ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ГЕНДЕНРА СУТНІСТЬ АГРЕСІЇ
1.1. Гендерна соціалізація
1.2. Агресія її види та особливості прояву у підлітковому віці
1.3. Гендерні особливості підліткової агресивності
Висновки до 1-го розділу
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
2.1. Задачі, методи та процедура експериментального дослідження
2.2. Результати дослідження
Висновки до 2-го розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Гендерні уявлення особистості формуються під впливом гендерних стереотипів - набору загальноприйнятих норм і суджень, що стосуються існуючого в суспільстві становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Гендерні стереотипи закріплюють існуючі гендерні розбіжності і стають завадою до змін у сфері гендерних відносин.
Гендерна соціалізація - це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася [12, с. 8].
Гендерні ролі - норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом [12, с. 10].
Засвоєння індивідом культурної схеми гендера відбувається через конструювання розходжень між статями. Соціалізація чоловіків і жінок формується в різних соціально-психологічних умовах. Гендерна соціалізація включає дві взаємозалежні частини:
- освоєння прийнятих моделей чоловічого і жіночого поводження, відносин, норм, цінностей і стереотипів;
- вплив соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому визначених суспільством правил і стандартів поводження для чоловіків і жінок [6, с. 85].
Засвоюються, насамперед, колективні, загальнозначущі норми. Вони стають частиною особистості і підсвідомо нею керують. Уся інформація, що пов'язана із диференційованим поводженням, відбивається у свідомості людини у вигляді гендерних схем. Основні агенти соціалізації - соціальні групи і контексти: родина, однолітки, засоби масової інформації, робота, клуби за інтересами, церква.
Механізмами для здійснення гендерної соціалізації є:
- диференціальне посилення, коли прийнятне гендерно-рольове поводження заохочується, а неприйнятне - карається соціальним несхваленням;
- диференціальне наслідування, коли людина вибирає статево-рольові моделі в близьких їй групах - родині, серед однолітків, у школі - і починає наслідувати прийняте там поводження [12, с. 18].
Суспільство при формуванні статевої ролі і статевої свідомості орієнтується у вихованні на стандарти фемінність - маскулінність, при цьому толерантно ставиться до маскулінної поведінки дівчинки, але засуджує феміністичну поведінку хлопчика. Джерела гендерного конфлікту лежать у дитинстві. Так, дівчинки-спортсменки, що займаються чоловічими видами спорту, у сім разів частіше мають чоловічу спрямованість дитячих ігор, у 15 разів частіше бувають лідерами в компанії хлопчиків.
Статево-рольова соціалізація проводжується протягом усього життя людини, тільки з дорослішанням росте самостійність у виборі цінностей і орієнтирів. У деяких ситуаціях люди можуть переживати гендерну ресоціалізацію, тобто руйнування раніше прийнятих цінностей та засвоєння нових моделей поведінки.
Головна роль у гендерному вихованні належить освітньо-виховним установам. Дитина проходить через низку установ, утворених суспільством: дошкільні, середні, вищі навчальні заклади, позанавчальні заклади (центри, клуби, бібліотеки) та установи культури. На шкільні роки дитини припадає основний період формування гендерної культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення себе чоловіком або жінкою.
Важлива роль у формуванні ґендерних цінностей належить сімейному вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові уявлення щодо поняття чоловічого і жіночого. Батькам необхідна певна установка на цілеспрямоване гендерне виховання своєї дитини, усвідомлення високої відповідальності за підготовку юнака або дівчини. Вони можуть використовувати сучасний педагогічний досвід, підтримуючи співробітництво з навчальною установою, учителями, слухати спеціальні лекції, читати літературу. Тільки за таких умов можливе формування у молодої людини гендерної чуйності і культури.
На становлення гендерної свідомості впливають суспільні (неурядові), молодіжні, жіночі, правозахисні організації, засоби масової інформації, пропагуючи ідеї рівності, публікуючи відповідні матеріали, випускаючи навчальні телепередачі.
