ВСТУП
РОЗДІЛ 1. РИНОК ПРАЦІ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ І СУБ'ЄКТІВ
1.1. Загально-теоретичні аспекти ринку праці
1.2. Особливості робочої сили як товару
1.3. Функції і види ринку праці
РОЗДІЛ 2. СТАН РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
2.1. Попит та його структура
2.2. Пропозиція робочої сили та її характеристика
2.3. Загальні показники зайнятості
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ
3.1. Державні гарантії зайнятості в Україні
3.2. Види та розміри допомоги
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Сегментація ринку праці означає виділення певних сегментів на основі видозмін в способах включення робочої сили в процес праці, координації та оцінки праці.
Обрані критерії сегментації широко застосовані у світовій практиці. Вони дозволяють проаналізувати основні моделі поділу ринків праці, зокрема первинний і вторинний, внутрішній та зовнішній, формальний та неформальний.
До первинного ринку праці відносяться підприємці, особи зайняті висококваліфікованою і добре оплачуваною працею, що мають високий рівень загальної і спеціальної підготовки. Вони мають міцні гарантії зайнятості і доходів, великі можливості просування по службі. В змісті праці переважають творчі, управлінські функції.
До вторинного ринку праці відносяться малокваліфіковані, сезонні працівники, соціально вразливі групи населення, працюючі неповний робочий день. Їх зв’язок з основним виробничим процесом слабкий, а доходи від праці низькі [4, с. 41].
Інший вид сегментації ринку праці є його поділ на внутрішній та зовнішній. Поняття “внутрішній” та “зовнішній” фіксують стан ринку праці за відношенням до конкретного підприємства. Ці сегменти ринку праці відрізняються системами професійної підготовки кадрів, методами підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, просування працівників та заповнення вакантних робочих місць, особливостями регулювання на основі колективного договору. Кожному типу ринку відповідають і свої системи виробничих відносин.
Особливості політики зайнятості в різних країнах дозволяють виділити характерні риси цих двох моделей ринків праці.
Японська модель. Ця модель є класичним прикладом організованого внутрішнього ринку праці. В основі системи трудових відносин лежить принцип “довічного наймання”, при якому гарантується зайнятість працівника до 55-60 років.
Модель ринку праці в США характеризується де централізацією ринку робочої сили. У кожному штаті діють свої закони про зайнятість і допомогу безробітним.
За несприятливої кон’юнктури американські фірми запроваджують звільнення працюючих, а не скорочення робочого тижня, що практикується в Японії.
Шведська модель ринку праці або модель “повної зайнятості” характеризується активною політикою держави у сфері зайнятості.
Третьою, поширеною, моделлю сегментації ринків праці є поділ їх на формальну і неформальну (неофіційну, берегламентовану) частини [3, с. 155].
Формальний та неформальний сектори ринку праці є складовими відкритого ринку, який охоплює все працездатне населення.
В протилежність відкритому ринку існує прихований ринок праці. До прихованого ринку належать працівники, які зайняті на підприємствах і в організаціях, проте мають велику ймовірність опинитися без роботи з причин зниження темпів розвитку виробництва, його конверсії, ліквідації колишніх економічних виробничих взаємозв’язків.
Підходи до сегментації ринку праці залежать від суб’єкта та його мети. Так, ознаками сегментації можуть бути: територіальне положення, демографічні характеристики, соціально-економічні характеристики, економічні критерії, психографічні показники, поведінкові характеристики.
Ефективність моделей ринку праці залежить від їх гнучкості і адаптивності до змін, що відбуваються в економіці в цілому.
Поширення концепції гнучкого ринку праці можна розглядати як форму адаптації ринку праці до структурної перебудови економіки.
Гнучкість ринку праці передбачає:
- оперативне реагування на зміни кон’юнктури ринку праці;
- територіальну та професійну мобільність працівників;
- різноманітність методів і форм зайнятості;
- різноманітність форм професійно-кваліфікаційної перепідготовки;
- гнучкість диференціації заробітної плати, регулювання витрат на робочу силу;
- гнучкість режимів роботи та розподілу робочого часу;
- різноманітність методів і форм соціальної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про зайнятість населення» //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст.243)
2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 22, ст.171
3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [підручник ] /О.А.Грішнова. – К. :Знання, 2011. – 535 с.
4. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: [монографія] /А.М. Колот. –К. : КНЕУ, 2009. – 230 с.
5. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч.посіб. – К.: Вища шк.., 2005. – 325 с.
6. Лібанова Е. Ринок праці та соціальний захист: [навч.посіб.] /Е.Лібанова, О.Палій. –К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2010. – 491с.
7. Маргіналізація населення України /за заг. ред. В.В.Онікієнка. – К. : НЦ. ЗРПНАН; Мінпраці України, 2007. – 197 с.
8. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія: Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2008. – 856 с.
9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н.Климка, .П.Нестеренка. – 4-ге вид., перероб. І допов. – К.: Вища шк.. – Знання. 2007. – 734.
10. Рынок труда: [учебник] /под ред.проф.В.С.Буданова и проф.Н.А.Волгина. – М. : Экономика, 2009. – 448 с.
11. Політична економія /За ред. В.О.Рибалкіна, В.Г.Бодрова. – К.: Академвидав, 2010. – 627 с.
12. Социально-экономическая сущность общенародного хозяйственного механизма /под ред.В.П. Корниенко и Л.Г.Андреева. –К. : Высш.Шк., 2005. – 343 с.
13. Шевченко Л.С. Ринок праці: сучасний економіко-теоретичний аналіз: [монографія] /Л.С.Шевченко. –Х. : Видавець ФО-П ВапнярчукН.М., 2009. – 336 с.

