Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Диплом

"Державний борг України: структура та соціально-економічні наслідки"

Предмет:

Финансы

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2015

Страницы:

135

2,000 грн.

ВСТУП………………………………………………………….…………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ, ЙОГО ВИДИ ТА РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ…………………………………………..….8
1.1 .Сутнiсть бюджетнoгo дефiциту, йoгo фoрми та джерела фiнансування…8
1.2 .Пoняття, структура та oсoбливoстi управлiння державним бoргoм…......20
1.3. Характеристика oснoвних сoцiальнo-екoнoмiчних наслiдкiв державнoгo бор…………………………………………………………………………...……31
Виснoвки дo рoздiлу 1……………………………………………………….…..41
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ДИНАМІКА ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ………………………………………………………………….…….43
2.1. Етапи фoрмування державнoгo бoргу та бoргoвoї пoлiтики України……………………………………………………………………….…..43
2.2. Аналiз, структура та динамiка внутрiшньoгo державнoгo бoргу України за 2012-2014 рoки …………………………………………..…….…………..…56
2.3. Аналiз, структура та динамiка зoвнiшньoгo державнoгo бoргу України за 2012-2014 рoки……………………………………………..………………….…67
Виснoвки дo рoздiлу 2……………………………………………………..….…81
Рoздiл 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ…………….……….84
3.1. Рекoмендацiї щoдo пiдвищення ефективнoстi державнoї
бoргoвoїпoлiтики……….……………………………………………………..…84
3.2. Зарубiжний дoсвiд управлiння державним бoргoм та мoжливoстi йoгo застoсування в Українi………………………..…………………………..…..…96
3.3. Напрямки oптимiзацiї структури державнoгo бoргу України………….107
Виснoвки дo рoздiлу 3………………………………………………………….117
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....119
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…..125
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...135

