Вступ
1. Поняття й особливості правовідносин, які складаються в процесі виробництва виноградної продукції
2. Правосуб`єктність товаровиробників виноградної продукції
3. Загальна характеристика договорів у сфері
реалізації виноградної продукції
4. Відповідальність за порушення договірних зобов`язань у сфері реалізації виноградної продукції
Висновки
Список використаних джерел

Після проголошення Україною незалежності правова регламентація відносин з виробництва виноградної продукції становить два етапи. На першому (1991 – 1996 рр.) було прийнято низку нормативних актів, спрямованих на підтримку садівництва, виноградарства, розсадництва й виноробної промисловості.
В 1999 р. було прийнято Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” [1]. Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Другий етап (липень 2005 р. – дотепер) характеризується прийняттям спеціальних нормативних актів з регулювання відносин у сфері виноградарства й виноробства, зокрема Закону України «Про виноград та виноградне вино» [2], який був прийнятий в 2005 році.
Цей Закон регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.
Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства. Дія цього Закону не поширюється на виробників винограду і вина домашнього, призначених для власного споживання.
Закон складається з п`яти розділів: І – Загальні положення; ІІ – Сировинна база виноробства (виноградарства); ІІІ – Виробництво виноробної продукції (виноробство); ІV – Органи, що регулюють діяльність в галузі виноробства і виноградарства та здійснюють контроль за дотриманням вимог цього закону; V – Прикінцеві положення.
На сьогодні правове регулювання відносин з виробництва виноградної продукції недостатньо забезпечено для їх ефективного функціонування й розвитку, тому постала необхідність прийняття Закону України „Про виноградарство”, структура якого повинна містити:
– Загальні положення.
– Виноградарство: (а) визначення ареалів (регіонів, районів, зон) вирощування винограду; (б) порядок обліку виноградних насаджень; (в) право власності на земельні ділянки, виділені під виноградні насадження; (г) поняття «виноградарське господарство» (як суб'єкта виноградарства), його склад; класифікація за організаційною формою, визначення його прав та обов’язків; (д) виробництво й реалізація садивного матеріалу й матеріалу для розмноження винограду, контроль за їх якістю та ін.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 20-21, ст.191
2. Закон України «Про виноград та виноградне вино» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 31, ст.419 (зі змінами 3 лютого 2011 року № 2974-VI)
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» [Електронний ресурс]: /Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?7479
4. Галузева програма розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року [Електронний ресурс]: (Міністерство аграрної політики) / Режим доступу: http://www.minagro.kiev.ua/page
5. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності /Семчик В. І., Стретович В. М., Погрібний О. О. та ін.; за ред. В. І. Семчика. – К.: Наукова думка, 2008. – 245 с.
6. Аграрне право України: підручник /Богай Н. О., Погрібний О. О., Семчик В. І. та ін.; за ред. О. О.Погрібного. – К.: Істина, 2011. – 448 с.
7. Аграрне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти /Гайворонський В. М., Жушман В. П., Статівка А. М. та ін.; за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жушмана. – Х.: Право, 2009. – 240 с.
8. Аграрне право України / М-во освіти України; За ред. В.З.Янчука. - 2-ге вид., перероб та доп. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 718 с.
9. Аграрне право України / В. М. Єрмоленкло, О. В. Гафурова, М. В. Гребенюк. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 606 с.
10. Аграрне право України: практикум /Янчук В. З., Статівка А. М., Титова Н. І. та ін.; за ред. В. З. Янчука. – К.: Юринком Інтер, 2011. – 256 с.
11. Аграрне право / ред.: В. П. Жушман, А. М. Статівка; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Харків: Право, 2010. - 294 с.
12. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов: учебное пособие / Погребной А. А., Каракаш И. И. и др.; под ред. А. А. Погребного и И. И. Каракаша – Xарьков: ООО «Одиссей», 2000. - 350 с.
13. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. - М.: Статут. – 1999. – 170 с.
