники доходів і витрат майбутніх періодів, оціночних резервів і резервів майбутніх витрат. На перше місце виходить інформація, що призначена для задоволення вимог кредиторів і формування вартості підприємства, що ліквідується, у відповідності до якої вартість активів визначається виходячи із ціни їх можливого продажу.
Таким чином, в основу особливостей організації обліково-аналітичного забезпечення в умовах порушення принципу безперервності діяльності підприємства закладено реорганізацію облікового процесу з орієнтацією на умови невизначеності.