Вступ.…………………………………………………………………………..….…....….3
Розділ 1. Теоретичні засади комунікацій
готельно-ресторанного підприємства
1.1. Поняття комунікації та види комунікацій…………………..…….….…….5
1.2. Місце комунікації в системі управління
готельно-ресторанним підприємством…………………………………..…….13
1.3. Формування ефективних комунікацій у готельно-
ресторанних підприємствах…………………………………………………...16
Розділ 2. Комунікайна політика підприємства «InterContinental»
2.1. Характеристика готелю «InterContinental»……………………………...28
2.2. Аналіз внутрішніх комунікацій
готелю «InterContinental»……………………………………………….……...30
2.3. Характеристика зовнішніх комунікацій
готелю «InterContinental»…………………………………………….….….…..32
2.4. Інформаційне забезпечення
комунікаційного підприємства…………………………………….……….…..33
Розділ 3. Напрями вдосконалення процесу управління
комунікаціями готелю «InterContinental» м. Київ…………………….…….38
3.1. Шляхи вдосконалення управління комунікаціями
в готелі «InterContinental» м. Київ …………………………………………...38
3.2. Економічне значення модернізації управління
комунікаціями готелю «InterContinental» м. Київ ………………………..…40
Висновки ………………………………………………………………………...……….42
Список використаних джерел ………………………………………………...………...45
Додатки ………………………………………………………………………..…………47

Для того, щоб ефективно виконувати свої обов'язки, менеджер має спланувати роботу об'єкта управління, організувати її, розподіливши завдання між безпосередніми виконавцями і забезпечивши їх необхідними ресурсами, зацікавити працівників у якісному виконанні дорученої робо-ти, проконтролювати результати, яких вони досягли і, за необхідності, внести ті чи інші корективи у їх дії. Цю роботу неможливо здійснити, якщо не скласти ясну і чітку картину щодо стану керованого об'єкта і середовища його існування, що можливо лише при наявності відповідної інформації. Отже, основою процесу управління є інформація. Вона перетворилась сьогодні у найважливіший ресурс, який дає змогу організаціям забезпечувати свій розвиток, зміцнювати свої стратегічні позиції. В умовах значного розподілу праці без своєчасного надходження інформації неможлива спільна робота. Без неї не можна сформулювати цілі, оцінити ситуацію, визначити проблеми, підготувати і прийняти рішення і проконтролювати його виконання. Лише вона дозволяє менеджерам належним чином здійснювати управлінські функції [5, c,105].
Серед переліку робіт, які щодня виконує менеджер, робота з інформацією займає 50-90%. Це і опрацювання документів, і заплановані та незаплановані зустрічі, і телефонні розмови, і участь у нарадах та засіданнях тощо. Вся ці дії пов'язані з комунікаціями. Комунікація – це процес передавання інформації від однієї особи до іншої (інших). Комунікаціями (спілкуванням) пронизана вся система управління організацією (рис.1.1.).