14. Єрмоленко В. М. Майнова правосуб’єктність сільськогосподарських комерційних підприємств //Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. - К. - 2012. - Вип. 30. - С. 424-433
15. Луць В.В. Купля-продажа //Комментарий к Гражданскому кодексу Украины. Т. 2 /А.С. Довгерт, Н.С.Кузнєцова и др.; Под ред. А.С. Довгерта, Н.С.Кузнецовой и др. – Х.: ООО «Одиссей», 2009. – 1040 с.
16. Поліводський О. А. Правове регулювання реалізації сільськогосподарської продукції: дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. – К., 1999. – 194 с.
17. Радченко В. О. Пріоритетні напрями розвитку виноградарства //Економіка АПК. - 2010. - № 7. - С. 33-37
18. Самсанова Я. Історичні та правові аспекти розвитку виноградарства і виноробства в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 8. - С. 48-50
19. Спектор Я. Ефективність виробництва винограду в різних організаційно-правових формуваннях // Економіка АПК. - 2012. - № 7. - С. 77-80
20. Уркевич В. Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин. - X.: Харків юрид., 2009. – 494 с.

Вступ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні відбувається складно й суперечливо. Воно вимагає створення потужного агропромислового комплексу, вдосконалення й переорієнтації всіх його складових елементів на основі підвищення ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів. Виноградарсько-виробничий сектор сільського господарства є одним з важливих складників цього комплексу, зокрема, південного регіону України. У найурожайніші роки саме тут вироблялося майже 35% від загального обсягу виробництва винограду в країнах СНД і 4% – в європейських, що дозволяло забезпечити високий рівень споживання винограду як цінного харчового продукту та сировини для виноробної промисловості. Більше того, таке виробництво гарантувало значні грошові надходження до Державного бюджету, стабільну зайнятість сільського населення та ін.
Проте останнім часом, особливо в умовах економічної кризи, що зачепила й виноградарство, обсяги виробництва виноградної продукції стали катастрофічно знижуватись. Цей спад супроводжується такими негативними тенденціями, як різке зменшення обсягів виробництва цієї продукції, істотне скорочення площ виноградників, збитковість вирощування винограду для більшості товаровиробників, втрата конкурентних позицій на внутрішньому й зовнішньому ринках. Маючи сприятливі природно-кліматичні умови для розвитку виноградарства й виноробства, Україна, на жаль, перетворилась на імпортера свіжого винограду, виноматеріалів, коньячних спиртів і виноградних вин. Головна причина такого становища у цій сфері полягає в тому, що в нашій державі бракує належного правового регулювання відносин з виробництва виноградної продукції, що мають свої особливості, без урахування яких фактично неможливо досягнути поставлених цілей щодо прогресивного функціонування цієї галузі господарства. Зокрема, останні охоплюють: використання землі як основного засобу виробництва за її цільовим призначенням; значні капіталовкладення у виробництво; тривалий період часу між садінням виноградних саджанців і вступом їх у плодоношення (4–5 років); сезонність виробництва продукції; особливі умови її зберігання та ін.
У зв’язку з зазначеним, актуальності набула проблема комплексного аналізу правового регламентування відносин, що виникають у процесі виробництва виноградної продукції, визначення їх специфіки, змісту й видів, а також розроблення й запровадження інших правових засобів підвищення ефективності функціонування виноградарства в Україні.
Теоретичною базою дослідження стали праці представників вітчизняної й зарубіжної науки різних періодів у галузі теорій держави і права, аграрного, цивільного, господарського права та інших юридичних наук. Зокрема, йдеться про праці М. Г. Александрова, Л. М. Баховкіної, С. М. Братуся, В. В. Вітрянського, О. В. Дзери, О. С. Йоффе, А. П. Гетьмана, В. М. Єрмоленка, В. П. Жушмана, М. І. Козиря, В. В. Луця, В. К. Мамутова, О. В. Петришина, О. А. Підопригори, В. І. Семчика, А. М. Статівки, Н. І. Тітової, В. Ю. Уркевича, М. В. Шульги, В. З. Янчука, В.М. Яковлева та інших провідних науковців.
Тема: «Правове регулювання виноградарства».
Метою дослідження є виявлення особливостей правового регулювання відносин з виробництва й реалізації виноградної продукції на підставі комплексного аналізу існуючих наукових положень, законодавства, правозастосовної практики України.
