ВСТУП……………………………………….…………….……………….……...3
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ЗМІ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА ПОШИРЕННЯ………………………………………………………………….…5
1.1. Типологія сучасних українських ЗМІ…………………………………….…5
1.2. Роль ЗМІ в суспільному житті та засоби їх впливу на читача…..….…..…7
РОЗДІЛ 2.ІНФОРМАЦІЙНЕ СПРЯМУВАННЯ СУЧАСНИХ ЗМІ………….10
2.1. Вплив ЗМІ на формування суспільної думки…………………………..…10
2.2. Висвітлення українськими ЗМІ проблем соціального життя, культурно-економічних напрацювань суспільства, фізичного і духовного здоров'я нації……………………………………………………………………………….15
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ…………21
3.1. Законодавчо-нормативний рівень …………………………………………21
3.2. Редакційно-виробничий рівень………………..…….……………….…….26
ВИСНОВКИ…………………………………………………….………………..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….………..31
В під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.
Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України [3].
Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем.
Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.
Періодичне друковане видання - видання, що має постійне назву, поточний номер і виходить у світ не рідше одного разу на рік, тобто свого роду матеріальний носій із зафіксованою на ньому інформацією з певними реквізитами. До періодичних друкованих видань відносяться:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України: Офіц. текст. - К.: Парламентське видавництво, від 28 червня 1996. Редакція станом на 02.03.2014.
2. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 48, ст.650, зі змінами № 763-VII (763-18) від 23.02.2014.
3. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 1, ст. 1, зі змінами № 1170-VII (1170-18) від 27.03.2014.
4. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.1993 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 10, ст. 43, зі змінами № 763-VII (763-18) від 23.02.2014.
5. Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 39, ст. 181, зі змінами № 642-VII (642-18) від 10.10.2013.
6. Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 50, ст. 302, зі змінами № 245-VII (245-18) від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178.
7. Белінська О. В. Медіація - альтернативне вирішення спорів // “Вісник Вищої ради юстиції” № 1 (5) 2011.
8. Блінцова В. О. Процес медіатизації політики та функції мас-медіа у сучасному суспільстві / В. О. Блінцова // Актуальні проблеми політики. - 2013. - Вип. 49. - С. 126-131.
9. Васильченко М. М. Мас-медіа як канал соціальної комунікації архівних установ України / М. М. Васильченко // Вісник Харківської державної академії культури. - 2010. - Вип. 29. - С. 93-97.
10. Веремчук Тетяна. Тематичні проекти мас-медіа ЄС в Україні / Тетяна. Веремчук // Вісник Книжкової палати. - 2012. - № 9. - С. 45-47.
11. Дзюба М. Т. Роль засобів масової інформації в формуванні громадської думки // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - Київ: 2008 р. - С. 77–81.
12. Захаренко С. Засоби масової інформації як важіль у реалізації проблем родинного виховання / С. Захаренко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - 2007. - № 21. - С. 235-240.
13. Зінюк А. В. Роль сучасних мас-медіа в популяризації масового спорту та здорового способу життя / А. В. Зінюк // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. - 2013. - Т. 18, Вип. 2(1). - С. 260-266.
14. Зражевська Н. Розуміння медіакультури: комунікація, постмодерн, ідентичність, ідеології, медіа контроль: монографія. - Черкаси: Видавець Ю. Чабаненко, 2012. - 408 с.
15. Кандагура К. С. Теоретичні аспекти побудови взаємовідносин органів державної влади з громадськістю через засоби масової інформації / К. С. Кандагура // Університетські наукові записки. - 2010. - № 3. - С. 209-214.
16. Костиря І. О. Влада мас-медіа та соціальна комунікація / І. О. Костиря // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2013. - № 4. - С. 296-302.
17. Кулініч О. О. Засоби масової інформації і приватне життя “публічних” осіб / О. О. Кулініч // Актуальні проблеми держави і права. - 2008. - Вип. 38. - С. 33-37.
18. Любченко П. Засоби масової інформації як структурний елемент громадянського суспільства та їх вплив на місцеве самоврядування / П. Любченко // Вісник Академії правових наук України. - 2010. - № 1. - С. 68-77.
