Вступ
Розділ 1. Світове господарство та його структура
1.1. Сутність світового господарства та закони його розвитку
1.2. Етапність формування світового господарства
1.3. Закономірності розвитку світового господарства
1.4. Основні групи країн у світовому господарстві
Розділ 2. Глобалізація зовнішньоекономічних зв’язків та загальні проблеми людства
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел

1. Авраменко І.М. Тенденції розвитку світового господарства. Стан і перспективи. Економіка і регіони. № 1.- 2009.- С. 87-90
2. Антошкіна Л.І. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Вісник Бердянського унверситету менеджменту і бізнесу.-2010.-№ 2.- С. 10-16.
3. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник – К.: Видавничий центр „Академія”, 2007. –С. 36–101
4. Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д.Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 615 с.
5. Економічна теорія: Курс лекцій (для студентів неекономічних спеціальностей). — Чернівці, 2009. — 343 с.
6. Зимовець В.В. Економіча інтеграція і Україна – Київ 2007. – 128 с.
7. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. -К.,2007 . – 34 с.
8. Кваша С. О., Патика Н. П. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. – 2007. – №9. С. 34-37.
9. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – С. 291– 298.
10. Кузняк Б.Я. Глобалізація світових процесів. Економіка і регіони. № 1.- 2009.- С. 77-78
11. Макаренко Є. Політичні стратегії інформаційного суспільства: специфіка національних моделей //Актуальні проблеми міжнародних відносин.-2009.-№22
12. Мартинов А. О. Україна в міжнародних відносинах//Україна.-2006.-№8, С. 23-31.
13. Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: Підручник. — К.: Видавничий центр „Академія”, 2008. — 856 с.
14. Мочерний С.В., Політична економія: Навч. Посіб. — К.: Знання-Прес, 2007.— 687 с.
15. Оганян Г.А. Політична Економія. Підручник. – Київ, 2008. – 378 с.
16. Павленко І.І. Сучасні тенденції розвитку світового господарства.-Науковий вісник НГУ.- 2009.- № 9. С. 96-97
17. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 248 с.
18. Старостенко Г.Г., Політична економія: Посіб. для дистанц. навчання та індивід. роботи. — К.: Університет „Україна”, 2008. — 160 с.
19. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2007. – С. 325–329, 406–424.
20. Юхименко В. Україна в глобальних інтеграційних процесах / В. Юхименко // Вісник Київ. – 2008. - №3. с. 74-79

Під світовим господарством розуміють сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях. Цей процес об'єктивно зумовлений дією кількох факторів.
По-перше, прагненням народів світу вижити за умов надмірного нарощування військових потенціалів і загрози людству можливих глобальних війн, політики мирного співіснування різних економічних систем.
По-друге, розгортанням науково-технічної революції. Жодна з країн світу не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому вони повинні об'єднувати свої зусилля у цій сфері.
По-третє, інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці. За сучасних умов країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси лише шляхом спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продук-тивність праці, раціонально використовувати робочу силу.
По-четверте, необхідністю об'єднання зусиль країн при розв'язанні глобальних проблем (екологічних, продовольчих), зростаючою потребою у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетрусах, ядерних аваріях тощо), доцільністю поєднання господарських зусиль країн-партнерів для спільного освоєння багатств світового океану та космосу, у збереженні як уже напрацьованих людством знань, ідей, так і переробці і використанні все більш складних інформаційних систем, створенні міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.
Ці фактори сприяють формуванню цілісного організму світового господарства, поступовому утворенню органічного цілісного економічного явища, яке є істотною ознакою його системності. Характерною ознакою такого господарства є інтегративність, тобто процес зближення між його струк¬турними елементами. Цей процес відбивається у функціонуванні прямих зв'язків між підприємствами, об'єднаннями, у поглибленні процесів спе¬ціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо.
Формування світового господарства — процес тривалий і безперервний. Він розпочався відносно давно, триває зараз і буде продовжуватися в неосяжній перспективі. І хоча мета його, визначена об'єктивними тенденціями розвитку людства, залишається незмінною, окремі етапи цього історичного процесу досить суттєво відрізняються один від одного своїм конкретним змістом.