ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ОСНОВИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 5
1.1. Сутність системи управління персоналом: його завдання та основні характеристики 5
1.2. Характеристика моделей кадрових стратегій з урахуванням закордонного досвіду 10
1.3. Принципи формування і реалізації ефективної кадрової політики 15
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ НА ВАТ „УКРТЕЛЕКОМ” 20
2.1. Характеристика підприємства та його організаційно-управлінської структури 20
2.2. Аналіз показників структури, чисельності та плинності кадрів підприємства 23
2.3. Аналіз діючої системи управління персоналом 28
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ НА ВАТ „УКРТЕЛЕКОМ” 33
3.1. Розробка нової моделі кадрової політики на підприємстві та оцінка її ефективності 33
3.2. Соціальне партнерство в системі антикризового управління персоналом підприємства 37
3.3. Організація підготовки і перепідготовки кадрів як одне з провідних завдання кадрової політики 40
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44
ДОДАТКИ 49
В літературі з менеджменту нерідко можна зустріти такі терміни, як "управління трудовими ресурсами", "робочою силою", "людськими ресурсами" та ін. Це не випадково. Ці поняття виникли в період використання технократичної концепції управління. Як справедливо підкреслює професор Е.М. Коротков, нова гуманістична парадигма управління потребує нових, більш чітких понять, що адекватно відображають провідну роль людини в теорії і практиці управління, на його думку, поняття "персонал управління " більш відповідає ідеї людського фактору сучасному управлінні, ніж будь-яке поняття. Але ще більше цій ідеї відповідає поняття "людський капітал" [11, c. 29]. Це не гра в терміни, а відображення зовсім іншого відношення до людини в процесі управління. Людина може розглядатись як робоча сила і може розглядатись як капітал. Якщо має розвинений інтелект, яскраву творчу індивідуальність, новаторський склад характеру, то це не просто робоча сила, це цінний капітал. І відноситись до нього потрібно як до вищої цінності, як до ведучого фактору досягнення всіх управлінських цілей. Один з найуспішніших менеджерів світу А. Моріта з цього приводу зазначав: "Ніякі теорії, програми або урядова політика не можуть зробити підприємство успішним; це можуть зробити тільки люди" [17, c. 21].
Отже, слід розуміти, що в соціально-економічних системах (а організація є соціальноекономічною системою) центральним елементом є людина, її інтереси, потреби, цінності і установки. Людина в організації виступає якості як об'єкта, так і в якості суб'єкта управління.
1. Закон України «Про оплату праці» // Голос України, №94,1995 р.
2. Закон України “Про зайнятість населення” №804-ХІІ від 01.03.1991р.
3. Аксенов Е.А., Базаров Т.Ю., Еремин Б.Л., Малиновский П.В., Малиновская Н.М. Управление персоналом: Учебник для студ. вузов / Тахир Юсупович Базаров (ред.), Борис Львович Еремин (ред.). — М.: Банки и биржи, 1998. — 423 с.
4. Андриенко В.Н., Беликова Т.Ю., Голтвенко В.А. Стратегическое управление персоналом / Юрий Григорьевич Лысенко (ред.). — 2. изд., перераб. и доп. — Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. — 202 с.
5. Гайдамака Е.Н., Жучок Та.Н. Управление персоналом: Учеб. пособие / Луганский национальный педагогический ун-т им. Тараса Шевченко. — Луганск: Альма-матер, 2005. — 132 с.
6. Гордиенко Л.Ю., Зима А.Г. Основы кадрового менеджмента: Учеб. пособие / Харьковский национальный экономический ун-т. — Х.: ИД "Инжэк", 2004. — 375 с.
7. Зиновьев Ф.В., Зиновьев И.Ф. Управление персоналом: Учеб. пособие для студ. экон. спец.. — Симф.: Таврия, 2003. — 203 с.
8. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 512 с.
9. Козьменко С.Н., Козьменко О.В., Лукьянихин В.А., Науменкова С.В. Управление персоналом организации (конспект лекций). – Суми: УАБД, 1996. – 188 с.
10. Колпаков В.М., Дмитренко Г.А. Стратегический кадровый менеджмент: Учеб. пособие для студ. вузов / Межрегиональная академия управления персоналом. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 2005. — 752 с.
11. Коротков Э.М. Антикризисное управление: Учебник. - М.:ИНФРА-М, 2000. - 432 с.
12. Кошкин В.И. и др. Антикризисное управление: 17-модульная програма для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 11. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 560 с.