19. Михальський Ю. Інститут медіації в Україні та за кордоном // Юридична газета. - № 5 (270). - 1 лютого 2011.
20. Політологія: Навчальний посібник / Бабкіна О. В., Горбатенко В. П. - К.: ВЦ, 2006. - 568 c.
21. Притика Ю. Д. Правовий режим медіації у законодавчих системах зарубіжних країн // Малий і середній бізнес. (Право. Держава. Економіка). - 2010. - № 3-4.
22. Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій / В. Різун // Наукова сторінка професора Володимира Різуна; Інститут журналістики. - Київ, 2011. - С. 4.
23. Федорова О. Соціальні мережі як джерело інформаційних приводів для мас-медіа / О. Федорова // Діалог. - 2012. - Вип. 15. - С. 454-456.
24. Хлівнюк Т. П. Сучасна система мас-медіа як умова досягнення соціального консенсусу / Т. П. Хлівнюк // Актуальні проблеми політики. - 2013. - Вип. 49. - С. 119-126.
25. Шалимов А. Б. Мем-театр: влияние культуры новых медиа на познание мира человеком / А. Б. Шалимов // Сборники конференций НИЦ Социосфера. - 2011. - № 43. - С. 94-97.
26. Шпак В. І. Українські друковані засоби масової інформації: від державних до приватних / В. І. Шпак // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - 2013. - Вип. 36. - С. 320-324.
27. Щербакова О. А. Нериторична дія та медіавплив в аудіовізуальній сфері масової комунікації: уведення до міждисциплінарної проблематики через анотований бібліографічний опис нових видань / О. А. Щербакова // Актуальні питання масової комунікації. - 2007. - Вип. 8. - С. 49-53.
Актуальність теми. Цивілізаційний поступ людства на сучасному етапі історичного розвитку визначається глибинними трансформаціями усіх без винятку сфер життя, зміною форм взаємодії індивідів, груп та спільнот з природою, навколишнім середовищем та між собою. Передусім, ці процеси пов’язуються із становленням глобального комунікативного простору, технологічними новаціями у засобах інформації, створенням комунікативних інтерактивних мереж, реалізацією принципів технологічного функціонування у соціальній, економічній таполітичній взаємодії.
Засоби масової інформації - могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатне переконувати реципієнта щонайкраще. Особливо чітко це проявляється в відношенні електронних ЗМІ. У міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають найбільшу аудиторію. У засобах масової інформації, а особливо на телебаченні питання підвищення ефективності виступів тісно пов’язані з рівнем організації творчого процесу, форм та засобів соціально-політичного виховання журналістського, художнього і технічного персоналу. Перш за все, це відбір проблем, вирішення яких може бути підтримано і підказане аудиторією, і створення перспективних планів роботи ЗМІ, їх включають.
Предметом дослідження є дієвість та єфективність українських ЗМІ.
Об’єкт дослідження - це ті суспільні відносини, які виникають в результаті діяльносі ЗМІ.
Метою курсової роботи - вивчити тематичне спрямування сучасних українських ЗМІ та їх вплив на різні сфери суспільного життя.
Таким чином, можна підсумувати наступні узагальнюючі висновки:
Ефективність діяльності ЗМІ нерозривно пов’язана з урахуванням потреб людей, їх збільшених соціальних, духовних і політичних запитів. При цьому необхідно розрізняти поняття інформаційні потреби і тематичні інтереси аудиторії. Потреби в інформації соціальні по своїй природі і обумовлені в першу чергу змістом, структурою повсякденної діяльності людини, в тому числі об’єктивними характеристиками його професійної і громадської діяльності. Тематичні ж інтереси залежать від змісту пропонованої інформації і від ситуативних соціально-психологічних факторів (таких, як популярність, злободенність, престижність визначених тим, осіб, явищ).
Теорія журналістики виробила поняття для осягнення результативності журналістики - це дієвість та ефективність журналістської діяльності.
Дієвість - це особлива форма результативності, що визначається як конкретна участь журналістики в розв'язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і вимірюється сукупністю прийнятих органами влади заходів за матеріалами журналістів.
Під дієвістю преси розуміємо оперативну, безпосередню реакцію (дію) суспільних інститутів і посадових осіб на її виступи.
