ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФОРМА ПРОЯВУ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ 6
1.1. Поняття та функції соціального інтелекту 6
1.2. Розуміння про становище життєвої перспективи 25
1.3. Взаємозв`язок соціального інтелекту із формуванням життєвих перспектив 31
Висновки до 1-го розділу 36
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЖИТТЄВІ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТОСТІ ЮНАКІВ 37
2.1. Формування вибірки 37
2.2. Опис методів дослідження 42
Висновки до 2-го розділу 54
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЖИТТЄВІ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТОСТІ ЮНАКІВ 56
3.1. Дослідження когнітивної, емоційної та поведінкової структур соціального інтелекту 56
3.2. Дослідження уявлень юнаків про життєві перспективи (професія, любов, сім`я, ставлення в суспільстві) 70
3.3. Вплив соціального інтелекту на життєві перспективи юнаків 79
3.3. Вплив соціального інтелекту на життєві перспективи юнаків 92
ВИСНОВКИ 108
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 113
ДОДАТКИ 117

1.2. Розуміння про становище життєвої перспективи


Усвідомлення та переживання людиною життєвої перспективи починається в ранній юності, впливає на побудову особистістю життєвого шляху, розгортання процесу життєтворення, виступає показником зрілості особистості, тому юнацький вік заслуговує на більш пильну увагу, порівняно із іншими віковими етапами розвитку людини. У зв'язку із труднощами і дискусіями щодо визначення періодизації життєвого шляху особистості, доцільно дотримуватись думки О.В. Толстих щодо ділення людського життя на зрозумілі всім етапи: дитинство, отроцтво, молодість, зрілість, старість, і розглядати юність як перший етап молодості.
«Життєва перспектива» - це система уявлень людини про можливе майбутнє, не завжди бажане, але нерідко - очікуване з тривогою і побоюванням. Згідно з Є.І. Головахою, поняття «життєва перспектива» ширше за поняття «майбутня часова перспектива» і доцільніше для використання при характеристиці основних часових, структурно-змістових компонентів, пов'язаних із уявленнями людини про власне майбутнє. Життєві цілі та плани, ціннісні орієнтації є ядром життєвої перспективи, її основною функцією - регулятивна, смисловою віссю - мета, «картину майбутнього», на яку орієнтується індивід при побудові ієрархії цілей і засобів їх досягнення. Формування життєвої перспективи залежить, насамперед, від вікових особливостей сприйняття теперішнього, минулого і майбутнього, має динамічний характер і відбувається протягом всього життя людини [29, с. 70].
Зростання самосвідомості підлітка, поява першого часового новоутворення - «почуття дорослості» призводять до розуміння безперервності часового плину, закладають основи для появи в подальшому можливостей реконструкції минулого, передбачення май­бутнього, його організації. У підлітковому і ранньому юнацькому віці формується механізм вищих психічних функцій, які забезпечують процес цілепокладання, що призводить до появи перших життєвих цілей-напівмрій, а дещо пізніше - життєвих планів. Мрії і фантазії людини входять до системи уявлень про майбутнє як складові бажаної картини майбутнього (не обов'язково реалістичної чи здійсненої згодом) поряд із очікуваннями неприємних подій, тривогами і побоюваннями, що можуть відбутися у житті кожної людини і яких, по можливості, потрібно уникати [29, с. 70].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенк Ганс. Проверьте свои способности:. - М. : Педагогика-пресс, 1992. - 173, с.
2. Анастази А. Психологическое тестирование: учбовий посібник. - СПб. ; М. ; Харьков: Питер, 2001. - 686 с.
3. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 книгах: Навчально-методичний посібник. - К.: Либідь, 2003 – Кн.: 2. -2003. -341, с.
4. Булка Н. І. Ресурси соціального інтелекту: адаптивність, комунікативність, креативність //Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 6. - С. 43-53
5. Варій М. Й. Загальна психологія: Підручник для студентів психологічних і педагогічних спеціальностей. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 967 с.
6. Вікова та педагогічна психологія: курс лекцій. - К. : Каравела, 2005. - 399 с.