Актуальність теми. З середини ХХ століття наявність державного боргу стало однією із найбільш поширених світових економічних проблем. Для її вирішення країни почали користуватися методами боргової політики, беручи позику на внутрішньому та зовнішньому ринку. Це дало змогу державам правильно виконувати свою функції та повноцінно використовувати кошти бюджету для задоволення потреб населення. На сьогоднішній день державний борг України досі залишається однією із найбільш актуальних питань.
Через дефіцит фінансових ресурсів у державному бюджеті країни використовують позики. Зокрема, для вирішення внутрішніх проблем здійснюються зовнішні запозичення, які допомагають стимулювати економічне зростання та вкладати кошти у розвиток та розширення виробництва. Завдяки збільшенню кількості пропозицій товарів та послуг, країна починає отримувати більше податкових надходжень у державний бюджет. Відповідно, уряд отримує можливість їхнього фінансування для внутрішніх потреб. Тим не менш, одним із найголовніших недоліків таких запозичень залишається подальший негативний вплив на внутрішнє економічне становище, оскільки оплата зовнішнього боргу вимагає експорт ресурсів за межі країни.
Глибокі макроекономічні диспропорції спричинили помітні перетворення та радикальну зміну реформ України. Їх наслідок можна побачити у наявності значного дефіциту державного бюджету та платіжної системи країни. Ці фактори і стали першопричиною виникнення та посилення рівня державного боргу.
Боровий фактор вважається важливим чинником для налагодження платіжного балансу та правильної структуризації видаткових коштів у бюджеті. Згідно із оцінкою обтяжливості, обсяг державного боргу України є незначним, а макроекономічна позиція залишається на відносно врівноваженому рівні.
Дослідженням державного боргу, його ролі в економіці та особливостям формування, присвячено праці багатьох зарубіжних економістів, а зокрема К. Маркса, Дж. Кейнса, А. Маршала, П. Самуельсона, А. Лаффера, Ш. Бланкарта, Дж. Б’юкенена, Р. Лукаса, А. Вагнера, В. Танзі, В. Леонтьєва, Дж. Стігліца та інших. Українські вчені-економісти також досягли значних досягнень у даній сфері щодо формування і виконання державного боргу. У роботах таких вчених як С. Юрія, В. Опаріна, В. Федосова, К. Павлюка, Т. Єфименко, А. Савченка, О. Василика, Я. Дяченка, І. Луніної, Л. Баластрика, М. Єрмошенка, В. Козюка, Б. Панасюка, І. Чугунова Д. Полозенка, В. Кудряшова та багатьох інших розглянуто та аналізуються особливості державного боргу, як економічної категорії. Попереднiй досвiд проведення ринкових реформ в Українi свiдчить, що перебороти кризовi явища тiльки полiтичними методами неможливо. Потрiбнi чiткi економiчнi важелi стабiлiзацiї економiки, до яких вiдносяться податки, кредит, цiни, тобто необхiдна нова економiчна полiтика. Головне мiсце в її розбудовi належить фiнансовiй системi, яка проходить шлях становлення i розвитку в перiод економiчної кризи та iнфляцiї, що тяжким тягарем лягли на фiнанси держави i зумовили появи бюджетних дефiцитiв.
Спад виробництва, iнфляцiя, криза неплатежiв, неефективна i неадекватна сучасним вимогам структура народного господарства, бюджетний дефiцит, державний борг, недосконалостi, а часом i протирiччя, у законодавствi з економiчних питань - ось далеко неповний перелiк гострих i взаємопов'язаних проблем, що стоять перед сучасниками i якi необхiдно вирiшувати. Стан економiки вiдбивається i на бюджетi, тому i виникають труднощi у плануваннi i виконаннi бюджетiв рiзних рiвнiв, отже треба виходити з реального стану економiки та керуватись принципом економiчної доцiльностi та максимальної ефективностi при формуваннi бюджетного фонду країни.
Державний борг за своєю економiчною сутнiстю визначає економiчнi вiдносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподiлу частини вартостi валового внутрiшнього продукту на умовах строковостi, платностi та повер¬нення.
Зовнiшнiй державний борг – сукупнiсть боргових зобов’язань держави, що виникли в результатi запозичення держави на зовнiшньому ринку.
Державний зовнiшнiй борг складається з:
1) позик на фiнансування державного бюджету та погашення зовнiш-нього державного боргу;
2) позик на пiдтримку нацiональної валюти;
3) позик на фiнансування iнвестицiйних та iнституцiональних проек¬тiв;
4) гарантiй iноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерцiйними ризиками;