Велику допомогу у досягненні гендерної рівності надають різноманітні благодійні організації і фонди, підтримуючи організацію конкурсів, семінарів, тренінгів, надаючи гранти для розробки науково-методичних матеріалів, посібників, підручників, фінансової підтримки публікацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Бендас Т.В. Гендерная психология. - СПб.: Питер, 2005. - 431 с.
2. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии. — 2000. - № 1. - 87-95 с.
3. Берковиц Л. Агрессия: причины последствия и контроль: Пер. с англ. - СПб.: Прайм-Еврознак 2001. – 510 с.
4. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб.: Прайм-Еврознак 2001. - 320 с.
5. Бэрон Р. Ричардсон Д. Агрессия: Пер. с англ. - СПб.: Питер 1998. - 330 с.
6. Введение в гендерные исследования: В 2 ч. / Под ред. И. А. Жеребкиной. - СПб.: Алетейя 2001. - Ч. 1: Учебное пособие. - 708 с.
7. Выготский Л.С. Педология подростка: проблемы возраста // Собр. соч.: В 6 т. - 1983. - Т. 4. - 372 с.
8. Горностай П.П. Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості особливості чоловічої та жіночої соціалізації // Гендерні студії: освітні перспективи (навч.-метод. матеріали). - К.: ПЦ Фоліант 2003. - С. 5-21.
9. Джонсон Р.А. Глубинные аспекты мужской психологии: Пер. с англ. М.: Ин-т общегуманит. исслед. 1996. - 190 с.
10. Джонсон Р.А. Глубинные аспекты женской психологии: Пер. с англ. М.: Ин-т общегуманит. исслед. 1996. - 124 с.
11. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ Я у подростков // Вопросы психологии. - 2000. - № 3. - 65-69 с.
12. Клецина И.С. Гендерная социализация: учебное пособие. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена 1998. - 173 с.
13. Коломинский Я.Л. Мелтас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии - 1985. - №3. - С. 165-171.
14. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии - 1981. - №2 - С. 47-57.
15. Кочарян А. С. Личность и половая роль: Симптомокомплекс маскулинности/фемининности в норме и патологии. - Х.: Основа 1996. - 127с.
16. Кравчук С.Л. Особливості агресивних проявів особистості в залежності від її гендерної ролі // Психологія: Зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К. 2000. - Вип. 3 (10). - С. 87-92.
17. Кравчук С.Л. Особливості проявів вербальної агресії залежно від статевих характеристик суб’єкта та об’єкта агресії // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - 2002. - Вип. 14. - С. 43-47.
18. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 19 лет: Учебное пособие. 4-е изд. - М.: Изд-во УРАО 1998. - 176 с.
20. Ярцев Д.В. Особенности социализации современного подростка // Вопросы психологии. - 1999. - № 6. – С.54 -58

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Більша частина життя людини проходить у контакті з іншими людьми, тому суспільство в цілому ставить питання про позитивне або негативне поводження своїх членів. Аналізуючи останні події, що відбуваються не тільки в нашій країні, але й у світі, не можна не помітити загальний ріст агресивних проявів, як на індивідуальному рівні, так і на рівні соціальної групи.
Дестабілізація економіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнування старої системи цінностей і стереотипів, що регулювала відносини особистості із суспільством, - все це болісно переживається населенням, відбиваючись на його соціальному самопочутті.
Соціальні кризові процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, негативно впливають на психологію людей, породжуючи тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Важке економічне становище країни привело наше суспільство до серйозних труднощів і внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності й різноманіття форм аморальних учинків, злочинності й інших видів поведінки, що відхиляється від норми. Статистика свідчить про ріст поведінки що відхиляється, серед осіб різних соціальних і демографічних груп. Особливо важко в цей період виявилося підліткам. Тривожним симптомом є ріст числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що проявляються в асоціальних діях. У крайніх формах стали проявлятися жорстокість й агресивність. Різко зросла злочинність серед молоді. З'являються всі нові види поведінки, що відхиляється від норми.
