Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Курсовая

"Підприємництво в ринковій економіці"

Предмет:

Политэкономия, экономическая теория, история экономических учений

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2014

Страницы:

75 грн.

ВСТУП
Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
1.1. Теорії зародження підприємства в ринковій економіці……………6
1.2. Сучасне трактування категорії «підприємство» …………………….10

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ, ВИДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
2.1. Особливості створення та функціонування підприємств в ринковій економіці ………………………………………………………………………...16
2.2. Види та форми підприємств…………………………………………..21
2.3. Проблеми та перспективи розвитку вітчизняних підприємств в ринковій системі…………………………………………………………………28

ВИСНОВКИ

ДЖЕРЕЛА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Розділ І. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1. Теорії зародження підприємства в ринковій економіці

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації, які спільно виконують ту чи іншу місію і діють на засадах певних правил.
Підприємництво є одним із видів сфери діяльності людини, що дає значний поштовх до розвитку економіки.
Пройшовши довгий історичний шлях становлення, в ньому сформовані думки та погляди вчених, представників різних економічних шкіл та течій, які сформували велику кількість визначень теорії підприємництва, початок яких сягає періоду середньовіччя. Саме в цю епоху з’являється меркантилізм, що вніс великі зміни в економіку, перетворивши господарську систему з натурально-феодальної у ринково-підприємницькі відносини.
Теорія меркантилізму проіснувала досить довгий час, поки не зазнала критики з боку вчених серед яких були англійський економіст, банкір Р. Кантільйон та філософ Д. Г’юм. Пізніше, Р. Кантільйон став першим хто ввів у науковий обіг поняття підприємець. Він «визначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, щоб виробити продукцію і продати її з метою отримання прибутку, і яка, зазнаючи необхідних витрат, не знає наперед, за якими цінами вона зможе реалізувати свою продукцію» . Тобто, на думку автора, підприємець – це суб’єкт, діяльність якого тісно пов’язана з ризиком [2, c. 115-123].

Вступ

Актуальність теми дослідження. Підприємництво відіграє важливу системну роль у ринковій економіці, поєднуючи реалізацію суто економічних завдань – виробництва товарів і послуг, утворення фінансового ресурсу тощо, а також соціальних – створення робочих місць, забезпечення доходів працюючого населення, реалізації творчого організаційного та трудового потенціалу нації. Світовий досвід доводить, що країни з вищим рівнем економічних свобод відповідно мають вищий рівень розвитку підприємництва та вищі показники якості життя громадян.
Загальна спрямованість стратегії реформ в Україні – зниження адміністративних бар’єрів, зменшення корупції, лібералізація підприємницького клімату та зниження вартості здійснення підприємницької діяльності у країні. Увагу до розвитку національного підприємництва в Україні закріплює Програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», що передбачає напрями посилення сталого економічного розвитку, підвищення стандартів життя, поліпшення бізнес-клімату, залучення інвестицій, модернізацію інфраструктури та базових секторів.
Відновлення економіки, розпочате у 2010 р., може бути підсилене поліпшенням підприємницького клімату в країні. Розвиток підприємництва може і має стати для України одним із провідних засобів подолання економічної депресії та відновлення зростання на засадах якісної модернізації економіки.
Проте для досягнення ефективності політика підтримки розвитку підприємництва має поєднувати дерегуляцію підприємницької діяльності з системними заходами щодо забезпечення збалансованості цього розвитку та супроводжуватися створенням загальних макроекономічних умов, сприятливих для економічного зростання.
Об’єктом курсової роботи є сучасний стан підприємництва та його роль у ринковій системі.
Предметом дослідження є аналіз теоретичних та практичних аспектів сутності, видів та ролі підприємств у ринковій системі.

В умовах ринкової економіки підприємство - це товаровиробник, основна виробнича ланка економіки. Слід звернути увагу на те, що саме на підприємстві відбувається поєднання робочої сили із засобами виробництва. Від рівня діяльності підприємства залежить процес виробництва матеріальних благ, задоволення потреб населення, життєвий рівень, результати використання виробничих фондів, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, тобто ефективність господарювання.
Згідно з діючим в Українській державі законодавством, підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.
Сутність підприємства найповніше виявляється в принципах його діяльності. Як самостійна одиниця, підприємство користується правами юридичної особи, тобто має право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Як економічне явище підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил і виробничих відносин. По-перше, воно має певну кількість засобів виробництва і робітників, що дає можливість виконувати закінчений цикл операцій і здійснювати випуск продукції. Підприємство також характеризується певною організацією виробничого процесу, спрямованого на досягнення економічної ефективності. По-друге, підприємство - це певна підсистема виробничих відносин.
Підприємство самостійно здійснює індивідуальне відтворення, тобто організовує виробництво, для чого наймає робочу силу, купує сировину і матеріали, напівфабрикати в інших підприємств, платить за це готівкою або бере у кредит, користуючись безготівковим оборотом, свої товари продає чи тимчасово складає.
Формування ринкової структури економіки України призве¬ло до появи різноманітних форм сучасних підприємств, які функціо¬нують у розвинених країнах, їх можна класифікувати за різними кри¬теріями, найпоширенішими з яких є форма власності, розмір, сфера діяльності.
Отже, можна підкреслити, що за умов ринкової економіки підприємство діє не як мікрочастка єдиного народногосподарського комплексу країни, а як первинна ланка економіки країни.
Активізації підприємництва як інтегрального соціально-економічного процесу, розбудові ефективних підприємницьких стратегій має належати ключове місце в новій моделі вітчизняної економіки в умовах посткризового відновлення. Вимір підприємництва має включатися у всі напрями економічної політики держави з метою формування дієвої системи умов, стимулів і мотивацій реалізації економічного потенціалу країни. Розвиток національного підприємництва є особливо актуальним у період пошуку нових економічних моделей та стратегій, що сприятимуть посиленню стійкості та формуванню джерел розвитку національної економічної системи.
Для реалізації цього завдання передусім слід спрямувати зусилля на пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.
Пріоритет має надаватися напрямкам, що сприяють швидкому позитивному ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання, зберігаючи при цьому збалансованість розвитку окремих складових попиту.
Значний ресурс покращення підприємницького середовища полягає у створенні сучасної та сприятливої для підприємництва системи державних регуляцій і належне дотримання органами державної влади та місцевого самоврядування вимог національного законодавства про регуляторну політику.
Позитивний вплив на розвиток підприємницького середовища повинні мати кроки щодо вдосконалення дозвільної діяльності:
• скасування недоцільних та економічно невиправданих документів дозвільного характеру;
• затвердження переліку документів дозвільного характеру, що дають право на здійснення певних дій, пов’язаних з господарською діяльністю, а також визначення об’єктів, на які видаються документи дозвільного характеру;
• усунення дублюючих функцій на кожному етапі дозвільної процедури;
• забезпечення відкритого доступу до інформації щодо надання ад-міністративних послуг дозвільними органами;
• посилення адміністративної відповідальності дозвільних органів та посадових осіб за порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.
Значний потенціал поліпшення підприємницького клімату криється в удосконаленні системи державного нагляду (контролю).
Забезпечення прозорості та відкритості процедур реалізації державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, перехід на здійснення превентивних заходів щодо здійснення контролю стали одними з основних складових реформування механізму державного контролю в країнах Європейського Союзу.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 75.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Якименко Олена (kiruha2007)

(4.8)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Підприємництво в ринковій економіці"

0 (800) 357-234