7. Вірна Ж. П. Прогнозування життєвих перспектив в умовах психолого - педагогічого супроводу розвитку дітей загальноосвітньої школи // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 2. - С. 1-4
8. Выготский Л.С. Психология. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000
9. Волощук І. С. Тести інтелекту: бурхливе минуле і тривожне майбутнє // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 3. - С. 38-47
10. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. - К.: Наукова думка, 1988. – 143 с.
11. Головінський І. Педагогічна психологія: Навч.посібник для вищої школи. - К. : Аконіт, 2003. - 287 с.
12. Гуцало Е. Система тестових завдань та творчих задач з психології: Модульний контроль знань студентів педагогічного університету. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - 174, с.
13. Дидато С. Большая книга личностных тестов. - М. : Астрель ; М. : АСТ, 2006. - 224 с.
14. Донченко А.П. Фактор времени в нравственном становлении и развитии личности. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1988. - 120 с.
15. Кіреєва З. О. Розвиток уявлень і понять про час у свідомості дітей та юнацтва. - Автореф. дис... канд. пс. наук. - Одеса, 1999. – 20 с.
16. Колесник Н.Г. Самореализация личности как пространственно-временной процесс // Психология личности и время: Тезы докладов и выступлений на Всесоюзной научно-теоретической конференции. - Ч. 1. - Черновцы: ЧГУ, 1991. - с. 44-45
17. Копець Л. В. Психологія особистості. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007. - 458 с.
18. Кравченко Т. "Життєві сценарії" сім'ї та їхній вплив на соціальний розвиток особистості // Педагогіка і психологія. -2002. -№ 1-2. - С. 61-67
19. Крайніков Е. В.Психологія розвитку: Словник-довідник. - Київ: Арістей, 2004. - 257 с.
20. Ліфарєва Н. В. Психологія особистості: Навчальний посібник. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 237 с.
21. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Навч. посіб. - К. : ЕксОб, 2000 , 1999. - 302, с.
22. Ляховець Л. Розвиток соціального інтелекту засобами тренінгу сензитивності // Соціальна психологія. - 2008. - № 2. - С. 150-159
23. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Навчальний посібник для вищої школи. - К.: Наукова думка, 1999. - 215, с.
24. Малицька Л. Соціальний інтелект і сценарне програмування особистості // Рідна школа. - 2001. - № 3. - С. 27-28
25. Мудрик А. К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 3. - С. 4-6
26. Немов Р. С. Психология: Словарь-справочник: в 2 ч., - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004 - Ч. 1. -302, с.
27. Немов Р. С. Психология: Словарь-справочник: в 2 ч, - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004 - Ч. 2. -350, с.
28. Носенко Е. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості // Психологія і суспільство. - 2004. - № 4. - С. 95-109
29. Одолінський В. Г. Життєві перспективи старшокласників: мотивація та чіткісь уявлення // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 9. - С. 70-72
30. Посацький О.В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці / Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. Максименка С.Д. - К., 2004. - Т. 6. - Вип. 3. - с. 264 – 272
31. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. – 215 с.
32. Психологія: Підручник для студ. вуз. /За ред. Ю.Л.Трофімова. - 3-тє вид., стереотип. - К. : Либідь, 2001. - 558 с.
33. Психологические тесты: Тестирование интеллекта /Сост. Э. Р. Ахмеджанов. - М.: ТОО "Лист", 1996. - 318, с.
34. Психологические тесты: в 2-х томах. - М. : ВЛАДОС. - Том 2. - 2003. - 247, с.
35. Ребер, Артур Большой толковый психологический словарь /Пер. с англ. Е.Ю.Чеботарев. - М.: Вече; М.: АСТ, 2000. – Т.1
36. Ребер, Артур Большой толковый психологический словарь /Пер. с англ. Е.Ю. Чеботарев. - М.: Вече; М.: АСТ, 2000. – Т.2
37. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: учебное пособие. В 2-х кн. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2006 - Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. - 2006. - 477, с.
38. Руденко С. В. Социальный интеллект как фактор успешности педагогической деятельности // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 12. - С. 7-12
39. Салій-Ануфрієнкова М. Рівень самооцінки та соціального інтелекту як фактор міжособистісних стосунків // Соціальна психологія. - 2007. - № 1. - С. 123-131
40. Соціологія: Підручник / Ред. Віктор Городяненко,. - 3-те вид., перероб. і доп. - К. : Академія, 2006. - 542 с.