Зазначена мета зумовила наступні завдання:
– сформулювати поняття «правовідносини, які складаються в процесі виробництва виноградної продукції»;
– визначити товаровиробників цієї продукції й охарактеризувати їх правосуб’єктність;
– встановити систему й специфіку договорів у сфері реалізації виноградної продукції;
– з’ясувати підстави настання відповідальності за порушення договірних зобов’язань у досліджуваній сфері й особливості звільнення від неї товаровиробників виноградної продукції;
Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, пов’язані з виробництвом і реалізацією виноградної продукції.
Предметом дослідження виступають приписи нормативно-правових актів України, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з виробництвом і реалізацією виноградної продукції і практика його застосування.

Висновки

Правовідносини, що виникають в процесі виробництва виноградної продукції - це відносини, врегульовані нормами аграрного та інших галузей права, що складаються між товаровиробниками виноградної продукції, а також між ними та іншими видами господарюючих суб’єктів, членами цих товаровиробників та їх найманими працівниками, органами державної влади й органами місцевого самоврядування з приводу відповідних об’єктів (винограду, виноградної продукції, майна, земель, праці та ін.), які надають їх суб’єктам взаємозумовлені права й обов’язки у сфері виробництва виноградної продукції.
Особливий порядок набуття права на виробництво й реалізацію товаровиробниками садивного матеріалу винограду, регламентований порядок діяльності з його виробництва й реалізації, обов’язкове визначення у статуті товаровиробника чіткого переліку видів діяльності й мети вказують на наявність у них спеціальної правосуб’єктності.
Товаровиробники винограду та його садивного матеріалу в процесі виробництва продукції реалізують спеціальну правосуб’єктність, що підтверджується: господарською діяльністю товаровиробників, обумовленою цілями та завданнями, відображеними в статутних (засновницьких) документах; особливим порядком набуття ними права на виробництво й реалізацію продукції; регламентованим порядком діяльності з виробництва й реалізації садивного матеріалу; специфікою використання трудових ресурсів у виноградарстві; цільовим призначенням земельних ділянок, спеціально відведених для вирощування винограду.
Система договорів на реалізацію виноградної продукції складається з договорів контрактації, купівлі-продажу, поставки, міни, комісії та біржових угод, специфіка яких обумовлена: по-перше, природними властивостями їх предмета, який характеризується швидкопсувністю, особливими умовами зберігання й транспортування, недопущенням заміни сортової чистоти та зміни сортових якостей; по-друге, специфікою встановлення цін на виноградну продукцію – не тільки залежно від попиту й пропозицій, але й від врожайності в конкретній рік, ґрунтово-кліматичних умов та мети подальшого використання продукції.
Для розвитку виноградарства договір контрактації має особливу цінність, у зв’язку з тим, що в сучасному занепаді виноградарства і специфіки виноградарського виробництва, яка супроводжується значними ризиками і труднощами, з якими товаровиробники не в змозі самостійно справитись, виробництво продукції потребує сприяння з боку контрагента, особливо щодо надання допомоги виноградарям у забезпеченні їх ядохімікатами, мінеральними добривами, транспортними засобами. Для договору контрактації винограду це є специфічною умовою порівняно з іншими договорами на реалізацію.
Практика господарювання в аграрному секторі, зокрема, у сфері виробництва виноградної продукції, свідчить про необхідність узгодження господарського і цивільного законодавства щодо обов’язку контрактанта у наданні допомоги в організації виробництва продукції та її транспортування на приймальні пункти. Вказується важливість розроблення і прийняття Положення про порядок і способи надання фінансової допомоги виробникам сільськогосподарської продукції за договором контрактації в якому передбачити умови, види й порядок надання заготівельником допомоги виробникам сільгосппродукції.
Для дійової системи притягнення винної особи до відповідальності за правопорушення у сфері реалізації виноградної продукції (особливо за випуск неналежної якості) поруч з вдосконаленням нормативно-правової бази у цій сфері необхідно створити єдиний державний орган регулювання галузями виноградарства (включаючи розсадництво) й виноробства, який координуватиме, законодавчо забезпечуватиме й контролюватиме діяльність усіх виробників виноградної продукції.