ЗМІСТ

ЗМІСТ 1
ВСТУП 2
Розділ 1. Сім’я, як головна структрурна одиниця суспільства 4
Розділ 2. Соціально-етичні та психологічні проблеми відносин між подружжям 9
2.1. Проблема багатоженства 9
2.2. Проблема любові та сексуальних відносин 14
2.3. Проблема розлучення 15
Розділ 3. Проблеми сімейного виховання за часів Київської Русі 20
ВИСНОВОК 27
Список використаних джерел та літератури 29

2.2. Проблема любові та сексуальних відносин

Любов - головна підстава для сексуальних зв'язків. Людина завжди шукає любові свідомо чи несвідомо, цілеспрямовано чи підспудно. Так є і так було завжди - що б не писали людських душ. Не є винятком і Русь. Про пошуки коханого (або коханої) в той час прямо свідчать численні заговори на любов.
Русичі в пошуках любові вдавалися до самих різних способів. Зверталися за допомогою до волхвів, приносили жертви язичницьким богам, кланялися Сонцю, Місяцю, Зіркам. Новгородець Кирик свідчить: «... Дружини,коли їх не возлюбят мужі, омивають тіло своє водою і ту воду дають пити чоловікам ... ». Щоб приворожити до себе милися так само молоком і медом. В одному з запитальників збереглися деякі деталі цього дійства: жінка спочатку омивала своє тіло молоком, а потім змивала його з «персей своїх» медом і давала того, від кого хотіла любові. Ще один спосіб припускав збривання волосся навколо статевих органів. Бажаючий роздобути улюбленого «остругал уды ножом около вреда тела» і, змішавши з випорожненнями, давав покуштувати обранцеві.[5,c.237-268]
Яскравим показником рівня сексуальної свободи і характеру еротичної культури є система сексуальних сигналів. За часів Київської Русі аикористовували откриті сексуальні сигнали. Найбезневинніше «запрошення» до сексу на Русі - підморгування, ймовірно, супроводжуване відповідною мімікою обличчя та жестами. Запитальники формулюють цей
прийом як «підморгування блуду заради». Наступний - і теж досить відвертий сигнал - «наступити на ногу з похоттю». Практично запрошенням до сексу, а не сигналом є оголення і демонстрація своїх статевих органів, що застосовувалися, вірогідно, і чоловіками, і жінками.
Під час русалій та інших язичницьких ігрищ (можливо, і під час купань) допускалися ще більш відверті дії - хапання за геніталії, косання голим тілом, прикладання до інтимних міст. [6,c.351]
Стадія любовної гри в стародавній Русі припускала набір дій, деякі з яких сучасна культура тільки починає визнавати за природні і цілком допустимі.

Список використаних джерел та літератури

1. Антологическая педагогика развития Древней Руси и Русского государства XIV - XVI вв. /сост. С.Д. Бабишин, Б.Н. Митюров. - М., 1985.
2. Гарданов В.К. Кормильство в Древней Руси //Советская Этнография. - 1959. - №6. Изборник. - М., 1969.
3. Св. Климент Александрийский. Добролюбие избранное для мирян. - М., 2002.
4. Панчукова Е. Э. Место и роль женщины в жизни новгородского общества XII – XIV вв. на материале берестяных грамот [Электронний ресурс] / Е. Э. Панчукова // «Ломоносов» / Nature. Web.Ru: Научная сеть. М., 1999. Режим доступа: http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1154118&s
5. Поляков, А. Н. Древнерусская цивилизация: вехи развития / А. Н. Поляков // ВИ. 2008. №9. С.70 – 82.
6. Поляков А. Н. Образование древнерусской цивилизации / А. Н. Поляков // ВИ. 2005, №3. С.72 – 89.
7. Пушкарёва, Н. Л. Женщины Древней Руси / Н. Л. Пушкарёва. М.: Мысль, 1989. 286 с.
8. Пушкарёва, Н. Л. Сексуальная этика в частной жизни древних русов и московитов (X – XVII вв.) / Н. Л. Пушкарёва // Секс и эротика в русской традиционной культуре. М.: Ладомир, 1996. С.44 – 91.
9. Романов, Б. А. Люди и нравы Древней Руси / Б. А. Романов. Л.: Наука, 1966. 240 с.
10. Смирнов, А. Г. Народные способы заключения брака / А. Г. Смирнов // «А се грехи злые, смертные…»: Русская семейная и сексуальная культура глазами историков, этнографов, литераторов, фольклористов, правоведов и богословов XIX – начала XX века: в 3 кн. / изд. подгот. Н. Л. Пушкарёва, Л. В. Бессмертных. М.: Ладомир,2004. Т.1. С.558 – 581.
11. Смирнов, А. Г. Очерки семейных отношений по обычному праву русского народа / А. Г. Смирнов // «А се грехи злые, смертные…»: Русская семейная и сексуальная культура глазами историков, этнографов, литераторов, фольклористов, правоведов и богословов XIX – начала XX века: в 3 кн. / изд. подгот. Н. Л. Пушкарёва, Л. В. Бессмертных. М.: Ладомир, 2004. С.356 – 557.
12. Фроянов, И. Я. Киевская Русь: Главные черты социально-экономического строя / И. Я. Фроянов. СПб.: Изд-во С-Петербургского ун-та, 1999. 372 с.
13. Ярмонова, Е. Н. Правовое положение женщин на Руси в период с IX – XV век: дисс. … канд. юридич. наук: 12.00.01. / Ярмонова Елена Николаевна. Ставрополь, 2004. 195 с.

