Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Диплом

"Загальна характеристика законодавства про державну службу"

Предмет:

Право

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2016

Страницы:

1,100 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 6
1.1. Основні поняття та категорії теорії державної служби 6
1.2. Сучасні тенденції розвитку державної служби 16
1.3. Методологічні проблеми державної служби 25

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ 32
2.1. Історія розвитку державної служби в Україні 32
2.2. Конституційно-правові засади державної служби в Україні38
2.3. Основні риси моделі державної служби в Україні 44
2.4. Законодавче регулювання державної служби 48

РОЗДІЛ 3. РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ В УКРАЇНІ 54
3.1. Досвід розвинутих країн в сфері правового регулювання публічної служби 54
3.2. Державна служба в Україні в аспекті прийняття нового Закону України «Про державну службу» 61
3.3. Пропозиції вдосконалення законодавства про державну службу в Україні 65
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72

Цікавою думкою з даного питання є думка О.П. Западинчука, який говорить про те, що наявність у державному органі посад, які мають політичний характер і відповідний порядок їх заміщення і яким необхідно надати особливого правового статусу, вважається “верхньою” межею державної служби. Водночас багато видів діяльності в державних органах належить до допоміжних, обслуговуючих, організаційно-технічних. Такі види діяльності регулюються трудовим законодавством і їх необхідно вважати “нижньою” межею державної служби. Сама державна служба перебуває між цими межами і охоплює професійну діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави [41, c. 161]. Дана думка заслуговує на увагу, так як цілком справедливо зазначає, що не всіх працівників, які працюють у державних органах, потрібно охоплювати поняттям «державна служба».
На нашу думку, вважаємо за необхідне звернути увагу на ті елементи, які складають систему державної служби, тобто на цілі, завдання, принципи та функції державної служби. Одним з першочергових елементів будь-якої системи є принципи. У сучасних дослідженнях з теорії державного управління дослідженню принципів державної служби відводиться особливе місце.
Принципи державної служби, як цілком доречно вважає І.І. Письменна,— це основоположні вимоги, якими керуються державні службовці в процесі своєї професійної діяльності, оскільки в них закладені необхідні засади функціонування державного управління.

Актуальність. Державна служба в Україні на даний час перебуває в процесі становлення, щоб відповідати вимогам сучасності за умов євроінтергаційних процесів. Інститут державної служби на сьогодні знаходиться на важливому етапі перетворення. Це підтверджується прийняттям нового Закону України «Про державну службу» [5] (надалі за текстом – новий ЗУ «Про державну службу»), що має набрати чинності з 1 травня 2016 року. Різні погляди законодавця на інститут державної служби в Україні дали поштовх до кардинальних змін у законодавстві, зокрема так і не набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р. та прийняття нового ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, який регламентуватиме принципово нові підходи до кадрового забезпечення державної служби, проходження державної служби, інституційного та функціонального навантаження органів державної влади. Все це разом зумовлює актуальність, важливість та необхідність аналізу законодавства про державну службу в Україні.
Україна – не єдина держава, що постала перед проблемою реформування державної служби. Багатьом центрально-європейським державам, що сьогодні є членами Європейського Союзу (надалі за текстом – ЄС), довелося здійснювати модернізацію своєї державної служби у схожих з нашою країною умовах. У низці країн Центральної і Східної Європи проведенню реформ сприяли близькість ЄС, перспектива бути прийнятими до нього, і, як наслідок, потреба відповідати загальним вимогам і стандартам. Отже, головна мета реформування системи державної служби в Україні полягає у спрямуванні діяльності органів виконавчої влади на розроблення і запровадження нових правових засад, організаційних і процедурних складових системи державної служби та заходів стосовно вдосконалення кадрового забезпечення державного управління.
До проблеми реформування державної служби в Україні зверталися К.А. Бабенко, В.Д.Бакуменко, С.О.Кравченко, В.Г.Горлов, Є.В.Грайнер, Ю. В. Ковбасюк, О.Ю. Оболенський, Р.А. Науменко, Л.М. Гогіна, О.П.Западинчук, М.І. Іншин, В. К.Колпаков, О.Д.Лазор, Д. В.Неліпа, О.Я.Окіс, І.І.Письменна та інші. Проте на сьогоднішній день є необхідність комплексного дослідження правового регулювання державної служби в Україні, особливо в аспекті прийняття нових або ж внесення суттєвих змін в діючі законодавчі акти в цій сфері.
В умовах сьогодення дослідження державної служби в Україні не лише втратили своєї важливості, а й набули неабиякого значення. Вище зазначеним і зумовлена актуальність обраної теми дипломної роботи: «Загальна характеристика законодавства про державну службу».
Мета дипломної роботи полягає у дослідженні нормативно-правового регулювання державної служби в Україні, висвітленні основних проблем та запропонуванні шляхів їх вирішення. Реалізація зазначеної мети дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- визначити поняття та категорії теорії державної служби;
- охарактеризувати сутність державної служби в Україні відповідно до чинного законодавства;
- розглянути сучасні тенденції розвитку державної служби;
- виявити методологічні проблеми державної служби;
- проаналізувати історію розвитку державної служби в Україні;
- дослідити конституційно-правові засади державної служби в Україні;
- виявити основні риси моделі державної служби в Україні;
- проаналізувати законодавче регулювання державної служби ;
- розглянути досвід розвинутих країн в сфері правового регулювання публічної служби;
- виявити основні новели нового ЗУ «Про державну службу»;
- надати пропозиції вдосконалення законодавства про державну службу в Україні.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини в сфері організації та функціонування державної служби в Україні, а предметом – державна служба в Україні, її правове регулювання.
Методологічну основу роботи складають сучасні загальнонаукові методи і прийоми пізнання: формально-логічний, історико-порівняльний, системно-структурний, порівняльно-правовий тощо. Основним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, на базі якого проблеми дипломної роботи розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Системний підхід застосовувався для дослідження проблем правового регулювання державної служби в Україні. Історико-порівняльний метод використано у перебігу аналізу досвіду зарубіжних країн у правовому регулюванні державної служби та становлення й розвитку державної служби в Україні. Формально-юридичний метод використовувався при аналізі змісту правових норм законодавства України. Метод абстрагування та узагальнення застосовувався у процесі вивчення наукових доробок. За допомогою методу раціональної критики проаналізовано діючі нормативні акти, окреслено переваги та недоліки. Обрані методи наукового пізнання дозволяють комплексно дослідити теоретичний та практичний аспект обраного предмету дослідження та визначити можливі напрямки його подальшого розвитку.
При підготовці дипломної роботи було використано наукову й навчальну літературу з конституційного, адміністративного права та галузевих правових наук, проаналізовано нормативно-правові акти у сфері державної служби.
Структура дипломної роботи, яка обумовлена метою й завданнями дослідження, складається з передмови, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновку та списку використаних джерел, який нараховує 86 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 81 сторінка друкованого тексту.