Ріст агресивних тенденцій у підлітковому середовищі відбиває одну з найгостріших соціальних проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла молодіжна злочинність, особливо злочинність підлітків. При цьому тривожить факт збільшення числа злочинів проти особистості, що тягнуть за собою тяжкі тілесні ушкодження. Почастішали випадки групових бійок підлітків, що носять запеклий характер, причому багато дослідників відзначають у них участь дівчат та хлопців.
Тема: «Гендерні особливості агресивності підлітків».
Мета дослідження - вивчити гендерні розходження прояву агресивності в підлітків.
Об'єкт дослідження - феномен агресивності в підлітків у віці від 14 до 16 років.
Предметом дослідження є гендерні особливості прояву агресивності.
Гіпотеза: я припускаю, що існують гендерні розходження в прояві агресивності підлітків: у хлопчиків прояв агресивних реакцій зустрічається частіше, ніж у дівчат; у хлопчиків превалюють вербальні, а в дівчаток невербальні види агресивної поведінки.
Завдання: перевірити гіпотезу стосовно того, що існують гендерні розходження в прояві агресивності підлітків.
Організація й методи дослідження. Експериментальною базою дослідження буде виступати ЗОШ № 34 (м. Київ) в експерименті брали участь підлітки 9 - „А” та 9 - „Б” класів. Експериментальна група склала 50 чоловік: 26 хлопців та 24 дівчинки.
Методи дослідження. У роботі будуть застосовуватися стандартизовані й валідизовані психодіагностичні методики: для виявлення особливостей агресивності - опросник Басса-Дарки. Методи математичної обробки даних із застосуванням t-критерію Стюдента і їхній якісний аналіз.
Теоретико-методологічну основу дослідження становитимуть концептуальні розробки вітчизняних психологів, присвячені проблемі психічного розвитку підлітків ( А.А. Бодалева, І.І. Кону), класичні й сучасні подання про природу й механізми агресії (З. Фрейда, К. Лоренца, Л. Берковица, С. Розенцвейга, А. Бандури, А. Басса, Ю.М. Можгинського, Л.М. Семенюк й ін.).

ВИСНОВКИ


Агресія - складний, багаторівневий феномен, у відношенні якого не існує загальноприйнятої думки: за допомогою нього позначають різноманітні по меті, механізмах, методах і результатах індивідуальні й групові впливи на людей. Тому всі сучасні дослідження орієнтовані на комплексне вивчення різних рівнів і компонентів агресії.
Найбільш відомими теоретичними концепціями агресії є: теорія потяга (З. Фрейд); етологічна теорія (К. Лоренц); теорія фрустрації-агресії (Л. Берковиц, А. Басс); теорія соціального научування (А. Бандура); теорія сили, що примушує (Фишбах).
У даній роботі під агресією розумілося індивідуальне або колективне поводження, дія, спрямована на нанесення фізичного або психологічного збитку або на знищення іншої людини або групи осіб, а під агресивністю - готовність до агресивних дій у відношенні іншого, котру забезпечує (підготовляє) готовність особистості сприймати й інтерпретувати поводження іншого відповідним чином.
Загальновідомим є, що підлітковий вік являє собою перехід від дитинства до дорослості. Особливе положення підліткового періоду в розвитку дитини відбито в його назвах: «перехідний», «переломний», «важкий», «критичний».
Виникаючий тиск із боку дорослих і відсутність адекватних каналів для самореалізації, викликають у багатьох підлітків не тільки агресивні установки, але й сприяють формуванню таких рис характеру як запальність, дратівливість, невміння себе стримувати.
Агресивне поводження в підлітковому віці стає одним з найпоширеніших, а для багатьох і найбільш зручним способом рішення проблем, що виникають у складних ситуаціях і викликають психічну напруженість.
Дослідники неодноразово встановлювали, що на прояв рівня агресії впливають не тільки вікові особливості індивідів, але їхні статеві відмінності.
Метою дослідження стало вивчення гендерних відмінностей прояву агресивності в підлітковому віці.
Основними показниками агресивності в роботі виступають: індекс агресивності й індекс ворожості (отримані по опроснику А. Басса-Дарки).