ВСТУП 3
1. Поняття, структура та види правосвідомості 5
2. Функції правосвідомості 10
3. Поняття, види та функції правової культури 12
4. Правове виховання у сучасних умовах: сутність та завдання. 18
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

*ПЛАН МОЖЛИВО ЗРОБИТИ СКЛАДНИМ*

1. Поняття, структура та види правосвідомості

Процеси виникнення, розвитку та функціонування права безпосе-редньо пов'язані зі свідомим ставленням до нього людей, яке може бути позитивним (людина розуміє необхідність права) або негативним (лю¬дина вважає право непотрібним і безкорисним). Це ставлення може бу¬ти раціональним, розумним, емоційним, на рівні почуттів, настрою.
Якщо визнати право об'єктивною реальністю, то слід визнати і наявність суб'єктивної реакції людей на право, що іменується правос-відомістю. Правосвідомість відображає правову дійсність, що склала¬ся за конкретно історичних умов у тій чи іншій країні, але вона вод¬ночас впливає на функціонування й розвиток правової системи. Правосвідомість — неминучий супутник права. Це зумовлено тим, що право — регулятор відносин між людьми, які наділені волею і свідо¬містю. Право і правосвідомість не створюють одне одного, вони фор¬муються в об'єктивних умовах і взаємодіють. Вплив правосвідомості на організацію суспільного життя доволі значний. Цим пояснюється внесення його в механізм правового регулювання як одного із засобів впливу на суспільні відносини. Право впливає на правосвідомість, фо¬рмує уявлення членів суспільства про їхні права і обов'язки, а право¬свідомість впливає на право, визначає практику правозастосування, зумовлює нормотворчу діяльність держави. Як зазначає Толстенко В. Л., найгострішим та з найбільшим ступенем актуаль¬ності проблематика дослідження правосвідомості, а також засобів впливу на неї по¬стає тоді, коли держава, так і суспільство проходять процес формального і змістов¬ного оновлення тих фундаментальних принципів і норм, якими врегульовуються суспільні відносини [32, с.10].
Будь-яка діяльність особи ґрунтується на мінімальній кількості її знань про об'єкти ті об'єктивні умови цієї діяльності. Це стосується і правової сфери. Але правова підготовка людей не вичерпується їх формальними юридичними знаннями, оскільки можна мати їх, але не вміти ними користуватися. Варто звернути увагу на рівень практичного володіння цими знаннями, вміння використовувати право, діяти згідно з правовими приписами. Отже, правосвідомість будучи органічним складни-ком правотворчої і право реалізаційної діяльності, виконує роль їх механізму або інструмента. Кожній людині притаманна правосвідомість, яка з одного боку є дже¬релом, що відбиває об'єктивні потреби розвитку суспільства, з другого - одним з обов'язкових механізмів її реалізації. Як безпосереднє джерело права, вона відо¬бражається у правових актах і впливає на процес і результати правотворчості [36, с. 9-10].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.
2. Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. М., 2003. – 458 с.
3. Берсіров Т. Б. Формування правової соціалізації та правової установки населення як фактор управління суспільством / / Сучасний російський менеджмент: стан, проблеми, розвиток: збірник статей VI Міжнародної науково-методичної конференції. - Пенза, 2006. - С. 39 - 41.
4. Берсіров Т.Б. Управління формуванням правосвідомості. - Майкоп: Редакційно-видавничий відділ Адигейського державного університету, 2005. - 50 с.
5. Берсіров Т.Б. Формування правової свідомості: історико-юридичний аспект / / Вісник Адигейського державного університету. - Випуск - 4 (23). Майкоп, 2006. - С. 73 - 75.
6. Берсіров Т.Б., Бондаренко Г.І. Моделювання категорії «громадянське суспільство»: історія і сучасність / / Актуальні проблеми соціогуманітарного знання. Збірник наукових праць. Випуск XV. Ч. 4. - М.: «Століття книги-3», 2006. -С. 29 - 42.
7. Васькович Й. Проблеми й перспективи становлення і розвитку правової держави в Україні // Право України. – 2000. – № 1 – С. 32-35.
8. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 333 с.
9. Вопленко Н. Н. Правосознание и правовая культура : учебное пособие / Н. Н. Вопленко. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2000. – 52 с.
10. Габуда А. С. Загальна нормативна культура та правосвідомість громадян як соціальна передумова правопорядку / А. С. Габуда // Держава і закон : теорія, практика, методика. Вип. II. – 2007. – С. 178-183.
11. Голосніченко I. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави // Право України. - 2005. - № 4. - С. 23-27.
12. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави / І. Голосніченко // Право України. - 2005. - № 4. - С 24-25;
13. Загальна теорія держави і права: [підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Х.: Право, 2002. - 432 с.
14. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: генеза та сучасність : монографія / Ю. Ю. Калиновський. – X. : Право, 2008. – 288 с.
15. Калиновський Ю. Ю., Жданенко С. Б. Медійний вплив на процес формування правосвідомості та правової культури українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський, С. Б. Жданенко // Грані. –2005. – № 6. – С. 100-104.
16. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006. — 641 с.
17. Кириченко В.М. Теорія держави і права: модульний курс: Навч. посіб. — К.: Центр учбо¬вої літератури, 2010. — 264 с.
18. Константин О. Щодо проблеми правової культури суддів як умови забезпечення прав і свобод особи в Україні // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 1 (52). - С.4-7.
19. Макарова О. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм: реалії сьогодення / О. Макарова // Підпри¬ємство, господарство і право. - 2009 . - № 1. - С. 76-78;
20. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. М., 2001. – 316 с.
21. Мельниченко В. Напрями і проблеми становлення громадянського суспільства в Україні // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук. — К., 2001. — С. 30-39.
22. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. М. – 1999. – 571с.
23. Петришин О.В. Громадянське суспільство – підгрунтя формування правової держави в Україні // Вісн. Акад. прав. наук України: Зб. наук. пр. – Х.: Право, 2003. – №2-3(33-34). – С. 34-41.
24. Популярный юридический энциклопедический словарь; редкол.: О. Е. Кутафин, Н.Л. Туманова, И.В. Шмаров и др. - М.: Большая Российская энциклопедия; Эксмо, 2004. - 800 с.
25. Скакун О. Ф. Общее сравнительное правоведение : Основные типы (семьи) правовых систем мира : [Учебник для студентов вузов] / О. Ф. Скакун. - К. : Ин юре, 2008. - 840 с.
26. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник / Скакун О. Ф. - [2-ге видання]. - К.: Алерта; 2011. - 520 с.
27. Сухицька Н.В. Правосвідомість громадян України: стан та напрямки розвитку // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). - 2012. - № 1. - С. 46-52
28. Теорія держави і права : [Навч. посіб.]. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков]. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 641 c.
29. Теорія держави та права : [підручник) / [за вимогами кредитно-модульної системи навчання] / Є.O. Гіда, Є.В. Білозьоров, A.M. Завальний та ін.: за заг. ред. Є.O. Гіди. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2011.-576 с.
30. Тимчук Т.О. Правова культура: поняття, сучасний стан та перспективи розвитку в Україні // Часопис Київського університету права. – 2009. - № 2. – С. 56-59.
31. Тодика О. Ю. Народовладдя на трансформаційному етапі розвитку держави і суспільства : [Монографія] / [За ред. О. В. Петришина] / О. Ю. Тодика. - Харків: Право, 2007. - 480 с.
32. Толстенко В. Л. Правова ідеологія у структурі правосвідомості: теоретико-методологічні осно¬ви аналізу / В. Л. Толстенко // Державо і право. Вип. 41. - К., 2008. - С. 10-18;
33. Третях С. Правове забезпечення правової культури населення як умова створення основ громадянського суспільства // Право України. - 2005. - № 4. - С. 24-27.
34. Цимбалюк М. М. Формування правосвідомості громадян у процесі розбудови громадянського суспільства: дис. … кандидата юрид. наук : спец. 12.00.12 / М. М. Цимбалюк. – К., 2004. – 183 с.
35. Чайковський С. В. Філософські проблеми співвідношення феноменів правосвідомості та поваги до права / С. В. Чайковський // Форум права. — 2011. — № 2. — С. 939—943.
36. Черкас М. Є. Функції правосвідомості: поняття й система / М. Є. Черкас // Проблеми законності. – Вип. 93. – 2008. – С. 9-14.
37. Яковюк I. Правова культура і її вплив на розвиток правової системи // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 1 (52). - С. 45-49.

