ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Встановлення мети, завдань та інформаційної бази аналізу
1.2 Теоретико-методичні аспекти проведення фінансового аналізу
1.3 Методика аналізу «хворих» місць господарювання
РОЗДІЛ 2 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
2.1. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища та основних техніко-економічних показників суб’єкта господарювання
2.2. Оцінка балансу підприємства
2.3. Оцінка та аналіз результативності фінансової діяльності суб’єкта господарювання
2.3.1. Аналіз прибутку і рентабельності
2.3.2. Оцінка вірогідності банкрутства підприємства
2.4. Оцінка ліквідності і платоспроможності
2.5. Оцінка фінансової стійкості та ділової активності
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА РЕЗЕРВИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ



Курсова може бути використана як дипломна

Надвірнянський нафтопереробний завод, нині ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», належить до найстаріших підприємства нафтопереробної промисловості не лише України, а й Європи.
Завод засновано в кінці ХІХ ст. приватною особою, прізвище якої встановити не вдалося, тож згадка про його існування в 1902 році і є сьогодні офіційною датою відліку історії підприємства.
Завод був призначений для перегонки нафти місцевих родовищ, які знаходились в с. Битків, с. Пасічна, с. Космач. Постачалась нафта на завод в дерев'яних бочках, а також в цистернах із Борислава Львівської області.
На даний час основною продукцією ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» є бензини автомобільні неетильовані, дизельне паливо, вакуумний газойль, паливо пічне побутове, мазути паливні, гас освітлювальний, кокси нафтові, газ вуглеводний скраплений для комунально-побутового споживання СПБТ, теплоенергія, електроенергія, кисень рідкий.
Основною метою діяльності ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», на даному етапі розвитку, є випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції, одержання максимального прибутку від надання послуг з перероблення нафти та забезпечення на цій основі фінансування капітальних вкладень та технічного переозброєння, реконструкції та розвитку виробництва.
Предметом діяльності підприємства є:
- видобуток, купівля, переробка, транспортування нафти, газового конденсату та збут продуктів їх переробки;
- проведення науково-дослідних та пошукових робіт, впровадження високоефективних технологій та обладнання;
- участь у вирішенні проблем навколишнього середовища та переробки відходів виробництва, шляхом впровадження економічно чистих технологій;
- організація та розвиток виробничої та соціальної інфраструктур;
Підприємство забезпечує виробництво наступного асортименту продукції: бензин автомобільний неетильований, дизельне паливо, вакуумний газойль, паливо пічне побутове, мазути паливні, гас освітлювальний, кокси нафтові, газ вуглеводний скраплений для комунально-побутового споживання СПБТ, теплоенергія, електроенергія, кисень рідкий.
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» - це гнучка система забезпечення сировиною і відгрузки готової продукції. Основними постачальниками продукції є Надвірнанське НГДУ, Прилуцьке НГДУ, Охтирка, Ліщинівка (Полтавське НГДУ). Реалізація здійснюється таким організаціям-споживачам як групі «Приват» і групі «Континіум».
Основними конкурентами ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» є Лисичанський нафтопереробний завод (ПАТ «ЛІНІК»), Кременчуцький нафтопереробний завод (АТ «Укртатнафта»), Дрогобицький нафтопереробний завод (АТ «НПК – Галичина»), Херсонський нафтопереробний завод, Одеський нафтопереробний завод (ПАТ «Лукойл – Одеський НПЗ»).
Наведемо дані про обсяги переробки нафти українськими НПЗ (таблиця 2.1).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз вигід і витрат: Практ. посіб / Секретаріат Ради Скарбниці Канади; Пер. з англ.. С.Соколик; Наук. ред. пер. О. Кілієвич. – К.: Основи, 1999. – 175 с.
2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый аналіз: Учебное пособие. – 2–е издание, переработанное и дополненное. – М.: Издательство "Дело и Сервис", 1999. – 160 с.