13. Лукичева Л.И. Управление персоналом: Учеб. пособие по спец. "Менеджмент организации" / Московский гос. ин-т электронной техники (технический ун-т) / Ю.П. Анискин (ред.). — М.: МИЭТ, 2000. — 116 с.
14. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособие / Новосибирская гос. академия экономики и управления / П.В. Шеметов (ред.). — М.: ИНФРА-М, 2003. — 309 с.
15. Меликьян Г.Г., Колосова Р.П. Экономика труда и социальнотрудовые отношения / Под ред. М.: Издво МГУ, Издво ЧеРо, 2002. 623 с.
16. Слиньков В.Н. Управление персоналом: Практические рекомендации. — К.: Алерта, 2004. — 240 с.
17. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. — М.: Дело, 1995. — 336 с.
18. Хромовских Н.Т. Основы кадрового менеджмента: Учеб. пособие / Дальневосточная гос. академия экономики и управления. — Владивосток: Издательство ДВГАЭУ, 2000. — 236 с.
19. Цветаев В.М. Кадровый менеджмент: Учебник. — М.: Проспект, 2004. — 159 с.
20. Чудаєва І.Б., Миленький В.Д., Погребняк В.П., Шарапов В.М. Управління персоналом (Кадровий менеджмент): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Черкаський держ. технологічний ун-т. — Черкаси: ЧДТУ, 2004. — 119 с.
21. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник для студ. вузов / Межрегиональная академия управления персоналом. — 3.изд., перераб. и доп. — К., 1999. — 281 с.
22. Берлин А. Из опыта управления реструктурированием кадрового потенциала крупного промышленного предприятия // РЭЖ. - 1998. - №9 - 10. - С. 68 - 74.
23. Брежная Е., Тимофеев В. Кадровая политика предприятия в условиях економического кризиса // БизнесИнформ. - 1999. - №5. - С. 59 - 61.
24. Валентей С., Нестеров Л. Человеческий поенциал: новые измерители и ориентиры // Вопросы экономики. – 2001. - №2. - С. 90 - 102.
25. Гимпельсон В., Липпольд Д. Реструктуризация занятости на российском предприятии // МЭ и МО. - 2001. - №7. - С. 25 - 42.
26. Гришан Ю. Напрямки вдосконалення внутрігосподарського управління на підприємствах // Економіка України. - 2001. - №1. - С. 9 - 17.
27. Дікань Л.В., Новосельцева Т.О. Теоретична сутність та економічна природа визначення “організація управління персоналом” // Коммунальное хозяйство городов: Научно-техн. сб. Вып. 50. Сер. “Экономические науки”. – К.: Техніка, 2003.– С. 123 – 130.
28. Жидков А., Полтавец Л. Системный подход к управлению персоналом // БизнесИнформ. - 2001. - №7. - С.49 - 51.
29. Жильченкова В.В. Эффективное управление персоналом предприятия // Труды Донецкого государственного технического университета. Серия экономическая. Вып. 9. – Донецк: ДонГТУ, 1999. – С.291-300. (0,58 д.а.).
30. Завиновская Г. Совершенствование управления персоналом организации // Персонал. - 2000. - №3. - С. 70 - 72.
31. Іваниця О.Б. Необхідність застосування антикризового менедменту // Регіональні перспективи. - 2001. - №2. - С.164 - 166.
32. Кравчук В.В. Людський фактор і кадровий потенціал системи менеджменту // Вісник ТАНГ. – 2002. – Вип. 7/4.– С.58-61.
33. Кудлай А.В. Концептуальні засади формування системи управління розвитком людського капіталу підприємств // Економіка розвитку. Зб. наук. праць. № 3 (27). – Харків: ХДЕУ, 2003. – С. 94 – 96.
34. Либанова Э.М. продолжительность жизни населения (Опыт комплексного регионального исследования) АН Украины. СОПС Украины АН Украины; Отв. ред. В.В. Оникиенко. Киев: Наук. думка, 2002. 200 с.
35. Моисеенко И. И др. Опыт отбора и обучения профессиональных антикризисных управляющих // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - №1. - С. 110 - 115.
36. Новосельцева Т.А. Теоретические аспекты управления персоналом // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 119. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 50–57.
37. Рабынина Ю.Б. Модель оценки деятельности предприятия с учетом кадрового потенциала // Економіка: проблеми теорій та практики: Зб.наук.пр. В 3 т. Т.1 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Вип. 183. – С. 251-257.
