ВСТУП
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Організація діяльності адвокатури України. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
1.2. Організаційно – правові форми здійснення діяльності адвокатури.
1.3. Види адвокатської діяльності.
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНА РОБОТА ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
2.1. Складання та аналіз юридичних документів
2.2. Практична робота як представника особи за довіреністю
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

До засад адвокатської діяльності Закон відносить правило, що надає адвокатам України здійснювати адвокатську діяльність не тільки на всій території України, але й за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави; а адвокатам іноземної держави - здійснювати адвокатську діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.


1.2. Організаційно – правові форми здійснення діяльності адвокатури.


Розділом І ст. 13-18 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено організаційні форми діяльності адвокатів. Розрізняють наступні організаційно-правові види адвокатської діяльності як:
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є само зайнятою особою (ст. 13).

1.3. Види адвокатської діяльності.

Адвокати здійснюють такі види діяльності:дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні й письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;посвідчують копії документів у справах, що їх ці адвокати ведуть;
здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.
Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.
У своїй професійній діяльності адвокат має право:
- представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичнихосіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань;
- збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:
- запитувати й отримувати документи або їхні копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їхньою згодою;
- ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Конституція України 254к/96-вр, чинний, поточна редакція — Тлумачення від 15.05.2014
2. Цивільно-процесуальний кодекс України чинний, поточна редакція - редакція від 04.06.2014
3. Кримінально-процесуальний кодекс чинний, поточна редакція -редакція від 04.06.2014
4. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р. № 322-VІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 50, ст. 375.
5. Кодекс цивільного захисту чинний, редакція від 01.04.2014
6. ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» чинний, поточна редакція -редакція від 01.05.2014
7. ЗУ "Про державну службу" чинний, поточна редакція - редакція від 01.05.2014
8. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» . Станом на 01.01.2013 р.
9. ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» чинний, поточна редакція - редакція від 04.06.2014,
10. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442 від 01.08.1992 р.
11. Наказ ДСА України «Про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників» від 14.07.2012 року № 112
12.Інструкція з діловодства у місцевому суді
13. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів юр. спеціальностей / І. Є. Марочкін. -Х: ТОВ «Одіссей», 2007. -528 с.
14. http://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/job/
15. http://pidruchniki.ws/1965032346927/pravo

ВСТУП

Згідно навчального плану з 23 березня по 19 квітня 2015 я проходив виробничу практику у юридичній компанії, Товаристві з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Рада Партнерів», яка займається юридичною та адвокатською діяльністю.
Разом з керівником практики безпосередньо був складений план проходження практики, який я успішно виконав.
В процесі проходження переддипломної практики я:
- ознайомився з законодавством України, яке регулює діяльність суспільства;
- ознайомився з основними положеннями Конституції України;
- ознайомився з особливостями роботи;
- навчився ефективно використовувати законодавчу та нормативно-правову базу;
- навчився оформляти документи, підготовка яких входила до плану проходження практики;
- був присутнім при наданні юридичних консультацій.
Слід розпочати взагалі про діяльність адвоката, про організаційно-правові форми його діяльності, адже це є також не менш важливим. Звичайно ж, потрібно знати до яких нормативно-правових актів повинен звертатися адвокат, які завдання складають його діяльність, які він має права і яких обов’язків повинен дотримуватися. Саме це являє його основу і саме з цим мені довелося ознайомитися на початку проходження практики в адвоката.
Але, все наведене вище – теорія, і, як відомо, її доповнює практика, тому, відповідно до навчального плану головну частину змісту звіту складають практичні завдання, які я виконав у процесі проходження практики. Найбільше мені сподобалась підготовка документів. Це завдання для мене постало в образі своєрідного дослідження.
Діяльність адвокатів відіграє важливу роль у вирішенні проблем країни. Мабуть не варто говорити про те наскільки гостро стоять перед Україною питання пов’язані з добробутом громадян і станом демократії в країні. Успіх країни залежить не тільки від правильних і ефективних дій уряду і мабуть і не стільки від них, скільки від сумлінного і всебічно-повного виконання законів та інших нормативно-правових актів всіма суб’єктами права на території України. Єдиною запорукою безпеки українського народу являється повне і неухильне дотримання Конституції і законів України. Та це не означає, що в державі не порушуються норми законодавства і що правова санкція не відіграє стримуючої функції для потенційних порушників, проте суспільна думка, громадянська свідомість і людська гідність не лише нашої держави, а й переважної більшості громадян інших країн виросли до розуміння того, що всі здобутки і надбання в сфері політичного, соціального, економічного і культурного будівництва їх країн, залежать вже не стільки від тих чи інших політичних сил чи їх програм, а головним чином вони залежать від дотримання «режиму законності», і насамперед від якості виконання законів.
Особливо гостро постає проблема вдосконалення роботи системи органів законодавчої, виконавчої і судової влади, збалансованої і ефективної співпраці між всіма її гілками, адже без вироблення такого механізму взаємодії, неможливо й досягти позитивного результату в роботі, стосовно створення і ефективного виконання законів, а в кінцевому підсумку, і поваги до них.