3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4–е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.
4. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта.: Финансы и статистика, 1998. – 112 с.
5. Бандурка А.М., Чкрвяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-економический анализ: Учебник. – Харьков: Ун-т МВД, 1999.
6. Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства// Фінанси України.-2002.- № 6.
7. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчётности: теория, практика и интерпритация. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 623 с.
8. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: "Ника-Центр", 1998. – 544 с. – (Серия "Библиотека финансового менеджера"; Вып. 2).
9. Борисов Л. Анализ финансового состояния предприятия // Бух. прил. к газ. "Экономика и жизнь". 2001. №5 (февраль). С. 17–23.
10. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Житомир, ПП “Рута”, 2003.
11. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. Посібник для студентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 416 с.
12. Газарян А.В.Значение анализа финансового состояния предприятия для выводов в аудиторском заключении // Бух. учет. 2001. №7. С. 62–66.
13. Головко В.І., Мінченко А.В., Шаманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, анліз та безпека.Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 448 с.
14. Графова Г.Ф. Анализ финансовых результатов предприятия в новых Положениях по бухгалтерскому учету // Финансы. 2000. №10. С. 53–55.
15. Грачова Р. Аналiз фiнансового стану // Галицькi контракти. 1999. №4 (сiчень). С. 56–66.
16. Грейс Л. Что такое раб и искусство управления "людьми" // ВДИ. 1970. №1, С. 55. Ефимова О.В. Как анализироПАТь финансовое положение предриятия (практическое пособие). – М.: Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1994. – 118 с.
17. Економічний аналіз. Навчальний посібник / За ред. проф. Чумаченко М.Г. – Київ.:КНЕУ, 2003
18. Ефимова О.В. Анализ оборотных активов организации // Бух. учет. 2000. №10. С. 47–53.
19. Економічний аналіз. Навчальний посібник. За ред. академіка НАН України, професора М.Г. Чумаченка. Київ, 2001. –540с.
20. Економічний аналіз. Навчальний посібник. // М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. академіка НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2 –ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. –556 с.
21. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. – К., 1995., С. 5.
22. Ивахненко В. и др. Факторный анализ прибыли (сравнительная оценка системы директ-костинг и традиционной методики) // Бизнес Информ. 1998. №12. С. 53 57.
23. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 148 с.:іл.. – Бібліогр.: с.142-144.
24. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.
25. Ковалев В.В. Управление финансами: Учебное пособие. – М.: ФБК-ПРЕСС, 1998. – 160 с.
26. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталами. Выбор 43 инвестиций. Анализ отчетности. –2-е изд., перераб. и доп. –М.: Финансы и статистика, 1997. –512с.
27. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 512 с.
28. Ковалева А.М. Финансы в управлении предприятием. –М.: Финансы и статистика, 1995.
29. Кожанова Є.П., Коюда О.П. Факторний аналiз прибутку // Фiнанси України. 1999. №4. С. 33–40.
30. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 378 с.
31. Костіна Н.І.,Алексєєв А.А., Василик О.Д.Фінансове прогнозування: методи та моделі: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1997. – 183 с.
32. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
33. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 378 с.
34. Липатова И.В. Анализ доходности предприятия // Финансы. 1997. №12. С. 17 20.
35. Макконелл Кэмпбетт Р., Брю Стенли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11–го изл. Т.2 – М.: Республика, 1992. – 400 с.
36. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных страх: Учебное пособие. – Минск: НП "Экоперспектива", 1998. – 238 с.
37. Плошко Б.Г. Группировка и системы статистических показателей . – М.: Статистика, 1971.
38. Полiщук Н.В. Методи аналiзу дiяльностi підприємства // Фінанси України. 2001. №1. С. 61–66.
39. Редхед К., Х’юз С. Управление финансовыми рисками: пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1996, – 288 с.
