ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ЮРИДИЧНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 6
1.1. Ознаки юридичної відповідальності. 6
1.2. Принципи та функції юридичної відповідальності. 14
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 20
2.1. Кримінальна відповідальність. 21
2.2. Адміністративна відповідальність. 22
2.3. Цивільно-правова відповідальність. 23
2.4. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність. 24
ВИСНОВКИ 26
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 28

РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ЮРИДИЧНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1.1. Ознаки юридичної відповідальності.

Проблема юридичної відповідальності, не дивлячись на те, що вона обговорюється впродовж декількох десяток років, не втратила своєї актуальності і в даний час. Перш за все, необхідно освітити питання про визначення поняття юридичної відповідальності як такий, а точніше, значення відповідальності в юридичному (правовому) розумінні цього поняття.
Ще в минулому столітті зародилася ідея про те, що відповідальність можна розглядати в позитивному (перспективному) сенсі і в негативному (ретроспективному) сенсі. Під позитивною відповідальністю розуміється найчастіше вимога (борг) до майбутньої активної, свідомої правомірної діяльності суб'єкта права [11, c. 109]. Тобто позитивна відповідальність пов'язана з майбутньою поведінкою особи. Ретроспективна відповідальність наступає за минулу протиправну дію або бездіяльність особи. Вона завжди є негативною реакцією держави на здійснення протиправного діяння. Більшість авторів схиляються до точки зору, що саме ретроспективна відповідальність і лише вона може бути визнана юридичною (правовою) відповідальністю [25, c. 7]. Позитивна ж відповідальність є не правовою, а, по суті, моральною категорією [18, c. 205] і пов'язана швидше з відповідальністю соціальною, ніж з юридичною (правовий) відповідальністю.
Проте, деякі правознавці відзначають необхідність дослідження питання про позитивну юридичну відповідальність і роблять спроби в цьому напрямі [34, c. 31-35]. На думку Б.Т. Базильова, позитивна юридична відповідальність має цілком об'єктивні підстави, володіє власною субстанцією і є особливий зв'язок, особливе відношення громадянина з державою [5, c. 27-28]. В рамках вказаного зв'язку держава накладає на громадян, іноземних громадян і осіб без громадянства ряд юридичних обов'язків і вимагає їх виконання. П.Е. Недбайло в свою чергу відзначає, що суть відповідальності полягає "в самостійній і ініціативній діяльності в рамках правових норм... У людини виникає відповідальність вже тоді, коли він їх не виконує або стане діяти всупереч ним. Без дослідження "позитивної" відповідальності не можна зрозуміти і відповідальність "негативну" [11, c. 110].

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Конституція України від 28 червня 1996р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.
2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 (із змінами та доповненнями).
3. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 (із змінами та доповненнями).
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відом. Верх. Ради УРСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями).
5. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы). Красноярск, 1985. – 141 с.
6. Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. М., 2003. – 458 с.
7. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. – 3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000.
8. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
9. Зелена О. В. Актуальні питання щодо визначення поняття міжнародної відповідальності //Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 8. – С. 259–266.
10. Зелена О. В. Визначення підстав юридичної відповідальності: окремі питання //Право України. – 2003.– № 4.– С. 21–26.
11. Зелена О. В. Поняття юридичної відповідальності: окремі проблеми //Право України. – 2002. – № 11. – С. 109–112.
12. Зелена О. В. Проблеми визначення функцій юридичної відповідальності //Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – № 2. С. 90–96.
13. Іваненко О. В. Визначення поняття, сутності та видів соціальної відповідальності: актуальні проблеми //Право України. – 2006. – № 1. – С. 60–65.
14. Іваненко О. В. Державно-примусова форма реалізації юридичної відповідальності: окремі питання //Право України. – 2006. – № 6.– С. 29–34.
15. Іваненко О. В. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності //Право України. – 2006. – № 3. – С. 32 – 36.
16. Кузнецов Н.И. Дисциплинарная, административная и материальная ответственность военнослужащих // Ориентир. – 1994. - С. 74-76
17. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: Учебник для вузов. М., 1998. – 386 с.
18. Липинский Д.А. Воспитательная функция юридической ответственности // Право и образование – 2003. - № 3. - С. 205-21.
19. Малаш Т.А. Принцип неотвратимости юридической ответственности. Диссертация… канд. Юрид. Наук. – М., 1996. – 207 с.
20. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. М., 2001. – 316 с.
21. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. М. – 1999. – 571 с.
22. Общая теория государства и права: Академический курс. В 2-х тт. Т2: Теория права. /Отв. ред. М.Н. Марченко.— М.,1998. – 609 с.
23. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. М., 2001. – 421 с.
24. Савин Е.А. Ответственность государственной власти перед обществом // Государство и право. – 1994. - № 6. – С. 14-19
25. Самощенко И.О., Фаркушин М.Х. Ответственность по советскому праву. М., 1971. – 237 с.
26. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. - 3-те видання. - К.: Алерта; ЦУП, 2011.-524 с.
27. Теорія держави і права: модульний курс: Навч. посіб. — К.: Центр учбо¬вої літератури, 2010. — 264 с.
28. Теорія держави та права : [підручник) / [за вимогами кредитно-модульної системи навчання] / Є.O. Гіда, Є.В. Білозьоров, A.M. Завальний та ін.: зазаг. ред. Є.O. Гіди. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2011.-576 с.
29. Трофимова М.П.. Функции юридической ответственности / Автореф. Дисс. …канд. Юрид. Наук. Саратов, 2000. – 21 с.
30. Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Юридическая ответственность. – Тольяти, 1995. – 165 с.
31. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под. Ред. Профессора В.Г. Стрекозова. – М. – 1995. - 384 с.
32. Черданцев А.Ф. Теория государства и права. М. 1999. – 319 с.
33. Черных Е.В. Некоторые вопросы юридической ответственности // Вопросы теории государства и права. Вып. 2 - Саратов, 1978. – С. 31-35.
34. Шаргородский М.Д. Детерминизм и ответственность. Правоведение. - 1968. - N 1. С.45-49.
35. Шундриков К.В. Цели и средства в праве (общетеоретический аспект) / Автореф. Дисс. …канд. Юрид. Наук. Саратов, 1999. – 19 с.