ВИСНОВКИ
Під час проведення виробничої практики, я перш за все побачив яким чином відбувається практична робота по застосуванню теоретичних знань в юриспруденції. Під керівництвом кваліфікованого та досить досвідченого юриста, я спробував самостійно випробувати себе в якості практичного юриста – практиканта по застосуванню своїх знань на практиці. Хочу відмітити досить фаховий та методичний підхід керівництва компанії по підготовці мене як ще недосвідченого юриста теоретично, а також в практичному моєму застосуванні з метою здобуття необхідних.практичних.знань.
Моя практика почалась зі з'ясування теоретичного рівня моїх знань, після цього досить виважено та поступово мені було надано можливість застосувати практичні знання по принципу від простого до складного.
Практична робота розпочалась зі складання простих, елементарних юридичних документів, таких як: договір поставки, заява, клопотання, договору про зміну боржника у зобов’язанні та інше.
Спробувавши практично використати свої знання на практиці по складанню простих юридичних документів під керівництвом і за допомогою кваліфікованих юристів я перейшов до більш складних завдань де більш необхідна відповідальність та фаховість.
Умовно розділивши свою виробничу практику на дві частини я перейшов до другої. Керівник практики сказав, що доцільно буде використати таку можливість як практика, щоб спробувати себе с суді чи виконавчому провадженні , як представник за довіреністю, я не вагаючись погодився.
Адміністративне судочинство було для мене новим до того моменту, як я за довіреністю юридичної особи для представлення інтересів був направлений до Окружного адміністративного суду міста Києва. Позовну заяву направляв до суду не я тому мені спочатку треба було ознайомитись з матеріалами справи, до з'ясування обставин. Далі по ходу справи я з'ясував для себе багато необхідних в майбутньому моментів пов’язаних із адміністративним судочинством, які в майбутньому можна буде застосувати на практиці. Керівник практики оцінив виконане завдання на досить високу оцінку, чому передував детальний розбір моїх дій,як.представника.в.суді.
З судовою практикою в господарському судочинстві я теж не мав справи, тому з радістю використав можливість спробувати себе як представник за довіреністю в господарському суді міста Києва. Перший досвід вже був (пов'язаний з адміністративним судочинством), тому складені аналогії я використав на свою користь і всі прорахунки (їх було небагато) пов’язані з адміністративним процесом були враховані мною в господарському. Дослідивши матеріали справи та дослухавшись до порад керівника практики я був приємно вражений коли суд задовольнив господарську справу. Хоча керівник і не вважав ці справи дуже важкою, а позицію позивача по справі програшною, він досить високо оцінив мої зусилля.
Виконавче провадження, як засіб виконання судових рішень був для мене заключним етапом практики, який, я вважаю, зіграє важливу роль в моєму подальшому професійному житті юриста. Моя робота, як представника у виконавчому провадженні, не мала можливості закінчити процес до кінця, проте невеликий досвід в цій галузі я здобув.
Я описав лише основну юридичну роботу, яку я проводив у юридичній компанії, проте було ще дуже багато цікавих важливих речей з якими я ознайомився під час практики і сподіваюсь, які допоможуть мені в подальшому.