ЗМІСТ
ВСТУП 5
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 6
1.Загальна характеристика витрат на виробництво продукції 6
2.Сукупні витрати та собівартість продукції 7
2.1 Кошторис витрат 8
2.2 Види та показники собівартості 10
2.3 Групування витрат, що формують собівартість продукції 12
3.Собівартість окремих виробів 14
3.1 Суть і методи калькуювання 14
3.2 Обчислення окремих статей калькуляції 17
3.3 Прогнозування собівартості на етапах розробки та освоєння нової продукції 21
4.Планування собівартості продукції 23
5.Фактори, джерела та шляхи зниження собівартості 26
1. Розрахувати повну собівартість виробу до та після проведення змін: 28
1.1 Повна собівартість до проведення змін 28
2.1 Загальна структура собівартості 29
2.2 Структура собівартості на прямі та непрямі витрати 29
3.Графічна частина 30
Перелік використаних джерел 34

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.Загальна характеристика витрат на виробництво продукції
Витрати та собівартість є найважливішими економічними категоріями, від їх рівня залежить визначення прибутку та рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності. Зменшення та оптимізація витрат є одним із напрямів поліпшення економічної діяльності виробничого підприємства.[1] Витрати — це сукупність переданих у грошовій формі витрачань підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції,наданням послуг, виконанням робіт. У процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати, які мають різне спрямування і поділяють на наступні три групи: Витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства або витрати на виробництво і реалізацію продукції (поточні витрати), які відшкодовуються за рахунок виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва. До них належать одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо. Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, тому джерелом їх фінансування є прибуток підприємства. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво. У світовій практиці розрізняють економічні витрати — це всі види витрат на виробництво та реалізацію продукції. Ці витрати складаються із зовнішніх (явних) та внутрішніх (неявних). Зовнішні витрати або бухгалтерські витрати — це вартість матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати, нарахування амортизації тощо, які фактично відповідають витратам підприємства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А.І. Яковлєву - Підприємство як основна ланка ринкової економіки
2. Іванілов О. С. Економіка підприємства : підручник / О. С. Іванілов. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.
3. Бойчик I. М. Економіка підприємства: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2008.—480 с.
1. 4. Лаврова Ю.В. Економіка підприємства та маркетинг: Конспект лекцій / Лаврова Ю.В. –. Харків, 2012 5. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Навчальний посібник. Київ: "Каравела", 2003, 432 с.
6. Карасьов. Економіка, 2011
7. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. —[2-ге вид., перероб. та доп.]. — К.: КНЕУ, 2009. — 556 с.
8. Економіка та організація виробництва: підручник / за ред. В. Г. Герасимчука, А. Е. Розенплентера. –– К.: Знання, 2007. –– 678 с. –– (Вища освіта ХХІ століття).
9. Управління конкурентоспроможністю підприємства: навч. посібник / С.М. Клименко, О.С. Дуброва, Д.О. Барабась та ін. — К.: КНЕУ, 2006. — 525 с.
10. Економіка підприємства: підручник / за заг. ред. С. Ф. Покропивного. – [2-ге вид., перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2011. – 528 с. 11. Гетьман О. О. Економіка підприємства: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Гетьман О. О. Шаповал В. М.––[2-ге вид., перероб. та доп.].–– К.: Центр учбової літератури, 2010. –– 488 с. 12. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2012.- 120 с.
13. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2010.- 656 с.

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання. Будь-яке підприємство, незалежно від форм власності, є економічно самостійним, а це передбачає зіставлення результатів його діяльності та ви-трат ресурсів на її здійснення. Для ефективної організації обліку необхідно застосовувати економічно обґрунтовану класифікацію витрат за визначеними ознаками. Це допоможе не тільки краще планувати і враховувати витрати, а й точніше їх аналізувати, а також виявляти певні співвідношення між окремими видами витрат і обчислювати ступінь їх впливу на рівень собівартості і рентабельності виробництва. У процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням кон-кретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші – мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому.

ВИСНОВКИ
Собівартість окремих видів продукції визначається шляхом складання калькуляцій, у яких показується величина витрат на виробництво й реалізацію одиниці продукції. Калькуляції складаються по статтях витрат, прийнятих у даній галузі промисловості. Розрізняють три види калькуляції планову нормативну й звітну. У плановій калькуляції собівартість визначається шляхом розрахунку витрат по окремих статтях, а в нормативній — по діючим на даному підприємстві нормам. Тому вона, на відміну від планової калькуляції, у зв'язку зі зниженням нормативів, в результаті проведення організаційно технічних заходів переглядається, як правило, щомісяця. Звітна калькуляція складається на основі даних бухгалтерського обліку й показує фактичну собівартість виробу, завдяки чому стає можливою перевірка виконання плану за собівартістю виробів і виявлення відхилень від плану на окремих ділянках виробництва. Нормативний метод обліку й калькулювання є найбільш прогресивним, тому що дозволяє вести повсякденний контроль за ходом виробничого процесу, за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції. У цьому випадку витрати на виробництво підрозділяються на дві частини: витрати в межах норм і відхилені від норм витрати. Всі витрати в межах норм враховуються без угруповання, по окремих замовленнях. Відхилення від встановлених норм враховуються по їх причинах і винуватцям, що дає можливість оперативно аналізувати причини відхилень, попереджати їх у процесі роботи. При цьому фактична собівартість виробів при нормативному методі обліку визначається шляхом підсумовування витрат по нормах і витрат у результаті відхилень і змін поточних нормативів.