ВСТУП

Формування правової держави є одним з основних завдань сучасного етапу розвитку України. Створення правової держави стає можливим лише на базі сталого правового порядку, забезпечення якого є важливим завданням правоохоронних органів.
Формування правової держави нерозривно пов’язано з проблемами взаємної відповідальності держави і громадянина, юридична відповідальність в якій позбавляється лише карального характеру, тому важливим є її дослідження у позитивному і негативному аспектах на новій методологічній основі, а саме з позиції сучасних підходів до виникнення, розвитку та функціонування держави і права. Актуальність вивчення юридичної відповідальності у ретроспективному і перспективному аспектах полягає у тому, що становлення правової держави пов’язане із сумлінним виконанням правових приписів усіма суб’єктами права (державою, її органами, її посадовими особами, організаціями, громадянами), оцінюванням ними своїх дій, виходячи з їх суспільної корисності чи небезпеки.
Підвищена увага, що приділяється юридичною наукою проблемі відповідальності, пояснюється в першу чергу великим значенням даного охоронного інституту. Соціальна роль правової відповідальності, як і права в цілому, визначається тим, що часто саме і лише наявність відповідальності за ті або інші антигромадські вчинки спонукає людей до певного (позитивному) варіанту поведінки, будучи стимулом до правомірної поведінки і антистимулом до здійснення правопорушень.
У вітчизняній правовій літературі поставлено безліч проблем, пов'язаних з юридичною відповідальністю. Найбільш актуальними на даний момент є питання про поняття, види, правову відповідальність, а також про її принципи і підстави.
Метою даної курсової роботи є дослідження сутності ат особливостей юридичної відповідальності. Для досягненні мети були сформульовані та виконані наступні завдання:
• дослідити нормативно-правові акти, що регулюють юридичну відповідальність;
• проаналізувати ознаки юридичної відповідальності;
• визначити принципи та функції юридичної відповідальності;
• дослідити види юридичної відповідальності.
Об’єктом дослідження є юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності і один із основних засобів забезпечення правопорядку.

ВИСНОВКИ

На підставі всього вищевикладеного можна зробити наступні висновки: під юридичною відповідальністю необхідно розуміти встановлені чинним законодавством негативні наслідки вчиненого правопорушення, настання яких гарантуються можливістю застосування до винної особи заходів державного примушення.
Основні функції юридичної відповідальності - охорона правопорядку і виховання людей. Обидві ці функції переслідують конкретну мету-попередження правопорушень. Юридична відповідальність виконує і право відновну функцію, тобто служить відновленню порушених прав особи.
Юридична відповідальність здійснюється відповідно до певних принципів. Здійснення особою дій, заборонених законом, ще не спричиняє за собою юридичної відповідальності. Більш того, до відповідного рішення особа взагалі вважається невинною, а значить, і не підметом юридичній відповідальності. В окремих випадках особа, що зробила правопорушення, може бути звільнена від відповідальності. У інших випадках порушник звільняється від покарання, тобто від відповідних позбавлень, але не від відповідальності взагалі. Є підстави вважати, що функції юридичної відповідальності – це головні напрями впливу норм права на суспільні відносини, через які досягаються цілі та проявляється призначення відповідальності.
Юридична відповідальність нерозривно пов'язана з державою, нормами права, обов'язком і протиправною поведінкою громадян і їх об'єднань.
У вітчизняному правознавстві визнається існування та самостійне значення різних видів юридичної відповідальності. Специфіка суспільних відносин обумовлює своєрідність і певні особливості того чи іншого виду юридичної відповідальності. Розвиток суспільних відносин та об'єктивна необхідність у розширенні сфери правового регулювання в подальшому зумовлюватимуть появу нових різновидів юридичної відповідальності.
Юридичну відповідальність доцільно розглядати як комплексну категорію, яка має добровільну і державно-примусову форми реалізації. Добровільна форма реалізації – це спосіб закріплення юридичного обов’язку дотримуватися і виконувати вимоги права, що реалізується у правомірній поведінці суб’єктів права, яка заохочується або схвалюється державою, а державно-примусова – це закріплення юридичних обов’язків правопорушника підлягати осуду з боку держави, через обмеження матеріального, правового або особистісного характеру при реалізації конкретних суб’єктивних прав.
Таким чином, юридична відповідальність - це позбавлення, вона завжди зв'язана із застосуванням заходів державно-примусової дії. Взагалі суть юридичної відповідальності полягає не в тому, щоб притягати громадян і організації до відповідальності і покладати на них несприятливі наслідки, а в тому, щоб запобігти правопорушенням, забезпечивши таку поведінку, при якій правові зобов'язання виконувалися б свідомо і добровільно. Головна мета юридичної відповідальності - забезпечити порядок в суспільстві.