40. Реформа системи банкрутства в Україні. Агентство з питань банкрутства; За редакцією: О.Т. Тарасенка. – К.: Преса України, 2000. – 528 c.
41. Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецька С.О., Несторенко Н.В., Салига К.С. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 210 с.
42. Управленческое консультирование в 2-х т. Т.Г.: перевод с англ. –М.: СП Интерэксперт, 1992.
43. Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – Тернопіль. 2000 р. – 455 с.
44. Фаріон І.Д. Пристайко Л.С. Конспект лекцій з курсу «Фінансовий аналіз» для студентів економічних спеціальностей/За ред.. д.е.н., проф. І.Д.Фаріона. – Тернопіль, 2003. – 186 с.
45. Фінанси підприємства: Підручник /за редакцією А.М. Поддєрьогіна. –К.: КНЕУ, 1998.
46. Хелферт Э. Техника финансового анализа. Пер. с англ. – М.Аудит: ЮНИТИ, 1996. – 663 с.
47. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2005 – 240 с

ВСТУП

В умовах ринкової економіки фінансовий аналіз є важливим джерелом для прийняття управлінських рішень. Основним завданням фінансового аналізу підприємства є системно- комплексне вивчення його виробничо-господарської і фінансової діяльності з метою об’єктивної оцінки досягнутих результатів та виявлення реальних можливостей подальшого підвищення ефективності функціонування.
Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня підприємства, оцінка результатів його виробничо-господарської та фінансової діяльності, а також діагностика банкрутства.
Особливостями формування цивілізованих ринкових відносин є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни, комп’ютеризація опрацювання економічної інформації, зміни в податковому законодавстві, зміни процентних ставок і курсів валют на фоні інфляції. І саме в цих умовах перед менеджерами фінансово-виробничих одиниць постає велика кількість питань, таких, як: якою повинна бути стратегія і тактика сучасного підприємства в умовах ринкових відносин, як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства, як підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами? На всі ці питання може дати відповідь тільки об’єктивний фінансовий аналіз, який дасть змогу найраціональніше розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси.
Фінансовий аналіз для підприємницьких структур з кожним роком удосконалюється і полягає не тільки в поточній оцінці фінансового стану підприємства на основі виявлених результатів, а у наданні обґрунтованих рекомендації щодо його покращання.
Фінансовий аналіз є істотним елементом як фінансового менеджменту, так і аудиту. Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств, фірм, компаній застосовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень, насамперед з метою підвищення дохідності капіталу, забезпечення стабільності становища бізнесової структури. Наприклад, кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати ризики за позиками та вкладами.
Якість прийнятих рішень значною мірою залежать від якості їхнього аналітичного обґрунтування.
Зазначимо, що інформаційною базою фінансового аналізу є бухгалтерська звітність. Тобто звітність підприємства в умовах ринкової економіки ґрунтується на узагальненні даних фінансового обліку і є тією інформаційною ланкою, що пов’язує підприємство з суспільством і діловими партнерами.
Суб’єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. До них належать власники коштів підприємства, позикодавці (банки), постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, персонал підприємства, його керівництво тощо.
Методика фінансового аналізу складається з трьох взаємопов’язаних напрямів: 1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; 2) аналіз фінансового стану підприємства; 3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
Щоб приймати управлінське рішення у сфері виробництва, збуту, фінансів, інвестицій, керівництву підприємства необхідні не тільки теоретичні знання, але і ґрунтовні навички практичних розрахунків з вмінням поєднувати логічну послідовність господарських подій з фінансовими відносинами, саме через фінансові розрахунки і прогноз різноманітних економічних ситуацій.
Для забезпечення сталого фінансування підприємства, створення його належного іміджу необхідний якісний комплексний аналіз усіх показників фінансово-господарської діяльності, який відповідає вимогам сучасного розвитку ринкової економіки. Результати такого аналізу дадуть змогу виробити рекомендації щодо прийняття правильних управлінських рішень.