41. Толстых А.В. Возрасты жизни. - М.: Молодая гвардия, 1988. – 223 с.
42. Філіппова І. Емоційний інтелект як засіб успішної самореалізації // Соціальна психологія. - 2007. - № 4. - С. 68-79
43. Цимбалюк І. М. Психологія: Навчальний посібник: ВД "Професіонал", 2004. - 214 с.
44. Чаплигін А. Соціальна реадаптація у життєвій перспективі // Соціальна психологія. - 2004. - № 5. - С. 20-24
45. Чеснокова О. Б. Возрастной подход к исследованию социального интеллекта у детей // Вопросы психологии. - 2005. - № 6. - С. 35-45
46. Чудновский В.Э. Проблема становления смысложизненных ориентаций личности // Психологический журнал. - 2004. - Т.25. - № 6. - С.5-11
47. Шадських Ю. Г. Психологія і педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. - Львів : Магнолія 2006, 2007 . - 319, с.
48. Шмаргун В. Інтелект і процеси соціалізації // Соціальна психологія. - 2007. - № 2. - С. 80-86
49. Шмаргун В. М. Когнітивно-стильові особливості дітей як прояви своєрідності індивідуального інтелекту //Практична психологія та соціальна робота. - 2006 . - № 10. - С. 10-21
50. Энциклопедия психологических тестов /Сост. С.Касьянов. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО Пресс, 2000

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-політичні та соціально-економічні зрушення, які відбуваються в Україні, зумовили суттєві зміни в сприйнятті світу та самих себе молодими людьми. Зазначені зрушення актуалізують процеси пошуку юнаками і дівчатами власної перспективи в житті, яка б найбільшою мірою відповідала їхнім здібностям і можливостям, і, водночас, реалізація якої дозволила б у майбутньому зайняти гідне місце в суспільстві. В сучасних умовах, коли процес особистісного та професійного становлення молодої людини, отримання бажаної освіти, а згодом і роботи за фахом, пов’язані зі значними, часто непередбачуваними труднощами, проблема становлення життєвої перспективи у період юнацтва набуває особливо гострої актуальності.
Знання закономірностей розгортання життєвого шляху особистості виступають необхідною умовою науково обґрунтованого керування розвитком здатності юнаків і дівчат до побудови реального образу бажаного майбутнього. Значний внесок у дослідження проблематики життєвого шляху внесли як зарубіжні (А.Адлер, Е.Берн, Ш.Бюлер, Е.Еріксон, Ж.Піаже, К.Юнг), так і радянські та вітчизняні вчені (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Є.І.Головаха, О.О.Кронік, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко та ін.). Теоретико-методологічний аналіз їх здобутків дає можливість виділяти наявність двох основних підходів до розгляду життєвого шляху особистості: часового та структурно-смислового. Існує незначна кількість досліджень, де образ бажаного майбутнього життя розглядається під кутом зору єдності часового та смислового вимірів (Дж.Келлі, О.О.Кронік, Т.М.Титаренко).
Активне усвідомлення власного життєвого шляху особистістю припадає на юнацький вік. Юнацький вік – час відповідального життєвого самовизначення особистості (Л.І.Божович, Н.Є.Бондар, М.Й.Боришевський, І.С.Булах, Л.С.Виготський, М.Р.Гінзбург, Є.І.Головаха, Е.Еріксон, І.С.Кон, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, І.В.Нікітіна, С.М.Панченко, Р.Ф.Пасічняк та ін.). Випробовування різних соціальних ролей та видів діяльності, розвиток рефлексії закладають фундамент для вироблення молодою людиною активної життєвої позиції, власної філософії життя. Суттєвою особливістю юнацького самовизначення є його орієнтованість на майбутнє (Л.І.Божович, І.С.Кон, Л.О.Регуш та інші). Аналіз результатів соціально-психологічних досліджень (Є.І.Головаха, І.О.Мартинюк, Л.В.Сохань, В.О.Ядов), а також психолого-педагогічних (І.В.Дубровіна, Б.С.Круглов, Л.О.Тодорів, Н.М.Толстих, Д.І.Фельдштейн) засвідчив, що автори розглядають становлення життєвої перспективи особистості як основне новоутворення юнацького віку.