Проведене дослідження законодавства про державну службу в Україні спрямоване на вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання відносин у сфері державної служби. У роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі. На основі проведеного дослідження сформульовано такі основні висновки:
1. Поняття «державна служба» необхідно розглядати у широкому значенні як виконання службовцями своїх обов`язків в усіх державних організаціях: в органах державної влади, на підприємствах, в установах, інших організаціях, а також у вузькому значенні - лише як юридичний інститут, що регламентує діяльність державних службовців в органах державної влади, які обіймають посади державної служби.
2. Державна служба є системою, яка забезпечує формування організаційних та процесуальних засад діяльності державного апарату, побудову і правовий розклад ієрархії посад, формування юридичної відповідальності та стимулювання державних службовців. Державну службу слід розглядати разом із її структурними елементами, такими як принципи, функції, завдання тощо.
3. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС є важливим стимулом не тільки для сучасних політичних сил, а й до наукового співтовариства у справі реформування інституту державної служби в Україні з метою забезпечення принципу належного врядування.
4. У методологічному полі державної служби здійснюються інтенсивний добір, стихійні методичні експерименти і пристосування методів з усіх основних галузей знання до потреб державної служби, зростає роль у дослідженнях проблемних моментів державної служби системної методології, що поєднує пізнання, оцінку і практику. Сьогодні державна служба в Україні твердо стала на шлях синергетики, об’єднання методологічних підходів, одночасного використання різних методів досліджень.
6. Історичний аналіз свідчить, що зі змінами державного устрою, характеру та завдань держави, державного управління, змінювалась і сама державна служба. За різних історичних обставин державна служба має свої особливості та форми реалізації державної волі. У своєму розвитку державна служба в Україні пройшла чотири етапи становлення та розвитку.
7. Державна служба являє собою цілісне явище, один з численних аспектів суспільного життя, що унормовується конституційними положеннями. КУ закладає саме основні засади державної служби, а вже спеціальне законодавство покликане регулювати засади її організації, функціонування, місця в системі суспільних відносин, правовий статус державних службовців тощо.
8. На даний час Україна перебуває у стані модернізації моделі державної служби, у пошуку ефективних підходів до практичних проблем, які на даний час наявні у державній службі. Будуючи якісну національну модель державної служби, законодавець зробив безліч позитивних кроків, зокрема, врахувавши досвід інших країн у побудові їхньої власної моделі державної служби, прийняв новий ЗУ «Про державну службу», який передбачає кардинально іншу модель держаної служби, аніж та, яка існує на даний час, що втратила давно довіру громадян держави і не може бути визнаною як якісна.
10. Україна, перебуваючи у стані реформування державної служби, намагається врахувати досвід розвинутих країн в сфері правового регулювання публічної служби і якнайкраще відобразити у законодавстві норми, які дозволять уникнути багатьох практичних проблем у сфері держаної служби. Новий ЗУ «Про державну службу» враховує прогресивні вітчизняні напрацювання та успішний досвід реформ у європейських країнах, насамперед Республіці Польща. Новий ЗУ «Про державну службу» має забезпечити нову якість державної служби відповідно до кращих європейських практик
11. Принциповими новаціями є розмежування політичних та адміністративних посад та врегулювання статусу державного службовця, виключно конкурсні процедури добору та гарантування рівного доступу на усі посади державної служби, поєднання системи винагород з оцінкою роботи та об’єктивні підстави просування по службі, посилення персональної відповідальності за виконання обов’язків та створення умов прозорої діяльності державних органів
12. На сьогоднішній день потреба у реформуванні державної служби в Україні вже нагально назріла. Всі попередні дії, що були проведенні у сфері державної служби можна охарактеризувати як вирішення лише певних проблем, оновлення кадрового складу державної служби, але ніяк не рішуче поліпшення системи державної служби. Лише набрання чинності новим ЗУ «Про державну службу» 1 травня 2016 року можна буде вважати вирішенням одночасно багатьох проблем у напрямку суттєвого покращення державної служби і значним кроком у побудові правової демократичної держави.
Враховуючи всі позитивні та негативні моменти у реформуванні державної служби в Україні необхідно зазначити, що дане питання потребує подальшого наукового дослідження, адже дане дослідження є обмеженим та не в змозі охопити всі аспекти для повноцінного дослідження всіх існуючих проблем у даному правовому полі. Приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів дозволить Україні забезпечити належне функціонування державного управління.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 1100.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Дейнеко Ольга (lyamchuk)

(4.91)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Загальна характеристика законодавства про державну службу"

0 (800) 357-234