5) державних гарантiй, що надаються Кабiнетом Мiнiстрiв України для кредитування проектiв, фiнансування яких передбачено держа¬вним бюджетом України.
Мета дипломної роботи полягає в дослідженні особливостей формування та виконання державного боргу України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань: 1) детальний розгляд економічної думки щодо наявності проблем державного боргу і надання теоретичного забезпечення щодо методів можливого зменшення впливу боргового тягаря для економіки країн, що розвиваються; 2) теоретично довести проблему державного боргу і його подальший вплив на перехідну економіку країни; 3) сформувати основні і специфічні причини виникнення державного боргу в економічній системі України; 4) підготувати та дослідити метод макроекономічного аналізу державного боргу у перехідній економіці держави; 5) розглянути взаємозалежність між характерними чинниками ринкових перетворень та структурою державного боргу; 6) прослідкувати за наслідками впливу методів боргової політики на розвиток різних галузей економіки країни; 7) охарактеризувати основні ознаки взаємозв’язку макроекономічних заходів трансформації та політики врегулювання державного боргу; 8) порекомендувати можливі методи врегулювання боргової політики для її подальшого розвитку. Предметом дослідження є першочергові шляхи розвитку державного боргу за умов ринкових перетворень. Об'єктом дослідження дипломної роботи виступає державний борг України. Інформаційною базою дослідження є нормативно- правові та законодавчі акти з питань реалізації державної фінансової політики в Україні, звіти Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного казначейства України, матеріали Держкомстату України, Рахункової палати України, монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів. В дослідженні застосовано методи системного аналізу, логіко- діалектичний метод пізнання, абстракції, синтетичних оцінок, метод багатовимірного статистичного аналізу, групувань, вибірок тощо. Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в спробі детального розгляду проблеми державної боргової політики та її зв’язку з макроекономічним середовищем ринкових перетворень: 1. обґрунтовано теоретичні положення щодо шляхів розвитку державного боргу в період прийняття економічних реформ; 2. виявлено основні критерії для оцінки боргового тягаря – питома вага фінансування на обслуговування та погашення державного боргу і його структурні та вартісні параметри; 3. розглянуто вплив державної позики на розвиток різних галузей української економіки (бюджетного, зовнішнього, реального та грошового секторів) та способи оцінки впливу негативних факторів державних запозичень на скерування грошової пропозиції; 4. підготовлено методи, який дозволяють аналізувати взаємозалежність боргової політики і макроекономічних заходів, а також приведено можливі варіанти врегулювання боргової політики в разі збільшення інтенсивності дестабілізації макроекономічних напрямів; Практичне значення одержаних результатів. Полягає в тому, що розроблені методи можна використовувати для створення і подальшого опрацювання теоретико - концептуальних основ боргової політики у перехідній стадії та для визначення головних цілей врегулювання державного боргу для теперішнього часу і в довгостроковій перспективі. Аналітичні тези результатів роботи можна використати для ухвалення рішень щодо організації державних боргових ресурсів та щодо макроекономічного управління грошово-кредитної, фіскальної і валютної політики. Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на Студентській науково-практичній конференції «Управління соціально-економічним розвитком в умовах глобалізації». Дипломна робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об'єкт, інформативна база та методи дослідження. Основна частина присвячена дослідженню визначеної проблеми і складається з трьох розділів. У першому розділі міститься інформація про теоретичнi аспекти державного боргу, його види та роль в економiцi. Другий розділ містить: інформацію про сучасний стан та динамiка державного боргу України. У третьому розділі розглядаються перспективнi напрямки вдосконалення управлiння державним боргом України. У висновках сформульовано основні результати магістерської роботи. Загальний обсяг роботи становить 135 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 10 таблиць, 7 рисунків, 8 додатків, список використаних джерел включає 104 найменування .

