Вступ
Розділ 1. Науково-теоретичні аспекти міжнародної економічної інтеграції
1.1 Сутність та цілі міжнародної економічної інтеграції
1.2 Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції
Розділ 2. Місце України у світових інтеграційних процесах
Висновки
Список використаних джерел

1. Асланян Г.П. План дій Україна – Європейський Союз та його законодавча імплементація // Часопис “Парламент”. – 2008. – № 1. 2. Базилюк Я.Б. Про пріоритети України у здійсненні економічної інтеграції // Стратегічна панорама. – №1. – 2008 3. Дергачов О. Міжнародне становище України // Політична думка. - 2000.-№2 4. Гаврилюк А.П. Румянцев В.В. “Економічна інтеграція в сучасному світі”, - Київ 2005. 5. Етапи Європейської інтеграції // Європейський Союз: структура, функції, механізми. Навч. посібник / За редакцією д-ра іст. наук Н.В. Антонюк.- Львів: Простір-М, 2007 6.Європейська політична інтеграція: проблеми і перспективи. // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка: – Вип. 5.–2009 7. Зимовець В.В. Економіча інтеграція і Україна – Київ 2007 8.Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. -К.,1997 9. Кваша С. О., Патика Н. П. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. – 2007. – №9. 10. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2004. – 406 с. 11. Коновалюк В.А Політичні аспекти міжнародної економіки України,-Харків 2009. 12. Макаренко Є. Політичні стратегії інформаційного суспільства: специфіка національних моделей //Актуальні проблеми міжнародних відносин.-2009.-№22 13. Мартинов А. О. Україна в міжнародних відносинах//Україна.-2006.-№1 14.Муравйов В.І. Вступ до права Європейського Союзу. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. 15. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008 16. А. С.Філіпенко, В. С.Будкін, А. С.Гальчинський /Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть . – К.: Либідь, 2007. 17. Чала Н.Д. Європейська інтеграція як фактор розвитку України,2009. 18. Школа І.М. Регіональні принципи та економічні аспекти інтеграції України в Європейський Союз / І.М. Школа, О.М. Верстяк // Регіональна економіка. – 2007. - №2. 19. Шпакович О.М. Способи ухвалення постанов Європейським Союзом // Вісник Міжнародні відносини. – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2009, - №5 20. Юхименко В. Україна в глобальних інтеграційних процесах / В. Юхименко // Вісник Київ. – 2008. - №3.

Розвиток світових продуктивних сил на сучасному етапі все більш набуває характеру цілісності та безперервності їх національних елементів. Це обумовлює перевагу доцентрових сил у розвитку світового господарства та зростання відкритості національних економік, виступає каталізатором інтернаціоналізації господарського життя. Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З одного боку, зростають, посилюються і домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція як явище характеризується відсутністю будь яких форм дискримінації іноземних партнерів у кожній із національних економік, а як процес виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами різних країн. А з іншого боку, дані процеси проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами в окремих регіонах світу мають місце й деінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними та релігійними причинами.
У міжнародних відносинах термін “інтеграція” почав використовуватися, коли країни Західної Європи почали формувати наднаціональні інститути і створювати економічні співтовариства з метою забезпечення свободи торгівлі і координації економічної політики. В буквальному перекладі з латинської мови “integer” означає об’єднання. Проте слід розуміти, що буквальне визначення даного терміну значно спрощує логічний зміст економічної категорії „інтеграція”. І реальна суть міжнародної економічної інтеграції на сьогодні є значно складнішою та багатограннішою.
Розвиток науково-технічного прогресу впливає на удосконалення комунікацій, збільшення обсягу інформації та поширення зовнішньоекономічних відносин, економічна інтеграція, як процес зближення національних економік шляхом створення спільного економічного простору, передбачає постійний розвиток співпраці з цими структурами світового господарства. Сучасний політичний та економічний стан розвитку нашої держави змушує звернути особливу увагу на вектор економічної інтеграції.

Економічна інтеграція є якісно новим етапом інтернаціоналізації господарського життя країн світу, адже передбачає зближення і взаємопроникнення національних економік, проведення узгодженої державної економічної та соціальної політики. Це природний процес, який випливає із об'єктивних потреб розвитку міжнародного поділу праці і науково-технічної революції. На сьогодні ефективна інтеграція України до світового економічного простору є нагальним завданням розбудови державності та економіки, але для того, щоб цей процес дійсно приніс очікувані результати, необхідно усвідомити деякі особливості інтеграції України. Особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань наступні: - нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів; - нерозвиненість ринкових відносин; - інерція погіршення економічного стану; - запас соціальної витримки населення, який виснажується; Включення України до будь-яких інтеграційних угруповань у такому стані без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації може призвести не лише до консервації, але й до негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше і швидше виправити деформовану економіку, Таким чином, економічна інтеграція є усвідомленим та цілеспрямованим процесом зближення, взаємопристосування та зрощування національних господарських систем шляхом зміцнення взаємовигідного економічного співробітництва на засадах укладених міждержавних угод, вільного руху товарів та факторів виробництва і координації політики.