1. Закон України «Про інформацію».: за станом на 13 грудня 2001 р., із змінами, внесеними згідно із Законами України від 6 квітня 2000 р., віл 7 лютого 2002 р., від 3 квітня 2003 р , від 18 листопада 2003 р., від 20 січня 2005 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – С. 650.
2. Бландел Р. Эффективные бизнес-коммуникации: принципы и практика в эпоху информации. - СПб.: Питер, 2000.
3. Васильєва Н. Основні тенденції розвитку інформаційних технологій та комунікацій / Н. Васильєва. – К.: Економіст, 2004. – 253с.
4. Ведмідь Н.І., Мельниченко С.В. Вдосконалення управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств // Вісник ДІТБ. - 2001. - № 5. – С. 107-112 (0,4 др.арк.).
5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. –К.: Лібра, 1996.
6. Голубкова Е Н. Маркетинговые коммуникации. – М.: Финпресс, 2000.
7. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. – К.: Освіта, 1999.– 351 с.
8. Кибанов А. Я. Управление персоналом организации: Учебное пособие. Практикум. – М.: Инфра-М, 2001.
9. Конецкая В. П. Социология коммуникации – М., 1997. – 211с.
10. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лидерство / И. Д. Ладанов. – М.: Перспектива, 1997. – 321с.
11. Ленд П.Е. Менеджмент - мистецтво управляти. - М., - 1995.
12. Лесник А.Л., Смирнова М.Н. Методика проведения маркетинговых исследований в гостиничном бизнесе. М.: ООО «С АС ПЛЮС», 2002.
13. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій.-К.: Вид-во КНЕУ, 2003
14. Миронов Ю.Б. Маркетинг в туризмі: Підручник.-К.:КНЕУ, 2002. 345 с.
15. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. Посібник / В. Д. Немцов, Л. Є. Довгань. – К.: ЕксОб, 2001. – 283с.
16. Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій. – К.: МАУП, 2003
17. Павленко А.Ф., Войчак А.В., Примак Т.О. (2005), Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика, Монографія, К.: КНЕУ.
18. Почепцов Г. Коммуникативные технологии ХХ века / Г. Почепцов. – М.; К., 1999. – 239с.
19. Практична психологія менеджменту: як зробити кар’єру. як будувати організацію: наук.– практик. посіб. – К.: Україна, 1994. – 399с.
20. Примак Т.О. Маркетингові комунікації.-К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.-300
21. Примак Т.О. Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. – К.: Експерт, 2001. – 387 с.
22. Примак Т.О. Маркетингові комунікації на сучасному ринку: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 200 с.
23. Ромат Е.В. Реклама. – СПб.: Питер, 2001. – 496 с.
24. Румянцева К. Р. Менеджмент в организации / К. Р. Румянцева. – М.: Перспектива, 1997. – 321с.
25. Чернецька О. Нові засоби масової комунікації / О. Чернецька. – К.: Наук. думка, 2000. – 254с.
26. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Навч. посіб. / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. – К.: КНЕУ, 1991. – 235с.
27. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки принциповим є формування таких механізмів управління підприємством, які б забезпечили йому ефективне функціонування. Одним із шляхів розв’язання проблеми є використання маркетингових комунікацій як інструменту впливу на внутрішнє та зовнішнє середовище. Сучасна практика діяльності підприємств показує, що маркетингові комунікації сприймаються, за звичай, як допоміжна діяльність, що ускладнює їх інтеграцію в систему управління підприємством, і, як наслідок, призводить до неефективного менеджменту.
Теорія і практика управління маркетинговими комунікаціями висвітлені в наукових працях зарубіжних учених: Д. Аакера, Т. Амблера, У. Аренса, К. Бове, Дж. Бернета, Ф. Котлера, Ж.Ж. Ламбена, Т. Левітта, С. Моріарті, Д. Шульца; російських авторів: Г. Багіева, М. Васіліка, І. Вікентьєва, Е. Голубкової, Е. Голубкова, А. Долбунова, В. Кашкіна, П. Мєдвєдєва, М. Рюміна та ін. В Україні проблемам управління маркетинговими комунікаціями присвячені теоретичні й практичні розробки відомих у цій сфері учених: О. Азарян, Г. Почепцова, Т. Примак, Е. Ромата, А. Старостіної, В. Ткаченка та ін. Але висвітлені підходи до використання маркетингових комунікацій в системі управління діяльністю підприємств не містять практичних рекомендацій щодо їх застосування в умовах сучасного бізнес-середовища.

Проаналізувавши поняття та механізм управління комунікаціями на прикладі готелю «InterContinental» м. Київ можна зробити наступні висновки
Система комунікацій являє собою діяльність підприємства, спрямовану на інформування, переконання і нагадування споживачам про свої товари, стимулювання їхнього збуту і створення позитивного іміджу фірми.
Основними інструментами маркетингових комунікацій слугують реклама, персональні продажі, комплекс стимулювання збуту, пропаганда, PR, які є складовими частинами комплексу маркетингових комунікацій (КМК). Кожна зі складових системи маркетингової комунікації має свої особливості, але усі вони доповнюють один одного, створюючи єдиний комплекс.
Вибір з численних інструментів маркетингових комунікацій залежить від наступних чинників:
 Цільової аудиторії
 Стадії життєвого циклу товару
 Географічний чинник
 Специфіка товару