-

Об'єктивна істина в кримінальному провадженні — це абсолютна істина конкретного факту, зміст якої становить правильне, повне, таке, що відповідає дійсності відбиття у свідомості людей, які проводять процес, всіх суттєвих, юридичне значимих фактичних обставин справи в їх правовій оцінці.
Об'єктивна істина в кримінальному провадженні означає відповідність (адекватність) пізнання слідчого (відбиття) з подіями, що мають кримінально-правову значимість, які існували об'єктивно, тобто поза і незалежно від суб'єкта, що пізнає. Тільки за наявності цієї відповідності можна говорити про те, що істина в кримінальній справі встановлена.
У встановленні об'єктивної істини, як і в теорії доказів, можна виділити декілька елементів:
o предмет доказування (доказуване) - коло обставин, що підлягають встановленню;
o суб'єкти доказування (доказувані) - особи, на яких покладається обов'язок встановлення об'єктивної істини - слідчий, орган дізнання, прокурор, обвинувач, суд;
o засоби доказування (докази) - дані, що мають належність до справи, допустимість та достовірність фактичних даних;
o процес доказування (доказування) - діяльність зі збирання, дослідження, перевірки, оцінки та використання доказів.

Список використаної літератури:
1. Барабаш Т.М. Кримінальний процес України: Підручник / Т.М. Барабаш, Т.В. Данченко, П.В. Цимбал. – Ірпінь: НА ДПС України, 2007. – 339 с.
2. Басиста І.В. Кримінальний процес України: Підручник / І.В. Басиста, В.І. Галаган, Ж.В.Удовенко. – К., 2010. – 351 с.
3.Грошевий Ю.М., Тацій В.Я., Туманянц А.Р., та ін. За редакцією Тація В.Я.: підручник - Харків: Право, 2013, - 824с. -

-

-