38. Рабынина Ю.Б. Проблемы эффективности управления персоналом // Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб.наук. статей. – Х.: Фінарт, 2003. – С. 263-264.
39. Таран Н., Багалюк В. Кадровая служба на предприятии // БизнесИнформ. - 1999. - №4. - С. 71 - 75.
40. Туленков Н. Антикризисный менеджмент // Персонал. - 1998. - №6. - С. 19 - 25.
41. Чернявский А.Д. Механизмы антикризисного управления на микроуровне // Персонал. - 1999. - №4. - С. 14 - 147.
42. Черняковская Л. Антикризисный менеджмент в програмно-целевом управлении // Персонал. - 2000. - №3. - С. 64 - 69.
43. Черняковский А. Классификация и цикличность кризисных явлений и ситуаций. Антикризисное управление: вопросы теории и задачи практики // Персонал. - 1998. - №6. - С. 14 - 18.
44. Шевченко Л. Менеджмент персонала: Новые подходы к управлению внутрифирменной занятостью // БизнесИнформ. - 2000. - №1. - С. 51 - 53.
45. Шевченко Л. Менеджмент персонала: Новые подходы к управлению внутрифирменной занятостью (продолжение) // БизнесИнформ. - 2000. - №2. - С. 46 - 50.
46. Шилец Е.С. Использование зарубежного опыта работы с персоналом на предприятиях металлургического комплекса Донбасса // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонГУ. - 2000. – C.226-229.
47. Шульга В. Г., Шилець О.С. Оптимізація керування персоналом у відкритих акціонерних об’єднаннях холдингових компаній України // Торгівля і ринок України. – Донецьк: ДонНУ. - 2002.- С. 380-385.
В сучасних умовах соціально-економічного розвитку гостро стоять питання удосконалення форм, методів і механізмів господарювання. Мінливі умови зовнішнього середовища змушують постійно враховувати імовірність настання і небезпеку кризових ситуацій, ступінь передбачуваності яких залежить від багатьох факторів. Сьогодні успіх підприємницької діяльності підприємства визначається ступенем готовності його менеджменту до кризи, його адаптивністю, гнучкістю. Здатність будь-якого підприємства пристосуватись до змін як зовнішніх, так і внутрішніх факторів є гарантією його виживання і процвітання.
Особливого значення набуває управління персоналом в передкризових і кризових умовах, коли одним з найважливіших завдань є збереження кадрового потенціалу підприємства. Значний інтерес до вказаних питань у менеджерів вітчизняних підприємств, велика кількість проблем при спробах запровадження зарубіжного досвіду стратегічного управління персоналом на українських підприємствах, що в значній мірі обумовлено недостатнім врахуванням національних особливостей історичного і соціально-економічного розвитку, свідчить, що обрана тема роботи є актуальною.
Серед робіт, які внесли відчутний внесок у розробку наукових основ дієвої кадрової політики, ефективного управління персоналом слід відзначити дослідження таких зарубіжних науковців: Т. Базаров, Н. Беляцький, А. Кібанов, Е. Лоулер, Е. Мейо, А. Моріта, Л. Портер, Є. Старобинський, Ф. Тейлор та інші. Значний внесок у розробку теорії управління та оцінки персоналу зробили такі відомі українські вчені, як О. Антипов, В. Гриньова, Г. Дібніс, Є. Качан, О. Крушельницька, Д. Мельничук, Г. Осовська, В. Пономаренко, О. Пушкарь, А. Шегда, Г. Щокін, Д. Шушпанов. Проблеми реструктуризації підприємств розв’язували такі вітчизняні й закордонні фахівці: А. Афонін, Т. Беєкен, А. Воронкова, В. Гриньова, І. Мазур, У. Нестерчук, О. Саврук, О. Терещенко, Л. Тойфсен, Є.
Зміни, що намітилися на початку нового тисячоріччя, у корпоративному управлінні, викликані глобалізацією ринків і структури промисловості, зрушеннями в архітектурі робочих місць і демографії робочої сили, орієнтацією на високі доходи власників, швидкими і безперервними організаційними і технологічними змінами, є стратегічними. Вони охоплюють не тільки бізнес у цілому, але й організацію кадрової роботи в корпораціях.
У сучасному світі під впливом чинників глобалізації, невпинного технологічного розвитку, демографічних змін кадрові стратегії стають ключовими елементами загальної стратегії організації. Цим визнається факт, що людські ресурси набувають більшої ваги для забезпечення ефективності, ніж фінансові чи сировинні ресурси.