На сьогоднішній день період формування боргових зобов'язань можна характеризувати рядом специфічних особливостей. По-перше, в умовах глобалізації фінансових потоків, проведення політики необмеженої відкритості стосовно іноземних інвестицій значною мірою проводиться порівняння меж між внутрішнім і зовнішнім боргом. По-друге, все більш вираженіше унаочнюється збільшення взаємозв'язку зобов'язань збоку держави і господарюючих суб'єктів. Наприклад, не зважаючи на те, що держава не зобов’язана відповідати за зобов'язаннями недержавних фінансових структур, банкрутство провідних системоутворювальних кредитних установ може створювати катастрофічні наслідки для платіжної системи країни, а в подальшому і для загальної фінансової безпеки держави. По-третє, можна спостерігати практику перекладання боргових зобов'язань по кредитах, отриманих під гарантії уряду, з господарюючих суб'єктів на державу. Негативними моментами зростання внутрішньої заборгованості держави є те, що: 1. в сучасних умовах вагомої нестачі фінансових ресурсів стають реальними невиконання державою своїх боргових зобов'язань, оголошення дефолту, а як наслідок – недовіра до держави як до надійного позичальника; 2. внаслідок даного перерозподілу фінансових ресурсів відбувається «ефект витіснення» вітчизняних товаровиробників з ринку кредитних ресурсів, падіння активності інвестиційного ринку; 3. виплата значно великих відсотків по державних цінних паперах стимулює вітчизняні комерційні банки до недосконалої ресурсної політики, а також підвищує нерівність у доходах фізичних осіб, тому, що зобов'язання держави по боргах акумулюються в руках більш заможної частки населення, яка, одержуючи відсотки, стає ще багатшою. Звісно, управління такою складною й багатозначною категорією, як державний борг, вимагає наявності повноцінного правового забезпечення процесу формування боргових зобов'язань, функціонування відповідних структур, покликаних на його обслуговування, а також створення дієвого механізму його погашення. За оцінками експертів, зовнішні запозичення уряду створюють ревальваційний тиск на гривню, що загострює проблему дефіциту поточного рахунку, знижуючи таким чином конкурентоспроможність українських товарів і послуг відносно іноземних. Великий борг держави дає підставу для іноземних інвесторів бути все більш обережнішими з інвестиціями в Україну. Така обставина пояснює значно низький обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну порівняно з іншими країнами регіону. Разом з тим проблема зовнішнього державної заборгованості підсилюється і за рахунок того, що в Україні створена дворівнева система зовнішньої заборгованості. Перша - на рівні політичної влади, друга - на рівні підприємств. Причому, що обидва рівні є зіставними за своєю потужністю. Заборгованість ж другого рівня є не менш ризикованою для нашої національної економіки. За оцінкою фахівців, в Україні був створений особливий тип боргової економіки, коли усі заборгували усім, а усі разом заборгували міжнародним фінансовим організаціям та окремим країнам. Аналіз законодавчої та нормативної бази щодо формування боргу держави дає змогу стверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім і стосується виключно проблем заборгованості на внутрішньому рівні. Відносини стосовно сфери зовнішнього боргу держави взагалі не врегульовані законодавчо. Підсумовуючи ці проблеми, можна дійти такого висновку, що Уряду України потрібно: 1) вдосконалити механізми правового регулювання, прийняти Закон України «Про державний внутрішній і зовнішній борг України»; 2) визначити критерії оцінки державної заборгованості України, тобто створити критичні показники економічної безпеки; 3) дотримуватись найбільш оптимальної структури боргу з точки зору сумарного його обсягу та строків погашення облігацій; 4) сфорсувати показники ефективного використання позичкових коштів з метою «самоокупності» позик держави; 5) закріпити принципи гласності та публічності у відносинах у сфері державного боргу. При управлiннi боргом досить велике значення має розраху¬нок коефiцiєнтiв платоспроможностi держави та її лiквiдної позицiї, якi визначаються спецiальними рейтинговими агенцiями. Мiжнародна платоспроможнiсть України характеризується кiлькома макроекономiчними показниками, серед яких обсяг боргу держави, спiввiдношення мiж внутрiшньою i зовнiшньою його складовими, експортний потенцiал економiки, стан платiжного балансу та забезпечення зовнiшнього боргу валовими валютними резервами Національного Банку України. Саме на пiдставi прогнозiв економiчного розвитку країни, стану її платiжного балансу, дефiциту бюджету та з урахуванням наведених коефiцiєнтiв визначається стратегiя управлiння зовнiшнiм боргом держави щодо залучення нових iноземних кредитiв, виходячи з критичного його рiвня. Iснують рiзнi оцiнки критичного рiвня державного боргу щодо можливостi країни його обслуговування. Свiтовий банк виходить з того, що критичним рiвнем державного зовнiшнього боргу є більшим як 50% вiд валового внутрiшнього продукту. За вимогою Маастрихтської угоди державна заборгованість не може перевищувати 60% валового внутрішнього продукту країни. Рада нацiональної безпеки Росiйської Федерацiї вважає макси¬мально допустимим показник потреби держави в обслуговуваннi й погашеннi зовнiшнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рiвнi 25% За оцiнками спецiалiстiв, Україна має середнiй рiвень зовнiш¬нього боргу. Стан зовнiшнього боргу можна охарактеризувати за допомогою показникiв: 1. Спiввiдношення зовнiшнього боргу до валового внутрішнього продукту (критичний рi¬вень: 80-100%). 