ВСТУП

Шлюб і сім'я відносяться до числа таких соціальних явищ, інтерес до яких завжди був постійним і масовим. Сім'я і шлюб являють собою соціальні інститути, що зберігають свою значущість з моменту їх виникнення до сьогоднішнього дня, що пояснюється їх багатогранністю і значущістю в житті людей. Для суспільства питання про знання цих соціальних інститутів і умінні направляти їх розвиток має першорядне значення вже тому, що від стану їх значною мірою залежить відтворення населення, первинна соціалізація і виховання дітей аж до досягнення ними громадянської зрілості, здійснюється турбота про непрацездатних членів суспільства. Саме цим пояснюється актуальсть обраної теми дослідження.
Метою роботи є виявлення особливостей і проблем сім’ї та сімейного виховання за часів Київської Русі.
Мета роботи досягається шляхом виконання наступних завдань:
1. Дослідження сутності сім’ї, як головної структурної одиниці суспільства
2. Розгляд основних проблем подружжя за часів Київської Русі
3. Виділення особливостей і проблематики сімейного вихованя за часів Київської Русі
У процесі дослідження використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, систематизація) та емпіричних методів (узагальнення, аналіз письмових робіт).
Аналіз історичної літератури підтверджує важливість проблематики сімї за часів Київсьої Русі. У роботах Денискина А., Полякова А.Н., Павловського І.В., Мещерякова В.В., Тушканова І.В. та ін. виявляється стійкий інтерес до досліджуванох проблематики.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи 30 сторінок.

ВИСНОВОК

Таким чином, слід виділити основні проблеми сімей у Київській Русі, серед яких багатоженство, проблеми любові та сексуальних відносин, а також проблеми розлучення.
Як ми зазначили, однією з проблем було багатоженство. Яке існувало не лише за дохристиянських часів, а й у часи християнства. З аналізованих джерел, ми бачимо, що церква намагалася побороти цю традицію, але це їй вдалося неодразу.
Багатий матеріал по історії сім'ї дає досліднику покаянна і епітимійна література - канонічні нормативні акти. В них відбилися спроби церкви регламентувати життя давньоруської сім'ї: встановити прийнятні, з її точки зору, норми поведінки (у тому числі у відношенні до жінки) і визначити покарання за відступ від цих норм - покуту (посилений пост, молитви, поклони, навіть відлучення від причастя).
Наступною проблемою був пошук любові. Як зазначеється у покаяннях, руські люди у пошуках любові не гнушалися колдовських методів.
Проблема розлучення тісно сплетена з проблемою багатоженства, бо у відповідності до канонів церковного права шлюб проголошувався непорушним. Розірвання шлюбу та припинення існування сім'ї було можливим лише у виняткових випадках і тільки після судового розгляду. Юридичні підстави для розірвання шлюбу з ініціативи чоловіка були викладені в ст.53 Статуту князя Ярослава. Підставою для розлучення були такі дії дружини як:
- Неповідомлення дружиною свого чоловіка про відомого їй замаху на владу і життя князя;
- Перелюбство, за яким її застав чоловік, або підтвердження таких дій жінки свідками проступку;
- Замах на життя чоловіка або неповідомлення йому про підготовлений на нього вбивство;
- Спілкування дружини з сторонніми людьми, зокрема, ночівля за межами свого будинку без дозволу чоловіка;
- Відвідування жінкою без супроводу чоловіка вдень або вночі ігрищ;
- Участь дружини в обкрадання чоловіка або самостійне викрадення його майна.
Що ж стосується виховання, то з давніх давен на Русі переважно існувало сімейне виховання. Головними засобами виховання, крім язичницьких ритуалів, були твори усної народної творчості, що зберегли своє педагогічне значення і в наступні епохи. Так, в казках і билинах відбивався ідеал давньоруського виховання - працьовитий, люблячий батьківщину і дітей людина, здатна захистити рідну землю і одноплемінників від будь-яких ворогів. Кодекс етичної поведінки містився в прислів'ях, загадки призначалися для розумового виховання, пісні - для естетичного розвитку. Однак з введенням християнства почали будуватися школи та люди не поспішали відмовлятися від домашнього виховання.
Таким чином за часи Київської Русі сімейний устрій та проблематика сімейних відносин зазнали серьозних змін з причини введення християнства та початку законодавчого регулювання деяких аспектів сімейних відносин.