ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГОВОРІННІ В УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

1.1. Поняття „компетентність” у науковій педагогічній літературі
1.2. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності. Види говоріння
1.3. Мета та зміст формування компетентності в говорінні в учнів 9-го класу середньої загальноосвітньої школи
1.4. Психологічні особливості учнів 9-х класів середньої загальноосвітньої школи
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГОВОРІННІ В УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Етапи формування англомовної компетентності в говорінні в учнів 9-го класу середньої загальноосвітньої школи
2.2. Вправи для формування англомовної компетентності в говорінні в учнів 9-го класу середньої загальноосвітньої школи
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Як зазначає І. І. Драч [6, с. 20], Міжнародна комісія Ради Європи розглядає дане поняття „компетентність” як „загальні або ключові, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, уявлення, опори або опорні знання, навчальні вміння або навички”. Компетентності, на думку експертів Ради Європи, передбачають: спроможність особистості сприймати та відповідати індивідуальним та соціальним потребам; комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок. Таке визначення поняття компетентностей певним чином збігається з положеннями, що висловлюють українські педагоги, однак представники європейських педагогічних кіл насамперед виходять з особистісних і соціальних потреб, задоволенню яких мають сприяти компетентності [30, с. 19].

1. Адаптація учнів до шкільного навчання. 1–10 класи / Уклад. : О. Є. Марінушкіна, Ю. О. Замазій ; За заг. редакцією Л. Д. Покроєвої. – Х. : Вид-во „Ранок”, 2011. – 192 с.
2. Ващило О. В. Особливості формування комунікативної компетентності в говорінні студентів магістратури технічних спеціальностей / О. В. Ващило // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагогічні науки. – 2013. – № 5. – С. 123–128.
3. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
4. Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети / Т. Вольфовська // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 13–16.

35. Федоренко Ю. П. Формування у старшокласників комунікативної компетенції в процесі вивчення іноземної мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 „Теорія навчання” / Ю. П. Федоренко. – Луцьк, 2005. – 20 с.
36. Хужаниязова Г. Ю. Говорение как цель обучения английскому языку / Г. Ю. Хужаниязова // Актуальные вопросы современной педагогики : материалы III Междунар. науч. конф. (г. Уфа, март 2013 г.). – Уфа : Лето, 2013. – С. 15–18.
37. Черниш В. В. Навчання іншомовного діалогічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу / В. В. Черниш / Іноземні мови : наук.-метод. журн. – 2012. – № 4 (72). – С. 11–27.
38. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе : учеб. пособие [для студ.]. – 2-е изд., дораб. / С. Ф. Шатилов. – М. : Просвещение, 1986. – 223 с.

Актуальність теми. Основним напрямом освіти в сучасній Україні є особистісно-орієнтоване навчання, яке зумовлене комунікативним підходом до навчання і викладання іноземної мови. Одним із головних критеріїв комунікативного підходу у навчанні є створення мовленнєвих ситуацій у процесі навчання, приблизних до реального життя. Комунікативний підхід забезпечує самостійну та творчу роботу учнів, а також використання мови, як засобу спілкування для досягнення навчальних цілей. На превеликий жаль, проблема методики навчання іншомовного спілкування, зокрема навчання монологічного та діалогічного мовлення, є недостатньо дослідженим і дуже актуальним для освіти в Україні. Адже, як відомо, на уроках іноземної мови далеко не всіх умов додержуються як учителі, так і учні. Дуже часто трапляється такий вид роботи, як „вчитель–учень”, а не „учень–учень”; матеріал використовують штучний, який не сприяє створенню життєвих умов та ситуацій спілкування...........
Об’єкт дослідження
Предмет дослідження
Мета дослідження
Завдання:
Методи дослідження.
Теоретичне та практичне значення
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг роботи становить 67 сторінок, з них основного тексту – 50 сторінок.
Список використаних джерел складається з 38 позицій.

ВИСНОВКИ

Відповідно до вище зробленого теоретичного аналізу науково-методичної та психолого-педагогічної літератури зробимо наступні узагальнення:
1. Проведений аналіз наукових джерел засвідчує, що існує безліч визначень поняття „компетентність”. У словнику з педагогіки компетентність трактує як „особисті можливості посадовця і його кваліфікація, що дозволяє брати участь в розробці певного кола рішень або вирішувати питання самому, завдяки наявності у нього певних знань, навичок; рівень освіченості особистості, який визначається ступенем оволодіння теоретичними засобами пізнавальної та практичної діяльності”. Компетентності у монологічному мовленні – це здатність реалізувати усномовленнєву комунікацію у монологічній формі в життєво важливих для певного віку сферах і ситуаціях відповідно до комунікативного завдання.
2. Дослідження показало, що говоріння здійснюється у двох формах – монологічного мовлення та діалогічного мовлення.