2. Для характеристики лiквiдної позицiї економiки країн вико¬ристовують показник спiввiдношення планових платежiв щодо обслу¬говування боргу до валютних надходжень держави (експорту). Цей показник свiдчить про плато¬спроможнiсть країни на найближчу перспективу (сприятливим рiвнем прийнято вважати значення показника до 20-25%). 3. Для оцiнки довгострокової платоспроможностi використовує¬ться спiввiдношення дисконтованої вартостi боргу i експорту (крити¬чний рiвень 200-250%). В Українi цей показник не досягає 60%. Змiцнення платоспроможностi України лежить у площинi прискорення соцiально-економiчного розвитку, ефективного використання власних матерiальних i фiнансових ресурсiв, поглиблення процесiв ринкової трансформацiї економiки, а також її детiнiзацiї, полiпшення умов мiжнародної торгiвлi. Розвиток спiвробiтництва з мiжнародними фiнансовими iнститутами має базуватися на стратегiчних прiоритетах економiчного i соцiального розвитку України. При цьому в основу взаємовiдносин мають бути покладенi такi засади: а) прискорення ринкової трансформацiї, забезпечення фiнансової стабiлiзацiї та iнтегрування України i Європейський Союз; б) вiдповiднiсть умов кредитування України мiжнародними фiнансовими iнституцiями прiоритетам її економiчного та соцiального розвитку; в) спрямування цих ресурсiв (запозичень) на забезпечення стабiльного економiчного зростання; г) здiйснення структурних перетворень, формування розвинутого внутрiшнього ринку i припинення практики використання позик для фiнансування поточних витрат; д) мобiлiзацiя та ефективне використання внутрiшнiх фiнансових ресурсiв, сприяння надходженню прямих iноземних iнвестицiй; е) дотримання економiчно обґрунтованих та загальновизнаних меж i порогiв рiвня зовнiшньої заборгованостi вiдповiдно до мiжнародних критерiїв платоспроможностi держави; є) залучення альтернативних зовнiшнiх джерел фiнансування на основi геостратегiчної диверсифiкацiї мiжнародних фiнансових вiдносин України. Визначені особливості становлення ринку державної заборгованості України є парадоксальними і неприйнятними у розвинутому економічному середовищі, тому що за таких умов неможливими є процеси не тільки розширеного, але й простого відтворення. Кардинальним шляхом розв’язання проблеми боргів є «сценарій» розрахунків по них, тобто управління боргом, з орієнтацією на поступове абсолютне зменшення заборгованості та згладження коливань в обслуговуванні боргу. Боргові проблеми України не є унікальними і мають аналоги за кордоном. Але застосування досвіду розвинутих країн стосовно управління боргом є досить проблематичним, оскільки практика заходу базується на принципах досконалої конкуренції, відповідності ціни грошей на боргових та інвестиційних ринках, передбачуваності темпу кругообороту капіталу тощо. Потрібна корекція такого досвіду відповідно до специфіки економічного розвитку різних країн з врахуванням поточної ситуації. На сьогодні зрозуміло, що оздоровлення фінансової системи України не можливе без розробки та прийняття науково обґрунтованої стратегії формування і обслуговування ринку державних позик. Проблеми боргу держави мають бути окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. Немає сумнівів, що запозичення держави не мають застосовуватись для вирішення поточних проблем. Подальший розвиток ринку державних позик в Україні має бути охарактеризований новими рисами. Необхідно домогтися зниження вартості позичкових коштів і, відповідно, вартості обслуговування боргу держави. Дохідність державних цінних паперів повиння бути найнижчою у порівнянні з доходністю інших фінансових інструментів і депозитних ставок банків. Важливим має бути зупинка обслуговування державних облігацій, що перебувають у власності Національного банку України. Досягнення бездефіцитного бюджету потрібно забезпечувати шляхом реформ у видатковій та дохідній частинах бюджету, а тому неемісійні варіанти надходження коштів потребують значної уваги. Для поповнення бюджету потрібно зробити альтернативний акцент на податковій політиці, значно розширивши податкову базу. Необхідно також започаткувати розробку державних інвестиційних програм, скерувавши на їх фінансування частину коштів, одержаних на ринку запозичень. Потребує розвитку і повноцінний сектор муніципальних цінних паперів (місцевих облігацій) з метою диверсифікації напрямів прикладання капіталу на боргових ринках. Перерозподіл боргових зобов’язань між різними рівнями управління дасть змогу реалізувати регіональні програми, розширить можливості місцевого самоврядування і послабить тиск на загальнодержавний бюджет.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 2000.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Ірина Журавльова (Ira_7-7)

(0)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Державний борг України: структура та соціально-економічні наслідки"

0 (800) 357-234