Сучасний фінансист-фахівець повинен адекватно розуміти сутність фінансів підприємств, зміст та організацію їхньої фінансової діяльності, формування і розподіл прибутку, оподаткування, організацію грошових розрахунків і кредитування, організацію оборотних коштів і фінансове забезпечення відтворення основних засобів, фінансове планування, аналіз фінансового стану та інші питання фінансової діяльності підприємств і компаній. Кваліфікований фінансист повинен володіти сучасними методами аналітичних досліджень, вмінням об’єктивного та всебічного аналізу результатів господарської діяльності. Йому необхідно знати, як управляти діловою активністю підприємства, фінансовою стійкістю, ліквідністю, платоспроможністю, ступенем підприємницького ризику, а також володіти методикою їхнього ґрунтовного аналізу.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок, слід наголосити, що однією з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства є саме його фінансовий стан. Аналіз фінансового стану акціонерного товариства є науковою базою прийняття управлінських рішень: з його допомогою вивчаються тенденції розвитку, досліджуються фактори зміни результатів діяльності, проводиться своєчасне виявлення і ліквідація недоліків у фінансовій діяльності, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, розробляється економічна стратегія його розвитку тощо.
Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність акціонерного товариства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства. В процесі аналізу фінансового стану акціонерного товариства може використовуватися достатньо широкий спектр як загальнонаукових, так і специфічних прийомів, методів та моделей аналізу. Слід зазначити, що їх кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу фінансового стану підприємства та зумовлюються окремими задачами залежності від конкретних випадків і ситуацій.
Проаналізувавши літературні джерела авторів, які досліджували дане питання були визначені наступні методи оцінки фінансового стану підприємства: коефіцієнтний; комплексний; інтегральний; беззбитковий; рівноважний.
На основі розглянутих методик сформовано методику аналізу фінансового стану ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ», а саме був проведений аналіз по таким напрямкам як ліквідність, фінансова стійкість, ефективність господарської діяльності (рентабельність, ділова активність, фінансові результати) підприємства.
Було проведено дослідження фінансового стану ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ» за 2012-2014 рр. дослідження показали що підприємство не є фінансово стійким. Проведена оцінка фінансового стану свідчить про критичне його становище. Практична відсутність ліквідного капіталу призводить до затримки в розрахунках з постачальниками та іншими об’єктами зовнішнього середовища. Відносно низький рівень поточних активів призводить до фінансової нестабільності, погіршується платоспроможність підприємства. Тобто фінансовий стан ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ» можна віднести до четвертого типу фінансової стійкості - кризовий фінансовий стан, коли підприємство знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів:
Всі розраховані показники ліквідності менше норми, хоча більшість з них зросли наприкінці 2014 р., що відображає позитивну тенденцію, але це зростання досить несуттєве. Отже підприємство не має можливості вчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.
При визначенні вірогідності банкрутства підприємства за чотирьма моделями нами виявлено, що за моделю Альтмана вірогідність банкрутсва підприємства була досить висока в аналізований період, за моделю Ліса також, проте модель Тафлера показала протилежний результат в (2012 та 2013 роках), та за моделю Спрінгейта підприємству також загрожувало банкрутсво, отже керівництву підприємства слід вживати заходів щодо покращення фінансового становища підприємства.
В третьому розділі ми описали шляхи покращення фінансового стану підприємства, та слід зазначити. що покращення фінансового стану підприємства передбачає відновлення його платоспроможності шляхом проведення певних організаційних процедур, щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення.
Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації.
Одним з таких резервів є покращення забезпеченості запасами ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ», слід відмітити, що підприємству доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:
прискорити оборотність запасів;
забезпечити безперебійність виробництва;
знизити ризик старіння та псування запасів.
На основі проведеного аналізу забезпеченості досліджуваного підприємства виробничими запасами нами зазначено, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2014 році були завищені на 184,00 тис. гривень. Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.