Вступ
Розділ 1. Покоління рідкого біопалива
Розділ 2. Продукування біоетанолу мікроводоростями
Список використаних джерел

1. Грабар І. Г., Титаренко В. Є. Система технологій і основи бізнес-планування. — Житомир: ЖІТІ, 2002. — 128 с.
2. Дудко П. Д., Крюк А. Г., Савченко Н. Ф., Чистяк В. Г., Шкурупий В. Г. Основы технологических систем. — Х.: Издательство ХГЭУ, 2002. — 247с.
3. Дусанюк Ж. П., Шевчук В. Я., Дусанюк С. В. Система технологій. — Вінниця: ВДТУ, 2002. — 98 с.
4. Збожна О. М. Основи технології. — Т.: Карт-бланш, 2006. — 486 с.
5. Інтегровані інформаційні технології та системи (ІІТС-2005): Матеріали наук.-практ. конф. мол. учених та аспірантів, 21-23 листопада 2005 р. — К.: НАУ, 2005. — 180 с.

Біопа́ливо або біологічне паливо — (англ. biofuels) — органічні матеріали, такі як деревина, відходи та спирти , що використовуються для виробництва енергії. Це — поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля і ядерне паливо. Офіційне визначення біопалива — будь-яке паливо мінімум з 80 % вмістом (за об'ємом) матеріалів, отриманих від живих організмів, зібраних в межах десяти років перед виробництвом.
Подібно до вугілля і нафти, біомаса — форма збереженої сонячної енергії. Енергія сонця «захоплюється» через процес фотосинтезу при рості рослин. Одна перевага біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива — те, що воно повністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно безневинне для навколишнього середовища.
Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання як біопаливо, включає кукурудзу і сою (перш за все в США), льон та ріпак (перш за все в Європі), цукровий очерет в Бразилії і пальмова олія в Південно-східній Азії. Розкладена мікроорганізмами продукція промисловості, сільського господарства, лісоводства та побутові відходи також можуть використовуватися для отримання біоенергії, наприклад солому, лісоматеріал, добриво, рисове лушпиння, стічні води і залишки продуктів харчування. Ці продукти перетворюються на біогаз через анаеробне травлення. Біомаса, що використовується як паливо також часто складається з недовикористовуваної продукції, такої як солом'яного і відходи тваринництва.
Спроба зменшити викиди СО2, який у величезних кількостях утворюється і потрапляє в повітря внаслідок згорання нафтопродуктів, газу і вугілля, перейшовши на біопаливо, завершилася, на думку багатьох експертів, невдачею.
Численні дослідження свідчать, що під час згорання біопалива 1-го покоління викиди парникових газів не зменшуються, а, навпаки, суттєво зростають. Це зумовлено тим, що в процесі обробітку ґрунту, транспортування зерна, виготовлення добрив і пестицидів, перероблення рослин на біопаливо використовують багато нафтопродуктів. Часто-густо загальні викиди СО2 під час виготовлення біопалива в декілька разів перевищують кількість поглинутої рослинами вуглекислоти. Нині у світі виникла ситуація, коли шкідливість біопалива 1-го покоління вже доведено, виробництво біопалива 2-го покоління ще не налагоджено, а уряди розвинених країн беруть курс на розвиток нових наукоємних біотехнологій наступних поколінь.

Численні дослідження свідчать, що під час згорання біопалива 1-го покоління викиди парникових газів не зменшуються, а, навпаки, суттєво зростають. Це зумовлено тим, що в процесі обробітку ґрунту, транспортування зерна, виготовлення добрив і пестицидів, перероблення рослин на біопаливо використовують багато нафтопродуктів. Часто-густо загальні викиди СО2 під час виготовлення біопалива в декілька разів перевищують кількість поглинутої рослинами вуглекислоти. Нині у світі виникла ситуація, коли шкідливість біопалива 1-го покоління вже доведено, виробництво біопалива 2-го покоління ще не налагоджено, а уряди розвинених країн беруть курс на розвиток нових наукоємних біотехнологій наступних поколінь. Ними виступає паливо 3-го покоління, що виготовлятиметься з водоростей. Таке паливо буде значно економічнішим та абсолютно безпечним для навколишнього середовища.