ВСТУП

Актуальність теми. Постільки кінцеве призначення товарів і послуг полягає в їх споживанні, то очевидно, що ринок є вирішальною умовою прямого і оберненого зв’язку між виробництвом і споживачем, виконуючи функції обміну і розподілу матеріальних і духовних благ. На ринок розповсюджується дія всіх економічних законів товарного виробництва. Ринок регулює виробництво і обіг товарів; встановлює і підтримує певні оптимальні пропорції в товарному виробництві; він стимулює постійне підвищення продуктивності праці і розвиток продуктивних сил суспільства; він розподіляє доходи, прибуток між його суб’єктами, а отже, диференціює їх (суб’єктів) по їх доходам, багатству, добробуту, розділяючи їх на багатих і бідних. Завдяки ринку відбувається остаточне визначення характеру праці, втіленого в товарі, та альтернативної вартості або цінності товару. Продаж товару свідчить про те, що в ньому міститься частка суспільно-корисних затрат праці капіталу, фізичних і духовних сил його творця. Непродаж товару свідчить, що суспільство не визнало витрати праці та інших цінностей на виготовлення даного товару суспільно-корисними, що ці витрати залишилися приватними, індивідуальними, марними для суспільства. Таким чином, ринок розкриває протиріччя між приватним і суспільним характером праці.
На основі викладено можна констатувати, що ринок в товарному виробництві є загальним регулятором виробництва і обігу товарів і послуг. Він диктує суспільству скільки і яких товарів слід проводити для задоволення сукупного попиту; виробництво яких товарів слід збільшити, а яких – скоротити; які галузі виробництв слід розвивати, а які – скорочувати і закривати.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ряд вітчизняних дослідників активно розробляє теоретичні, методологічні та практичні питання, пов’язані із розвитком ринку в АПК. У розробку даної проблеми вагомим є внесок В.Г.Андрійчука, В.М.Геєця, Ю.О.Лупенка, О.М.Шпичака, П.Т.Саблука, Л.Ю. Мельника, І.І.Лукінова і багатьох інших вчених-дослідників. Однак, поза увагою вітчизняних вчених в галузі ринку і ринкових відносин відчувається дефіцит праць про те, що являє собою ринок та системне уявлення про ринкову економіку як про єдність взаємопов’язаних різноманітних ринків.
Тема: “Ринок праці в системі ринкових відносин”
Мета роботи: узагальнити сутність категорії «ринок» та визначити структурний аспект сучасного ринку в системі ринкових відносин.
Завдання роботи:
- загальна характеристика об`єктів та суб`єктів ринку праці;
- показати стан ринку праці в Україні;
- розкрити державне регулювання зайнятості в Україні.
Об'єкт дослідження: ринок праці.
Предмет дослідження: категорія «ринок праці» в системі ринкових відносин.
Структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (13) і має загальний обсяг 37 сторінок друкованого тексту.

ВИСНОВКИ
Отже, ринок – це тісний взаємозв’язок і взаємодія багатьох людей, домашніх господарств, підприємств, галузей і видів виробництва, їхні ринкові зв'язки створюють єдине ціле, а тому ринкова економіка належить до типу органічних систем.
Ринкова система, і зокрема ринок праці, не можуть функціонувати один без одного, тобто ізольовано. Кожен із типів ринків, у тому числі й ринок праці, формується як одна зі складових елементів ринкової системи. Уся система ринків має свою інфраструктуру, соціальне, правове, інформаційне забезпечення і механізми регулювання в процесі формування і особливостей кожного із ринків. Тобто ринок праці може функціонувати лише у взаємозв’язку з іншими типами ринків, які відповідно реагують на ситуацію, що склалася в економіці. Порушення, дисбаланс у будь-якому з ринків передається до інших.
Особливістю становлення сучасної для України системи соціально-економічних відносин є історично короткий відрізок часу, за яким наша країна повинна реалізувати відносини ринкової економіки, що складалися в інших країнах упродовж століть й одночасно пристосувати до умов, характерних для останнього десятиріччя, які пов’язані з постіндустріальним розвитком і глобалізацією світової економіки. Ці обставини зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення науково-теоретичного забезпечення розвитку ринку праці в системі соціально-економічних відносин, що реалізуються в процесі взаємодії з основними видами ринків економічної системи.