Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Диплом

"Інститут господарського договору."

Предмет:

Хозяйственное право

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2015

Страницы:

3,000 грн.

ВСТУП……………………........................................…………………………3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ….………………………………………6
1.1. Поняття господарського договору……………….........................………6
1.2. Загальна характеристика господарських договорів……………............13
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРЯДКУ УКЛАДАННЯ
ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ…...........................................................26
2.1. Загальна характеристика порядку укладання
господарських договорів……………………………………………………..26
2.2. Особливості порядку укладання окремих видів
господарських договорів……………………………………………………57
2.3. Загальна характеристика зміни та розірвання
господарських договорів………………………………............……………71
РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЯХ………........................................................................................88
3.1. Поняття охорони праці …………………………………………………88
3.2. Правові засади організації служби охорони праці на підприємстві…91
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………96

Актуальність теми дослідження. Ускладнення відносин у сфері економіки, пов’язане із завершенням переходу від планово-розподільчої до змішаної економіки, відбилося на їх правовому регулюванні. Кодифікація господарського законодавства в результаті прийняття 16 січня 2003 року Господарського кодексу України, що набув чинності з 1 січня 2004 р., вирішила низку важливих проблем господарського законодавства, поте не усунула всіх прогалин, колізій та застарілих норм.
Конституційне регулювання господарських відносин здійснюється на основі єдиного нормативно-правового акта – Конституції України від 28 червня 1996 року – акта, що має найвищу юридичну силу. Конституція України встановлює загальні принципи здійснення господарської діяльності.
Провадження господарської діяльності без правового регулювання різноманітних суспільних відносин, що виникають у процесі взаємодії господарюючих суб’єктів практично неможливе.
Створення ефективної системи господарського законодавства України є одним з найважливіших напрямів розвитку української правової системи в умовах становлення ринкової економіки. Одним із головних завдань господарського законодавства є координація дій суб’єктів господарювання, то нормам, що регулюють договірні відносини, має належали одне з провідних місць в системі господарського права.
В умовах ринкової економіки господарський договір є основним засобом організації відносин між суб’єктами господарювання і важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому.
Загальнодозвільний принцип регулювання суспільних відносин веде до значного поширення договірних відносин, які прямо не передбачені законодавством і потребують особливого правового регулювання, яке виходить за межі господарського законодавства.
Соціальне та економічне значення договорів визначається їх сутністю та особливими юридично-правовими властивостями. Господарський договір слугує регламентації товарно-грошових та інших відносин, суб’єкти яких виступають рівними, самостійними та незалежними один від одного. Головним юридичним засобом визначення змісту відносин між вищевказаними суб’єктами являються договори. Саме договір – той правовий засіб за допомогою якого соціально та економічно рівноправні та самостійні суб’єкти встановлюють свої права та обов’язки, тобто юридичні межі свободи поведінки.
Договори відіграють в суспільному житті багатогранну роль. Тому в господарському праві діє принцип дійсності усіх договірних відносин не заборонених законодавством, тобто спрацьовує принцип свободи договорів. Господарський договір має важливе значення на сучасному етапі розвитку нашої держави.
Мета і завдання дослідження. Таким чином, мета даної роботи полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і з’ясуванні особливостей, умов, підстав та порядку укладання, зміни та розірвання господарських договорі згідно чинному законодавству.
У роботі поставлено наступні завдання:
-всесторонньо охарактеризувати господарський договір;
-проаналізувати юридичні підстави та порядок укладення господарських договорів;
-проаналізувати юридичні підстави та порядок зміни та розірвання господарських договорів;
-внести пропозиції щодо удосконалення господарського законодавства у сфері договірних відносин.
Об’єктом дослідження даної теми є правовідносини, що виникають у зв’язку з реалізацією права суб’єктів господарської діяльності на укладання, зміну чи розірвання господарських договорів.
Предметом дослідження даної теми є нормативно-правове регулювання порядку укладання, зміну чи розірвання господарських договорів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання правового регулювання порядку зміни та розірвання господарських договорів (розділ 3).
Методи класифікації, групування та структурування застосовуються для виділення окремих підстав та порядку укладання, зміну чи розірвання господарських договорів (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1).
В процесі дослідження особливостей порядку укладання, зміну чи розірвання господарських договорів також використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи (розділи 1., 2.).
Структура та зміст даної дипломної роботи зумовлена поставленими метою та завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України. Також базу дослідження становлять навчальні посібники та матеріали вітчизняних авторів.

ВИСНОВКИ
Таким чином, основною підставою виникнення господарсько-договірних зобов’язань є господарський договір.
Дослідники визначають господарський договір як майнову угоду суб’єкта господарювання з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов’язання сторін у сфері господарської (комерційної) діяльності під час виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг Крім того, поняття господарського договору можна визначити виходячи зі змісту ст. 180 ГК, а саме: господарський договір є угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань як погоджених сторонами, так і тих, що беруться ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
При цьому треба мати на увазі, що хоч господарські договори за загальним правилом і укладаються відповідно до вимог, установлених ЦК, безпосереднє укладання господарських договорів повинно здійснюватись насамперед з урахуванням особливостей, передбачених ГК, а також іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Такий специфічний порядок укладання господарських договорів дозволяє вести мову про деякі характерні особливості, що уможливлюють відмежування господарських договорів від цивільно-правових.
По-перше, визначальна відмінність між цивільно-правовими і господарськими договорами полягає в неоднаковому застосуванні принципу свободи договору. Так, якщо відповідно до ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору і виборі контрагента, то згідно з ч. 3 ст. 179 ГК укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
По-друге, сторони цивільно-правового договору (за браку заборони в ЦК) вправі відступити від положень ЦК і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони господарського договору також можуть відступити від положень ЦК, але вони не мають права відступити від положень ГК (наприклад, суб’єкти господарювання, що належать до державного сектору подарювання, що належать до державного сектору економіки і виконують зобов’язання, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету чи за кошти державного кредиту).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що беруться ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Укладаючи господарські договори, сторони можуть визначати зміст договору на підставі:
1) вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
2) зразкового договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання за укладення ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені зразковим договором, або доповнювати його зміст;
3) типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
4) договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти в разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарський договір уважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. Укладаючи господарський договір, сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком чинності господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Закінчення строку чинності господарського договору не звільняє сторонни від відповідальності за його порушення, що трапилось під час дії договору.
Після укладення договір набуває обов'язкової сили для сторін і має виконуватися ними відповідно до його умов. Якщо інше не встановлено законом або договором, за згодою сторін допускається зміна або розірвання укладеного договору. Слід враховувати, що розірвати або змінити можна лише такий договір, який є укладеним і дійсним. Отже, розірвання договору треба відрізняти від визнання його неукладеним або недійсним.
Основним способом розірвання (зміни) договору є його розірвання або зміна за згодою сторін. ЦК передбачені окремі способи, за допомогою яких сторони за згодою між собою можуть змінити або розірвати договір. Наприклад, шляхом новації, наданням замість виконання відступного. Утім, законом чи договором право сторін на розірвання (зміну) договору за згодою між собою може бути обмежене. Так, наприклад, відповідно до ч. 3 ст. 636 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом, сторони, які уклали договір на користь третьої особи, з моменту вираження цією третьою особою наміру скористатися своїм правом, не можуть розірвати або змінити договір без її згоди.
Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав. Такими підставами може бути: 1) істотне порушення договору другою стороною та 2) інші випадки, встановлені договором або законом. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. У зв'язку з цим, термін «шкода» не треба розуміти обмежувально. Крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутків, він включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 3000.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Олександра (shushka1987)

(0)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Інститут господарського договору."

0 (800) 357-234