Завдання дослідження:
- охарактеризувати соціальний інтелект (поняття, функції) і показати його взаємозв`язок з формуванням життєвих перспектив;
- розкрити методи дослідження впливу соціального інтелекту на життєві перспективи особистості юнаків;
- практичне дослідження когнітивної, емоційної та поведінкової структур соціального інтелекту та вплив соціального інтелекту на життєві перспективи юнаків.
Об'єктом дослідження є юнаки психологічного факультету університету «Україна» віком від 18 до 25 років.
Предметом дослідження є теоретико-практичні аспекти вивчення соціального інтелекту та його впливу на формування життєвих перспектив.
Методи дослідження
1. Теоретичний аналіз наукової літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників з названої теми у сфері психології з метою відбору і систематизації фактичного матеріалу.
2. Емпіричне дослідження: анкетування.
3. Систематизація, порівняння, співставлення здобутих фактів, узагальнення результатів дослідження.
Структура роботи: робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (50), додатків і має загальний обсяг 122 сторінки.

ВИСНОВКИ

Сьогодні більшість психологів згідні з визначенням інтелекту, який розглядається як здатність індивідуума адаптуватися до навколишнього середовища. Психологи виділили до 120 факторів інтелекту, виходячи з того, для яких розумових операцій вони потрібні, до яких результатів приводять ці операції і який їх зміст (як ми знаємо він може бути образним, символічним, семантичним або поведінковим).
Соціальний інтелект (СІ) – відносно нове поняття соціальної психології, яке знаходиться у процесі розвитку, уточнення, верифікації.
Р. Штернберг в 1981 році здійснив дослідження, яке засвідчило, що вкладають люди у поняття соціального інтелекту:
1. Здатність до вирішення практичних завдань: людина розмірковує логічно і здраво, бачить всі проблеми; приймає добре рішення, звертається до оригінальних джерел важливої інформації; слухає всі можливі аргументи тощо.
2. Вербальна здатність: говорить зрозуміло з чіткою артикуляцією; чудово розуміє прочитане; має хороший словниковий запас; не відчуває складнощів у письмовій мові; ефективно спілкується з людьми тощо.
3. Соціальна компетентність (СК): приймає інших такими, які вони є; не спізнюється на зустрічі; виносить слушні міркування; слушна до потреб і бажань інших людей; допитлива, має великі інтереси тощо.
Запропоновано таке визначення СІ (В.М. Куніцина).
«СІ – глобальна здатність, що виникає з урахуванням комплексу інтелектуальних, особистісних, комунікативних і поведінкових рис, включаючи рівень енергетичної забезпеченості процесів саморегуляції; ці риси зумовлюють прогнозування розвитку міжособистісних ситуацій, інтерпретацію інформації та поведінки, готовність до соціальної взаємодії і сприяють прийняттю рішень».
Юнацький вік є порою життєвого, соціально-рольового, професійного, особистісного, морального самовизначення та індивідуалізації (усвідомлення власної неповторності).
Юність потребує від особистості знання власних можливостей та перспектив. Ця вимога задовольняється у процесі вироблення власного світогляду, смисложиттєвого та ціннісного вибору, формування життєвих планів та програм.
Соціальний інтелект представляє собою систему інтелектуальних здібностей, які визначають адекватність розуміння поведінки людей. На думку авторів методики, здібності, які позначаються лише на рівні композитної оцінки, "мабуть, перекривають собою традиційні поняття соціальної чутливості, емпатії, сприйняття іншого і те, що можна назвати соціальною інтуїцією".
Виконуючи регулюючу функцію в міжособистісному спілкуванні, соціальний інтелект забезпечує соціальну адаптацію саме особистості, "гладкість у відносинах з людьми". Особи з великим соціальним інтелектом здатні витягти максимум інформації щодо поведінки людей, розуміти мову невербального спілкування, висловлювати швидкі й точні судження про людей, успішно прогнозувати їх реакції в заданих обставин, виявляти далекоглядність у відносинах з іншими, що сприяє поліпшенню їхньої успішної соціальної адаптації.
На підтвердження нашої гіпотеза дослідження, що далекоглядність в міжособистісних стосунках і здібності мудро вступати у людські стосунки мають вплив на формування життєвої перспективи, особливо в юнацькому віці, як показав аналіз показників тесту по кожній виборці................