ВСТУП
Багато політико-правових змін, що відбуваються у нашій країні, з урахуванням подій останніх чотирьох місяців, передбачають необхідність у високому рівні правосвідомості не тільки представників влади, але й пересічних громадян, їх активну участь у суспільно-політичних процесах, здатність свідомо та компетентно контролювати діяльність владних структур, відігравати ключову роль в оновленні всіх сторін суспільного життя.
Проблема розбудови громадянського суспільства, демократичної правової держави є безпосередньо пов’язаною з розвитком правової свідомості громадян України. Отже, актуальність даної теми зумовлена значущістю питань, пов’язаних із вивченням правової свідомості в українському суспільстві, оскільки формування правосвідомості в Україні тісно взаємопов'язана з питаннями подальшої трансформації українського суспільства на демократичних засадах. Правова культура завжди сприймається як одна з категорій загальнолюдських цінностей та належить до невід'ємних ознак правової держави, основним призначенням якої є забезпечення максимального здійснення, охорони та захисту прав людини.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що концепція правової держави передбачає притаманність усім громадянам високої культури права, зокрема їх обізнаність з життєво необхідними юридичними законами, а також уміння і навички їх використання у практич¬ному житті. Актуальність даної теми також полягає в тому, що українське суспільство, кожний окремий громадянин потребує негайного підвищення рівня своєї правової культури з метою розбудови в Україні правової держави та громадянського суспільства, розвитку досконалої законодавчої системи та виконання законів всіма громадянами та державними органами і посадовими особами.
Метою даної курсової роботи є аналіз сутності та особливостей правосвідомості та співвідношення цього поняття із правовою культурою населення. Для досягнення мети проаналізовані будуть: поняття, структура та види правосвідомості; функції правосвідомості; поняття, види та функції правової культури; особливості правового виховання у сучасних умовах.
Об’єктом курсової роботи є суспільні відносини з приводу формування правосвідомості. Предметом – теоретичні погляди науковців на такі дефініції, як «правосвідомість» та «правова культура».
У ході дослідження цієї теми були використані основні положення, що містять¬ся у працях вітчизняних і зарубіжних вчених, які працювали над різними аспектами зазначеної проблематики. Теоретичною основою курсової роботи є праці Копєйчикова В. В., Бабкіна В. Д., Байніязова Р. С., Колодія А. М., Котюка В. А., Коцюби М. І., Малахо¬ва В. П., Мартиненка П. Ф., Мурашина О. Г., Назаренка Є. В., Лукашової Є. О., Не- рсесянца В. С., Рабіновича П. М., Селіванова В. М., Скрипнюка О. В., Чміля Б. Ф. тощо.

