ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Поняття доларизації та її види 4
2. Аналіз доларизації української економіки 5
3. Наслідки доларизації в Україні 10
ВИСНОВКИ 12
ЛІТЕРАТУРА 13

Прослідковуючи тенденцію 2005-2009 років слід відзначити зростання частки долара нефінансових корпорацій в кредиті з 33,62% до 44,74%, а також стрімкий спад частки гривні з 61,04% до 48,79% Дана тенденція пояснюється зростанням попиту на іноземну валюту з, відповідним, зменшенням попиту на вітчизняну.
Спираючись на дані діяльності «Приватбанку» протягом 2008-2009 років можна проаналізувати такі тенденції кредитної доларизації: протягом даного періоду частка кредитів юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті зросли з 47,94% до 54,07%. Така динаміка пов’язана зі зростом попиту на кредити в іноземній валюті серед юридичних та фізичних осіб та зменшенням попиту на кредити у вітчизняній валюті [9, с.124].
За присутності тенденції зменшення національної валюти на депозитних рахунках та у здійсненні кредитних операцій зростає обсяг національної валюти поза банками, що й ілюструє таблиця 3. на основі даних про агрегат М0 [3].

ЛІТЕРАТУРА
1. Берг Э., Боренштейн Э. Полная долларизация: преимущества и недостатки // Вопросы экономики. – 2000. - № 24.
2. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання // Вісник НБУ. – 2004. - № 10. – С. 10-13.
3. Бюлетень Національного банку України. – 2009. - №. 3 //www.bank.gov.ua.
4. Дубинский А. Нацбанк против доллара // Дело. – 2007. – 14 февр. –С. 7.
5. Ковальчук Т.Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика. – К.: Т-во „Знання”, 2004. – 638 с.
6. Моисеев С.Р. Экономика долларизации // Дайджест-финансы. – 2000. – №10. – С. 9-13.
7. Платіжний баланс України протягом 2002-2008 рр. // www.bank.gov.ua.
8. Поплюйко Я.В. Доларизація економіки України: статистичні оцінки // Статистика України. – 2008. - №2. – С.44-50.
9. Семенов С.К. О дедоларизации росийской экономики //ЭКО. – 2005. – № 12. – С.119-127.
10. Фінансова звітність «Приватбанку» // Урядовий кур’єр. – 2009. - №78. – С.7.
11. Форвардный рынок укрепит позиции гривны в экономике // Дело. 2007. – 14 февр. – С. 1.

ВСТУП
На сьогоднішній день одним з найважливіших чинників у забезпеченні стабільності розвитку вітчизняної економіки є правильно визначена та гнучка валютна політика. Актуальність дослідження і регулювання валюти пов’язане з поширенням такого явища як доларизація вітчизняної економіки, що проявляється у витісненні національної валюти більш стабільної та стійкою іноземною валютою, наприклад, доларом.
Метою даної статті є дослідження масштабів, причин та наслідків доларизації економіки України у світлі нових досягнень фінансової науки і практики. Для реалізації зазначеної мети у роботі вирішуються такі основні завдання: з’ясувати суть доларизації економіки і показники її оцінки; дослідити масштаби, негативні і позитивні наслідки доларизації економіки України; розробити і обгрунтувати рекомендації щодо активізації політики дедоларизації вітчизняної економіки.
Окремі аспекти доларизації розглянуті у працях Т. Ковальчука, С. Семенова, О. Береславської, С. Мойсєєва, Є. Берга. У полі зору вищеназваних авторів різні аспекти цієї складної проблеми. Так, Т. Ковальчук розглядає доларизацію як засіб сучасного неоколоніалізму [5, с.126]; О. Береславська зосереджує увагу на шляхах подолання доларизації [2, с.13]; С. Семенов класифікує доларизацію на окремі види [9, с.119]; Є. Берг і Є. Боренштейн досліджують переваги і недоліки повної доларизації [1]; С. Мойсєєв пропонує до вивчення об’єкт, який називає „економікою доларизації” [6, с.9]. Між тим проблема доларизації національної економіки є малодослідженою. Передусім, недостатньо досліджено причини та наслідки доларизації економіки України. Вітчизняна економіка продовжує „зеленіти” за рахунок активної роботи банків на зовнішніх ринках і підвищення попиту населення на валюту на готівковому ринку. Куплену валюту населення та імпортери вкладають у банк, які активно розвивають валютне кредитування, що збільшує доларизацію економіки. Як результат, ступінь впливу НБУ на монетарну ситуацію в країні знижується, появляються нові виклики, ризики і загрози.

ВИСНОВКИ
Вирішенню проблеми доларизації може в значній мірі сприяти системний підхід до регулювання грошово-банківської та бюджетної сфер України. При цьому важливими, з нашого погляду, є такі висновки і рекомендації:
– поступове переведення гривні у режим повної конвертованості, тобто вільного обміну на іноземні валюти. Потрібно домогтися такої ситуації, коли гривня стане валютою, яка необмежено і вільно обмінюється за поточними, капітальними та інвестиційними операціями. Однак, щоб перейти на вільну конвертованість, недостатньо скасування обмежень на обмінні та інші операції. Потрібно провести ефективні структурні реформи, які забезпечать економічне зростання та підвищення добробуту населення;
– посилення контролю за надходженнями податків до державного бюджету з ціллю ліквідації його дефіциту. Водночас, адміністративна заборона купівлі-продажу іноземної валюти населенням у банках не буде ефективною, вона може тільки спровокувати банківську паніку. Податок на купівлю валюти можна розглядати як джерело бюджетних надходжень, а не як серйозний бар’єр для доларизації економіки;
– стимулювання розвитку інвестицій у банківські метали (золото, срібло, платина, паладій).
Отже, головним регулятором і центром проведення політики доларизації має бути НБУ, який володіє грошовою владою. До речі, з 1 жовтня 2006 р. набрала сили Постанова НБУ № 364 „Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку”, за яким норматив обов’язкового резервування по строкових депозитах юридичних і фізичних осіб у гривнях знизився з 2% до 0,5%, водночас норматив резервування для строкових валютних вкладів збільшено з 3% до 4%. Можна прогнозувати, що останній норматив на цьому рівні довго не затримається.