Вступ
1. Загальна характеристика трансформації політичного режиму в пострадянській Молдові
2. Державний устрій сучасної Молдови
3. Молдовсько-українська політична взаємодія в сучасних умовах
Висновки
Список використаної літератури

Сьогодні комуністам немає серйозної альтернативи крім зміни поколінь, яка лише намічається в молдовській політиці. Насправді країна відкотилася на 10 років назад і починає тепер все з початку. Формуванню політичної еліти в Молдові заважає відсутність усвідомлення національних інтересів. Тому сьогоднішня структура влади відповідає перехідному етапові розвитку. Значна частина рішень приймається президентом навіть без консультацій з партією. Комуністи, у тому числі й фракція, просто ставляться перед фактом[3, с. 59].
Основні групи впливу існують всередині чинного режиму. Опозиція, не маючи реального впливу на владу, зберігає лише «ресурс дестабілізації», котрий може стати істотним лише у випадку грубих помилок влади.
У вересні 2009 року внаслідок позачергових парламентських виборів, на яких Компартія здобула 44,7% голосів (втративши 12 місць у парламенті), після десяти років правління КПМ колишні опозиційні партії змогли сформувати коаліцію. 25 вересня 2009 року парламент висловив вотум довіри новому уряду, сформованому Альянсом за європейську інтеґрацію.

1. Дирун А. В. Партийная система в Приднестровской Молдавской Республике: институциональные факторы развития // Науковий вісник – Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Гуманітарні науки: історія, соціологія, політологія, психологія, мистецтвознавство. Київ – Одеса, 2011. – № 2. – С. 26 – 34.
2. Дирун А. В. Факторы стабильности в контексте политического развития Приднестровской Молдавской Республики // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2010. – Вип. 10-11. – С.690-696.
3. Дирун А.В. Лысенко В.В. Бобкова Е.М. Кривенко А.М. Политические партии, движения и организации Приднестровской Молдавской Республики. – Тирасполь: Литера, 2010. – 196 с.
4. Політичні реформи в Молдові: уникнути “української пастки” / Звіт підготовлено в рамках робочої групи громадянського суспільства “Україна – Молдова”. - Міжнародний центр перспективних досліджень, 2010. – 56с.
5. Пострадянські моделі зміни влади та український вибір // Інформаційно-аналітична доповідь Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. – 2010. - № 5. – 45с.
6. Мельничук Г. Україна – Молдова: проблеми та перспективи двосторонніх відносин (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) // Питання історії України: Зб. наук. статей. − Чернівці: Зелена Буковина, 2009. − Т.7. – С.98-105.
7. Мельничук Г. Республіка Молдова: шлях до міжнародного визнання (1991-1995 рр.) // Історична панорама: Зб. наук. статей ЧНУ. Спеціальність „Історія". – Чернівці: Рута, 2007. – Вип. 3. – С.114-123.
8. Мельничук Г. Розпад СРСР та проголошення незалежності Республіки Молдова (1989-1991 рр.) // Вікно в європейську науку. Матеріали ІІ Міжнародного наукового семінару „Кайндлівські читання", 28-29 травня 2010 р. – Чернівці: Прут, 2010. – С.94-102.

Актуальність теми. Поява на теренах колишнього СРСР низки незалежних держав стала закономірним етапом історичного розвитку національно-державних утворень, що входили до його складу. З розпадом СРСР перспективу проводити самостійну зовнішню політику отримала і Республіка Молдова. Намагання подолати ізольованість, наслідки постімперських взаємин часто наштовхувалися на такі суттєві перешкоди, як проблеми територіального розмежування, загострення міжетнічних взаємин, демонстративну протидію Росії чи інших сусідніх держав. Спроби Молдови забезпечити можливості успішного розвитку всіх суспільно-політичних та економічних інститутів виявилися утрудненими через обмеженість ресурсів, незначний економічний та військовий потенціал, специфічне геополітичне положення.
Враховуючи наукове, практичне і політичне значення дослідження та поставленої проблеми, а також недостатнє її вивчення у вітчизняній історіографії, мета роботи полягає у всебічному висвітленні та аналізі процесу трансформації політичного режиму, становлення й еволюції зовнішньої політики Республіки Молдова після здобуття незалежності.
Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішити такі завдання:
- дослідження процесу розвитку політичного режиму в пострадянській Молдові;
- вивчення особливостей державного устрою сучасної Молдови;
- дослідження молдовсько-українських політичних відносин.
Об'єкт дослідження – політичний режим Республіки Молдова.
Предмет дослідження – розвиток та еволюція зовнішньої політики Республіки Молдова в 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових принципах об'єктивності та діалектичного розуміння історичного процесу. Відповідно до поставленої мети та завдань використовувалися загальнонаукові методи (аналіз, синтез, класифікація), а також спеціально-історичні методи (проблемно-хронологічний, історично-порівняльний, ретроспективний).

Отже, аналіз трансформації політичного режиму Молдови дав можливість виокремити наступні етапи його становлення та розвитку:
І етап – серпень 1991 р. – квітень 1995 р. – проголошення незалежності та становлення Республіки Молдова як суб'єкта міжнародних відносин;
ІІ етап – травень 1995 р. – березень 2001 р. – прийняття Концепції зовнішньої політики, розвиток взаємовідносин з усіма державами світу без визначення стратегічних партнерів та проголошення інтеграційних завдань; розвиток відносин з колишніми радянськими республіками на основі нових принципів та початок активної співпраці з ЄС та НАТО;
ІІІ етап – квітень 2001 р. – 2005 р. – перемога на парламентських виборах Комуністичної партії РМ, проголошення багатовекторності та інтеграції на Схід і на Захід як основи зовнішньої політики РМ.
ІV етап – з 2005 року по сучасний період - новий уряд узяв на себе великі зобов’язання здійснити радикальні соціально-економічні реформи та посилити наближення Молдови до ЄС. Ці реформи вкрай необхідні для відповіді на низку серйозних економічних і соціальних викликів, які стоять перед країною.
Визначення основних етапів зовнішньополітичної діяльності Республіки Молдова дало змогу простежити ті зміни, які відбувалися у зовнішній політиці Молдови з приходом до влади тих чи інших політичних сил. Відповідно до виділених етапів у дослідженні розкрито ключові елементи зовнішньої політики РМ з перших днів її існування.
Отже, для Молдови, як однієї з держав, що недавно стали на шлях демократичних перетворень, першочергове значення має питання спроможності інститутів демократії витримати випробування часом, вистояти в політичних конфліктах і кризах. Значною мірою це залежить від типу політичного режиму, що утворився в країні.