ВИСНОВКИ
Правосвідомість - це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та ба¬жаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом.
Ключовий пункт правосвідомості - усвідомлення людьми цінностей природно¬го права, прав і свобод людини і оцінка чинного права з огляду на його відповід¬ність загальнолюдським цінностям, що знайшли закріплення в міжнародних доку¬ментах про права людини. Правосвідомість не тільки виражає ставлення індивіда до правової дійсності, а й спрямовує її на певні зміни в правовому середовищі, прогно-зує і моделює їх.
Правова свідомість повинна ґрунтуватися на вимогах природного та позитив¬ного права, загальнолюдських цінностей, історичному досвіді країни, національно¬му менталітеті і традиціях народу, світових правових і культурних надбаннях. Тому підготовка громадян до сприйняття нових демократичних цінностей передбачає ви¬ховання у них такої правосвідомості, яка б відповідала не лише загальнолюдським цінностям і принципам міжнародного права, а й історичним традиціям та менталіте¬ту українського народу, його засадничим уявленням про правду і кривду, волю й неволю добро та зло.
Рівень правової свідомості громадян України, що існує на цей час, потребує значного підвищення і доведення в найближчої перспективі до рівня правової сві¬домості демократичного суспільства. А це передбачає удосконалення правових норм, практики діяльності юридичних інститутів та правовідносин, політичної оцінки права, законотворчої і правозастосовної діяльності, покращення правового ви¬ховання. Важливим чинником, який позитивно впливає на формування правосвідомості громадян, є їх активна участь у реформуванні всіх сфер суспільного життя через участь у діяльності політичних партій, громадських об'єднань, неурядових органі¬зацій та інших інститутів громадянського суспільства.
Відтак, проблема правової свідомості тривалий час буде актуальною, а необ¬хідність її дослідження безпосередньо випливає із конституційного проголошення України правовою державою. Це обумовлює потребу в неухильному зростанні і до¬сягненні високого рівня правової культури кожного громадянина, кожної посадової особи, кожного державного службовця і, особливо, професійних юристів, на яких припадає головна робота у законотворчості і застосуванні права. Лише тоді рівень правової свідомості населення досягне найвищого щабля розвитку, лише тоді кожен громадянин держави відчує власну приналежність до правового життя країни, буде активним учасником правового процесу і матиме змогу самостійно аналізувати чинне законодавство, відзначаючи його здобутки і недоліки.
Тема дослідження правосвідомості громадян України є достатньо об'ємною та буде актуальною ще протягом багатьох років, оскільки з політичним, економічним, культурним розвитком нашої держави буде змінюватись і правова свідомість наших громадян. Тому для її повного опрацювання, безумовно, потрібно здійснювати по¬дальші дослідження. Останні є доцільними за такими дискусійними напрямами нау¬кових розробок: актуальні проблеми правосвідомості громадян України в умовах в умовах інтеграції до ЄС; значення правосвідомості в процесі правотворчості тощо.